Рішення

від 23.01.2025 по справі 752/13491/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/13491/24

Провадження №2/752/1655/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

представника позивача та третьої особи Дятловської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

16.05.2024 до Служби у справах дітей та сім?ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації звернулася ОСОБА_3 з заявою щодо неналежного виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вона зазначила, що малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , а також що вона разом з родичами займається вихованням малолітньої ОСОБА_1 з народження, оскільки матір дитини ОСОБА_2 не цікавиться життям дитини, матеріально її не забезпечує.

ОСОБА_3 надала свідоцтво про те, що вона є хрещеною матір`ю малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29.05.2024 посадовими особами Служби у справах дітей та сім?ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації здійснено виїзд на адресу проживання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_1 , та встановлено, що малолітня ОСОБА_4 проживає разом з хрещеною матір`ю ОСОБА_3 та її родичами, умови для проживання дитини створені.

Відповідно до отриманої інформації з Голосіївського районного в місті Києві центру соціальних служб, фахівцями Центру 28.05.2024 було здійснено соціальне відвідування родини ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та складено акт оцінки потреб сім`ї/особи для організації подальшої роботи.

ОСОБА_3 зазначила, що має бажання стати опікуном дитини, оскільки біологічна матір, ОСОБА_2 , не виконує батьківські обов`язки та з 5 місяців залишає дитину в її родині.

Фахівцю Центру 05.06.2024 засобом телефонного зв`язку відповідач ОСОБА_2 повідомила, що вона повернулась із закордону та планує підготувати заяву, щоб її дитина проживала в родині ОСОБА_5 , оскільки вона не має фінансів для утримання, забезпечення та виховання своєї доньки. Також ОСОБА_2 зазначила, що вона з 2009 року перебувала на первинному обліку в м. Богуслав Київської області як дитина - сирота, дитина позбавлена батьківського піклування. ОСОБА_2 повідомила, що не потребує соціальних послуг Центру, оскільки вона через тиждень знову їде закордон до Греції, де їй запропонували роботу.

06.06.2024 до Служби у справах дітей та сім?ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з`явилася ОСОБА_2 та надала письмові пояснення, в яких зазначила, що на даний час не має змоги займатися вихованням доньки, має намір знайти себе в житті та влаштуватися танцівницею на роботу в м. Афіни, Грецька Республіка.

07.06.2024 ОСОБА_2 склала нотаріально посвідчену заяву зареєстровану у реєстрі за №3499, в якій зазначила, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлено на первинний облік.

Отже, матір самоусунулась від виконав батьківських обов`язків по догляду та вихованню малолітньої доньки, не приходить до дитини, не цікавиться її життям та здоров`ям, матеріально не забезпечує малолітню дитину, яка майже з народження проживає у ОСОБА_3 .

Зважаючи на вищевикладене, існують беззаперечні підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно малолітньої доньки та стягнення з неї аліментів на утримання дитини.

Просили:

позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її повноліття, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду, на користь юридичної чи фізичної особи, на утриманні якої буде перебувати малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати органу опіки та піклування - Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації для подальшого забезпечення дітей сімейними формами виховання.

03.07.2024 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

02.09.2024 постановлено ухвалу про повернення заяви Голосіївської районної в місті Києві державній адміністрації - орган опіки та піклування, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_6 , про уточнення позовних вимог.

11.09.2024 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалась.

Представник позивача ОСОБА_7 підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_1 , батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

16.05.2024 ОСОБА_3 звернулася до Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою, в якій зазначила, що вона товаришувала з ОСОБА_2 , яка залишила на неї свою дитину. Вона займалась дитиною, водила до лікаря, годувала, купувала все необхідне для дитини, оскільки її матір їй майже не допомагає. За 2,5 роки, що дитини була у неї, за ОСОБА_2 брала собі дитину на декілька днів всього лише 5 разів, а потім повертала її знову. Наразі місце знаходження ОСОБА_2 невідомо.

29.05.2024 комісією у складі головних спеціалістів Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Дятловська В.В. та Дмитраченко М.В. проведено обстеження умов проживання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та складено відповідний акт обстеження умов проживання дитини.

Відповідно до листа Голосіївського районного в місті Києві центру соціальних служб від 05.06.2024 №100/06/25-767 фахівцями центру 28.05.2024 було здійснено соціальне відвідування родини ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт оцінки потреб сім`ї/особи для організації подальшої роботи.

На момент відвідування були присутні: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пенсіонерка, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , пенсіонерка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , працює кухарем в ресторані «Тру Прайс», також з ними проживає дитина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не має з ними

родинного зв`язку.

Зі слів ОСОБА_11 , вона наразі є законим представником дитини,

ОСОБА_1 , за довіреностю. Також ОСОБА_3 зазначила, що має бажання стати опікуном дитини, оскільки біологічна матір не виконує батьківські обов`язки та з п`яти місяці залишає дитину в її родині.

Родина проживає у власному будинку. В кімнатах чисто та прибрано зроблений косметичний ремонт, наявна побутова техніка, меблі, наявні продукти харчування в достатній кількості. У дитини є окреме спальне місце, облаштований дитячій куточок, місце для гри з іграшками, наявний сезонний одяг, дитина забезпечена збалансованим харчуванням відповідно віку.

Зі спостережень фахівців, дівчинка мала охайний та здоровий вигляд, фізично виглядала на свій вік, підписана декларація з лікарем.

Також малолітня ОСОБА_4 називає ОСОБА_12 «мамою». Під час розмови з жінками ОСОБА_4 сиділа на руках у останньої, обіймала її.

Фахівцями Центру проведено бесіду щодо відповідальності жінки ОСОБА_3 , за життя, здоров?я, навчання, розвиток, виховання утримання дитини.

Фахівцю Центру 05.06.2024 засобом телефонного зв?язку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомила, що вона повернулась із закордону та планує підготувати заяву, щоб її дитина проживала в родині ОСОБА_5 , оскільки вона не має фінансів для утримання, забезпечення та виховання своєї дочки.

Також матір зазначила, що вона з 2009 року перебувала на первинному обліку в м. Богуслав Київської області як дитина сирота, дитина позбавлена батьківського піклування.

ОСОБА_2 було надано фахівцем інформацію про порядок та умови отримання соціальних послуг. Матір повідомила, що не потребує соціальних послуг Центру, оскільки вона через тиждень знову їде закордон до Греції, де їй запропонували роботу.

06.06.2024 ОСОБА_2 надала пояснювальну записку, в якій зазначила, що вона не має змоги займатися вихованням дитини, має намір знайти себе в житті та на даний час влаштовується на роботу в місті Афіни. Часто змінює місце проживання, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно дочки ОСОБА_1 .

07.06.2024 ОСОБА_2 склала заяву, яка 07.06.2024 зареєстрована приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесниченко М.О. у реєстрі за №3499, про те, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розгляд судової справи просить здійснювати без її участі.

Відповідно до наказу Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації №24/ПО від 14.06.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлено на первинний облік Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до висновку Голосіївської районної в міста Києві державної адміністрації від 04.09.2024 №100-11588 Орган оріки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» конкретизує, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Статтею 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

В силу ч. 5 ст. 167 СК України якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №402/428/16-ц викладено висновок про те, що положення Конвенції про права дитини встановлюють, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3). Ці положення Конвенції про права дитини узгоджуються з положеннями Конституції та законів України, тому її правові норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Згідно з п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд враховує, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» наголошується, що взаємне задоволення від спільного перебування батьків і дітей є фундаментальним елементом сімейного життя, а тому втручання до нього має відбуватися у вузьких рамках, визначених статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що, незважаючи на певний вільний розсуд держави в справі відібрання дітей під державну опіку, відбирання дітей від батьків означає відрізання дітей від свого коріння, що може бути виправданим лише у виняткових випадках. У той же час, як вбачається зі змісту рішень Європейського суду з прав людини «Z та інші проти Сполученого Королівства» від 10.05.2001 та «A. проти Сполученого Королівства» від 23.09.1998, в контексті вимог статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод держава повинна приділяти особливу увагу захисту дітей від поганого поводження з боку інших осіб, у тому числі шляхом здійснення своєчасних превентивних заходів.

Судом встановлено, що матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 . Відомості про батька дитини записані зі слів матері.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 5-місячного віку проживає у сім`ї подруги ОСОБА_2 , разом з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яку малолітня ОСОБА_1 називає «мамою».

Відомості про те, що дитина може бути передана родичам відповідача відсутні, як і відомості про те, що такі родичі цікавились долею дитини, висловили бажання забрати дитину та здійснювати догляд за нею.

Встановлені судом обставини, дають підстави для висновку, що відповідач не виконує свого обов`язку щодо догляду, виховання та утримання дочки, не піклується про її фізичний розвиток, не забезпечує необхідного медичного догляду. Доказів на підтвердження протилежного суду не надано.

Зазначені обставини суд розцінює, як ухилення від виховання дитини, оскільки матір свідомо нехтує своїми обов`язками щодо виховання дочки, покинула дитину, з народження не займається її вихованням, не цікавиться життям дочки, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, взагалі не спілкується з дитиною, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляють інтересу до дочки.

Також суд враховує заяву ОСОБА_2 , в якій вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_1 ..

Суд вважає обґрунтованим та приймає висновок Органу опіки та піклування від 04.09.2024 №100-11588 щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки за встановлених обставин він не суперечить інтересам дитини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав.

Суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої дочки, відповідє інтересам дитини та знаходяться в тих вузьких межах, які залишають з огляду на гарантії, передбачені ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, беручи до уваги стандарти Європейського суду з прав людини, суд вважає, що у вказаному випадку інтереси малолітньої дитини превалюють над потребами збереження сім`ї, оскільки відповідач ухилилась від виконання батьківських обов`язків відносно своєї дочки.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав підлягають задоволенню.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що дитина фактично позбавлена батьківського піклування суд, виходячи з положень ч. 5 ст. 167 СК України, вважає необхідним передати дитину на опікування Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.

Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини суд відзначає, що одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідач зобов`язана утримувати свою дочку, матір`ю якої вона є, до досягнення нею повноліття, суд вважає можливим стягнути з неї аліменти на її утримання.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідачки, суд вважає, що слід стягнути аліменти в розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь, починаючи з 26.06.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Суд вважає, що вказаний розмір аліментів є співмірним із тими відомостями та доказами, які були надані суду, при цьому такий розмір аліментів забезпечить матеріальні потреби дитини з урахуванням її віку і стану здоров`я та є достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в розмірі 2422,40 грн, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь, починаючи з 26.06.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на опікування.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 30.01.2025.

Позивач: Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ 37308812.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 58, код ЄДРПОУ 37413735.

Суддя Ж. І. Кордюкова