Вирок

від 30.01.2025 по справі 758/16656/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16656/24

Провадження №

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2025 року Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 12024105070001001, відомості про яке внесено до ЄРДР 01.11.2024 року, стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шубкова Рівненського району Рівненської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

- 17.12.2024 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки, обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

01.08.2024 року близько 21 год. 45 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у квартирі АДРЕСА_2 , де в нього виник протиправний умисел на повторне підроблення посвідчення водія нового зразка на власне ім`я з відкритою категорією «В», яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такий документ, і який надає права, з метою подальшого його використання.

Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_4 01.08.2024 року, побачивши рекламу в програмі для дзвінків і повідомлень «Viber», домовився із невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) про придбання за 9000 гривень посвідчення водія без проходження встановленого порядку процедур, передбачених чинним законодавством. Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, 15.09.2024 року близько 14 год. 26 хв. ОСОБА_4 , діючи повторно, за допомогою програми для дзвінків і повідомлень «Viber» надіслав невстановленій досудовим розслідуванням особі (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) свої анкетні дані, а саме: копію паспорта громадянина України на власне ім`я, зразок свого підпису та копію власної фотокартки.

У подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), у невстановлений час та в невстановленому місці, внесла персональні дані ОСОБА_4 до бланку посвідчення водія Серії НОМЕР_1 від 15.09.2024 року з відкритою категорією «В» із строком дії до 15.09.2026, та його електронною фотографією, та відправила підроблене посвідчення водія до відділення «Нової пошти».

Надалі, ОСОБА_4 , 23.09.2024 року, за адресою: м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 21, у відділенні ТОВ «Нова пошта» № 72, отримав посилку з підробленим посвідчення водія Серії НОМЕР_1 від 15.09.2024 року з відкритою категорією «В», та залишив його при собі з метою подальшого використання.

Згідно висновку експерта, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_4 , не відповідає за способами друку та спеціальним елементам захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.

Крім того 31.10.2024 приблизно о 09:35 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи легковим автомобілем марки Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_2 , маючи при собі завідомо підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія з підробленими даними, із серією та номером НОМЕР_1 виданим 15.09.2024 ТСЦ №8042 на ім`я ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61, був зупинений співробітниками взводу №1 роти №4 батальйону №1 полку №1 (з ОПБ) УПП у м. Києві ДПП.

Під час зупинки та перевірки документів співробітниками взводу №1 роти №4 батальйону №1 полку №1 (з ОПБ) УПП у м. Києві ДПП, виконуючи законну вимогу працівників патрульної поліції, щодо надання документів на транспортний засіб та посвідчення водія, діючи в особистих інтересах, умисно, достовірно знаючи, що посвідчення водія є підробленим, усвідомлюючи свої протиправні дії, вважаючи, що працівники поліції не запідозрять його у використанні підробленого документу для посвідчення своєї особи та спеціального статусу у частинні підтвердження права на керування транспортним засобом, пред`явив та надав для перевірки співробітникам поліції завідомо підроблений офіційний документ, а саме - посвідчення водія із серією та номером НОМЕР_1 виданим 15.09.2024 ТСЦ №8042 на ім`я ОСОБА_4 , яке не відповідає за способами друку та спеціальним елементам захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства, при цьому пояснив, що дійсно діючи вже вдруге, звернувся через месенджер до невідомої особи для того, щоб придбати посвідчення водія без проходження встановленого порядку та процедур, передбачених чинним законодавством.

Так, сплативши 9000 грн. невідомій особі, ОСОБА_4 отримав у другий раз підроблене посвідчення водія, яке в подальшому, під час зупинки транспортного засобу, яким він керував, працівниками патрульної поліції, пред`явив та надав для перевірки.

У вчинених кримінальних правопорушеннях розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст.349 КПК України.

Зі вступною промовою учасники процесу виступити відмовилися.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за: ч. 3 ст. 358 КК України, а саме за ознаками підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такий документ і який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; та за ч. 4 ст.358 КК України за ознаками використання завідомо підробленого документа.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд, зокрема, враховує те, що ОСОБА_4 раніше судимий Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки, брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України (з 13.06.2023 по 19.06.2023), одержав поранення за обставин безпосередньої участі в бойових діях під час захисту Батьківщини, посередньо характеризується за місцем мешкання, на обліку у лікарів: нарколога, психіатра не перебуває, скоїв умисні кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії кримінального проступку та нетяжкого кримінального правопорушення, відповідно до ст.12 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до положень ст. 66 КК України суд визнає щире каяття у вчинених кримінальних правопорушеннях.

Можливість врахування обставиною, що пом`якшує покарання винної особи, - «щире каяття» обґрунтовується наступним.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим. Повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки, зазначив про готовність нести кримінальну відповідальність, вину у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, що свідчить про наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

В судових дебатах прокурор ОСОБА_3 просив призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців, за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70, 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17.12.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, більш суворим за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців.

Судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 17.12.2024 ОСОБА_4 засуджений до покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначено остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

Згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2020 року, що міститься в постанові (справа № 766/39/17), під час визначення того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, необхідно керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:

а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України (за сукупністю злочинів).

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винуватого, обставин що пом`якшують покарання, відсутність обставин що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що при обранні ОСОБА_4 міри покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_4 винуватим, суд призначає покарання в межах санкції ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, у виді обмеження волі. Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, до постановлення вироку Шевченківським районним судом міста Києва від 17 грудня 2024 року, остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити за правилами, передбаченими ч.4 ст.70, 72 КК України (за сукупністю кримінальних правопорушень).

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід визначити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі на залучення експерта з проведення судової експертизи, документально підтверджено, тому відповідно до ст. 124 КПК України підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого ОСОБА_4 .

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 371-373, 374, 381, 382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч.4 ст. 70, 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, більш суворим за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати із дня приведення вироку до виконання.

Речові докази по справі, а саме:

- вилучений мобільний телефон марки Xiaomі Redmi 12 чорного кольору, переданий під зобов`язальну розписку ОСОБА_4 - залишити власнику ОСОБА_4 ;

- посвідчення водія із серією та номером НОМЕР_1 видане 15.09.2024 ТСЦ №8042 на ім`я ОСОБА_4 , яке зберігається у матеріалах кримінального провадження необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження;

- DVD-R диск, який знаходиться в паперовому конверті та скріплений печаткою «Для пакетів Подільське УП ГУНП в м. Києві» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , процесуальні витрати на залучення експерта з проведення судової експертизи в сумі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн. 70 коп., на користь держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, крім як з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_5