Рішення

від 27.01.2025 по справі 204/500/25

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/500/25

Провадження № 2-о/204/80/25

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого Чапали Г.В., за участю секретаря судового засідання Савченко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті, а саме просив: встановити факт смерті батька заявника громадянина України ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Макіївка Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Макіївка Донецької області, внаслідок захворювання.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

На виконання зазначеної ухвали у встановлені строки від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків разом із відповідною платіжною інструкцією про сплату судового збору, яка була прийнята судом та відкрите провадження.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що він є рідним сином ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ). ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Макіївка Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Макіївка Донецької області. Причиною смерті відповідно до довідки про смерть №2468 від 04.10.2021, є двостороння тотальна зливна пневмонія, без уточнення збудника. Факт смерті ОСОБА_2 зареєстровано органом, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, відповідний документ є недійсним на території України, а саме відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 05.10.2021 р., яке видане так званим «Городским отделом ЗАГС Макеевского городского управления юстиции Министерства юстиции Донецкой народной республики», актовий запис про смерть №2046. Отже, батько заявника помер на тимчасово окупованій території, тому на даний час ОСОБА_1 позбавлений можливості реєстрації в законному порядку факту смерті свого батька в органах РАЦС, оскільки видане свідоцтво про смерть є недійсним з тих підстав, що воно видане на окупованій території України, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду. Встановлення факту смерті в судовому порядку заявнику необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану, внесення до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України є підставою для настання відповідних правових наслідків, зокрема спадкових прав.

Заявник надав суду письмову заяву, у якій просив провести розгляд справи без його участі на підставі поданих документів, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_3 . В свідоцтві про народження в графі батьки вказано «батько: ОСОБА_2 » (а.с. 16).

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Макіївка Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Макіївка Донецької області, що підтверджено копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 05.10.2021 р., яке видане так званим «Городским отделом ЗАГС Макеевского городского управления юстиции Министерства юстиции Донецкой народной республики», актовий запис про смерть №2046. (а.с. 15).

Заявником надано(мовоюоригіналу)«врачебное свидетельствоо смерти»№2468від 04.10.2021та «справкуо причинесмерти» №2468від 04.10.2021,у відповідностідо яких ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Макіївка Донецької області, причина смерті: двостороння тотальна зливна пневмонія, без уточнення збудника (а.с. 22-23).

Померлий громадянинУкраїни ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований з 02.02.1978 року за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України ( а.с. 17-19).

За правилами п. 8 ч.1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до п.3 ч.1 статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Місто Макіївка входить до складу Макіївської міської територіальної громади, утвореної у Донецькому районі Донецької області згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 710-р.

Вся територія Донецького району є тимчасово окупованою територією відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року.

Станом надату смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) територія м. Макіївка входила до переліку вищевказаних територій.

За змістом частини 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до правової позиції, викладеної Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 15.04.2016 року, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як винятокможуть братисьдо увагисудом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Одночасно суд зважає на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), відповідно до якої, зокрема, у справах проти Туреччини, Молдови та Росії, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Згідно ч.1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 77-78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

У відповідності до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для встановлення факту смерті особи необхідні обставини, що свідчать про цю подію, а також про те, що заявник позбавлений можливості зареєструвати факт смерті в інший спосіб. Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина у певний час за певних обставин.

Отже, оскільки встановлення відповідного факту смерті необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть встановленої законом України форми, та реалізації наслідків, передбачених законодавством у зв`язку зі смертю особи, суд як виняток приймає до уваги дані про смерть (дату, місце), які зазначені у вищенаведених документах, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Таким чином, законодавством визначено процедуру державної реєстрації смерті особи, у випадку неможливості надання документів, які б за формою та змістом відповідали встановленим законодавством України вимогам, шляхом звернення до суду.

Заявником доведено, що встановлення юридичного факту необхідне для проведення державної реєстрації смерті батька.

Враховуючи викладене,суд доходитьвисновку,що дослідженимиу справідоказами підтверджуєтьсяфакт смертігромадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території в місті Макіївка Донецького району Донецької області, та неможливість реєстрації такого факту в органах реєстрації актів цивільного стану України, тому подана заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відносно вимоги про зазначення причини смерті «двостороння тотальна зливна пневмонія, без уточнення збудника», суд має зазначити, що судом встановлюється юридичний факт смерті, а не її причини.

Згідно з ч.4 статті 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

На підставі Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та, керуючись статтями ст. ст. 2, 10, 258, 259, 315, 317 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Встановити фактсмерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; місце народження: Україна, м.Макіївка Донецькоїобласті; місце смерті: Україна, м.Макіївка Донецькоїобласті.

Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження не зупиняє його виконання.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено 27 січня 2025 року.

Суддя Г.В. Чапала