Рішення

від 21.01.2025 по справі 351/2027/24

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №351/2027/24

Номер провадження №2/351/229/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

за участі секретаря - Равлюк М.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіСнятині цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради, про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Петричка О.Є., який діє в інтерсах ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 34,60 (1,384) умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Іллінецької сільської ради Снятинського (Коломийського) району Івано-Франківської області, згідно Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки, серії ІФ реєстраційний номер 343, виданого на ім`я ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача, ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось спадкове майно: земельна частка (пай) в розмірі 34,60 (1,384) умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Іллінецької сільської ради Снятинського (Коломийського) району Івано-Франківської області.

15.12.2022 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки спадкоємець надав як правовстановлюючий документ сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ реєстраційний номер № 343 виданий Іллінецькою сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області 29.03.1996 року на підставі рішення сесії цієї ж ради від 20.02.1996 року, проте даний сертифікат не може бути правовстановлюючим документом на земельну частку (пай) для оформлення спадщини.

Оскільки, у позивача наявний лише сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки, який на даний час не являється правовстановлюючим документом, тому останній змушений звернутись до суду із даним позовом.

Представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач, представник Заболотівської селищної ради подав до суду заяву в якій просив розглянути дану справу без участі представника селищної ради, рішення винести на розсуд суду.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 видано Іллінецькою сільською Радою народних депутатів сертифікат на право приватної власності на земелю в межах середньої земельної частки серії ІФ №343 від 29.03.1996р., згідно якого ОСОБА_2 отримав у приватну власність земельну ділянку в розмірі (1,384) 34.60 умовних кадастрових гектарів на території Іллінецької сільської ради.

Рішенням Іллінецької сільської Ради народних депутатів від 20.02.1996р. "Про передачу земель призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність" п.3 передбачено видати громадянам, які працюють в с/г і пенсіонерам, які раніше працювали в сільському господарстві, а також працівникам соціальної сфери, які працюють в даний час і пенсіонерам з цієї категорії, якщо вищевказані категорії громадян приписані проживають на території Іллінецької сільської Ради народних депутатів, що включені до списку, сертифікати на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки та зареєструвати їх в книзі записів реєстрації сертифікатів.

Згідно Архівного витягу з рішення одинадцятої сесії, другого демократичного скликання Іллінецької сільської ради від 20.02.1996р., в списку громадян с. Іллінці на роздержавлення земель КСП "Прут" на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки ОСОБА_2 числиться під номером 354.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 записані ОСОБА_2 та ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 16 вересня 1978 року зареєстрували шлюб. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: ОСОБА_6 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 .

Згідно заповіту від 13.11.2013р., ОСОБА_2 заповів усе своє майно доньці ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки №1390/02-14 від 15.12.2022р. наданої Першою Снятинською державною нотаріальною конторою Коломийського району Івано-Франківської області, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем за законом на все майно є внук померлого ОСОБА_1 , 1990 р.нар., житель АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 , 1961 р.нар. подала заяви про відмову від прийняття спадщини за заповітом від 29.08.2022р. за №618 та про відмову від прийняття спадщини за законом за №617 в користь внука померлого ОСОБА_1 .

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно з пунктом 5 цього Указу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають:

-колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно ст.3 цього ЗаконуУкраїни "Про порядок виділенняв натурі (намісцевості)земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.

Згідно положення ст.3 ЦК України випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Захист прав на отримання земельних часток (паїв) при відсутності правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності на земельну частку (пай).

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Також, відповідно з статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 206, 258 259, 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІН НОМЕР_5 , право власності на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 34,60 (1,384) умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Іллінецької сільської ради Снятинського (Коломийського) району Івано-Франківської області, згідно Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки, серії ІФ реєстраційний номер 343, виданого на ім`я ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції здня йогопроголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ