Рішення

від 29.01.2025 по справі 386/1593/24

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/1593/24

Провадження № 2/386/629/24

РІШЕННЯ

Іменем України

29 січня 2025 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Червоненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Штанько Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Голованівський відділ ДВС у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зміну розміру аліментів,

встановив:

Представник позивача Анікєєнко Є.О. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою про зменшення розміру аліментів відповідно до ст. 192 СК України, що стягуються:

- за судовим наказом № 386/1339/13-ц, виданим 28.08.2014 року Голованівським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини до 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - за судовим наказом № 386/1297/24, виданим 21.10.2024 року Голованівським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1/4 частини до 1/6 частини заробітку ( доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного, щомісячно до досягнення ним повноліття , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, в поданій заяві остання клопотала про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, в поданій заяві просить розглянути справу у її відсутність, проти задоволення позову заперечує. Відзив на позов не подавала.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з`явилися, в поданій заяві остання клопотала про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позову заперечує. Відзив на позов не подавала.

Представник третьої особи Голованівський відділ ДВС у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових пояснень щодо позову не подавав.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Так, судом встановлено, що на підставі судового наказу у справі № 386/1297/24 (провадження №2-н/386/70/24), виданого Голованівським районним судом Кіровоградської області 21.10.2024 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі однієї чверті заробітку доходу платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 08 жовтня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 76429634 від 01.11.2024 року з ОСОБА_1 стягуються аліменти по судовому наказу № 386/1297/24 від 24.10.2024 року на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі однієї чверті заробітку доходу платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 08 жовтня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 46541379 від 16.02.2015 року з ОСОБА_1 також стягуються аліменти по судовому наказу № 386/1339/13-ц від 28.08.2014 року на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст.182СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ч. 2 ст. 182 СК України).

Згідно положень статі 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з п. 23 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від15травня 2006року №3«Про застосуваннясудами окремихнорм Сімейногокодексу Українипри розглядісправи щодобатьківства,материнства тастягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У позові представник позивача ставить питання про зменшення розміру аліментів лише у зв`язку з перебуванням на утриманні позивача двох неповнолітніх дітей. Будь-яких інших обставин не зазначено і доказів про це не надано.

Отже сліддійти висновку,що стороноюпозивача ненадано доказів,які бпідтверджували фактзміни матеріальногостановища позивачав бік погіршення, зміну його сімейного стану, а відтак суд вважає, що розмір аліментів, визначений судовими наказами Голованівського районного суду Кіровоградської області по справі № 386/1339/13-ц від 28.08.2014 року та справі № 386/1297/24 від 21.10.2024 року, є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, враховує обставини, визначені ч. 1 ст. 182 СК України, а тому достатніх підстав для його зменшення не встановлено.

За встановлених обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Голованівський відділ ДВС у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зміну розміру аліментів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д. В. Червоненко