Рішення

від 22.01.2025 по справі 716/2456/24

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/2456/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2025 м.Заставна

Заставнівский районний суд Чернівецької областів складі

головуючої судді Шевчук Р.М.,

при секретарі судового засідання Шпаковській К.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Павчук Святослав Іванович, до Вікнянської територіальної громади в особі Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно за законом, посилаючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 1,9609 гектарів кадастровий номер 732158800:01:011:0007 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,щоналежали йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 057390 від 31.12.2004 року.

За час свого життя ОСОБА_3 , заповіту не складав, тому спадкування після його смерті здійснюється згідно закону у порядку черговості.

Іншим спадкоємцем першої черги, відповідно до ст. 1261 ЦК України, є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Між спадкоємцями було досягнуто згоди щодо розподілу спадкового майна відповідно до Договору про поділ спадкового майна від 21.12.2021 року та додаткової угоди до договору про поділ спадкового майна від 02.02.2022 року відповідно до яких у власність ОСОБА_1 , переходить земельна ділянка площею 1,9609 гектарів кадастровий номер 732158800:01:011:0007 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Заставнівського району (теперішнього Чернівецького) Чернівецької області.

Однак, при укладанні вищевказаних договорів нотаріусу нею ( ОСОБА_1 ) не було надано оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку. Оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку та державний акт на право приватної власності на землю втрачений, залишились тільки ксерокопії.

Бажаючи оформити своє право на спадкове майно, позивачка зіткнулася з тим, що нотаріальна контора відмовляє їй в її законному праві на оформлення права власності на спадкове майно, мотивуючи це тим, що відсутній оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позивачка вважає, що обґрунтовано має право на визнання за нею права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Тому вона змушена звернутися з вказаним позовом до суду.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 03.12.2024 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.12.2024 року повторно витребувано докази у справі оскільки приватним нотаріусом Малітовською Т.М. не було передано спадкову справу до Чернівецького обласного нотаріального архіву.

Відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Павчук С.І., надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та не заперечував щодо їх задоволення, розгляд справи просив провести у його відсутності.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач на стадії підготовчого провадження звернувся до суду із заявою, в якій зазначав про визнання позовних вимог, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.

Згідно положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, врахувавши заяви сторін, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що стверджено копією свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 актовий запис № 9, виданого виконавчим комітетом Товтрівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області.

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 1,9609 гектарів кадастровий номер 732158800:01:011:0007 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,щоналежала покійному на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 057390 від 31.12.2004 року, що підтверджується свідоцтвом на спадщину за законом від 21.12.2021 року та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 21.12.2021 року за № 291745355.

Факт родинних відносин між покійним ОСОБА_3 , та позивачкою ОСОБА_1 , підтверджується наступними документами:

З копії свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася, ОСОБА_5 , батьком ОСОБА_5 , вказаний ОСОБА_3 .

Копією свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , стверджено, що ОСОБА_5 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , прізвище після реєстрації шлюбу дружині присвоєно « ОСОБА_7 ».

Відповідно до рішення Таращанського районного суду Київської області від 09.07.2013 року вказаний шлюб було розірвано.

10 вересня 2016 року, позивачкою було укладено шлюб з ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_9 » вказане стверджено копією свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 .

21.12.2021 року між спадкоємцями майна померлого ОСОБА_3 , а саме: ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 було укладено Договір про поділ спадкового майна, відповідно до умов якого у власність позивачки ОСОБА_1 , переходить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов додаткової угоди до договору про поділ спадкового майна від 02.02.2022 року у власність ОСОБА_1 , переходить земельна ділянка площею 1,9609 гектарів кадастровий номер 732158800:01:011:0007 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Заставнівського району (теперішнього Чернівецького) Чернівецької області.

21 грудня 2022 року ОСОБА_1 , було видано свідоцтво на спадщину за законом на вищезазначений будинок.

Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.02.2022 року, виданої приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Малітовською Т.М., вбачається, що позивачці було відмовлено нотаріусом в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , на спадкове майно, а саме земельну ділянку, у зв`язку з тим, що пред`явлені документи суперечать ст. 182 ЦК України.

З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ від 31.12.2004 року вбачається, що померлий ОСОБА_3 , був власником земельної ділянки площею 1,9609 гектарів, який зареєстрований в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 29-21433.

Відповідно до частини першоїстатті 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який, відповідно до вимогстатті 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Вказані вимоги закону було виконано позивачкою ОСОБА_1 , що стверджено заявою від 02 лютого 2022 року яка міститься в матеріалах спадкової справи, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).Згідност.1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Відповідно до cт.1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно дочастини третьоївищезазначеної статтіцивільного кодексу, спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Вказаним право спадкоємці скористалися та уклади відповідну угоду, отже, єдиним спадкоємцем, який міг би претендувати, на спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 1,9609 гектарів кадастровий номер 732158800:01:011:0007 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Чернівецького району, Чернівецької області є саме позивачка - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.1278 ЦК України кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Відповідно до ч. 1ст. 1225 ЦК Україниправо власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення.

Відповідно достатті 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку власником земельної ділянки площею 1,9609 гектарів, кадастровий номер 732158800:01:011:0007 є померлий ОСОБА_3 , отже за життя ОСОБА_3 належним чином зареєстрував своє право власності на земельну ділянку та у відповідності до вищезазначених норм ЗК України набув право власності.

Згідно ст.131 ЗК Українигромадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Відповідно до вимогстатті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі №522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20) зроблено висновок, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Оскільки реалізуватисвоє законнеправо спадкуванняна спадковемайно впозасудовому порядкупозивач ОСОБА_1 ,не маєможливості,через відсутністьоригіналу державногоакту направо приватноївласності наземлю узв`язкуз йоговтратою, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 12,16, 328,1216,1265,1268,1278 ЦК України, ст.4,247ч. 2, ст.258,259,263-265,354 ЦПК Українисуд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Павчук Святослав Іванович, до Вікнянської територіальної громади в особі Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку площею 1,9609 гектарів, кадастровий номер 732158800:01:011:0007 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Товтрівської сільської ради Чернівецького (колишнього Заставнівського) району Чернівецької області.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 30.01.2025 року.

Суддя Шевчук Р.М.