Рішення

від 27.01.2025 по справі 356/758/24

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/57/25

Справа № 356/758/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2025 року Березанський міський суд Київської області в складі:

Головуючого судді Лялик Р.М.

З участю секретаря Стрижак В.О.

Позивача ОСОБА_1

Представника відповідача Терещук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Березань-Сервіс» про стягнення заборгованості із заробітної плати та виплату компенсації у зв"язку з порушенням строків її виплати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Березанського міського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Березань-Сервіс» про стягнення заборгованості із заробітної плати та виплату компенсації у зв"язку з порушенням строків її виплати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 01.04.2022 року по 15.07.2024 року за трудовим договором, на умовах дистанційної роботи працював в ТОВ «Управляюча компанія «Березань-Сервіс» менеджером (управителем) групи житлових будинків.

Згідно умов 8.4.3. трудового договору ТОВ «Березань-Сервіс», як роботодавець, зобов`язувалося своєчасно і в повному розмірі виплачувати йому заробітну плату, розмір якої за домовленістю сторін складав 15000, 00 грн. на місяць.

За увесь період роботи в ТОВ «Березань-Сервіс» він належним чином виконував свої трудові обов`язки і не мав жодних претензій чи нарікань від роботодавця.

Проте, керівництво ТОВ «Березань-Сервіс», посилаючись на тимчасові фінансові труднощі, на протязі тривалого періоду проводило нарахування і виплату належної йому по трудовому договору заробітної плати не в повному обсязі, що підтверджується довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-7 та з періодичним порушенням встановлених термінів. Жодних повідомлень про зміну істотних умов праці, пов`язаних з режимом роботи чи оплатою праці, він не отримував. При цьому відповідач постійно давав запевнення, що недонарахована заробітна плата буде обов`язково виплачена при покращенні фінансового стану підприємства.

Дійсно з липня 2022 року по серпень 2023 року позивач отримував часткову компенсацію недонарахованої йому заробітної плати, але з вересня 2023 року і до його звільнення з роботи 15.07.2024 року проблеми з повнотою нарахування і виплатою належної йому по трудовому договору заробітної плати знову відновилися.

За весь період роботи в ТОВ «Березань-Сервіс» з 01.04.2022 року по 15.07.2024 року, тобто за 27 повних календарних місяців і 9 робочих днів липня 2024 року позивачу, згідно умов трудового договору, належало до нарахування 410869 грн. 57 коп. заробітної плати (15000, 00 грн. х 27 місяців + 5869, 57 грн. (15000, 00 грн. : 23 робочих дні у липні 2024 року х 9 фактично відпрацьованих дні). Фактично ж відповідач провів нарахування лише в розмірі 366761 грн.82 коп., що підтверджується як довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-7, так і довідкою ТОВ «Березань-Сервіс».

При цьому, відповідно отриманого позивачем при звільненні розрахункового листка до суми нарахованої заробітної плати за липень 2024 року входить лише 4695 грн. 65 коп. і не включаться компенсація за невикористану відпустку в розмірі 12927 грн. 62 коп. та вихідна допомога при скороченні в розмірі 12009 грн. 20 коп.

Таким чином, загальна сума недонарахованої заробітної плати за період його роботи в ТОВ «Березань-Сервіс» склала 44107 грн. 75 коп., через що він не отримав 35506 грн. 74 коп. готівкових коштів, належних йому після вирахування 18% податку на доходи фізичних осіб і 1,5 % військового збору.

Пунктом 4.2 трудового договору позивача було чітко встановлено терміни виплати заробітної плати, - не рідше двох разів на місяць: за першу половину поточного місяця з 16 по 22 число; за другу половину місяця з 1 по 7 число наступного місяця.

В разі порушення строків виплати заробітної плати працівникам передбачена компенсація втрати її частини, відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

За результатами підрахунків, проведених у відповідності з методикою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума інфляційних втрат від нарахування і виплати в неповному розмірі заробітної плати ОСОБА_1 по ТОВ «Березань-Сервіс» становить 1893 грн. 36 коп.

Таким чином, за період роботи в ТОВ «Березань-Сервіс» з 01.04.2022 року по 15.07.2024 року відповідачем було протиправно недонараховано 44107 грн. 75 коп. належної позивачу заробітної плати. При цьому, відповідач повинен також сплатити компенсацію за безпідставну затримку виплати зарплати в розмірі 1893 грн. 36 коп.

Відтак, позивач просить суд зобов`язати ТОВ «Березань-Сервіс» провести донарахування належної йому, згідно трудового договору № 1 від 31.03.2021 року заробітної плати в розмірі 44107 грн. 75 коп. і провести її виплату після утримання 18 % податку на доходи фізичних осіб і 1,5 % військового збору. Стягнути з ТОВ «Березань-Сервіс» на його користь 1893 грн. 36 коп. компенсації за затримку виплати заробітної плати.

18.11.2024 року ОСОБА_1 подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просив зобов`язати ТОВ «Березань-Сервіс» провести донарахування належної йому за період з листопада 2021 року до його звільнення з роботи 15.07.2024 року заробітної плати в розмірі 119107 грн. 75 коп. і провести її виплату після утримання 18 % податку на доходи фізичних осіб і 1,5 % військового збору. Стягнути з ТОВ «Березань-Сервіс» на його користь 27958 грн. 89 коп. компенсації за затримку виплати заробітної плати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - ТОВ «Управляюча компанія «Березань-Сервіс» Терещук І.В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

За клопотанням позивача в судовому засіданні було допитано свідків.

Так, свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в квітні 2022 року по трудовому договору. При звільненні ОСОБА_1 була виплачена заробітна плата в повному обсязі, також була виплачена грошова компенсація за невикористану відпустку.

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона була прийнята на роботу 10.01.2022 року. З ОСОБА_1 було укладено трудовий договір у квітні 2022 року. В її присутності ОСОБА_1 відмовлявся від підпису в актах про зміну істотних умов праці.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що ОСОБА_1 01.04.2022 року був прийнятий на посаду менеджера (управителя) в ТОВ «Управляюча компанія «Березань-Сервіс». Був звільнений 15.07.2024 року на підставі наказу та попередження про зміну істотних умов праці, так як у позивача була дистанційна робота та йому запропонували працювати стаціонарно, однак він відмовився.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що за його проханням ОСОБА_1 готував документацію для створення підприємства «Березань-Сервіс». 31.03.2022 року з ОСОБА_1 було підписано договір про дистанційну роботу. В подальшому 01.04.2022 року було підписано наказ про зміну істотних умов праці, з яким позивач відмовився ознайомлюватися та на підставі цього було складено акт про відмову підпису стосовно попередження про ознайомлення з наказом про зміну істотних умов праці.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, показання допитаних в судовому засіданні свідків, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з`ясованих обставин дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи 31.03.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Управляюча компанія «Березань-Сервіс» було укладено трудовий договір № 1 від 31.03.2022року, відповідно до якого ОСОБА_1 було прийнято на посаду менеджера (управителя) групи житлових будинків ТОВ «Березань-Сервіс» за сумісництвом із заробітною платою в розмірі 15 000,00 грн. на місяць; договір є безстроковим, датою початку роботи є 01.04.2022 року (а.с. 7-9).

Згідно з п. 1.1 трудового договору даний договір укладено на підставі ст. 60-2 КЗпП України та у відповідності з типовою формою трудового договору про дистанційну роботу, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 913-21 від 05.05.2021 року.

Пунктами 2.2, 5.1 трудового договору передбачено, що працівник самостійно визначає робоче місце (місце роботи) та виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця. Виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Працівник розподіляє свій робочий час на власний розсуд та на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку роботодавця.

Згідно з довідкою ТОВ «Управляюча компанія «Березань-Сервіс» від 10.09.2024 року сума щомісячно нарахованої і виплаченої заробітної плати за період з 01.04.2022 року по 15.07.2024 року складає 315317, 40 грн. (а.с. 12).

Згідно з розрахунковим листком за липень 2022 року з ОСОБА_1 проведено остаточний розрахунок при звільненні та нараховано заробітної плати (за тарифними ставками, посадовими окладами) за 9 днів в розмірі 4 695,65 грн., компенсацію за невикористану відпустку в кількості 31 день в розмірі 12 927,62 грн. та вихідну допомогу в розмірі 12 009,20 грн., всього нараховано 29 632,47 грн., з них утримано ПДФО в сумі 5 333,84 грн. та військовий збір в сумі 444,49 грн., виплачено (аванс) 23 854,14 грн. (а.с.13).

Наказом ТОВ «Березань-центр» № 58 від 11.07.2024 ОСОБА_1 змінено істотні умови праці з 15.07.2024 року, а саме змінено режим роботи з дистанційної роботи по сумісництву на офісний режим роботи на території роботодавця за адресою: Київська область, Броварський район, м. Березань, пров. Б. Хмельницького, 19в та встановлено чотирьохгодинний робочий день з понеділка по п`ятницю, вихідні - субота, неділя та додатковий вихідний день - середа, з вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений під підпис, що підтверджується відповідною відміткою (а.с.33).

Вказаним повідомленням позивачу роз`яснено, що у період воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст. 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов, а також повідомлено про необхідність до 15.07.2024 року надання ним письмово згоди чи відмови працювати у запропонованих умовах.

Позивач свою згоду на продовження роботи на нових умовах під час ознайомлення із попередженням про зміну істотних умов праці не надав, про що особисто зазначив у повідомленні.

Суд зазначає, що наказами директора ТОВ «Управляюча компанія «Березань-Сервіс» від 01.04.2022 року, 30.06.2022 року, 31.05.2023 року та 30.08.2023 року «Про зміну істотних умов праці» позивача повідомлено про істотні зміни умов праці, а саме про зміну умов оплати праці.

До матеріалів справи долучено акти про відмову від підпису стосовно підтвердження про ознайомлення з наказом про зміну істотних умов праці від 01.04.2022 року, 30.06.2022 року, 31.05.2023 року та 30.08.2023 року (а.с. 29 на звороті, 30, 32). Згідно вказаних актів ОСОБА_1 ознайомився, але відмовився від проставлення підпису. Усних і письмових заперечень, скарг, заяв від ОСОБА_1 не надходило. Від письмового переукладення договору про дистанційну роботу відмовився.

Наказом ТОВ «Березань-Сервіс» № 15/к від 15.07.2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади менеджера (управителя) групи житлових будинків з 15.07.2024 року на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці.

Згідно з довідкою ТОВ «Управляюча компанія «Березань-Сервіс» про суми щомісячно нарахованої і виплаченої заробітної плати за період з 01.04.2022 року по 15.07.2024 року щодо ОСОБА_1 , останньому було виплачено 307907, 79 грн. Заробітна плата нарахована правомірно, в повному обсязі, відповідно до штатного розпису та трудового розпорядку підприємства (а.с. 31).

Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами регулює законодавство про працю.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою (ч. 2 ст. 2 КЗпП України).

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно зч.1ст.97КЗпП Україниоплата праціпрацівників здійснюєтьсяза погодинною,відрядною абоіншими системамиоплати праці.Оплата можепровадитися зарезультатами індивідуальнихі колективнихробіт.

Статтею 15 ЗУ «Про оплату праці» визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміритарифних ставок(окладів)і відряднихрозцінок робітникам,посадових окладівслужбовцям,а такожнадбавок,доплат,премій івинагород встановлюютьсяз урахуваннямвимог,передбачених частиноюпершою цієїстатті. Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

У періоддії воєнногостану роботодавецьмає правоперевести працівникана іншуроботу,не обумовленутрудовим договором,без йогозгоди (крімпереведення нароботу віншу місцевість,на територіїякої триваютьактивні бойовідії),якщо такаробота непротипоказана працівниковіза станомздоров`я,лише длявідвернення аболіквідації наслідківбойових дій,а такожінших обставин,що ставлятьабо можутьстановити загрозужиттю чинормальним життєвимумовам людей,з оплатоюпраці завиконану роботуне нижчесередньої заробітноїплати запопередньою роботою. У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбаченихчастиною третьоюстатті 32 тастаттею 103Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов (ст. 3 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Статтею 10ЗУ «Проорганізацію трудовихвідносин вумовах воєнногостану» визначено,що заробітнаплата виплачуєтьсяпрацівнику наумовах,визначених трудовимдоговором. Роботодавецьповинен вживативсіх можливихзаходів длязабезпечення реалізаціїправа працівниківна своєчаснеотримання заробітноїплати. Роботодавецьзвільняється відвідповідальності запорушення зобов`язаннящодо строківоплати праці,якщо доведе,що цепорушення сталосявнаслідок веденнябойових дійабо діїінших обставиннепереборної сили. Звільненняроботодавця відвідповідальності занесвоєчасну оплатупраці незвільняє йоговід обов`язкувиплати заробітноїплати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Так, за правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Судом враховано, що частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства визнано справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Як визначено ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-5, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 21, 97 КЗпП, ст. 15 ЗУ «Про оплату праці», ст. ст. 3, 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Березань-Сервіс» про стягнення заборгованості із заробітної плати та виплату компенсації у зв"язку з порушенням строків її виплати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2025 року.

Суддя Р. М. Лялик