Рішення

від 21.01.2025 по справі 363/3731/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.01.2025 Справа № 363/3731/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючогосудді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Пчолкіну М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 , про визначення часток в спільній сумісній власності на нерухоме майно та встановлення факту прийняття спадщини,

встановив:

представник позивачки звернулася до суду з даним позовом, в якому після уточнення позовних вимог, просила:

- встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відкрилася після смерті її батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме: житловий будинок під літ. «А», загальною площею 156,6 кв.м, житловою площею 63,9 кв.м; погріб під літ. «Б»; сарай під літ. «В»; навіс під літ. «З»; навіс під літ. «Л»; літній душ під літ. «Н»; огорожа №1, №2; каналізаційна споруда №1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивувала тим, що 15 травня 1996 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (дід та матір позивачки) придбали у спільну сумісну власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, після смерті якого ОСОБА_3 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, але не оформила спадкових прав після смерті останнього. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на вказаний житловий будинок, який згідно нотаріально посвідченого договору про поділ спадщини від 28 березня 2017 року та нотаріально посвідченого договору про внесення змін до договору про поділ спадщини від 21 жовтня 2024 року, перейшов у спадщину до ОСОБА_1 .

Проте, постановою державного нотаріуса позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, оскільки документи, що підтверджують виділення частки в спільному сумісному майні ОСОБА_3 на насадковий житловий будинок та докази фактичного вступу в управління або володіння майном ОСОБА_3 після смерті її батька ОСОБА_5 відсутні.

Представник позивача подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив розглянути справу за наявними матеріалами.

Третя особа ОСОБА_6 подав до суду в заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, проти задоволення позову не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Зі справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3 (відповідно дідом позивачки та третьої особи по справі), що підтверджується свідоцтвами про народження НОМЕР_1 від 02 квітня 1976 року народження та серії НОМЕР_2 від 25 липня 1981 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 СК України №00035648013 від 25 травня 2022 року, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 повторно виданим 25 травня 2022 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 15 травня 1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Левчук О.Б., ОСОБА_4 та ОСОБА_3 придбали у спільну сумісну власність житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться: АДРЕСА_1 . Вказаний жилий будинок будинок-А цегляний, критий шифером, побудований в 1987 році, жилою площею 63, 9 кв.м, загальною площею 156, 6 кв.м, має 15% зносу, а також надвірні будівлі: В-сарай, №1-2 огорожа, Б - гараж, Г - пр. до сараю, Д - туалет, Е - навіс, під Б - погріб, №3-огорожа, 1-11,111 водоканалізаційні споруди.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 повторно виданим 25 травня 2022 року.

Згідно довідки Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області №03-11/2452 від 25 вересня 2023 року, місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 згідно даних будинкової книги.

Відповідно до акту депутата Петрівської сільської ради про встановлення фактів від 28 квітня 2024 року, посвідченого свідками, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно фактично вступила в управління та володіння спадковим майном - житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 після смерті її батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Будучи співвласником зазначеного вище житлового будинку і спадкоємцем ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на протязі пів року після смерті батька, з жовтня 2000 року по травень 2001 року користувалася зазначеним житловим будинком, підтримувала його в належному стані, весною 2001 року користувалася присадибною земельною ділянкою біля будинку, садила на ній картоплю та інші овочі. ОСОБА_3 похоронила батька ОСОБА_4 за власні кошти.

Згідно листа Вишгородської державної нотаріальної контори №1252/01-16 від 17 жовтня 2024 року, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 Вишгородською державною нотаріальною конторою не заводилася.

Відповідно до листа Київського обласного державного нотаріального архіву (Філії №1) №731/01-17/Ф-1 від 21 жовтня 2024 року, інформація про заведення спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 згідно архівного фонду №68 Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області, а саме алфавітної книги обліку спадкових справ за 2000 2009 роки, відсутня.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 повторно виданим 25 травня 2022 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області №707 від 15 вересня 2012 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 з 14 червня 2002 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно технічногопаспорту Вишгородськогобюро технічноїінвентаризації нажитловий будинок АДРЕСА_1 від16жовтня 2007року тадовідки КП«Вишгородське бюротехнічної інвентаризації»№938від 12вересня 2-23року,вказаний будинокскладається з житлового будинку під літ. «А», загальною площею 156,6 кв.м, житловою площею 63,9 кв.м; погребу під літ. «Б»; сараю під літ. «В»; навісу під літ. «З»; навісу під літ. «Л»; літнього душу під літ. «Н»; огорожи №1, №2; каналізаційної споруди №1, власниками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Житловий будинок пошкоджено в результаті військових дій, залишок якого складає 12%, внутрішні приміщенні зруйновано.

Відповідно до довідки Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області №93 від 19 квітня 2022 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_7 , 16 березня 2022 року зруйновано внаслідок пожежі, яка спричинена артилерійським обстрілом.

03 липня 2012 року на підставі заяв ОСОБА_7 та ОСОБА_6 державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведено спадкову справу №282/2012.

Згідно нотаріально посвідчених договору про поділ спадщини від 28 березня 2017 року та договору про внесення змін до договору про поділ спадщини від 24 жовтня 2024 року, житловий будинок АДРЕСА_1 перейшов у спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 до ОСОБА_7 .

Із довідки Петрівської сільської ради №4/128 від 30 серпня 2023 року вбачається, що згідно рішення сесії Лютізької сільської ради №522-36-VI від 18 вересня 2015 року «Про перейменування вулиць с. Лютіж» назву вулиці Комсомольська змінено на Бульварна с. Лютіж Вишгородського району Київської області.

04 жовтня 2023 року постановою державного нотаріуса Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки документи, що підтверджують виділення частки в спільному сумісному майні ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 та докази фактичного вступу в управління або володіння майном ОСОБА_3 після смерті її батька ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 відсутні.

Відповідно до ст. 525 ЦК України 1963 року, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ст. 548 ЦК України 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України 1963 року, спадкоємець, який протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, визнається таким, що її прийняв.

Спадкоємцем на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 стала його дочка ОСОБА_3 , яка відповідно до вимог ст. 549 ЦК України 1963 року протягом шести місяців після відкриття спадщини фактично вступила в управління і володіння згаданим будинком, що підтверджується актом депутата Петрівської сільськоїрадивід 28 квітня 2024 року.

Відтак позов в частині встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відкрилася після смерті її батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Інших спадкоємців по справі не має, що підтверджується листами Вишгородської державної нотаріальної контори №1252/01-16 від 17 жовтня 2024 року та Київського обласного державного нотаріального архіву (Філії №1) №731/01-17/Ф-1 від 21 жовтня 2024 року, згідно яких спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як вбачається з ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як убачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно роз`яснень даних у абз. 2 п.п. 12 та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до Листа-роз?яснення Міністерства юстиції України від 05 травня 2024 року №68570/74158-26-24/8.4.4 «Щодо надання роз`яснення законодавства стосовно особливостей переоформлення у порядку спадкування права власності на нерухоме майно, яке було знищене внаслідок ведення бойових дій», факт знищення майна не може вважатися перешкодою для оформлення права на спадщину та проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до законодавства. Право власності на нерухоме майно в зв?язку з його знищенням припиняється не в момент фактичного знищення, а з моменту проведення державної реєстрації припинення права власності на таке майно в Державному реєстрі прав. Не залежно від моменту фактичного знищення нерухомого майна, а саме до відкриття спадщини чи після, у разі відсутності державної реєстрації припинення права власності на таке майно в Державному реєстрі прав, таке право власності існує та є предметом спадкування.

Судом встановлено, що зазначений вище житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав померлим в 2000 році ОСОБА_4 та в 2012 році ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. Відтак, у разі відсутності спору між співвласниками щодо рівності їх часток та за наявності презумпції рівності часток у спільній власності, частка кожного з них становить по частини від спільного майна.

Відтак, при оформленні спадкоємцем права на спадщину враховується рівність часток співвласників зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Отже, судом встановлено, що частка ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вказаному житловому будинку становила 1/2 частини кожному.

Після смерті ОСОБА_4 20 жовтня 2000 року, ОСОБА_3 (матір позивачки) протягом шести місяців вступила в управління спадковим майном, однак за своє життя не встигла оформити успадковане нею право власності на частину вказаного житлового будинку, яка їй належить з часу відкриття спадщини.

Відтак, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадщина відкрилася на весь згаданий вище житловий будинок, який успадковано позивачкою.

Оскільки позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину за законом в позасудовому порядку, внаслідок відмови нотаріуса у видачі свідоцтва, визнання за нею права на спадкування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами після смерті її матері має відбутися в суді.

З огляду на викладене вище, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивачки ОСОБА_3 згідно нотаріально посвідчених договору про поділ спадщини від 28 березня 2017 року та договору про внесення змін до договору про поділ спадщини від 24 жовтня 2024 року за ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом слід визнати право власності на житловий будинок згосподарськими будівлями та спорудами, а саме: житловий будинок під літ. «А», загальною площею 156,6 кв.м, житловою площею 63,9 кв.м; погріб під літ. «Б»; сарай під літ. «В»; навіс під літ. «З»; навіс під літ. «Л»; літній душ під літ. «Н»; огорожа №1, №2; каналізаційна споруда №1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення майна.

Відтак, заявлене позивачкою право підлягає визнанню, а пред`явлений позов задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відкрилася після смерті її батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме:

-житловий будинок під літ. «А», загальною площею 156,6 кв.м, житловою площею 63,9 кв.м;

-погріб під літ. «Б»;

-сарай під літ. «В»;

-навіс під літ. «З»;

-навіс під літ. «Л»;

-літній душ під літ. «Н»;

-огорожа №1, №2;

-каналізаційна споруда №1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 30 січня 2025 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Петрівська сільська рада Вишгородського району Київської області, знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, 171.

Третя особа: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя