Рішення

від 21.01.2025 по справі 372/1556/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1556/24

Провадження № 2-148/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Коваленко К.В., Рябчікова Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЗ-АГРО» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості, третя особа Фермерське Господарство «АГРОПЕРСПЕКТИВА-РС», -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ «РІВЗ-АГРО», в якому просила розірвати договір оренди землі №22 від 16.07.2018 року, укладений з ТОВ «РІВЗ-АГРО», стягнути заборгованість по виплаті орендної плати в сумі 138697,50 грн. та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.07.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «РІВЗ-АГРО» укладено договір оренди землі №22 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.07.2018 року. Умовами Договору передбачено, що орендодавець передає ТОВ «РІВЗ-АГРО» в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 3223181000:04:007:0033, площа 2,7099 га. цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована с.Верем`я Обухівського району та земельну ділянку з кадастровим номером 3223181000:04:007:0034, площа 2,7136 га. цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована с.Верем`я Обухівського району. Договір укладено на 7 років з дати його державної реєстрації. Крім того, вказаним договором встановлено розмір орендної плати та строки її виплати. Однак, відповідачем з дати підписання договору і на час подачі позову, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, орендну плату не було сплачено взагалі. Тому, 10.01.2024 року позивач звернулась до відповідача із письмовою вимогою яка була направлена на адресу останнього. Відповідач не виплатив оренду плату за 2018-2023 роки, тому основна сума боргу відповідача перед позивачем за договором оренди землі №22 від 16.07.2018 року на дату звернення до суду складає 138697,50 грн. Факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору.

Ухвалою судді Обухівського районного суду від 28.03.2024 року прийнято позовну заяву до провадження та призначено підготовче судове засідання.

12.04.2024 року представник відповідача ТОВ «РІВЗ-АГРО» - Рябчіков Р.С. подав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. Умовами Договору № 22 визначено розмір орендної плати та погоджено, що орендна плата сплачується один раз на рік, після збору урожаю, шляхом видачі готівки з каси підприємства, перерахування грошових коштів на картковий рахунок орендодавця або в натуральній формі (сільськогосподарською продукцією). Так, відповідач здійснив відповідні оплати, а саме: в 2019 році 12500 грн., в 2020 році 37000 грн., в 2021 році 37000 грн., в 2022 році 54000 грн., в 2023 році 30600 грн., в 2024 9000 грн. Окрім того, позивачці неодноразово було надано оплату в натуральній формі у вигляді сільськогосподарської продукції, зокрема у 2023 році позивачка отримала 2 мішки цукру загальною вартістю 1600 грн. Відповідачем проводились необхідні оплати, та не допускалось прострочення оплати протягом двох і більше років, а тому твердження позивачки не заслуговують на увагу.

28.05.2024 року представник позивача адвокат Порхун В.М. подав до суду відповідь на відзив. Вказав, що позивачка не отримувала вказаних у відзиві коштів та сільськогосподарської продукції. Виписки по картковому рахунку вважає неналежним доказом, оскільки з них неможливо перевірити призначення платежу. Ставить під сумнів долучені до відзиву касові документи, вважає, що вони оформленні з грубим порушенням та не відповідають дійсності.

15.07.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача Порхун В.М. позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові. Оскільки відповідачем систематично порушуються умови договору, та відповідно права позивача, просив стягнути заборгованість зазначену у позові та розірвати укладений між сторонами 16.07.2018 року договір оренди землі №22.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що нею та ТОВ «РІВЗ-АГРО» укладено два договори оренди. За договором, що є предметом розгляду у даній справі, вона передала в оренду дві земельні ділянки. Орендар за домовленістю допоміг їй оформити право власності на вказані земельні ділянки, користується ними, однак оренду плату за договором не виплачує. Номер банківської картки для переказу коштів вона йому не надавала, нікого на отримання орендної плати не уповноважувала. При ознайомленні з наданими стороною відповідача видатковими касовими ордерами, відомостями про виплату орендної плати згідно укладених договорів оренди частково підтвердила отримання коштів та належність їй підпису у вказаних документах. Крім того, погодилась, що відповідачем в рахунок орендної плати покрито її недостачу в магазині на 16000 грн.. За що вона чи її донька отримувала від ОСОБА_3 грошові перекази їй не відомо.

Представник відповідача, третьої особи ОСОБА_3 показав суду, що вони з відповідачкою в липні 2018 року уклали оспорюваний договір оренди за яким остання передала йому в оренду дві земельні ділянки (паї). Він обробляє їх та сплачує орендну плату в розмірі визначеному договором. Оплата проводиться у різний спосіб, як готівкою під підпис так і переказом на карту. Крім того, на прохання позивача він розраховувався за оренду земельних ділянок у інший спосіб, як то переказував гроші на карту її доньки, покривав недостачу в магазині. Заперечує наявність заборгованості перед позивачем за договором оренди.

Представник відповідача ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні позовних вимог через їх безпідставність та недоведеність. Зазначила, що орендар не має заборгованості перед позивачем, а доводи останньої про це є суперечливими та непослідовними. Просила врахувати, що розрахунок за договором оренди з ОСОБА_1 проводився у прийнятний для обох сторін спосіб, та не приймати до уваги висновок спеціаліста №368/07.2024 від 01 липня 2024 року, як неналежний доказ.

Свідок ОСОБА_5 показала суду, що відповідач орендує належну їй земельну ділянку. Розраховується завжди. Як правило розрахунок відбувався одночасно з іншими орендодавцями. Він привозив гроші і список, в хаті де проживала її мама збиралися орендодавці, в т.ч. і позивач. Гроші передавалися кожному під підпис. Вона точно стверджує, що позивач в 2020 та 2021 році як і інші орендарі отримувала кошти від ОСОБА_3 , жодних нарікань з цього приволду не мала.

Свідок ОСОБА_6 дала суду покази аналогічні показам ОСОБА_5 .

Суд, вислухавши позивача, її предсавника, представників відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, встановив наступні обставини.

16.07.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «РІВЗ-АГРО» укладено договір оренди землі № 22 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.07.2018 року (реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна: 1538438232231 та 1538471332231).

Умовами договору сторони передбачили наступне:

Орендодавець на умовах передбачених даним Договором надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення: кадастровий номер 3223181000:04:007:0033, площа 2,7099 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Обухівський район, село Верем`я та земельну ділянку сільськогосподарського призначення: кадастровий номер 3223181000:04:007:0034, площа 2,7136 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Обухівський район, село Верем`я (п. 1.1.), для розрахунку вартості Об`єкта оренди Сторони, виходячи з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок в розрізі місця розташування Об`єкта оренди, погодили середню вартості одного квадратного метру землі сільськогосподарського призначення у розмірі 3.551865 грн./м2 (п1.4.), Договір укладається на сім років з дати його державної реєстрації (п.2.1.), виходячи з погодженої в 1.4. даного Договору Сторонами нормативної грошової оцінки середньої вартості одного квадратного метру землі сільськогосподарського , призначення в розрізі місця розташування Об`єкта оренди Сторони розрахували вартість Об`єкта оренди за формулою: Вартість Об`єкта оренди =3,551865 грн./кв.м. (нормативна грошова оцінка середньої вартості кв./м.) х 54235 кв./м (площа Об`єкту оренди) = 192635,40 грн. (п.3.1.), орендна плата встановлюються у розмірі 12% (дванадцять відсотків) від вартості Об`єкта оренди, що розрахований Сторонами у відповідності до п.3.2. даного Договору та становить: 23116,25 гривень на рік та не включає податки і обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України (п.3.2.), орендна плати сплачується Орендарем один раз на рік, після збору урожаю, а саме: з 01 вересня по 31 грудня поточного року, шляхом видачі готівки з каси підприємства чи перерахування грошових коштів на картковий рахунок Орендодавця або в натуральній формі (сільськогосподарською продукцією) (п.3.3.), об`єкт оренди передається в оренду Орендарю з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме вироблення товарної сільськогосподарської продукції, переробки та реалізації (п.4.2.), після припинення дії даного Договору, або у разі дострокового розірвання даного Договору Орендар повертає Орендодавцю Об`єкт оренди у стані, не гіршому порівняно з тим, який зазначено в Акті приймання-передачі до даного Договору на момент укладання даного Договору (п.4.4.); повернення Об`єкта оренди здійснюється Орендарем за Актом приймання-передачі, який Сторони зобов`язані скласти та підписати у разі розірвання даного Договору за будь-яких підстав (п.4.7.); права Орендодавця: вимагати від Орендаря своєчасної сплати орендної плати; достроково розірвати даний Договір, письмово попередивши Орендаря у разі порушення встановлених Договором строків виплати орендної плати (пп. 5.1.1.-5.1.2. п. 5.1.), обов`язки Орендаря: своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату; після припинення дії даного Договору повернути Об`єкт оренди у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав його в оренду; нести відповідальність визначену у даному Договорі за несвоєчасну сплату орендної плати (пп. 5.4.3., 5.4.5., 5.4.6. п.5.4.), дія Договору припиняється за рішенням суду на вимогу однієї із Сторін у наслідок невиконання другою Стороною обов`язків, передбачених Договором (пп.6.2.5. п. 6.2.); у разі прострочення строків виплати орендної плати Орендар виплачує Орендодавцю пеню у розмірі облікової ставки Національного Банку України від суми не виплати за весь період прострочення, але не більше п`яти відсотків від суми заборгованості (п.7.2.); Договір набирає чинності з дати його підписання і державної реєстрації (п. 8.1.).

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом зазначала, що відповідачем не проведено жодної оплати за оспорюваним договором оренди землі починаючи з дати його укладення і подачі позову, що на її думку є підставою для стягнення коштів та розірвання договору оренди.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Закон України "Про оренду землі" визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельний кодекс України (надалі - ЗК України), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря.

Відповідно доч.1,2ст.22Закону України«Про орендуземлі»,орендна плата справляється у грошовій формі.За згодоюсторін розрахункищодо орендноїплати заземлю можуть здійснюватися унатуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Відповідно до умов п.3.2 Договору оренди землі №22 від 16.07.2018 року, який пройшов обов`язкову Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, сторони погодили п.3.2 наступного змісту: «Орендна плата встановлюється у грошовій формі у розмірі 12% (дванадцяти відсотків) від вартості Об`єкта оренди, що розрахований сторонами у відповідності до п. 3.2 даного Договору та становить 23116,25 гривень на рік та не включає податки і обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України»

За умовами п. 3.3. договору сторонами було визначено, що орендна плата сплачується орендарем один раз на рік після збору урожаю, а саме з 01 вересня по 31 грудня. Враховуючи, що договір оренди укладено сторонами в липні 2018 року і збір урожаю в 2018 році відповідачем не проводився орендна плата мала бути сплачена починаючи з 2019 року по 2023 рік, час звернення позивача до суду (позивач після звернення до суду вимоги позову не збільшував).

Таким чином відповідачем повинно було сплачено орендну плату позивачу у такі строки за 2019 рік з 01 вересня по 31 грудня 2019 року, за 2020 рік з 01 вересня по 31 грудня 2020 року, за 2021 рік з 01 вересня по 31 грудня 2021 року, за 2022 рік з 01 вересня по 31 грудня 2022 року, за 2023 рік з 01 вересня по 31 грудня 2023 року, за 2024 рік з 01 вересня по 31 грудня 2024 року, за 2025 рік з 01 вересня по 31 грудня 2025 року. За оспорюваний період розмір орендної плати за договором оренди землі №22 від 16.07.2028 року становить 115581,25 (23116,25х5).

З наданих представником відповідача касових ордерів та платіжних інструкцій вбачається, що останнім здійснювалась оплата позивачу 02.03.2019 року 12500 грн. згідно відомості за 2019 рік; 37000 грн. 20.12.2020 року згідно видаткого касового ордеру; 30.11.2021 року 37000 грн. згідно відомості від 30.11.2021 року; 2000 грн. 07.10.2022 року на банківську карту; 37000 грн. згідно касового ордеру від 20.12.2022 року; 600 грн. 24.04.2023 року на банківську карту, 13.12.2023 10000 грн. згідно платіжної інструкції, 29.12.2023 року 20000 грн. згідно платіжної інструкції; 14.01.2024 року 3000 грн. згідно платіжної інструкції; 09.02.2024 року 6000 грн., а всього на суму 128100 грн.

Зазначаючи в позові, що жодних коштів на виконання оспорюваного договору оренди землі позивач від відповідача не отримувала, заперечуючи подані ним на підтвердження цього факту документи, в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що дійсно отримувала грошові кошти від ОСОБА_3 20.12.2020 року у розмірі 37000 готівкою і на карту грошові кошти на загальну суму 39000 грн.. Крім того, відповідач закрив її недостачу в магазині на 16000 грн. та перераховував грошові кошти в сумі 15000 грн. доньці позивача. Заперечуючи, що отримані від позивача коштів є орендною платою позивач не невела інших підстав за що могла б їх отримувати.

Щодо судового спору між тими ж сторонами, який знаходився в провадженні суду, то позивачем лише зазначалось, що такий спір є, однак доводи, що отримані нею кошти стосуються виключно іншого договору оренди землі позивач доказово не обгрунтувала.

Сукупно оцінивши надані сторонами докази, враховуючи непослідовну та суперечливу позицію позивача у справі, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, а відповідачем спростовано перед судом наявність у відповідача заборгованості за договором оренди землі від 16.07.2018 року. Не встановлено судом, що відповідачем допускалось прострочення оплати орендної плати протягом двох і більше років.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Натомість часткова несплата (недоплата) орендної плати може бути підставою для розірвання договору оренди землі на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, якщо таке порушення умов договору буде кваліфіковане як істотне.

Велика Палата ВС зазначила, що правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки доповнюють одні одних.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма в такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми ч. 2 ст. 651 ЦК України немає потреби.

Якщо має місце сплата орендної плати в меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосовується правило ч. 2 ст. 651 ЦК України у разі істотності порушення договору іншою стороною. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Аналіз вище вказаних норм права, згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Разом з тим, як свідчить практика Верховного Суду щодо застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом з підстави істотності допущеного порушення договору, то такою підставою може бути встановлений в ході судового розгляду факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо несплати орендної плати орендарем земельної ділянки.

За висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) якщо договором оренди передбачена сплата орендної плати щорічно, то систематичною може бути визнана несплата протягом 2 і більше років. Якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то, відповідно, несплата протягом 2 і більше місяців може бути визнана систематичною. Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати це не є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

В пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Врховуючи обставини встановлені у даній справі суд не вбачає підстав для розірання договору оренди.

Щодо доводів представником позивача про підробку підписів ОСОБА_1 на документах, які засвідчують факт оплати за договором оренди, цей факт може бути встановлений лише на підставі спеціальних знань експерта. На підставі принципу «хто стверджує, той і доводить», обов`язок довести цю обставину покладається на позивача, проте представник останньої не скористався своїм правом ініціювати призначення відповідної експертизи, а наданий суду висновок спеціаліста суд не може прийняти до уваги, оскільки він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Відносно доводів представника позивача, що підтвердженням несплати відповідачем орендної плати є також відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого доходу) та військового збору ОСОБА_1 то суд з ними не погоджується, оскільки вказані відомості не є підтвердженням несплати орендної плати. Вказані відомості також не підтверджують, що відповідач не сплатив податки, через що у позивача наявна заборгованості по несплаті податків до державного бюджету.

Суд зазначає, що ведення відповідачем податкової, бухгалтерської звітності жодним чином не впливає на права позивача та у разі її невідповідності вимогам чиннного відповідальність лежить виключно на відповідачу.

Оскільки судом не встановлено в ході розгляду справи систематичної несплати орендної плати чи іншого порушення умов договору, які свідчили б про наявність заборгованості по орендній платі та підстав для розірвання спірного Договору оренди земельної ділянки, суд приходить до висновку про відмову у позові.

Керуючись ст.ст.4, 12,77-81, 264, 265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЗ-АГРО» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості, третя особа Фермерське Господарство «АГРОПЕРСПЕКТИВА-РС» відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 30 січня 2025 року.

Суддя Т.В.Проць