Рішення

від 24.12.2007 по справі 10/2580

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/2580

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" грудня 2007 р.                                                     Справа № 10/2580

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Будішевська Л.О.

при секретарі Осіпчук О.В..

за участю представників сторін

від позивача Складанівський С.Р. -директор, паспорт ВМ 083605. виданий Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області 17.01.1996р.

                             Дубовик П.В. - довіреність № 1 від 04.11.07р.     

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ТОВ "Бердичівзернопродукт" (м. Бердичів)  

до Фермерського господарства Ім. Івана Франка (с. Райки Бердичівського району)

про стягнення 19197 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з Фермерського господарства ім. Івана Франка 19197,00грн. завданих збитків.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, представника в судове засідання не направив,  хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні  13.12.07р. оголошувалась перерва до  20.12.07р., та з 20.12.2007р. до 24.12.2007р. на підставі ст.77 ГПК України.

 Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З 18.06.07р. по 02.07.07р. працівниками Бердичівської ОДПІ проводилась виїзна планова перевірка ТОВ "Бердичівзернопродукт" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 14.10.05р. по 31.03.07р., відповідно до якої складено акт № 1599/23-01/33767410 від 06.07.07р.

Бердичівською ОДПІ за результатами перевірки було встановлено порушення ТОВ"Бердичівзернопродукт" вимог  Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: безпідставне віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, отриманих від суб'єкта підприємницької діяльності, не зареєстрованого платником ПДВ. Відповідно на суму 12798,00грн. був зменшений податковий кредит відповідного звітного податкового періоду та застосовані штрафні санкції в сумі 6399,00грн.

Відповідно до акта перевірки, в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в серпні 2006 року до складу податкового кредиту підприємством включено суми податку на додану вартість по податковим накладним від особи, яка не є платником податку на додану вартість - ФГ ім. Івана Франка.

№1 від 04.08.06р. на суму 15326,00грн., в т.ч. ПДВ 2554,47грн.(а.с. 15)

№ЗП-0000218 від 21.08.06р. на суму 4379,89грн., в т.ч. ПДВ 729,98грн.(а.с. 13)

№ЗП-0000217 від 21.08.06р. на суму 57080,36грн., в т.ч. ПДВ 9513,39грн.(а.с. 11)

На підставі вказаного акта перевірки Бердичівською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001232301/0 від 20.07.07р, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19197,00грн, із яких 12798,00грн. - основний платіж, 6399,00грн. - штрафні(фінансові) санкції.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з ФГ ім. Івана Франка 19197,00грн.завданих збитків, оскільки вважає, що зазначена сума податкового зобов'язання виникла в результаті незаконних дій відповідача, якими той завдав збитків ТОВ "Бердичівзернопродукт".

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ФГ ім. Івана Франка, не будучи платником податку на додану вартість, видав позивачу податкові накладні, чим порушив вимоги п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість № 168/97-ВР від 03.04.97р., та ввів в оману покупця щодо права використання податкового кредиту на загальну суму 12798,00грн. Таким чином, відповідач, своїми незаконними діями наніс позивачу збитки у сумі 19197,00грн.

Дослідивши обставини по справі та заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача обгрунтовані та підлягають задоволенню,  виходячи з наступного.

Суб'єкт підприємницької діяльності - ФГ ім. Івана Франка знаходиться на податковому обліку у Бердичівській ОДПІ. Протягом періоду з 23.03.06р. по 31.12.06р. перебувало на сплаті єдиного податку згідно Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" за ставкою 10%  

Платником податку на додану вартість ФГ ім. Івана Франка зареєстроване 15.08.07р., що підтверджується довідкою Бердичівської ОДПІ № 21564/10-10 від 12.12.07р.(а.с. 40).

Між ФГ ім. Івана Франка та ТОВ"Бердичівзернопродукт"  були укладені договори купівлі-продажу зерна від 19.07.06р.(а.с.10), 04.08.06р.(а.с.9), 09.08.06р.(а.с.8).

У вищевказаних договорах ціна зерна зазначена з урахуванням податку на додану вартість.

На виконання вказаних договорів ФГ ім. Івана Франка передало ТОВ"Бердичівзернопродукт" зерно та видало податкові накладні № ЗП-0000218 від 21.08.06р.(а.с. 13), № ЗП-0000217 від 21.08.06р.(а.с.11) та № 1 від 04.08.06р.(а.с. 15).

ТОВ"Бердичівзернопродукт", в свою чергу, на виконання вказаних договорів здійснив оплату за отримане зерно, а суму податку на додану вартість відніс до податкового кредиту, оскільки вважав, що отримав податкові накладні від платника податку на додану вартість.

Відповідно до пп.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею  9 цього Закону.

Таким чином, при здійсненні своєї господарської діяльності  ФГ ім. Івана Франка не мало права нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні.

Відповідно до п.3 ст. 5 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п.1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

П.2 вказаної статті визначає, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Суд вважає, що відповідач, здійснюючи незаконне нарахування податку на додану вартість та видачу податкових накладних порушив вимоги щодо здійснення господарської діяльності між платником податку на додану вартість та не платником податку на додану вартість,  чим завдав ТОВ"Бердичівзернопродукт" збитків.

Позивач при виконанні зазначених договорів сплачував відповідачу вартість зерна з урахуванням 20% податку на додану вартість.

Вказана сума податку мала бути перерахована відповідачем до бюджету, а позивач мав би право на податковий кредит в межах цієї суми за умови, що відповідач являвся платником ПДВ.

Оскільки відповідач не був платником податку на додану вартість, то він не мав права включати  суму ПДВ у вартість зерна, а позивач, відповідно, цю суму не повинен був сплачувати.

Таким чином позивач поніс збитки у зв'язку з порушенням відповідачем вимог щодо здійснення господарської діяльності, яке полягає в отримані від позивача суми на 20% більшої від вартості зерна, що становить 12798,00грн.

Крім того, позивач поніс збитки у зв'язку із сплатою штрафних санкцій в сумі 6399,00грн., нарахованих  Бердичівською ОДПІ  за неправомірне включення суми ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначено згідно з цим Законом.

Відповідальність за включення до податкового кредиту сум. не підтверджених податковими накладними відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" покладається на такого платника податків.

Позивач отримав від відповідача податкові накладні, оформлені належним чином.

Якби здійснення господарської діяльності проводилось згідно з нормами чинного законодавства і податкові накладні були виписані платником податку на додану вартість, то позивач правомірно б скористався своїм правом на податковий кредит і жодних штрафних санкцій до нього б не застосовувалось.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем  надані всі необхідні докази на підтвердження наявності збитків, їх суми та факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги ТОВ "Бердичівзернопродукт" є  обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість", керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фермерського господарства імені Івана Франка, Бердичівський район, с. Райки, ідентифікаційний код 33136952, на користь товариства з обмеженою відповідальністю"Бердичівзернопродукт",м.Бердичв, вул.Леніна 84. ідентифікаційний код 33767410:

- 19197,00грн. завданих збитків;

- 191,97грн. державного мита;

- 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                     Будішевська Л.О.