Ухвала

від 29.01.2025 по справі 335/747/25

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/747/25 1-кс/335/335/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025082060000110, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082060000110 від «25» січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.01.2025 року о 22:36 годині, невстановлена особа, знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 10, біля ЗМТ "Мира", діючи в умовах воєнного стану, без застосування фізичного насильства, відкрито з руки ОСОБА_4 , викрала мобільний телефон «Самсунг А55» в корпусі золотистого кольору, завдавши останній матеріальний збиток на суму 18 000 гривень. (ЄО №2317, 2316 ).

25.01.2025 року в період часу з 01:28 по 01:45 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 45-А, в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого в ході обшуку було виявлено та вилучено: Мобільний телефон марки «Самсунг», в чохлі світлого кольору імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , з двома картами мобільних операторів: «Водафон» НОМЕР_3 та «Київстар» НОМЕР_4 . Упаковано спец пакет SRI 1127139; Мобільний телефон «Алькател», мило, дзеркало, ніж, 2 шіпці для нігтів. Упаковано спец пакет SRI 1127140.

Посилаючись на те, що вилучене майно має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням про арешт вищезазначеного майна.

Слідчий підтримав клопотання про арешт майна, про що подав відповідну заяву.

Володілець вилученого майна у судове засідання не з`явися, причини неявки суду не відомі, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено без фіксації судового процесу технічними засобами, на підставі наданих матеріалів.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України , арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2ст.170КПК Українипередбачено,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

В ході розгляду клопотання за наявними матеріалами кримінального провадження встановлено, що мобільний телефон «Самсунг» 25.01.2025 року органом досудового розслідування повернуто власнику ОСОБА_4 . При цьому, слідчим з огляду на встановлені обставини не надано обґрунтованих даних про необхідність застосування арешту до зазначеного майна, і не наведено достатніх доводів, які б свідчили, що зазначене майно потребує дослідження та проведення відносно нього слідчих дій.

Таким чином, на переконання слідчого судді, вимоги клопотання про накладення арешту на мобільний телефон «Самсунг» з метою збереження речового доказу, є необгрунтованими, оскільки будь-яких даних щодо наявності загрози втрати речового доказу, який перебуває у володінні власника потерпілої у кримінальному провадженні не встановлено, тому не підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги клопотання про накладення арешту на вилучені мобільний телефон «Алькател», мило, дзеркало, ніж, 2 шіпці для нігтів не підлягають задоволенню, у зв`язку із наступним.

З наданих слідчому судді матеріалів клопотання про арешт вилученого майна не встановлено і слідчим не доведено, яке доказове значення зазначене майно має у даному кримінальному провадженні. В ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено, які відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, містяться у вилученому майні.

З наданих матеріалів клопотання не вбачається проведення першочергових слідчих дій відносно зазначеного вилученого майна, з метою встановлення його відповідності критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що мету застосування заходу забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на вилучене майно, зазначене у клопотанні, не обгрунтовано, отже не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи.

За встановлених обставин клопотання слідчого про накладення арешту не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 167, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025082060000110 залишити без задоволення.

Відповідно доп.2ч.1ст.169КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено , за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1