Рішення

від 30.01.2025 по справі 451/972/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 451/972/24

Провадження № 2/451/22/25

РІШЕННЯ

іменем України

(повне)

30 січня 2025 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

секретаря судового засідання Сологуб М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Шептицької окружної прокуратури, подану в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПП «Західний Буг» до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, за участю:

прокурора Ватраля Р. В.,

представника третьої особи Боровця М.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

встановив:

На розгляд Радехівського районного суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява, подана в.о. керівника Шептицької окружної прокуратури Я. Гарасимчуком в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, в якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить суд:

припинити право власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4623980900:05:000:0074, площею 1,0929 га, яка знаходиться на території Радехівської міської територіальної громади Шептицького району Львівської області, шляхом конфіскації на користь держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області;

припинити право власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4623980900:05:000:0075, площею 1,5526 га, яка знаходиться на території Радехівської міської територіальної громади Шептицького району Львівської області, шляхом конфіскації на користь держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області;

припинити право власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4623980900:05:000:1021, площею 0,0951 га., яка знаходиться на території Радехівської міської територіальної громади Шептицького району Львівської області, шляхом конфіскації на користь держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області;

припинити право власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4623980900:05:000:1022, площею 0,0857 га, яка знаходиться на території Радехівської міської територіальної громади Шептицького району Львівської області, шляхом конфіскації на користь держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області;

судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору прокурор покликається на те, зокрема, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 13.12.2019 державним нотаріусом Медведюком З.С., громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв у спадщину земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровими номерами: - 4623980900:05:000:0074, площею 1,0929 га; - 4623980900:05:000:0075, площею 1,5526 га; - 4623980900:05:000:1021, площею 0,0951 га; - 4623980900:05:000:1022, площею 0,0857 га.

Вказані земельні ділянки знаходяться на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області.

Право власності на вищезазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виникло у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак протягом більше року вказані земельні ділянки сільськогосподарського призначення громадянином російської федерації ОСОБА_1 не відчужені, та не конфісковані в законному порядку.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 , будучи громадянином іноземної держави, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 13.12.2019 по даний час) їх не відчужив, є підстави для їх конфіскації у власність держави.

Позиція представників сторін у суді.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю.

Відповідач заперечував щодо задоволення позову, надав письмові пояснення та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи при винесенні рішення поклався на розсуд суду.

Заяви та клопотання учасників справи

05.09.2024 представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом М. Бордюком на розгляд суду подано заяву, в якій останній просить суд відкласти розгляд справи(а.с.104).

19.09.2024 представником третбьої особи ПП «Західний Буг» - адвокатом М. Боровцем через систему «Електронний суд» подано заяву на ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді(а.с.111-112).

20.09.2024 представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом М. Бордюком на розгляд суду подано клопотання про його допуск до участі у справі(а.с.117).

30.09.2024 представником третьої особи ПП «Західний Буг» - адвокатом М. Боровцем через систему «Електронний суд» подано письмові пояснення, в яких останній просить суд прийняти рішення, що відповідатиме вимогам закону, поданим сторонами та третьою особою доказам, поясненням та обґрунтуванням та судові витрати розподілити пропорційно задоволеним позовним вимогам(а.с.132-135).

22.10.2024 керівником Шептицької окружної прокуратури через систему «Електронний суд» подано заяву про зміну предмету позову(а.с.151-154).

13.11.2024 відповідачем ОСОБА_2 та його представником ОСОБА_4 на розгляд суду подано клопотання про відкладення розгляду справи(а.с.170,173).

08.01.2025 прокурором Р. Ватралем подано на розгляд суду клопотання про відкладення розгляду справи(а.с.189).

08.01.2025 М. Боровцем подано на розгляд суду клопотання про відкладення розгляду справи(а.с.190).

24.01.2025 відповідачем подано на розгляд суду письмові пояснення(а.с.201).

Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 08.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено справу до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження, до участіу справізалучно ПП«Західний Буг»як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - (а.с.99-100).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 05.09.2024 підготовче засідання відкладено на 22.10.2024(а.с.106).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 22.10.2024 підготовче засідання відкладено на 13.11.2024(а.с.165-166).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 13.11.2024 підготовче засідання відкладено на 03.12.2024(а.с.174-175).

Ухвалою підготовчого засідання від 03.12.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті(а.с.183).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 08.01.2025 судове засідання відкладено на 21.01.2025(а.с.191).

Протокольною ухвалою від 21.01.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 30.01.2025 (а.с.195-197).

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 383658112 від 20.06.2024) вбачається, що державним реєстратором 13.12.2019 зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4623980900:05:000:0074 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1986634246239)(а.с.19-20).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 383658367 від 20.06.2024) вбачається, що державним реєстратором 13.12.2019 зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4623980900:05:000:0075 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1986689746239)(а.с.21-22).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 383658509 від 20.06.2024) вбачається, що державним реєстратором 13.12.2019 зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4623980900:05:000:1021 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1986748246239)(а.с.23-24).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 383658622 від 20.06.2024) вбачається, що державним реєстратором 13.12.2019 зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4623980900:05:000:1022 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1986716646239)(а.с.25-26).

Згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 13.12.2019, зареєстрованих в реєстрі за №№741, 742, 744, 743, посвідчених державним нотаріусом З. Медведюк, ОСОБА_5 набув право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництваз кадастровими номерами: 4623980900:05:000:0075, площею 1,5526 га; 4623980900:05:000:1021, площею 0,0951 га; 4623980900:05:000:1021, площею 0,0951 га; 4623980900:05:000:1022, площею 0,0857 га, які знаходиться на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області(а.с.27,28,29,30).

01.04.2019 року між ПП «Західний Буг» (по договору - Орендар) та ОСОБА_1 (по договору - Орендодавець) було укладено договір оренди землі(а.с.139-140).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), Земельного кодексу України (далі ЗК України).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18.09.2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 року «Новоселецький проти України», від 01.06.2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

У практиці ЄСПЛ (зокрема рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року, «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі Перший протокол), а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Статті 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Згідно статті 19 Земельного кодексу України (далі ЗК України) землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Згідно статей 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3, частини 4 статті 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Згідно з частини 1 статті 39 вказаного Закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до пункту «е» частини 1 статті 140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно пункту «в» частини 1 стаття 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Стаття 32 Закону України «Про оренду землі» визначає: перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка передається в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може містити положень про зміну його умов або припинення договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізацією юридичної особи.

Пунктом 10 частини 1 статті 346 ЦК України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18.09.2013 (справа №6-92 цс 13) зазначено, що основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 «Новоселецький проти України», від 1.06.2006 «Федоренко проти України»).

З огляду на характер спірних правовідносин, пов`язаних з перебуванням у власності іноземних громадян земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вони становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність перебування такої ділянки у власності іноземного громадянина такому суспільному інтересу не відповідає.

Згідно із п. «е» ч. 1 ст. 140 ЗК України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

У силу частини 4 статті 145 ЗК України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 38, ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Щодо припинення договору оренди земельної ділянки та припинення права ПП «Західний Буг» на користування земельною ділянкою, яка є предметом спору в даній справі, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 7 частиною 2 статті 16ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення.

Частиною 2 статті 412 ЦК України визначено, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Приписами абзацу «б» статті 141 ЗК України передбачено, що підставами для припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Абзацом «в» статті 143 ЗК України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Згідно частин 1, 2 статті 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може належати їй на праві власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Окрім того, відповідно до частини 1 статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Водночас, частиною 5 статті 148-1 ЗК України встановлено, що вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.

Тобто, цією нормою передбачено виключний перелік підстав переходу прав на землю, серед яких конфіскація земельної ділянки за рішенням суду - не передбачена.

Окрім того, статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря, смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки, ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Судом встановлено, що відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.06.2023 за №383658112, №383658367, №383658509, №383658622, ОСОБА_6 , будучи громадянином Російської Федерації, на підставі свідоцтв проправо наспадщину зазаповітом,виданих 13.12.2019державним нотаріусомМедведюк З.С., набув право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровими номерами: - 4623980900:05:000:0074, площею 1,0929 га; - 4623980900:05:000:0075, площею 1,5526 га; - 4623980900:05:000:1021, площею 0,0951 га; - 4623980900:05:000:1022, площею 0,0857 га, що знаходяться на території Радехівської міської територіальної громади Шептицького району Львівської області.

Враховуючи, що ОСОБА_6 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 12.12.2019 по даний час) не відчужив, наявні підстави для припинення права власності шляхом їх конфіскації у власність держави.

Вказане порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_2 є триваючим, пов`язаним з безперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Бездіяльність ОСОБА_3 характеризується тим, що не відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення по цей час та їх фактична належність на праві власності іноземцю, є порушенням вимог закону.

Таким чином, обраний Шептицькою окружною прокуратурою спосіб захисту порушених інтересів держави, а саме: припинення права власності громадянина російської федерації на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом їх конфіскації у власність держави відповідає вимогам законодавства.

Крім того, конфісковані земельні ділянки за рішенням суду в подальшому підлягають продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Віра Довженко проти України» від 15.01.2019 категорично ствердив, що «на момент обставин справи у національному законодавстві не існувало жодних положень, які б становили достатні правові підстави для оскаржуваних обмежувальних заходів» (п. 39 рішення).

Однак, у даному спорі щодо конфіскації земельних ділянок, у Земельному кодексі України існують чіткі та зрозумілі законодавчі обмеження щодо іноземців, які набули право на земельні ділянки сільськогосподарського призначення у приватну власність.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі відсутності уповноваженого органу.

З викладеним корелюються й положення ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_6 порушив визначену ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 22, 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру отримання та використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Оскільки земля є об`єктом права власності Українського народу, тому умови щодо використання даного природного ресурсу є особливо суворими.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 826/11885/16.

Тому пред`явлення позову прокурором у такому випадку є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави. Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

Доводи відповідача про те, що належний йому паспорт громадянина РФ зберіг для подальшого обміну на український паспорт, у 2012 році звертався в Пенсійний фонд, у 2016 отримав посвідку на постійне проживання в Україні (у судовому засідання оглянуто оригінали документів, а саме: паспорт Російської Федерації та посвідка на постійне проживання, що видані на ім`я відповідача), однак паспорта громадянина України до сьогодні не виробив та вважає себе українцем, у даному випадку не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_6 не подав належних доказів щодо громадянства України та у встановленому законному порядку не відчужив земельні ділянки.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов Шептицької окружноїпрокуратури,поданий вінтересах Головногоуправління Держгеокадаструу Львівськійобласті до ОСОБА_1 проприпинення прававласності наземельні ділянкушляхом їхконфіскації накористь державиє обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Розподіл між сторонами судових витрат

В силу вимог статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача у розмірі 9689,60 грн на користь позивача.

На підставі статей 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області,

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4623980900:05:000:0074, площею 1,0929 га, яка знаходиться на території Радехівської міської територіальної громади Шептицького району Львівської області, шляхом її конфіскації у користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Припинити право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4623980900:05:000:0075, площею 1,5526 га яка знаходиться на території Радехівської міської територіальної громади Шептицького району Львівської області, шляхом її конфіскації у користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Припинити право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4623980900:05:000:1021, площею 0,0951 га, яка знаходиться на території Радехівської міської територіальної громади Шептицького району Львівської області, шляхом її конфіскації у користь держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Припинити право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4623980900:05:000:1022, площею 0,0857 га, яка знаходиться на території Радехівської міської територіальної громади Шептицького району Львівської області, шляхом її конфіскації у користь держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянин РосійськоїФедерації,РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач:Львівськаобласна прокуратура,код ЄДРПОУ02910031,UA138201720343140001000000774у ДКСУу м.Києві) адреса:79005,м.Львів,проспект Шевченка,17/19) - 9689 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 60 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складене 30.01.2025

Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька