Рішення

від 30.01.2025 по справі 469/843/17

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.01.2025 Справа №469/843/17

2/469/8/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.

учасники справи та їхні представники:

прокурор Мішустін М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації до Коблівської сільської ради та ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", про визнання незаконними та скасування пунктів рішень, визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та свідоцтв про право власності на земельні ділянки, повернення земельних ділянок, -

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 20 червня 2017 року звернувся до суду із вказаним позовом, у якому зазначав, що пунктом 1 рішення Коблівської сільської ради від 19 вересня 2012 року №19 вилучено у ДП Очаківське лісомисливське господарство земельні ділянки загальною площею 17,2 га та переведено їх до земель запасу Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області в межах населеного пункту с. Коблеве. З метою визнання незаконним та скасування вказаного рішення 28 квітня 2016 року керівником Миколаївської місцевої прокуратури №1 подано позов до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Березанської РДА до Коблівської сільської ради, третя особа ДП Очаківське ЛМГ. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16 листопада 2016 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29 березня 2017 року, зазначений позов задоволено у повному обсязі, п.1 рішення Коблівської сільської ради від 19 вересня 2012 року №19 визнано визнано незаконним і скасовано.

За рахунок зазначених земель пунктами 1, 3 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №28 від 19 вересня 2012 року затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (пасовища) для ведення особистого селянського господарства в межах території населеного пункту с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯК № 959911 від 17.10.2012 року на право власності на земельну ділянку площею з кадастровим номером 4820982200:12:046:0003, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 82020001000846.

У подальшому пунктом 1 рішення Коблівської сільсьської ради №25 від 14 грудня 2012 року цільове призначення цієї земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства змінено на будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 отримано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 303900 від 29 грудня 2012 року з кадастровим номером 4820982200:12:046:0003, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 82090001001277.

На підставітехнічної документаціїіз землеустроюспірна земельнаділянка поділенана 21земельну ділянкуіз кадастровиминомерами:4820982200:12:040:0044, 4820982200:12:040:0045, 4820982200:12:040:0046, 4820982200:12:040:0047, 4820982200:12:040:0048, 4820982200:12:040:0049, 4820982200:12:040:0050, 4820982200:12:040:0051, 4820982200:12:040:0052, 4820982200:12:040:0053, 4820982200:12:040:0054, 4820982200:12:040:0055, 4820982200:12:040:0056, 4820982200:12:040:0057, 4820982200:12:040:0058, 4820982200:12:040:0059, 4820982200:12:040:0060, 4820982200:12:040:0061, 4820982200:12:040:0062, 4820982200:12:040:0063, 4820982200:12:040:0064, які 02 липня 2014 року зареєстровані в Державному земельному кадастрі.

Прокурор посилається на те, що надана відповідачу ОСОБА_1 земельна ділянка належала до земель державного лісового фонду, перебувала у постійному користуванні ДП Очаківське ЛМГ та була вилучена у постійного користувача на підставі скасованого господарським судом Миколаївської області рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 19 вересня 2012 року №19.

Прокурор вважає, що вказані вище рішення Коблівської сільської ради прийнято з порушенням правового режиму використання земель лісового фонду, так як Лiсовим кодексом України не передбачено можливість ведення особистого селянського господарства на землях державного лісового фонду, та з порушенням законодавства з питань захисту та збереження прибережних захисних смуг водних об`єктiв, оскільки спірна земельна дiлянка розташована у прибережнiй захиснiй смузi Чорного моря на відстані до урізу води Чорного моря від південної межі 610-830 метрів, від північної 630-850 метрів, у якій заборонено будiвництво iнших об`єктiв, крім визначених законом, та може перебувати виключно у державній та комунальній власності і надаватися лише у користування для спеціально визначених цілей; ведення особистого селянського господарства та будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, у межах прибережної захисної зони заборонено нормами Водного та Земельного кодексів України; будівельними нормами і правилами та містобудівною документацією у зоні рекреації, де розміщена спірна земельна ділянка, заборонено будівництво об`єктів, не пов"язаних з розвитком курорту, крім баз відпочинку, пансіонатів та будинків відпочинку, кемпінгів, піонертаборів, таборів труда та відпочинку, пляжів, пам`яток археології, заказників пам`яток культури, ведення особистого селянського господарства та будівництво жилого будинку не передбачено.

Прокурор також посилався на те, що ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем земельної ділянки та не мав реального наміру використовувати її для ведення особистого селянського господарства, як це передбачено рішенням Коблівської сільської ради № 28 від 19 вересня 2012 року, оскільки вже 14 грудня того ж року Коблівською сільською радою прийнято рішення № 25 щодо зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки на будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, тобто дії ОСОБА_1 були спрямовані на отримання безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 2.0 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що не передбачено чинним законодавством, та уникнення процедури публічних торгів.

Тому прокурор просив визнати недійсними вказані рішення Коблівської сільської ради як такі, що суперечать законодавству та порушують інтереси держави; у зв`язку з незаконністю оскаржуваних рішень Коблівської сільської ради - визнати недійсним та скасувати видані на їх підставі державні акти на право власності на земельні ділянки, визнати недійсними та скасувати видані на ім`я ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на 21 земельну ділянку, видані реєстраційною службою Березанського РУЮ у Миколаївській області 13 вересня 2014 року.

Оскільки вибуття земельної ділянки відбулось без волі власника Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, прокурор з метою захисту права власності держави відповідно до ст.152 ЗК України просив витребувати від ОСОБА_1 спірні земельні ділянки.

Ухвалою суду від 21 червня 2017 року відкрито провадження у вказаній справі у порядку, визначеному ЦПК України (2004 року).

Ухвалою судді Березанського районного суду Миколаївської області від 13 липня 2017 року задоволено заяву прокурора про забезпечення позову: накладено арешт на спірні земельні ділянки, власником яких є ОСОБА_1 ; заборонено відділу з питань державної реєстрації Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цих земельних ділянок (у тому числі у разі їх поділу чи об"єднання з іншими ділянками); заборонено Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості на вказаних земельних ділянках та заборонено ОСОБА_1 вчиняти з вказаними земельними ділянками будь-які дії, спрямовані на зміну їх цільового призначення, поділу, об"єднання з іншими земельними ділянками, присвоєння нових адрес, укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цих земельних ділянок, а також проводити на них будь-які будівельні роботи.

Ухвалою від06березня 2018року продовженорозгляд справиу порядкузагального позовногопровадження зістадії підготовчогозасідання.

08 жовтня 2019 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 22 листопада 2021 року клопотання прокурора про залучення до участі у справі правонаступника позивача задоволено, залучено Миколаївську районну державну адміністрацію до участі у справі як правонаступника позивача Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області.

07 серпня 2023 року судом залучено Державне спеціалізоване господарське підприємство ЛІСИ УКРАЇНИ до участі у справі як правонаступника третьої особи Державного підприємства Очаківське лісомисливське господарство.

У судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача Миколаївської РДА у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила розглянути справи за наявними у справі матеріалами, позов підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача Коблівської сільської ради, відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Судаков В.В., представник третьої особи без самостійних вимог Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" у судове засідання декілька разів не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; відповідачі відзив на позов не надали; відповідач ОСОБА_1 неодноразово надавав клопотання про відкладення судового засідання у зв"язку із запровадженням на всій території України воєнного стану та додатковими обмеженнями відповідача у зв"язку із залученням до складу територіальної оборони Коноплянської ОТГ і забороною у воєнний час виїзду призовників і військовозобов"язаних з місця проживання без дозволу військового комісаріату, що перешкоджає підготовці до засідання та збору доказової бази.

Оскільки учасники справи повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином та декілька разів не з"явились у судове засідання, і їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд на підставі ст.223, 280 ЦПК України постановив розглянути справу без їх участі на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку).

Крім того, суд зважає, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи по суті декілька разів були задоволені судом, проте відповідач ОСОБА_1 у судове засідання черговий раз не з"явився, правом участі у судовому засіданні через представника чи за допомогою відеоконференцзв"язку не скористався, а тому, з врахуванням тривалого часу розгляду справи, що розпочався до виникнення зазначених відповідачем обставин, суд приходить до висновку, що подальше відкладення розгляду справи через неможливість явки відповідача ОСОБА_1 до суду перешкоджає виконанню завдань цивільного судочинства, у зв"язку з чим вважає за можливе розглянути справу без відповідача.

Встановлені судом обставини з посиланням на докази, що їх підтверджують

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №28 від 19 вересня 2012 року Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних діляноку власність для ведення особистого селянського господарства затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (сільськогосподарських земель, пасовища) для ведення особистого селянського господарства біля "Аквапарку" в межах території населеного пункту с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (т.1, а.с.19).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 09 жовтня 2012 року видано державний акт серії ЯК № 959911 на право власності на зазначену земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:046:0003 для ведення особистого селянського господарства (а.с.31).

Рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №25 від 14 грудня 2012 року Про затвердження проектів із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, що перебувають у власності громадян, затверджено проект із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_1 площею 2,0 га (забудовані землі), з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.25).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 видано державний акт від 29 грудня 2012 року серії ЯО № 303900 на право власності на зазначену земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:046:0003 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.32).

У результаті поділу зазначеної земельної ділянки утворились земельні ділянки з кадастровими номерами 4820982200:12:040:0044, 4820982200:12:040:0045, 4820982200:12:040:0046, 4820982200:12:040:0047, 4820982200:12:040:0048, 4820982200:12:040:0049, 4820982200:12:040:0050, 4820982200:12:040:0051, 4820982200:12:040:0052, 4820982200:12:040:0053, 4820982200:12:040:0054, 4820982200:12:040:0055, 4820982200:12:040:0056, 4820982200:12:040:0057, 4820982200:12:040:0058, 4820982200:12:040:0059, 4820982200:12:040:0060, 4820982200:12:040:0061, 4820982200:12:040:0062, 4820982200:12:040:0063, 4820982200:12:040:0064, право власності на які зареєстроване за відповідачем ОСОБА_1 .

Зазначене вбачається з довідки Відділу Держгеокадастру у Березанському районі Миколаївської області з копією технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на сформовані нові земельні ділянки при поділі, та рішенням Коблівської сільської ради № 4 від 09 квітня 2013 року про присвоєння земельним ділянкам, які належать ОСОБА_1 для використання і обслуговування житлового будинку, які розташовані в зоні відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридичних адрес об`єкта нерухомого майна АДРЕСА_1 (т.1, а.с.58-65), а також з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно до якої на земельну ділянку площею 0,3758 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0044 реєстраційною службою Березанського РУЮ 31.08.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_1 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0045 реєстраційною службою Березанського РУЮ 31.08.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_2 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0046 реєстраційною службою Березанського РУЮ 31.08.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_3 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0047 реєстраційною службою Березанського РУЮ 13.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_4 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0048 реєстраційною службою Березанського РУЮ 13.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_5 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0049 реєстраційною службою Березанського РУЮ 13.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_6 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0050 реєстраційною службою Березанського РУЮ 13.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_7 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0051 реєстраційною службою Березанського РУЮ 13.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_8 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0052 реєстраційною службою Березанського РУЮ 13.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_9 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0053 реєстраційною службою Березанського РУЮ 13.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_10 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0054 реєстраційною службою Березанського РУЮ 13.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_11 ; на земельну ділянку площею 0,092 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0055 реєстраційною службою Березанського РУЮ 13.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_12 ; на земельну ділянку площею 0,0921 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0056 реєстраційною службою Березанського РУЮ 13.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_13 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0057 реєстраційною службою Березанського РУЮ 13.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_14 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0058 реєстраційною службою Березанського РУЮ 05.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_15 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0059 реєстраційною службою Березанського РУЮ 05.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_16 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0060 реєстраційною службою Березанського РУЮ 05.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_17 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0061 реєстраційною службою Березанського РУЮ 05.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_18 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0062 реєстраційною службою Березанського РУЮ 05.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_19 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0063 реєстраційною службою Березанського РУЮ 05.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_20 ; на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0064 реєстраційною службою Березанського РУЮ 05.09.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_15 ; що на земельну ділянку площею 0,3758 га кадастровий номер 4820982200:12:040:0044 31.08.2014 року реєстраційною службою Березанського РУЮ Кєсаєву А.Т. видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії та номер НОМЕР_1 (а.с.70-78).

За даними Національної кадастрової системи відстань від урізу води Чорного моря до південної межі спірних земельної ділянки приблизно складає від 610 до 830 метрів, до північної межі - від 630 до 850 метрів, що підтверджується інформаційною довідкою відділу Держгеокадастру у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (т.1, а.с.55-57).

Згідно з інформацією Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, в базах даних документів дозвільного та декларативного характеру, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, які зареєстровані управлінням, відсутні записи щодо об`єктів будівництва, розташованих в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, замовником яких є ОСОБА_1 (а.с.66).

Згідно з повідомленням Управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації від 30 травня 2016 року, станом на 19 вересня 2012 року чинною містобудівною документацією, яка регулює забудову території, на якій розташована спірна земельна ділянка, був проект планування та забудови Березанського району Миколаївської області, затверджений постановою державного комітету УРСР у справах будівництва від 23.10.1985 року № 112. Спірна земельна ділянка розташована в зоні рекреації (а.с.67).

З інформації Коблівської сільської ради від 02 лютого 2017 року вбачається, що на спірній земельній ділянці будівельні матеріали, споруди, а також нерухомі об`єкти відсутні (а.с.68).

Березанській РДА не було відомо про рішення Коблівської сільської ради Миколаївської області від 19 вересня 2012 року за №19 про вилучення у ДП Очаківське ЛМГ земельної ділянки площею 17,2 га та переведення її до земель Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області в межах населеного пункту (а.с.79).

Норми права, які застосував суд

Щодо дотримання водного законодавства

За положеннями ст.60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Землі, зайняті прибережними захисними смугами, віднесено до земель водного фонду (ст. 58 ЗК України).

За змістом ст.59 ЗК України, землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для цілей, визначених цим Кодексом.

Як передбачено ч.4 ст.59 ЗК України, земельні ділянки прибережних захисних смуг можуть передаватися громадянам та юридичним особам на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Передача земельних ділянок прибережних захисних смуг у приватну власність та для потреб, не зазначених у ч.4 ст.59 ЗК України, законодавством України не передбачено.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів і додаток 13 до цих правил).

Відповідно до п.11 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486, водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води. На землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови (п.10).

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене ст.88 ВК України, а тому відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність останньої, оскільки її розміри встановлені законом (такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц).

Населений пункт село Коблеве не відноситься до категорії міст і селищ міського типу, а тому положення п.10 Порядку щодо встановлення прибережної захисної смуги відповідно до існуючих умов забудови не поширюються на спірну земельну ділянку.

Так як окремий проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги на час прийняття спірного рішення був відсутній, тому межі прибережної захисної смуги визначаються відповідно до меж, встановлених законом.

З урахуванням зазначених нормативних розмірів та даних Національної кадастрової системи є підстави вважати, що спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги Чорного моря.

Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією (частина перша статті 90 ВК України; абзац четвертий пункту 2 додатку 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів). У межах таких смуг уздовж морів, морських заток і лиманів забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об`єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені (частина друга статті 113 ЗК України).

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування можуть передавати, зокрема, громадянам із земель водного фонду на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України; близький за змістом припис закріплює частина третя статті 85 ВК України).

Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.

Передача земельних ділянок прибережних захисних смуг у приватну власність і для потреб, не зазначених у ч.4 ст.59 ЗК України, законодавством України не передбачена.

Отже, відповідачем Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області усупереч зазначеним вимогам законодавства надано відповідачу ОСОБА_1 у приватну власність для ведення особистого селянського господарства в межах території населеного пункту с. Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, з подальшою зміною цільового призначення на будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку, розміщену у межах прибережної захисної смуги, а тому оскаржувані рішення Коблівської сільської ради не відповідають зазначеним вимогам законодавства.

Щодо належності земельної ділянки до земель державного лісового фонду

З повідомлення ВО Укрдержліспроект від 02 червня 2017 року з фрагментами публічної кадастрової карти України з нанесеною частиною меж кварталів та повідомлення ДП Очаківське ЛМГ вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4820982200:12:040:0044, 4820982200:12:040:0045, 4820982200:12:040:0046, 4820982200:12:040:0047, 4820982200:12:040:0048, 4820982200:12:040:0049, 4820982200:12:040:0050, 4820982200:12:040:0051, 4820982200:12:040:0052, 4820982200:12:040:0053, 4820982200:12:040:0054, 4820982200:12:040:0055, 4820982200:12:040:0056, 4820982200:12:040:0057, 4820982200:12:040:0058, 4820982200:12:040:0059, 4820982200:12:040:0060, 4820982200:12:040:0061, 4820982200:12:040:0062, 4820982200:12:040:0063, 4820982200:12:040:0064 станом на 01 січня 2004 року відносились до земель державного лісового фонду квартал 35 виділи 2, 3 Березанського лісництва ДП Очаківське лісомисливське господарство"; у 2013 році на території ДП "Очаківське ЛМГ" проведено базове лісовпорядкування і станом на 01 січня 2014 та 01 січня 2015 року земельні ділянки з кадастровими номерами 4820982200:12:040:0045, 4820982200:12:040:0046, 4820982200:12:040:0047, 4820982200:12:040:0048, 4820982200:12:040:0049, 4820982200:12:040:0050, 4820982200:12:040:0058, 4820982200:12:040:0059, 4820982200:12:040:0060, 4820982200:12:040:0061, 4820982200:12:040:0062, 4820982200:12:040:0063, 4820982200:12:040:0064 вилучені зі складу земель державного лісового фонду на підставі рішення місцевих органів влади та обліку земель відділом Держгеокадастру Березанського району, земельні ділянки з кадастровими номерами 4820982200:12:040:0055, 4820982200:12:040:0056, 4820982200:12:040:0051 частково розміщені на території державного лісового фонду, а земельні ділянки з кадастровими номерами 4820982200:12:040:0052, 4820982200:12:040:0053, 4820982200:12:040:0054, 4820982200:12:040:0057, 4820982200:12:040:0044 відносяться до земель державного лісового фонду і розташовані в кварталі 47 виділу 2 Березанського лісництва (а.с.33-36).

Рішенням Коблівської сільської ради № 19 від 19 вересня 2012, яке скасовано рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16 листопада 2016 року (т.1, а.с.37-42), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29 березня 2017 року (т.1, а.с.43-54), вилучено у ДП "Очаківське ЛМГ" земельні ділянки загальною площею 17.2 га та переведено їх до земель запасу Коблівської сільської ради, у тому числі земельні ділянки, розміщені у кварталі 35, виділи 2, 3.

На підставі ч.1 ст.55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 4820982200:12:046:0003, яка перебувала у постійному користуванні ДП "Очаківське ЛМГ", правонаступником якого є ДП "ЛІСИ УКРАЇНИ", належала до земель лісогосподарського призначення.

Відповідно до ст.84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Згідно з п."ґ" частини 4 зазначеної статті, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.56 ЗК України установлено, що громадянам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 га у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.122 ЗК України (у редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення), сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб; районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства, будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті, індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до норм ч.5 ст.116 ЗК України (в редакції, що була чинною на момент прийняття рішення), земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

На підставі ст.149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом; вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч.5 ст.149 ЗК України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу (ч.3 ст.149 ЗК України).

Згідно з абз.2 підп.а п.4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Оскільки спірна земельна ділянка перебувала у користуванні державного підприємства, вона залишилась у державній власності, а не перейшла у комунальну власність при розмежуванні земель державної та комунальної власності.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка на момент прийняття рішення Коблівської сільської ради Березанського району № 28 від 19 вересня 2012 року перебувала у державній власності та знаходилась у межах с.Коблеве, на підставі ч.3 ст.122 ЗК України повноваження щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою належали Березанській районній державній адміністрації, а тому Коблівською сільською радою надано земельну ділянку у приватну власність відповідача ОСОБА_1 поза волею належного власника.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року №610-р Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі - ділянки) Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері заборонено приймати рішення про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або в оренду для будівництва, реконструкції та капітального ремонту залізничних ліній та автомобільних доріг загального користування; для розміщення кладовищ та за рішенням Кабінету Міністрів України - для: будівництва та обслуговування об`єктів енергетичної інфраструктури (газо-, нафтопроводів, газових та нафтових терміналів, газових та нафтових свердловин, ліній електропередачі, електростанцій, електропідстанцій, розподільних пунктів, ядерних установок); видобування корисних копалин відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами; облаштування державного кордону та будівництва пунктів пропуску через нього; забезпечення відбудови та функціонування монастирів на місцях їх історичного заснування; будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єктів, визначених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; створення та забезпечення функціонування об`єктів природно-заповідного фонду і виробничо-соціальних об`єктів, необхідних для ведення лісового господарства; розміщення інших об`єктів, вилучення і надання ділянок для яких здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Пунктом 4 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 р. N 318-р "Деякі питання збереження об`єктів державної власності" зобов"язано Державний комітет із земельних ресурсів разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади та іншими суб`єктами управління об`єктами державної власності, у тому числі Національними та галузевими академіями наук, не допускати погодження документів, прийняття рішень, на підставі яких може здійснюватися відчуження з державної власності земельних ділянок, наданих у постійне користування державним підприємствам, установам та організаціям (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, що підлягають приватизації, та земельних ділянок, відчуження яких здійснюється для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності), до законодавчого врегулювання питання щодо визначення порядку їх відчуження.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610, яким зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних ділянок лісового призначення, та розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 року № 318, яким заборонено погодження вилучення земельних ділянок із постійного користування державних підприємств, на час прийняття оскаржуваних рішень були чинними та не визнавались недійсними з підстав їх невідповідності законодавству України; обставини, які свідчать про невідповідність зазначених актів Кабінету Міністрів України, представником відповідача не зазначено.

Таким чином, вилучення земель лісогосподарського призначення з користування державного лісогосподарського підприємства з передачею їх у власність громадян заборонено.

Щодо дотримання вимог містобудівної документації, будівельних норм і правил

Невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, є підставою для відмови у дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч.7 ст.118 ЗК України).

Відповідно до ст.17 Закону України Про основи містобудування основою для вирішення питань про вилучення (викуп), передачу (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб є містобудівна документація.

Абзацом 2 ст.48 Закону України Про охорону земель передбачено, що розміщення і будівництво об`єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Містобудівною документацією, що діяла на момент прийняття рішення Коблівської сільської ради № 16 від 17 жовтня 2014 року, є Проект планування та забудови Березанського району Миколаївської області, затверджений постановою Державного комітету Української РСР у справах будівництва від 23.10.1985 року №112, відповідно до якого в зоні рекреації, у якій розташована спірна земельна ділянка, планувалось розміщення баз відпочинку, пансіонатів та будинків відпочинку, кемпінгів, піонертаборів, таборів праці та відпочинку, пляжів, пам`яток археології та заказників пам`яток культури.

Отже, ведення особистого селянського господарства на спірній земельній ділянці з послідуючою зміною цільового призначення земельної ділянки на будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд суперечить земельному і водному законодавству, містобудівній документації та діючим будівельним нормам, державним стандартам і правилам, а тому рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області області №28 від 19 вересня 2012 року Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині затвердження проекту із землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області області №25 від 14 грудня 2012 року Про затвердження проекту із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок в частині зміни цільового призначення спірної земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, не є з законними.

Щодо визнання незаконними та скасування рішень сільської ради

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180).

Рішення Коблівської сільської ради від №28 від 19 вересня 2012 року Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, яким ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, є виконаним шляхом видачі ОСОБА_1 державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 959911 від 17 жовтня 2012 року та вичерпало свою дію, а тому вимога про визнання зазначеного рішення недійсним не є ефективним способом захисту прав держави, зважаючи на мету позову - захист права власності держави на земельну ділянку, що незаконно вибула з її володіння.

Разом з тим, оскаржуваним рішенням № 25 від 14 грудня 2012 року Коблівська сільська рада змінила цільове призначення земельної ділянки, що, враховуючи викладені прокурором підстави позову, є порушенням інтересів держави щодо використання земельних ділянок державного лісового фонду за цільовим призначенням, а тому у цій частині оскаржуване рішення не вичерпало своєї дії шляхом виконання, є чинним та породжує відповідні правові наслідки.

Отже, оскільки порушення інтересів держави також полягає і у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, то вимога про визнання незаконним та скасуванняп.1 рішення Коблівської сільської ради № 25 від 14 грудня 2012 року (у частині зміни цільового призначення земельної ділянки) є належною та ефективною, у зв"язку з чим підлягає задоволенню.

Щодо визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку

Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України, у редакції, чинній на час видання державного акта, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій (п.1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року №43, у редакції, чинній на час видання державного акта).

Отже, підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчував відповідне право та не мав самостійного юридичного значення.

Враховуючи вказане, суд вважає, що для вирішення питання про захист права власності держави на земельну ділянку та для повернення цієї ділянки власнику визнання недійсним державного акта не є необхідним і ефективним способом захисту.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є підставою для відмови у позові.

Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

Щодо визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (частина перша статті 125 ЗК України).

Згідно з частиною першою статті 126 ЗК України у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення, ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності на земельну ділянку посвідчується свідоцтвом про право власності на майно, яке видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Отже, підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не свідоцтво про право власності на майно, яке посвідчує відповідне право та не має самостійного юридичного значення.

Враховуючи вказане, суд вважає, що для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для повернення цієї ділянки власнику визнання недійсними свідоцтв про право власності не є необхідним. Така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядження земельною ділянкою, а тому у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними свідоцтва про право власності від 20 січня 2015 року № НОМЕР_21 слід відмовити.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц.

Щодо застосування інших обраних прокурором способів захисту інтересів держави

Як вбачається з наведеного прокурором обгрунтування заявлених позовних вимог, основною метою звернення його до суду є захист права власності держави на земельну ділянку лісогосподарського призначення.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) у постанові від 23 листопада 2021 року вказала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204 гс 19), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140 гс 19).

Судом встановлено неправомірність заволодіння відповідачем ОСОБА_1 земельною ділянкою лісогосподарського призначення, що входить до прибережної захисної смуги, поза волею належного власника, що є підставою для витребування земельної ділянки на користь держави.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не позбавлені з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Метою позову про витребування майна (незалежно від того, на підставі приписів яких статей ЦК України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення власника-позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого володіння суд витребує це майно від відповідача, який незаконно ним володіє, на користь позбавленого володіння позивача-власника.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 52263,51 грн., а саме: з відповідача ОСОБА_1 51463,51 грн. (800,00 грн. за одну вимогу немайнового характеру, 49863,51 грн. за вимогу майнового характеру (з ціною позову 3324233,70 грн.), 800,00 грн. за подачу заяви про забезпечення позову; з відповідача Коблівської сільської ради 800,00 грн. ( за одну вимогу немайнового характеру).

Напідставі викладеного,керуючись ст.ст. 12,13,258,259,263-265,280-282ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати пункт 1 рішення Коблівської сільської ради від 14 грудня 2012 року № 25 в частині затвердження проекту із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 2.0000 га (забудовані землі) у межах села Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, що перебуває у власності громадянина України ОСОБА_1 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Повернути у власність держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації (код РНОКПП 04056500, юридична адреса: 54036, вул.Одеське шосе, 18-А, м.Миколаїв) земельні ділянки:

- площею 0,3758 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0044, розташовану по АДРЕСА_2 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0045, розташовану по АДРЕСА_3 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0046, розташовану по АДРЕСА_4 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0047, розташовану по АДРЕСА_5 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0048, розташовану по АДРЕСА_6 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0049, розташовану по АДРЕСА_7 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0050, розташовану по АДРЕСА_8 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0051, розташовану по АДРЕСА_9 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0052, розташовану по АДРЕСА_10 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0053, розташовану по АДРЕСА_11 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0054, розташовану по АДРЕСА_12 ,

- площею 0,092 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0055, розташовану по АДРЕСА_13 ,

- площею 0,0921 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0056, розташовану по АДРЕСА_14 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0057, розташовану по АДРЕСА_15 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0058, розташовану по АДРЕСА_16 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0059, розташовану по АДРЕСА_17 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0060, розташовану по АДРЕСА_18 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0061, розташовану по АДРЕСА_19 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0062, розташовану по АДРЕСА_20 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0063, розташовану по АДРЕСА_21 ,

- площею 0,08 га, кадастровий номер 4820982200:12:040:0064, розташовану по АДРЕСА_22 ;

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнутиз ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_22 ,місце проживання: АДРЕСА_23 ), на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048) сплачений судовий збір у сумі 51463,51 грн.

Стягнути з Коблівської сільської ради (ЄДРПОУ 04375748, юридична адреса: 57456, с.Коблеве Миколаївського району Миколаївської області, вул.Одеська, 4) на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048) сплачений судовий збір у сумі 800 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: