Чортківський районний суд Тернопільської області
У Х В А Л А
про залишення без руху
30 січня 2025 року Справа № 608/239/25
Номер провадження2/608/290/2025
Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Яковець Н. В. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Управління сім`ї, молодіжної політки та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком на його самостійному утриманні та вихованні, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи третьої особи Управління сім`ї, молодіжної політки та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком на його самостійному утриманні та вихованні.
Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України та позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, у зв`язку з наступним.
Згідно ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач вказує, що звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій, посилаючись на висновки Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладені в ухвалі від 03 липня 2024 року по справі № 567/79/23.
Проте вказані покликання ОСОБА_1 вважаю безпідставними, оскільки ухвалою від 03 липня 2024 року Третя судова палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у вказаній справі ухвалила передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 567/79/23.
В подальшому Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 вересня 2024 року повернула на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу, зазначивши: «Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Наведені Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у справі, що розглядається».
За приписами пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України- у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22цього жЗакону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5Закону №3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17та від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні.
Відповідно достатті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ,- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цьогоЗакону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних зрозглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені устатті 12 цього Закону.Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом провизначення місцяпроживання дітейз батьком на його самостійному утриманні та вихованні, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір за подання позивачем у цій справі підлягає сплаті.
Отже, за подання позовної заяви позивач ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору та повинен сплачувати його на загальних підставах у розмірі, визначеномустаттею 4 Закону України «Про судовий збір».
Підпунктом 1 пункту 1 частини другоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Судовий збір за подання позовної заяви до Чортківського районного суду Тернопільської області має бути перерахований або внесений на рахунок ГУК у Терн. обл./тг м. Чортків/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA73899980313101206000019777, код класифікації доходів бюджету 22030101), найменування податку, збору, платежу: судовий збір.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до п. 5, 6, 8, ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Отже, відповідно до положень ст. 19 Сімейного Кодексу України, питання щодо визначення місця проживання дітей з одним із батьків повинно обов`язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачею про це письмового висновку, однак в додатках до позовної заяви відсутній висновок про доцільність визначення місця проживання дітей з позивачем.
Позивачем не зазначено, чи взагалі розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність визначення місця проживання дітей з ним. Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності визначення місця проживання дітей. Для підготовки даного висновку комісія спілкується із сторонами та вивчає наявність підстав для визначення місця проживання дітей.
Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.
Вказані вище судом недоліки перешкоджають прийняттю заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 185 ЦПК України).
За таких обставин, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовну заяву необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на те, що позивач подав позов, який не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Управління сім`ї, молодіжної політки та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком на його самостійному утриманні та вихованні залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали, терміном не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у випадку виконання вимог ухвали у встановлений судом строк, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя:/підпис/
Згідно з оригіналом
Суддя: Н. В. Яковець
Суд | Чортківський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2025 |
Оприлюднено | 03.02.2025 |
Номер документу | 124804845 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Чортківський районний суд Тернопільської області
Яковець Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні