Постанова

від 21.01.2025 по справі 909/712/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. Справа №909/712/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖелік М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олех М.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Галкіна Я.Г.

від відповідача: Раврик І.Д.

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Захід-пром-діагностика" від 21.10.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/3050/24 від 28.10.2024)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2024 (повний текст рішення складено та підписано 03.10.2024 року, суддя Скапровська І.М.)

у справі № 909/712/24

за позовом: ТОВ "Єврогазбудсервіс", м. Кагарлик, Київська обл.,

до відповідача: ТОВ "Захід-пром-діагностика", с. Задністрянське, Івано-Франківська обл.,

про стягнення заборгованості, яка складається з 750 000,00 грн - основного боргу, 41 250,00 грн - інфляційних втрат, 20 625,00 грн- 3% річних та судових витрат,

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ТОВ "Єврогазбудсервіс" до ТОВ Захід-пром-діагностика" про стягнення заборгованості, яка складається з 750 000,00 грн - основного боргу, 41 250,00 грн - інфляційних втрат, 20 625,00 грн- 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в порушення приписів ЦК України та умов договору про надання послуг №28/04-23 від 28.04.2023, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та не здійснив поставку товару в обумовлені договором строки, не повернув попередньо сплачені позивачем кошти згідно з рахунками № 243 від 28.04.2023, № 276 від 23.06.2023, № 296 від 28.06.2023 загальною сумою - 750 000,00 грн.

За несвоєчасне виконання зобов`язання відповідачу нараховані 3% річних і інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2024 у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Захід-пром-діагностика" на користь ТОВ "Єврогазбудсервіс" 750 000,00 грн основного боргу; 18799,51 грн - інфляційних втрат, 20 625,00 грн- 3% річних та 11 841,37 - судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що документами, наявними в матеріалах справи підтверджено, а відповідачем не спростовано факт невиконання у обумовлені строки зобов`язань, що виникли на підставі договору про надання послуг №28/04-23 від 28.04.2023, відтак, вимога позивача про стягнення 750 000 грн є обґрунтованою.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, суд стягнув з відповідача 41 250,00 грн - інфляційних втрат, 20 625,00 грн- 3% річних.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

ТОВ "Захід-пром-діагностика" подано апеляційну скаргу від 21.10.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/3050/24 від 28.10.2024), в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2024 у даній справі, та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги та не описано в рішенні суду документи та письмові пояснення представника скаржника про виконання відповідачем договірних відносин, які були надіслані на адресу суду 27.09.2023.

Так, згідно акта наданих послуг №78 від 10 жовтня 2023 року, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, ТОВ «Захід-пром-діагностика» надало ТОВ «Єврогазбудсервіс» послугу з виготовлення напівпричіпа цистерни в кількості 1 шт. на суму 375 000 грн.

У вказаному акті зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має, при чому, вказаний акт долучений самим позивачем до позовної заяви, який підписаний зі сторони позивача.

Згідно накладної №10/10 від 10 жовтня 2023 року ТОВ «Захід-пром-діагностика» відпустило ТОВ «Єврогазбудсервіс» готову ємність газову для зберігання та переміщення СВГ в кількості 1 шт. на суму 375 000 грн. Дана накладна долучена самим позивачем до позовної заяви, яка підписана зі сторони позивача.

У ТОВ «Захід-пром-діагностика» наявна сканкопія даної накладної з підписом позивача і на якій проставлений підпис керівника ТОВ «Захід-пром-діагностика».

Окрім того, згідно товаро-транспортної накладної №1 від 10.жовтня 2023 року, на підставі довіреності ТОВ «Єврогазбудсервіс» №40 від 10.10.2023 року, водій експедитор ОСОБА_1 , від сторони Замовника, отримав від ТОВ «Захід-пром-діагностика» виготовлену продукцію - напівпричіп-цистерну, ємністю 50 м.куб. на загальну суму 375 000 грн.

Так, відповідно до п. 4.4. Договору, право власності на продукцію переходить до покупця (замовника) з дати її отримання. Датою отримання продукції рахується дата відмітки про тримання продукції у відвантажувальних документах, а отже, на думку скаржника, при переданні напівричіпа-цистерни 10 жовтня 2023 року ТОВ «Захід-пром-діагностика» повністю виконав свої зобов`язання по Договору про надання послуг №28/04-23 від 28 квітня 2023 року.

Також судом першої інстанції не взято до уваги фото відвантаження напівпричіпа-цистерни від 10 жовтня 2023 року, на якому ТОВ «Захід-пром-діагностика» відвантажує виготовлену продукцію напівпричіпа-цистерну ТОВ «Єврогазбудсервіс».

ТОВ "Єврогазбудсервіс" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення

Сторони в судових засіданнях підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Захід-пром-діагностика" від 21.10.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/3050/24 від 28.10.2024) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2024 у справі № 909/712/24, розгляд справи призначено на 03.12.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 задоволено заяву представника позивача ТОВ "Єврогазбудсервіс" адвоката Галкіної Яни Геннадіївни (вх. № 01-04/7606/24 від 07.11.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 розгляд справи відкладено на 21.01.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 задоволено заяву представника відповідача ТОВ "Захід-пром-діагностика" адвоката Равлика Ігоря Дмитровича (вх. № 01-04/369/24 від 15.01.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 21.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

28.04.2023 між ТОВ "Захід-пром-діагностика" та ТОВ "Єврогазбудсервіс" укладено договір №28/04-23 про надання послуг.

Згідно з умовами вказаного договору покупець замовляє, а продавець зобов`язується виконати роботу по виготовленню напівпричепа цистерни. Здійснення робіт відбувається на підставі письмової або усної заявки покупця (п.п. 1.2, 1.3 договору).

Вартість послуг договірна і обумовлена в рахунках, накладних та в актах виконаних робіт (наданих послуг), які є невід`ємною частиною цього Договору. Збільшення вартості на продукцію та послуги взаємно погоджується. Розрахунок здійснюється в два етапи: 1-й етап: передплата в розмірі 50% від вартості послуг перед початком робіт на підставі рахунку продавця; 2-й етап: в розмірі 50%. (п. 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, поставка продукції здійснюється протягом 60 днів з дня отримання авансу в розмірі 50% по діючих цінах на час поставки продукції.

Продукція рахується виданою однією стороною і прийнятою іншою стороною: по кількості відповідно до відвантажувальних документів; по якості відповідно до даних, вказаних у сертифікатах якості (п. 4.2. договору).

Право власності на продукцію переходить до покупця з дати її отримання. Датою отримання рахується дата відмітки про отримання продукції у відвантажувальних документах (п. 4.4. договору).

Виконавець, зокрема, зобов`язується надати послуги, виконати роботи відповідно до вимог нормативних документів щодо проведення ремонтних, технологічних та експлуатаційних робіт та умов Договору (п. 5.3.2. Договору).

Пунктом 6.4. договору передбачено, що при невиконанні зобов`язань за цим договором Сторони несуть відповідальність передбачену ЦКУ та ГКУ.

Позивачем долучено до матеріалів справи статут ТОВ «Єврогазбуд» та наказ №1 від 04.10.2016 про призначення Костенко О.В. директором підприємства.

В матеріалах справи наявний рахунок №28/04 від 28.04.2023 на суму 750 000,00 грн.

Також, позивачем долучено платіжні інструкції №276 від 23.06.2023 на суму 262500, 00 грн, призначення платежу попередня оплата за ємність газову зг. рах. №23/06-1 від 23.06.2023 у сумі 218750, 00, ПДВ 20% 43750, 00 грн., №296 від 28.06.2023 на суму 112500, 00 грн, призначення платежу остаточна оплата за ємність газову зг. рах. №23.06.2023 у сумі 93 3750,00 грн, ПДВ 20% 18750, 00 грн.

Окрім того, позивачем долучено, податкову накладну від 28.04.2023 №6 на суму 375 000, 00 грн., згідно якої сплачено податки за виготовлення напівпричіпу цистерни, кількість (об`єм) 0,5, від 23.06.2023 №21 на суму 262 500, 00, призначення платежу ємність газова для зберігання та переміщення СВГ, кількість (об`єм) 0,7, від 28.06.2023 №26 на суму 112 500, 00 грн, призначення платежу ємність газова для зберігання та переміщення СВГ, кількість (об`єм) 0,3.

Також позивачем долучено заключні виписки за період з 28.04.2023 по 28.04.2023, яка підтверджує перерахунок позивачем на рахунок відповідача коштів у сумі 375 000, 00 грн., призначення платежу попередня оплата за виготовлення напівпричіпа-цистерни зг. рах. №28/04 від 28.04.2023, у сумі 312500, 00 грн, ПДВ 20% 62500, 00 грн., з 23.06.2023 по 23.06.2023та з 28.06.2023 по 28.06.2023, які підтверджують перерахунок позивачем на рахунок відповідача коштів у сумі 262500, 00 грн, призначення платежу попередня оплата за ємність газову зг. рах. №23/06-1 від 23.06.2023, у сумі 218750, 00, ПДВ 20% 43750, 00 грн. та 112500, 00 грн, призначення платежу остаточна оплата за ємність газову зг. рах. №23.06.2023 у сумі 93 3750,00 грн, ПДВ 20% 18750, 00 грн.

В матеріалах справи наявний акт надання послуг №78 від 10.10.2023 підписаний керівником Костенко О.В. та скріплений печаткою позивача (скаржником долучено вказаний акт скріплений підписами та печатками обох сторін), зі змісту якого вбачається, що виконавцем були виконані роботи з виготовлення напівпричіпу цистерни на суму 375 000, 00 грн.

Окрім того, згідно накладної №10/10 від 10.10.2023 (підписана керівником та скріплена печаткою позивача, долучена позивачем, скаржником долучено вказану накладну, скріплену підписами та печатками обох сторін) ТОВ "Єврогазбудсервіс" на підставі довіреності №40 від 10.10.2023 одержано ємність газову для зберігання та переміщення СВГ в кількості 1 шт, на загальну суму 375000, 00 грн.

Позивач направляв відповідачу досудову вимогу №1 від 22.01.2024 про сплату заборгованості, яка залишена останнім без відповіді.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Стаття 67 ГК України регламентує, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, у відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правочином, в розумінні ч. 1 ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то, за умовами ст. 530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України)

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що 28.04.2023 між ТОВ "Захід-пром-діагностика" та ТОВ "Єврогазбудсервіс" укладено договір №28/04-23 про надання послуг.

Вартість послуг договірна і обумовлена в рахунках, накладних та в актах виконаних робіт (накладних послуг), які є невід`ємною частиною цього Договору.

Розрахунок здійснюється в два етапи:

1-й етап: передплата в розмірі 50% від вартості послуг перед початком робіт на підставі рахунку продавця;

2-й етап: в розмірі 50%. (п. 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, поставка продукції, здійснюється протягом 60 днів з дня отримання авансу в розмірі 50% по діючих цінах на час поставки продукції.

Продукція рахується виданою однією стороною і прийнятою іншою стороною:

по кількості відповідно до відвантажувальних документів;

по якості відповідно до даних, вказаних у сертифікатах якості (п. 4.2. договору).

Право власності на продукцію переходить до покупця з дати її отримання. Датою отримання рахується дата відмітки про отримання продукції у відвантажувальних документах (п. 4.4. договору).

Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявний рахунок, виставлений позивачу №28/04 від 28.04.2023 на суму 750 000,00 грн.

В підтвердження здійснення оплати позивачем долучено платіжні інструкції №276 від 23.06.2023 на суму 262500, 00 грн, призначення платежу попередня оплата за ємність газову зг. рах. №23/06-1 від 23.06.2023, у сумі 218750, 00, ПДВ 20% 43750, 00 грн., №296 від 28.06.2023 на суму 112500, 00 грн, призначення платежу остаточна оплата за ємність газову зг. рах. №23.06.2023 у сумі 93 3750,00 грн, ПДВ 20% 18750, 00 грн.

Окрім того, позивачем долучено, податкову від 23.06.2023 №21 на суму 262 500, 00, призначення платежу ємність газова для зберігання та переміщення СВГ, кількість (об`єм) 0,7, від 28.06.2023 №26 на суму 112 500, 00 грн, призначення платежу ємність газова для зберігання та переміщення СВГ, кількість (об`єм) 0,3.

Також позивачем долучено заключні виписки за період з 23.06.2023 по 23.06.2023та з 28.06.2023 по 28.06.2023, які підтверджують перерахунок позивачем на рахунок відповідача коштів у сумі 262500, 00 грн, призначення платежу попередня оплата за ємність газову зг. рах. №23/06-1 від 23.06.2023, у сумі 218750, 00, ПДВ 20% 43750, 00 грн. та 112500, 00 грн, призначення платежу остаточна оплата за ємність газову зг. рах. №23.06.2023 у сумі 93 3750,00 грн, ПДВ 20% 18750, 00 грн.

В підтвердження здійснення оплати за напівпричіп-цистерну позивачем долучено, податкову накладну від 28.04.2023 №6 на суму 375 000, 00 грн. та заключну виписку за період з 28.04.2023 по 28.04.2023, яка підтверджує перерахунок позивачем на рахунок відповідача коштів у сумі 375 000, 00 грн., призначення платежу попередня оплата виготовлення напівпричіпа цистерни зг. рах. №28/04 від 28.04.2023, у сумі 312500, 00 грн, ПДВ 20% 62500, 00 грн.

Відтак, позивачем виконано обов`язок щодо здійснення оплати за ємність газову для зберігання та переміщення СВГ та напівпричіп цистерну в повному обсязі.

В підтвердження виконання договірних зобов`язань відповідачем долучено до матеріалів справи копію накладної №10/10 від 10.10.2023 та копію акта надання послуг №78 від 10.10.2023.

Колегія суддів звертає увагу, що подаючи позовну заяву позивачем також долучено копію вказаної накладної та акта з підписом директора Костенко О.В. та печаткою позивача, однак на такій відсутні підпис та печатка ТОВ «Захід-пром-діагностика», при цьому ТОВ «Захід-пром-діагностика» долучає в суд першої інстанції разом з додатковими поясненнями копії накладної та акта, які міститять підпис та печатку відповідача, а зі сторони позивача лише підпис директора Костенко О.В., а в суд апеляційної інстанції долучає копії накладної та акта, які містять підпис директора і печатку ТОВ "Єврогазбудсервіс", при чому на вказаній копії відповідачем на місці підпису зі сторони ТОВ «Захід-пром-діагностика» проставлено мокрий відтиск своєї печатки та завірено копію написом з оригіналом згідно та цією ж печаткою відповідача.

В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" надається визначення, згідно з яким господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Разом з тим, у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

При цьому обов`язок доведення обставин лежить на стороні, яка на них посилається. Саме за таких обставин, з урахуванням принципу змагальності господарського судочинства, інша сторона має доводити іншими доказами факт передання нею товару.

Дослідивши наявну в матеріалах справи копію видаткової накладної №10/10 від 10.10.2023, колегія суддів встановила, що така (накладна) не містить визначених законом обов`язкових реквізитів, а отже в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ЦК України, не є первинними (товаророзпорядчими) документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Також, скаржником долучено товаро-транспортну накладну №1 від 10.10.2023 зі змісту якої вбачається наступна інформація: вантажовідправник ТОВ «Захід-пром-діагностика», вантажоодержувач ТОВ «Євробудсервіс», пункт навантаження Івано-Франківська облась с. Задністрянське, вул. С. Бандери, 1Ж, пункт розвантаження ТОВ «Євробудсервіс», Київська область, смт. Жвирка, кількість місць одне, масою брутто, т. сім, отримав водій/експедитор ОСОБА_1 , усього відпущено на загальну суму 375 000 грн., найменування вантажу напівпричіп-цистерна, ємністю 50 м. куб.

Вказана накладна в графі здав (відповідальна особа вантажовідправника) підписана комерційним директором Верегою С.М. та скріплена печаткою відповідача, в графі прийняв підписана водієм ОСОБА_1 .

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні довіреність видана на ім`я Розгонюка В.В., яка б уповноважувала його на отримання відповідного товару від імені позивача, відсутні докази посадового становища ОСОБА_1 , чи є він працівником ТОВ «Євробудсервіс», та його посадові обов`язки, а також відсутні будь-які відомості в підтвердження повноважень останнього діяти від імені позивача. Дана накладна не містить підписів та печатки позивача як вантажоодержувача.

Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з приписами статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 ГПК України викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у низці постанов Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.07.2021 у справі 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20.

Враховуючи наведене, та п. 4.4. договору, за змістом якого право власності на продукцію переходить до покупця з дати її отримання, а датою отримання рахується дата відмітки про отримання продукції у відвантажувальних документах, колегія суддів дійшла висновку,/ що скаржником не доведено належними та допустимими доказами факту виконання умов договору.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що документами, наявними в матеріалах справи, підтверджено, а відповідачем не спростовано факту невиконання у обумовлені строки зобов`язань, що виникли на підставі укладеного сторонами договору надання послуг, відтак вимога позивача про стягнення 750 000,00 грн (коштів, сплачених у якості авансу) є обгрунтованою та підлягає до задоволення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 викладено правову позицію, відповідно до якої, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно із частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, сума попередньої оплати товару, яка одержана продавцем (постачальником), та має бути повернута на вимогу покупця в разі невиконання продавцем у встановлений договором строк свого обов`язку з передачі товару, є грошовим зобов`язанням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 зазначено, що «правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, в межах визначеного позивачем періоду розрахунку до стягнення з відповідача підлягає 20 625, 00 грн 3% річних та 18799,51 грн інфляційних втрат.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленого рішення.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області 30.09.2024 у справі №909/712/24 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу ТОВ "Захід-пром-діагностика" від 21.10.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/3050/24 від 28.10.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області 30.09.2024 у справі №909/712/24 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником. .

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

5.Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 30.01.2025.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.