Постанова

від 29.01.2025 по справі 484/1354/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

29.01.25

22-ц/812/65/25

Справа номер 484/1354/24 Головуючий суду першої інстанції Мельничук О. В.

Провадження номер 22-ц/812/65/25 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Колосовою О. М.,

без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана через її представника ОСОБА_2 , на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2024 року,ухвалене за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Первомайська в особі Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2024 року ОСОБА_1 подала до суду позов до Територіальної громади міста Первомайська в особі Первомайської міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 23 жовтня 2013 року.

Під час розгляду справи позивач змінила предмет позову на визнання укладеною додаткової угоди між нею та Первомайською міською радою Миколаївської області від 25.08.2023 до договору оренди земельної ділянки від 23.10.2013.

Позивач зазначала, що 23 жовтня 2013 року між нею та відповідачем було укладено строком на 10 років договір оренди земельної ділянки площею 0,0022 га з кадастровим номером 4810400000:07:071:0033, розташованої біля будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 вказувала, що до закінчення строку дії договору, вона звернулася до Первомайської міської ради з проханням продовжити строк дії договору на новий строк.

Разом з тим, рішенням Первомайської міської ради №29 від 21 грудня 2023 року позивачці було відмовлено в укладенні договору оренди земельної ділянки на новий строк.

ОСОБА_1 зазначала, що ухвалюючи таке рішення, орган місцевого самоврядування не виклав мотивів відмови та не пояснив їх у подальшому.

Посилаючись напорушення Первомайськоюміською радоюпорядку укладеннядодаткової угоди, ОСОБА_1 просила визнатиукладеною додатковуугоду міжнею таПервомайською міськоюрадою від23серпня 2023року додоговору орендивід 23жовтня 2013року,який укладеноміж неюта Територіальноюгромадою містаПервомайська вособі Первомайськоїміської радиМиколаївської областіщодо земельноїділянки длябудівництва індивідуальногогаражу площею0,0022га,що розташованапо АДРЕСА_1 ,з кадастровимномером 4810400000:07:071:0033, в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі від 23.10.2013

(номер запису про інше речове право: 3057301)

25.08.2023 р. м. Первомайськ

Орендодавець Первомайська міська рада, в особі міського голови Демченка Олега Михайловича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з одного боку, та орендар, фізична особа ОСОБА_1 , з другого боку, уклали додаткову угоду про наступне:

1. Поновити договір оренди земельної ділянки від 23.10.2013 року (номер запису про інше речове право: 3057301) площею 0.0022 га для будівництва індивідуального гаражу по вул. Толстого біля будинку №18 на новий термін на 10 (десять) роки(ів).

2. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

3.Данаугода складенав трьохпримірниках,що маютьоднакову юридичнусилу іє невід`ємноючастиною договоруоренди земельноїділянки від23.10.2013року (номерзапису проінше речовеправо:3057301)площею 0.0022га длябудівництва індивідуальногогаражу по АДРЕСА_1 .

4. Орендар зобов`язується після підписання додаткової угоди звернутися до суб`єкта державної реєстрації прав для проведення відповідних змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

5. Ця угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача у суді першої інстанції

Первомайська міська рада проти задоволення позову заперечувала, вказуючи на те, що ОСОБА_1 звернулася до орендодавця із заявою про продовження договору оренди пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку договору оренди, як того передбачає договір.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 було вчасно подано заяву про поновлення договору оренди землі. Разом з тим, Первомайська міська рада відмовила їй в укладенні договору на новий строк. Отже, переважне право позивачки на поновлення договору оренди не є порушеним, оскільки відсутня воля орендодавця на укладення такого договору.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_1 вказувала, що вона у передбачені договором строки повідомила Первомайську міську раду про намір продовжити дію договору. На день подання позовної заяви та апеляційної скарги вона продовжує користуватися спірною земельною ділянкою. Натомість відповідач упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив її про заперечення у поновленні договору, а отже наявні підстави для задоволення її позовних вимог.

Доводи інших учасників справи

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на безпідставності апеляційної скарги позивача. Відповідач вказував, що він не зобов`язаний укладати договір оренди землі з позивачем на новий строк. Також він зазначав про несвоєчасне повідомлення його орендарем про намір поновлення договору.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

23 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та Первомайською міською радою укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач отримала у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4810400000:07:071:0033.

У пункті 8 договору сторони передбачили, що він укладений на 10 років. По закінченню строку, на який його було укладено, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк встановлений договором.

У пункті 32 договору серед обов`язків орендаря зокрема передбачено обов`язок ОСОБА_1 за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

23 жовтня 2013 року за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди зазначеної вище земельної ділянки на підставі договору оренди строком до 23 жовтня 2023 року.

25 серпня 2023 року ОСОБА_1 подала до Первомайської міської ради заяву, в якій просила поновити термін дії договору оренди земельної ділянки на 10 років.

21 грудня 2023 року Первомайською міською радою за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 від 25 вересня, 03 і 27 жовтня та 04 грудня 2023 року відмовлено позивачці в укладанні договору оренди на новий строк.

За інформацією Державного земельного кадастру станом на 02 березня 2024 року за ОСОБА_1 зареєстроване право оренди спірної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 23 жовтня 2013 року.

Позиція апеляційногосуду танормативно-правовеобґрунтування

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК України, частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першоїстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

Згідно з частиною другоюстатті 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокремаЗемельним кодексом України,Законом України «Про оренду землі».

За змістом частини першоїстатті 93 ЗК України,статті 1 Закону України «Про оренду землі»право оренди земельної ділянки це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13Закону України«Про орендуземлі» визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин. Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правиламистатті 317 ЦК України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.

Відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі», у редакції на день укладення договору оренди, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі повідомити про це орендаря та надіслати проєкт додаткової угоди. Мета такого повідомлення запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проєкту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення.

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону. І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду в пункті 35 постанови від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Таким чином, базуючись на зазначених вище позиціях Верховного Суду та узагальнюючи їх, можна зробити висновок, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін договору виглядає наступним чином:

- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проєкт договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проєкт договору (незалежно від того чи цей проєкт містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проєкт договору (незалежно від того чи цей проєкт містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проєкт договору (незалежно від того чи цей проєкт містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

При цьому якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 Закону України «Про оренду землі», то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

У випадку якщо орендодавець, заперечуючи проти позову про визнання укладеним договору по частині шостій статті 33 Закону України «Про оренду землі», посилається на неналежне виконання орендарем своїх обов`язків, то саме на нього покладається доведення таких обставин, а вони підлягають встановленню судами, та, за умови їх підтвердження це є підставою для відмови у задоволенні позову.

Зазначене повністю відповідає правовій позиції сформульованій у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, де зазначено, що як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону №161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц та № 159/5756/18).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що вона вчасно подала заяву про поновлення договору оренди землі. Разом з тим, у Первомайської міської ради відсутня воля на поновлення договору, а тому вона відмовила в укладенні договору на новий строк. Переважне право позивачки на поновлення договору оренди не було порушеним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , однак у зв`язку з порушенням нею строку подання заяви про поновлення договору оренди землі, оскільки за умовами договору останнім днем подання заяви було 24 серпня 2023 року, а вона подала заяву 25 серпня 2023 року.

Оскільки ОСОБА_1 звернулася до орендодавця з заявою про поновлення договору оренди землі з порушенням строків, встановлених у договорі (60 днів), то наявні підстави для відмови їй у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме нею в цьому випадку не дотримано вимоги договору.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення вимог апеляційної скарги позивача, оскільки оскаржуване рішення суду підлягає зміні в мотивувальній частині щодо підстави відмови позивачу у задоволенні позову.

Керуючись ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана через її представника ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2024 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Рішення суду в іншій частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 30 січня 2025 року.