Постанова
від 23.01.2025 по справі 922/2848/24
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2848/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Здоровко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№2736Х/2) заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 у справі №922/2848/24 (повний текст рішення складено та підписано 31.10.2024 суддею Усатою В.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі 1.Харківської міської ради, м.Харків, 2.Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради, м.Харків, 3.Північно-східного офісу Держаудитслужби, м.Харків,

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий стандарт К, м.Харків,

2. Комунального підприємства Харківводоканал, м.Харків,

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департамента з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий стандарт К та Комунального підприємства Харківводоканал, в якому просить:

- визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 21.07.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 28.07.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 08.08.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 16.08.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 7 від 25.09.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 8 від 13.10.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 10 від 31.01.2024 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023.

Стягнути з ТОВ Золотий Стандарт К на користь Харківської міської ради кошти в сумі 745 780,00 грн.

В обгрунтування позову керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області посилається на те, що в порушення вимог абзацу 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, спірними додатковими угодами збільшено ціну за одиницю товару ( 1 литр бензику А-95) за відсутності документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, пропорційного відповідній зміні договірної ціни, отриманого від уповноваженого органу,враховуючи, що в якості обгрунтування зміни ціни постачальником- Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий Стандарт» надавались покупцю -Комунальному підприємству «Харківводоканал» цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, в яких відсутні дані про коливання ціни на бензин А-95 на ринку, оскільки не наведено розрахунків вартості товару станом на попередні календарні дати та динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення, а зазначено лише середні роздрібні ціни у мережах заправок станом на певні дати.

При цьому прокурор зазначив, що сплачена Комунальним підприємством «Харківводоканал» Товариству з обмеженою відповідальністю «Золотий Стандарт» на виконання спірних додаткових угод різниця між визначеною цими угодами ціною та ціною, узгодженою в додатковій угоді від 07.07.2023 № 2 як сума надмірно сплачених бюджетних коштів, що була сплачена на підставі недійсних правочинів, відповідно до положень статей 216, 1212 Цивільного кодексу України, підлягає стягненню як безпідставно набуте майно на користь Харківської міської ради як засновника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить Комунальне підприємство «Харківводоканал», яке діє на основі комунального майна територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, закріпленого за ним на праві господарського відання.

В обгрунтування порушення інтересів держави та необхідності їх захисту прокурор зазначив, що укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, а тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора, в той час як позивачі як органи, уповноважені на виконання відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, такий захист не здійснюють. При цьому прокурор зазначив, що надмірна виплата коштів у зв`язку з укладенням додаткових угод з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів та зумовило незаконну втрату бюджетних коштів у розмірі 745 780,00 грн, що негативно вплинуло на видаткову частину бюджету територіальної громади міста Харкова, а тому є порушенням економічних інтересів держави.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 у справі №922/2848/24, відмовлено у задоволенні позову.

В обґрунтування рішення суд послався на те, що прокурором при зверненні до суду з вимогами про визнання додаткових угод недійсними не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання їх недійсними, а також не доведено витрачання бюджетних коштів та порушення інтересів держави з огляду на те, що:

- укладення додаткових угод та збільшення ціни за договором було здійснено на підставі реального коливання ціни на ринку, яке було документально підтверджено ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати, в яких наведено інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання Договору (попередньої додаткової угоди в частині зміни ціни за одиницю товару) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди, а також результат порівняння цін у відсотковому вираженні;

- прокуратурою не враховано оприлюднений на веб-порталі Prozorro висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-05-17-005675-a, в межах якого досліджувалось питання правомірності укладення спірних додаткових угод, за результатами якого порушень встановлено не було, а також того, що у спірних правовідносинах КП Харківводоканал не є, ані розпорядником, ані одержувачем бюджетних коштів, так як джерело фінансування даної процедури закупівлі;

- кошти від господарської діяльності підприємства, що підтверджується також пунктом 4.2 договору, у якому прямо зазначено, що Джерело фінансування - власні кошти підприємства.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на

нез`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та ухвалити новее рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтуванння апеляційної скарги прокурор посилається на необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо недоведенння наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання спірних додаткових угод недійсними, оскільки всупереч абзацу 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників,передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, які були надані постачальником в якості документарного обгрунтувванння коливання ціни товару на ринку як підстави для пропорційного збільшення його ціни, не є належним доказами на підтвердження такої обставини, оскільки вказані документи лише констатують рівень середньозважених цін купівлі-продажу товару на певні проміжки часу та не містять відомостей щодо їх коливання, зокрема, у таких довідках не наведено розрахунків вартості товару в динаміці з відповідною періодичністю та визначенням відсотку коливання, у тому числі відсутнє обгрунтуванння тенденцій щодо збільшення чи зменшення цін у різні періоди дії договору і того, що таке коливання не було враховано попередніми змінами.

Крім цього, прокурор зазначає, що спірними додатковими угодами збільшено ціну товару з порушенням встановлених п.2 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічну закупівлю» обмежень щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшеню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О., суддя Здоровко Л.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 у справі №922/2848/24 та призначено її до розгляду в судове засідання з повідомленням учасників справи на 19.12.2024 р. о 16:00.

04.12.2024 від 1-го відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий стандарт К надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 15512), в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

05.12.2024 від 2-го відповідача -Комунального підприємства Харківводоканал надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 15574), в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 в судовому засіданні перерву до 23.01.2025 р. о 17:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 104.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.

Опрацюванням даних, оприлюднених на веб-порталі Prozorro - публічні закупівлі, Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова встановлено, що Комунальне підприємство Харківводоканал оголошено про проведення процедури закупівлі Бензину А-95 у обсязі 1 100 000 літрів за ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистилянти (9132000- Бензин) з очікуваною вартістю 51 073 000,00 грн. Замовником розміщено на вказаному веб-порталі оголошення про проведення відкритих торгів за номером № UA-2023-05-17-005675-a. Строк поставки товару до 31.12.2023.

Згідно форми реєстру отриманих тендерних пропозицій по тендеру № UA-2023-05- 17-005675-a у проведені закупівлі прийняли участь наступні учасники:

- ТОВ "Укрнафта-Постач" (код ЄДРПОУ - 43012009) з остаточною пропозицією 40 150 000,00 грн;

- ТОВ Золтий Стандарт К (код ЄДРПОУ - 39524274) з остаточною пропозицією 44 990 000,00 грн.

За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону обрано ТОВ Золтий Стандарт К з остаточною пропозицією 44 990 000,00 грн з ПДВ, з ціною 40,90 грн. з ПДВ за 1 літр.

Як наслідок, між ТОВ Золтий Стандарт К (далі Постачальник) та КП Харківводоканал (далі Покупець) 16.06.2023 укладено Договір про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Товар: Бензин А-95, код ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистилянти (9132000- Бензин) у кількості 1 100 000 літрів, зазначений в Специфікації (Додаток № 1, що є невід`ємною частиною цього Договору), а Покупець прийняти та оплатити такий Товар.

Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник гарантує, що Товар, який поставляється, відповідає встановленим технічним та якісним характеристикам: Бензин А-95 підвищеної якості вимогам ДСТУ 7687:2015 Бензини автомобільні Євро. Технічні умови або Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднового та котельного палива (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927).

Відповідно до п.п. 5.3., 5.6., 5.6.2., 5.7. Договору, строк поставки до 31 грудня 2023 року. Місце поставки талонів: 61052, Україна, Харківська область, Харків, вул. Конторська, 90. Місце відпуску Товару: АЗС, що зазначені у Додатку № 2 до цього Договору. Форма відпуску Товару: талони, форма відпуску Товару визначається Покупцем у відповідних заявках. Обсяги Товару щодо його форми відпуску залежать від виробничих потреб Покупця.

Згідно переліку АЗС для заправки автотранспорту та механізмів Покупця (Додаток 2 до договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023), місце поставки товару: АЗС НПЗ за наступними адресами:

- м. Харків, вул. Героїв праці, 9Д;

- м. Харків, вул. Плеханівська, 85/87А;

- м. Харків, проспект Любові Малої, 36А.

Відповідно до п. 10.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє по 31.12.2024, в частині грошових розрахунків не менш, ніж до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Сторони дійшли згоди щодо ціни Бензину А-95 за 1 літр, визначивши її у розмірі 40,90 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.3. Договору ціна Товару включає вартість Товару, податки і збори, що сплачуються або мають бути сплачені Постачальником відповідно до вимог чинного законодавства України, Ціна на Товар включає усі витрати, включаючи вартість товару, ПДВ, транспортування, навантаження та розвантаження, а також усі податки, збори, мита та інше, а також всі витрати Постачальника, пов`язані з виконанням зобов`язань за цим Договором. Не врахована Постачальником вартість окремих послуг пов`язаних з виконанням зобов`язань за цим Договором не сплачується Покупцем окремо, а витрати на їх виконання вважаються врахованими у ціні Товару та відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до п. п. 5.12, 5.13 Договору загальна кількість та вартість фактично поставленого за цим Договором Товару визначається Сторонами за сумою видаткових накладних, що підтверджується належним чином оформленими товаророзпорядчими та товаросупровідними документами. Поставка вважається завершеною з моменту отримання Покупцем Товару і документів, передбачених п. 5.2. цього Договору.

Згідно з п. 5.2 Договору Постачальник при поставці кожної партії Товару зобов`язаний надати Покупцю відповідні товаророзпорядчі та товаросупровідні документи: видаткову накладну, рахунок-фактуру, документ, який підтверджує якість Товару паспортом якості, або протоколом випробувань.

Відповідно до п. 11.11 Договору істотними умовами цього Договору є предмет (найменування, кількіть, якість), ціна та строк дії Договору. Інші умови Договору істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів. Істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- п. 11.11.1 зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків Покупця. Сторони можуть внести зміни до Договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуанням фактичного обсягу видатків Покупця, а також у випадку зменшення обсягу споживчої потреби Товару. У такому випадку ціна зменшується залежно від міни таких обсягів;

- п. 11.11.2 погодження зміни ціни за одиницю Товару в Договорі у разі коливання ціни такого Товару на ринку, що відбулося з моменту укладення Договору або останнього внесення змін до Договору в частині зміни ціни за одиницю Товару. Зміна ціни за одиницю Товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого Товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю Товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого Товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в Договорі на момент його укладення.

Підставою для зміни ціни є письмове звернення Постачальника та коливання ціни Товару на ринку. Внесення таких змін можливе за наявності наданого Постачальником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого Товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (ДП Держзовнішінформ, Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення, територіальних підрозділів Головного управління статистики або іншого органу, який має на це повноваження). Документ, що надається Постачальником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на Товар станом на дату укладання Договору (попередньої додаткової угоди в частині зміни ціни за одиницю товару) та ринкову (середньоринкову) ціну на Товар станом на момент укладання додаткової угоди, а також результат порівняння цін у відсотковому вираженні. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю Товару, одночасно здійснюється зменшення кількості Товару;

- п. 11.11.3 покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі;

- п. 11.11.4- продовження строку дії Договору та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі Товару, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі, обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі;

- п. 11.11.5. погодження зміни ціни в Договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягів) та якості товарів);

- п. 11.11.6 зміни ціни в Договору у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку зі зміною системи оподаткування; пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.

- п. 11.11.7 зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, Argus, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в Договорі порядку зміни ціни.

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна сума цього Договору згідно зі Спеціфікацією (Додаток 1 до Договору) складає 44 990 000,00 грн., в тому числі ПДВ 7%: 2 948 000,00 грн.

Згідно з п. 4.2. Договору джерело фінансування власні кошти підприємства.

Так, у подальшому між Покупцем та Постачальником укладено:

1. Додаткову угоду № 1 від 16.06.2023, згідно з якою внесені зміни до Розділу ІІ. Якість Товару Договору.

2. Додаткову угоду № 2 від 07.07.2023, згідно з якою сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік збільшення відповідно до специфікації (додаток 1 до Договору), а саме ціна з 07.07.2023 на бензин А-95 збільшена з 40,90 грн (з ПДВ) на 45,87 грн. (з ПДВ) у зв`язку з поверненням ставки 20 % податку на додану вартість на нафтопродукти, що класифікується за кодом УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00. Тим самим, кількість товару зменшено до 987 850 літрів, сума Договору зменшена до 44 989 629,50 грн.

3. Додаткову угоду № 3 від 21.07.2023, згідно з якою сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік збільшення відповідно до специфікації (додаток 1 до Договору), а саме з 21.07.2023 ціна на бензин А-95 збільшалась з 45,87 грн (з ПДВ) до 46,32 грн (з ПДВ). Крім того, зменшено кількість товару до 978 900 літрів, а також сума Договору до 44 989 448,00 грн.

Отже, ціна на товар (бензин А-95) за додатковою угодою № 3 збільшена на 0,98 % відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді.

4. Додаткову угоду № 4 від 28.07.2023, згідно з якою сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік збільшення відповідно до специфікації (додаток 1 до Договору), а саме з 28.07.2023 ціна на бензин А-95 збільшалась з 46,32 грн (з ПДВ) до 46,72 грн. (з ПДВ). Крім того, зменшено кількість товару до 971 120 літрів, а також сума Договору до 44 989 126,40 грн.

Отже, ціна на товар (бензин А-95) за додатковою угодою № 4 збільшена на 0,98 % порівняно з умовами додаткової угоди № 3 від 21.07.2023 та на 1,85 % порівняно з умовами додаткової угоди № 2 від 07.07.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023.

5. Додаткову угоду № 5 від 08.08.2023, згідно з якою сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік збільшення відповідно до специфікації (додаток 1 до Договору), а саме з 08.08.2023 ціна на бензин А-95 збільшалась з 46,72 грн (з ПДВ) до 48,06 грн (з ПДВ). Крім того, зменшено кількість товару до 946 160 літрів, а також сума Договору до 44 989 009,00 грн.

Отже, ціна на товар (бензин А-95) за додатковою угодою № 5 збільшена на 2,86 % порівняно з умовами додаткової угоди № 4 від 28.07.2023 та на 4,77 % порівняно з умовами додаткової угоди № 2 від 07.07.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023.

6. Додаткову угоду № 6 від 16.08.2023, згідно з якою сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік збільшення відповідно до специфікації (додаток 1 до Договору), а саме з 16.08.2023 ціна на бензин А-95 збільшалась з 48,06 грн (з ПДВ) до 50,04 грн. (з ПДВ). Крім того, зменшено кількість товару до 911 760 літрів, а також сума Договору до 44 988 570,00 грн.

Отже, ціна на товар (бензин А-95) за додатковою угодою № 6 збільшена на 4,11 % порівняно з умовами додаткової угоди № 5 від 08.08.2023 та на 9,09 % порівняно з умовами додаткової угоди № 2 від 07.07.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023.

7. Додаткову угоду № 7 від 25.09.2023, згідно з якою сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік збільшення відповідно до специфікації (додаток 1 до Договору), а саме з 25.09.2023 ціна на бензин А-95 збільшалась з 50,04 грн (з ПДВ) до 52,21 грн. (з ПДВ). Крім того, зменшено кількість товару до 877 060 літрів, а також сума Договору до 44 988 312,60 грн.

Отже, ціна на товар (бензин А-95) за додатковою угодою № 7 збільшена на 4,33 % порівняно з умовами додаткової угоди № 6 від 16.08.2023 та на 13,82 % порівняно з умовами додаткової угоди № 2 від 07.07.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023.

8. Додаткову угоду № 8 від 13.10.2023, згідно з якою сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік збільшення відповідно до специфікації (додаток 1 до Договору), а саме з 13.10.2023 ціна на бензин А-95 збільшалась з 52,21 грн (з ПДВ) до 53,23 грн. (з ПДВ). Крім того, зменшено кількість товару до 861 950 літрів, а також сума Договору до 44 987 828,50 грн.

Отже, ціна на товар (бензин А-95) за додатковою угодою № 8 збільшена на 1,95 % порівняно з умовами додаткової угоди № 7 від 25.09.2023 та 16,04 % порівняно з умовами додаткової угоди № 2 від 07.07.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023.

9. Додаткову угоду № 9 від 29.12.2023, згідно з якою сторони погодились змінити строк поставки товару до 31.12.2024, а також реквізити Покупця.

10. Додаткову угоду № 10 від 31.01.2024, згідно з якою сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік збільшення відповідно до специфікації (додаток 1 до Договору), а саме з 31.01.2024 ціна на бензин А-95 зменшалась з 53,23 грн (з ПДВ) до 51,57 грн (з ПДВ). Крім того, зменшено суму Договору до 43 781 091,50 грн.

Отже, ціна на товар (бензин А-95) за додатковою угодою № 10 зменшена на 3,11 % порівняно з умовами додаткової угоди № 8 від 13.10.2023, але збільшено на 12,42 % порівняно з умовами додаткової угоди № 2 від 07.07.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023.

Прокурор вказує, що внаслідок укладення додаткових угод № 3 від 21.07.2023, № 4 від 28.07.2023, № 5 від 08.08.2023, № 6 від 16.8.2023, № 7 від 25.09.2023, № 8 від 13.10.2023, № 10 від 31.01.2024 ціну за 1 літр палива збільшено з 45,87 грн до 53,23 грн (з ПДВ) за 1 літр, тобто на 7,36 грн (16,04 % від первинної ціни), а обсяг постачання палива зменшено з 987 850 літрів до 861 950 літрів, що на 125 900 літрів, менше від запланованого.

Крім того, прокурор стверджує, що при укладенні вищевказаних додаткових угод до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 порушено встановлені статтею 3 Закону України Про публічні закупівлі принципи максимальної економії та ефективності , що спотворює результати закупівлі та нівелює економію, яку було досягнуто під час підписання договору про закупівлю, з огляду на наступне.

Підстави внесення змін до істотних умов Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 в частині збільшення ціни за одиницю товару обґрунтовуються наступними документами:

1.В якості обґрунтування при укладанні додаткової угоди №2 від 07.07.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 відповідачем -ТОВ Золотий Стандарт К направлявся лист Споживачу № 06- 07/06/3 від 06.07.2023 про необхідність укладення додаткової угоди про підвищення ціни на паливо у зв`язку з поверненням ставки 20 % податку на додану вартість на бензин моторний, важкі дистиляти, скраплений газ, біодизель, дизельне паливо, паливо моторне альтернативне, що класифікується за кодом УКТ ЗЕД визначений п.41 пр.5 р. ХХ Податкового кодексу України (Закону України Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану від 01.07.2023 за №7668-д), яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також на нафту або нафтопродукти сирі, одержані з бітумінозних порід (мінералів), класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00 з 01.07.2023.

Тим самим, збільшено ціну на паливо з 40,90 грн до 45,87 грн за 1 літр з урахуванням ставки ПДВ 20 % на загальну суму 44 989 629,50 грн.

2. В якості обґрунтування при укладанні додаткової угоди № 3 від 21.07.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 Відповідачем ТОВ Золотий Стандарт К направлявся лист Споживачу № 19-07/1 від 19.07.2023 про необхідність укладення додаткової угоди про підвищення ціни на паливо на підставі п.п. 11.11.2. 11.11. Договору та підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості).

Так, Постачальник в ініціативному листі від 19.07.2023 за вих. № 19-07/1 посилається на цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 19.07.2023 № 576/23. Вказаною угодою підвищено ціну до 46,32 грн з ПДВ за 1 літр бензину А-95.

У наданій довідці № 576/23 від 19.07.2023 наведено лише інформацію щодо середніх роздрібних цін (АЗС) на бензин А-95 станом на 07 липня 2023 року та 19 липня 2023 року та відсоток коливання такої ціни 0,98 %, висновок не містить інформацію про коливання ціни, а лише про середню роздрібну ціну товару у мережах заправок, а не середньо ринкові ціни.

У довідці зазначено, що інформація носить виключно фактографічно-інформаційний характер та не враховує умов договорів та контрактів, термінів доставки та оплати.

У довідці Харківської торгово-промислової палати відсутні дані про коливання ціни на бензин А-95 на ринку, зокрема не наведено розрахунок вартості бензина А-95 станом на попередні календарні дати, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення.

Відтак, на думку прокуратури, довідка Харківської торгово-промислової палати від 19.07.2023 № 576/23 не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на бензин А-95 на ринку та її не може бути розцінено як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 в частині збільшення ціни. Отже, вказана цінова довідка за своїм змістом та суттю є лише документом довідковоінформаційного характеру та фактично дублює дані із сайту Мінфіну, в якому не міститься точної інформації про коливання цін на бензин А-95 станом як на момент звернення товариства про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірної додаткової угоди.

Таким чином, прокуратура вважає, що вищезазначене свідчить про те, що укладанням додаткової угоди № 3 від 21.07.2023 безпідставно підвищена ціна на Бензин А-95.

3. В якості обґрунтування при укладанні додаткової угоди № 4 від 28.07.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 відповідачем -ТОВ Золотий Стандарт К направлявся лист Споживачу № 27-07/08 від 27.07.2023 про необхідність укладення додаткової угоди про підвищення ціни на паливо на підставі п.п. 11.11.2. 11.11. Договору та підпункту 2 пункту 19 Особливостей.

Так, Постачальник в ініціативному листі від 27.07.2023 за вих. № 27-07/08 посилається на цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 27.07.2023 № 618-2/23. Вказаною угодою підвищено ціну до 46,72 грн. з ПДВ за 1 літр бензину А-95.

Водночас, на думку прокуратури, вказаний документ не може свідчити про коливання середньо ринкових цін з 21.07.2023 до 28.07.2023 (з часу укладення Додаткової угоди № 3 до укладення Додаткової угоди №4), оскільки у ньому зазначено про середні роздрібні ціни (АЗС) станом на 19.07.2023 та станом на 26.07.2023, висновок не містить інформацію про коливання ціни, а лише про середню роздрібну ціну товару у мережах заправок, а не середньо ринкові ціни.

У довідці зазначено, що інформація носить виключно фактографічно-інформаційний характер та не враховує інших умов контракту.

Відтак, прокуратура вважає, що довідка Харківської торгово-промислової палати від 27.07.2023 № 618-2/23 не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на бензин А-95 на ринку та її не може бути розцінено як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 в частині збільшення ціни. Вказана цінова довідка за своїм змістом та суттю є лише документом довідковоінформаційного характеру та фактично дублює дані із сайту Мінфіну, в якому не міститься точної інформації про коливання цін на бензин А-95 станом як на момент звернення товариства про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірної додаткової угоди.

Таким чином, за твердженнями прокуратури, вищезазначене свідчить про те, що укладанням додаткової угоди № 4 від 28.07.2023 безпідставно підвищена ціна на Бензин А-95 .

4. В якості обґрунтування при укладанні додаткової угоди № 5 від 08.08.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 відповідачем ТОВ Золотий Стандарт К направлявся лист Споживачу № 05- 08/23 від 07.08.2023 про необхідність укладення додаткової угоди про підвищення ціни на паливо на підставі п.п. 11.11.2. 11.11. Договору та підпункту 2 пункту 19 Особливостей.

Так, Постачальник в ініціативному листі від 07.08.2023 за вих. № 05-08/23 посилається на цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 08.08.2023 № 689-4/23. Вказаною угодою підвищено ціну до 48,06 грн з ПДВ за 1 літр бензину А-95.

Водночас, на думку прокуратури, вказаний документ не може свідчити про коливання середньо ринкових цін з 28.07.2023 до 08.08.2023 (з часу укладення Додаткової угоди №4 до укладення Додаткової угоди №5), оскільки у ньому зазначено про середні роздрібні ціни (АЗС) станом на 26.07.2023 та станом на 07.08.2023, висновок не містить інформацію про коливання ціни, а лише про середню роздрібну ціну товару у мережах заправок, а не середньо ринкові ціни.

Відтак, прокуратура вважає, що довідка Харківської торгово-промислової палати від 08.08.2023 № 689-4/23 не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на бензин А-95 на ринку та її не може бути розцінено як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 в частині збільшення ціни. Вказана цінова довідка за своїм змістом та суттю є лише документом довідковоінформаційного характеру та фактично дублює дані із сайту Мінфіну, в якому не міститься точної інформації про коливання цін на бензин А-95 станом як на момент звернення товариства про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірної додаткової угоди.

Таким чином, на думку прокуратури, вищезазначене свідчить про те, що укладанням додаткової угоди № 5 від 08.08.2023 безпідставно підвищена ціна на Бензин А-95.

5.В якості обґрунтування при укладанні додаткової угоди № 6 від 16.08.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 відповідачем - ТОВ ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ К направлявся лист Споживачу № 05/08- 08/23 від 14.08.2023 про необхідність укладення додаткової угоди про підвищення ціни на паливо на підставі п.п. 11.11.2. 11.11. Договору та підпункту 2 пункту 19 Особливостей.

Так, Постачальник в ініціативному листі від 14.08.2023 за вих. № 05/08-08/23 посилається на цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 14.08.2023 № 737-3/23. Вказаною угодою підвищено ціну до 50,04 грн з ПДВ за 1 літр бензину А-95.

За твердженнями прокуратури, вказаний документ не може свідчити про коливання середньо ринкових цін з 08.08.2023 до 16.08.2023 (з часу укладення Додаткової угоди №5 до укладення Додаткової угоди №6), оскільки у ньому зазначено про середні роздрібні ціни (АЗС) станом на 07.08.2023 та станом на 14.08.2023, висновок не містить інформацію про коливання ціни, а лише про середню роздрібну ціну товару у мережах заправок, а не середньо ринкові ціни.

Так, у довідці Харківської торгово-промислової палати відсутні дані про коливання ціни на бензин А-95 на ринку, зокрема не наведено розрахунок вартості бензина А-95 станом на попередні календарні дати, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення. Відтак, довідка Харківської торгово-промислової палати від 14.08.2023 № 737-3/23 не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на бензин А-95 на ринку та її не може бути розцінено як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 в частині збільшення ціни.

Отже, як вказує прокурор, вказана цінова довідка за своїм змістом та суттю є лише документом довідковоінформаційного характеру та фактично дублює дані із сайту Мінфіну, в якому не міститься точної інформації про коливання цін на бензин А-95 станом як на момент звернення товариства про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірної додаткової угоди.

Таким чином, за твердженнями прокуратури, вищезазначене свідчить про те, що укладанням додаткової угоди № 6 від 16.08.2023 безпідставно підвищена ціна на Бензин А-95 .

6. В якості обґрунтування при укладанні додаткової угоди № 7 від 25.09.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 відповідачем - ТОВ Золотий Стандарт К направлявся лист Споживачу № 21/01- 09/03 від 21.09.2023 про необхідність укладення додаткової угоди про підвищення ціни на паливо на підставі п.п. 11.11.2. 11.11. Договору та підпункту 2 пункту 19 Особливостей.

Так, Постачальник в ініціативному листі від 21.09.2023 за вих. № 21/01-09/03 посилається на цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від № 1017- 1/23. Вказаною угодою підвищено ціну до 52,21 грн. з ПДВ за 1 літр бензину А-95.

Водночас, прокурор вказує, що вказаний документ не може свідчити про коливання середньо ринкових цін з 16.08.2023 до 25.09.2023 (з часу укладення Додаткової угоди №6 до укладення Додаткової угоди №7), оскільки у ньому зазначено про середні роздрібні ціни (АЗС) станом на 14.08.2023 та станом на 20.09.2023, висновок не містить інформацію про коливання ціни, а лише про середню роздрібну ціну товару у мережах заправок, а не середньо ринкові ціни.

Відтак, довідка Харківської торгово-промислової палати від 21.09.2023 № 1017-1/23 не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на бензин А-95 на ринку та її не може бути розцінено як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 в частині збільшення ціни. Вказана цінова довідка за своїм змістом та суттю є лише документом довідковоінформаційного характеру та фактично дублює дані із сайту Мінфіну, в якому не міститься точної інформації про коливання цін на бензин А-95 станом як на момент звернення товариства про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірної додаткової угоди.

Таким чином, на думку прокуратури, вищезазначене свідчить про те, що укладанням додаткової угоди № 7 від 25.09.2023 безпідставно підвищена ціна на Бензин А-95.

7. В якості обґрунтування при укладанні додаткової угоди № 8 від 13.10.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 відповідачем ТОВ Золотий Стандарт К направлявся лист Споживачу № 10/01-10/03 від 10.10.2023 про необхідність укладення додаткової угоди про підвищення ціни на паливо на підставі п.п. 11.11.2. 11.11. Договору та підпункту 2 пункту 19 Особливостей.

Так, Постачальник в ініціативному листі від 10.10.2023 за вих. № 10/01-10/03 посилається на цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 09.10.2023 № 1134-2/23. Вказаною угодою підвищено ціну до 53,23 грн з ПДВ за 1 літр бензину А-95.

Водночас, прокурор вказує, що вказаний документ не може свідчити про коливання середньо ринкових цін з 25.09.2023 до 13.10.2023 (з часу укладення Додаткової угоди №7 до укладення Додаткової угоди №8), оскільки у ньому зазначено про середні роздрібні ціни (АЗС) станом на 20.09.2023 та станом на 09.10.2023, висновок не містить інформацію про коливання ціни, а лише про середню роздрібну ціну товару у мережах заправок, а не середньо ринкові ціни.

Відтак, на думку прокуратури, довідка Харківської торгово-промислової палати від 09.10.2023 № 1134-2/23 не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на бензин А-95 на ринку та її не може бути розцінено як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 в частині збільшення ціни. Вказана цінова довідка за своїм змістом та суттю є лише документом довідковоінформаційного характеру та фактично дублює дані із сайту Мінфіну, в якому не міститься точної інформації про коливання цін на бензин А-95 станом як на момент звернення товариства про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірної додаткової угоди.

Таким чином, прокуратура вважає, що вищезазначене свідчить про те, що укладанням додаткової угоди № 8 від 13.10.2023 безпідставно підвищена ціна на Бензин А-95.

8. В якості обґрунтування при укладанні додаткової угоди № 10 від 31.01.2024 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 відповідачем - ТОВ Золотий Стандарт К направлявся лист Споживачу № 23/04- 01/24 від 23.01.2024 про необхідність укладення додаткової угоди про зменшення ціни на паливо на підставі підпункту 5 пункту 19 Особливостей.

Так, Постачальник в ініціативному листі від 23.01.2024 за вих. № 23/04-01/24 посилається на незначне зниження середніх цін на регіональному ринку бензину А-95. Вказаною угодою зменшено ціну до 51,57 грн. з ПДВ за 1 літр бензину А-95.

В підтвердження зменшення ціни Постачальник додає цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 314/24 від 05.04.2024. Вказана цінова довідка за своїм змістом та суттю є лише документом довідково-інформаційного характеру та фактично дублює дані із сайту Мінфіну, в якому не міститься точної інформації про коливання цін на бензин А-95 станом як на момент звернення товариства про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірної додаткової угоди.

На думку прокуратури, незважаючи на зменшення ціни на бензин А-95 на 3,11 % від додаткової угоди № 8 від 13.10.2023, додатковою угодою № 10 від 31.01.2023 безпідставно підвищена ціна на Бензин А-95 на 12,42 % від ціни за додатковою угодою № 2 від 07.07.2023.

Також прокурор звертає увагу, що ТОВ Золотий Стандарт К підписало основний договір № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023, чим засвідчило, що має можливість та погоджується виконати домовленості, вказані у Договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов`язання поставити Замовнику бензин А-95 обсягом 1 100 000 літрів за ціною 40,90 грн з ПДВ за 1 літр, загальною вартістю 44 990 000,00 грн з ПДВ. А отже, ТОВ Золотий Стандарт К відповідно до Договору та норм законодавства, зобов`язано було поставити саме той обсяг бензину А-95 за тієї ціною, що передбачено Договором. Разом з цим, ТОВ Золотий Стандарт К 7 раз ініціював перед КП Харківводоканал питання про внесення змін до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 щодо збільшення ціни за одиницю товару - Бензину А-95 з 45,87 грн до 53,23 грн з ПДВ. Однак, ТОВ Золотий Стандарт К належними документами коливання ціни на ринку на бензин А-95 не підтверджено, оскільки в якості підстави для збільшення ціни на бензин А-95 надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, які не підтверджують коливання ціни бензину А-95 на ринку після укладення Договору.

Зважаючи на вказане, прокуратура наполягає на тому, що при укладенні спірних додаткових угод не дотримано вимоги ч. 2 п. 19 Особливостей, безпідставно змінено істотні умови Договору, кожного разу при укладенні додаткових угод 2 та 3 сторонами Договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни бензину А-95 та дизельного палива на ринку після укладення Договору та попередньої угоди. З урахуванням того, що додаткова угода №3 є недійсною, то й всі наступні додаткові угоди також є недійсними, оскільки істотна умова угоди ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді, є похідною та застосовувалась для розрахунку збільшення ціни по всіх наступних угодах.

Крім того, прокуратура вказує, що на підставі Додаткових угод № 3 від 21.07.2023, № 4 від 28.07.2023, № 5 від 08.08.2023, № 6 від 16.08.2023, № 7 від 25.09.2023, № 8 від 13.10.2023, № 10 від 31.01.2024 до Договору про закупівлю товару № 43/6- ПЦ/23 від 16.06.2023 на рахунок Постачальника надмірно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 745 780,00 грн.

Таким чином, прокуратура вважає, що оскільки правові підстави для зміни ціни одиниці товарів за договорами у відповідності до укладених додаткових угод відсутні, додаткові угоди № 3 від 21.07.2023, № 4 від 28.07.2023, № 5 від 08.08.2023, № 6 від 16.08.2023, № 7 від 25.09.2023, № 8 від 13.10.2023, № 10 від 31.01.2024 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 є такими, що суперечать приписам законодавства, а тому необхідно їх визнати недійсними на підставі положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а безпідставно одержані відповідачем кошти,що були сплачені на підставі спірних угод понад ціну, встановлену в додатковій угоді до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 07.07.2023 підлягають поверненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Щодо наявності у прокурора права на звернення з даним позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відповідно дост.131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

На прокуратуру покладаються такі функції: зокрема, у випадках, визначених Законом, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом, та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

За змістом цього рішення, під поняттям "орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч.2 ст.2 ГПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади; під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за замістом ст.131-1 Конституції України та ст.45 ЦПК України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави, які включають подання прокурором до суду загальної юрисдикції позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Як зазначено вище, в обґрунтування порушення внаслідок оспорюваних правочинів інтересів держави та необхідності їх захисту прокурор в позовній заяві зазначив, що укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, а тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора, в той час як позивачі, як органи, уповноважені на виконання відповідних функцій держави у спірних правовідносинах такий захист не здійснюють.При цьому прокурор зазначив, що надмірна виплата коштів у зв`язку з укладенням додаткових угод з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель зумовила призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів та зумовило незаконну втрату бюджетних коштів у розмірі 745 780,00 грн, що негативно вплинуло на видаткову частину бюджету територіальної громади міста Харкова, а тому є порушенням економічних інтересів держави

Прокуратурою вказано, що власником майна КП Харківводоканал є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради, то органом, насамперед уповноваженим здійснювати функції захисту інтересів територіальної громади у зазначених правовідносинах, є Харківська міська рада. Департамент з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради є заінтересованою особою щодо законного та раціонального витрачання бюджетних коштів, а Північно-східний офіс Держаудитслужби є органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Разом з тим, Харківською міською радою, Департаментом з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради та Північно-східним офісом Держаудитслужби не було вжито відповідні заходи, направлені на захист майнових інтересів держави у виниклих спірних правовідносинах, а саме, звернення до суду з позовом про визнання недійсними спірних додаткових угод та повернення надмірно сплачених на їх виконання , що, на думку прокуратури, призводить до порушення інтересів держави, необхідність захисту яких, відповідно до положень статті 131-1 Конституції України, покладено на органи прокуратури.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста (стаття 6 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (стаття 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ч. 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування (ч. 1 статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування .

Частиною 2 статті 81 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить.

Згідно зі статтею 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Так, зі Статуту Комунального підприємства «Харківводоканал убачається, що засновником та уповноваженим органом власника (територіальної громади міста Харкова) Підприємства є Харківська міська рада.

Підприємство як юридична особа має відокремлене майно, яке передане йому засновником на праві господарського відання (пункти 2.1, 2.3. Статуту) .

Відповідно до пункту 5.2. Статуту майно Підприємства знаходиться у комунальній власності Харківської територіальної громади та закріплюється за Підприємством на праві господарського відання.

Пунктом 7.1.,7.2. Статуту передбачено, що Підприємство безпосередньо підпорядковане Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради.

Департамент з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради здійснює перевірки фінансово-господарської діяльності Підприємства на основі річних планів перевірки, а також має право на одержання від Підприємства оперативної інформації щодо всіх видів діяльності, передбачених Статутом, затверджує річні фінансові плани Підприємства.

На виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова листом від 19.06.2024 № 52-103-4286вих-24 Харківську міську раду повідомлено про виявлені порушення при укладенні спірних додаткових угод та про намір звернутися з позовом про визнання їх недійсними та повернення безпідставно сплачених на їх виконання грошових коштів в сумі 745789 грн, відповідь на яку не надходила.

Також на виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Ново баварською окружною прокуратурою м. Харкова листом від 19.06.2024 № 52-103-4285вих-24 повідомлено Департамент з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради про виявлені порушення при укладенні спірних додаткових угод та про намір звернутися з позовом про визнання їх недійсними та повернення безпідставно сплачених на їх виконання грошових коштів в сумі 745789 грн, у відповідь на який Департамент повідомив про відсутність підстав для пред`явлення ним відповідного позову, у зв`язку з тим, що факт порушення законодавства у сфері державних закупівель не встановлено органами, які відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель.

Частиною 4 статті 7 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч. 1 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з Положенням про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженим Наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 (далі Положення), Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях.

Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно - територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

Основним завданням офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей (п. 3 Положення).

Згідно з п. 4 Положення офіс відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.

Офіс вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Також офіс має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (п.п. 18 п. 6 Положення).

Таким чином, саме Північно-східний офіс Держаудитслужби наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі № 909/545/18, від 20,11.2019 у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19 неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.

Отже, чинним законодавством України визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю у сфері публічних закупівель, а саме, Державну аудиторську службу в Україні, зокрема в даних правовідносинах Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України.

Так, на виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор листом від 19.06.2024 № 52-103-4390вих-24 Північно-східний офіс Держаудитслужби про виявлені порушення при укладеннні спірних додаткових угод та витребувано інформацію щодо вжитих заходів державного нагляду по закупівлі № UA-2023-05-17-005675-а, у відповідь на який Північно-східний офіс Держаудитслужби листом від 22.07.2024 № 202031-17/3234-2024 повідомив про те, що ним розпочато моніторинг зазначеної закупівлі.

Отже, прокурор, відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради, Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби, обґрунтувавши, у чому полягає порушення цих інтересів, а тому підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі в особі позивачів.

Щодо суті спору колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Стаття 202 Цивільного кодексу України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом наведених норм, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як зазначено вище, в обгрунтуванння підстав для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними прокурор посилається на те, що в порушення вимог абзацу 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників,передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, спірними додатковими угодами збільшено ціну за одиницю товару ( 1 литр бензику А-95) за відсутності документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, пропорційного відповідній зміні договірної ціни, отриманого від уповноваженого органу,враховуючи, що в якості обгрунтування зміни ціни постачальником- Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий Стандарт» надавались покупцю -Комунальному підприємству «Харківводоканал» цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, в яких відсутні дані про коливання ціни на бензин А-95 на ринку, оскільки не наведено розрахунків вартості товару станом на попередні календарні дати та динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення, а зазначено лише середні роздрібні ціни у мережах заправок станом на певні дати.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього встановлено статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII, частина перша якої визначає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, замовникам слід керуватися приписами Цивільного кодексу України (залежно від виду договору істотні умови можуть змінюватися), статтею 180 Господарського кодексу України, з урахуванням вимог, передбаченими Законом № 922-VIII.

Істотні умови договору, відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, це умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами частини третьої статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII передбачено виключні випадки зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, у тому числі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Аналіз наведеної правової норми свідчить, що замовник може протягом дії договору про закупівлю змінювати його істотні умови в залежності від коливання ціни такого товару на ринку лише до 10 відсотків у бік збільшення за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Разом з цим, пунктом 3-7Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні тапротягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

19.10.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якою на виконання пункту 3-7Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі Особливості).

Оскільки спірні додаткові угоди укладено у період воєнного стану після затвердження Особливостей положення останніх поширюють свою дію на правовідносини щодо укладення зазначених угод.

Пунктом 17 Особливостей передбачено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Таким чином, пунктом 17 Особливостей прямо передбачено незастосування положень частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» на правовідносини щодо зміни договору закупівлі у період чинності Особливостей, у зв`язку з чим прокурор в апеляційній скарзі безпідставно посилається на незастосування судом до спірних правовідносин встановлених п.2 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічну закупівлю» обмежень щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшеню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку

Разом з цим, частиною 2 пункту 19 Особливостей визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Отже, за змістом цієї норми, у випадку коливання цін на ринку, сторони наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару пропорційно такому коливанню декілька разів, за умови, що таке право передбачено угодою сторін та кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження наявності відповідного коливання ціни товару на ринку і при цьому для таких змін не встановлено обмежень щодо збільшення ціни за одиницю товару до певного розіру, на відміну від положень п.2 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічну закупівлю»,які як зазначено вище, не поширюються на спірні правовідносини.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

В пункті 11.11. та п.п. 11.11.2 Договору сторони погодили внесення змін ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку , зазначивши, що: істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю Товару в Договорі у разі коливання ціни такого Товару на ринку, що відбулося з моменту укладення Договору або останнього внесення змін до Договору в частині зміни ціни за одиницю Товару; зміна ціни за одиницю Товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого Товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю Товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого Товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в Договорі на момент його укладення; підставою для зміни ціни є письмове звернення Постачальника та коливання ціни Товару на ринку; внесення таких змін можливе за наявності наданого Постачальником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого Товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (ДП Держзовнішінформ, Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення, територіальних підрозділів Головного управління статистики або іншого органу, який має на це повноваження). Документ, що надається Постачальником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на Товар станом на дату укладання Договору (попередньої додаткової угоди в частині зміни ціни за одиницю товару) та ринкову (середньоринкову) ціну на Товар станом на момент укладання додаткової угоди, а також результат порівняння цін у відсотковому вираженні; у разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю Товару, одночасно здійснюється зменшення кількості Товару.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, Додаткова угода № 2 від 07.07.2023 до Договору про закупівлю товару № 43/6-ПЦ/23 від 16.06.2023 була укладена на підставі зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів, а саме зміни розміру ПДВ з 7% до 20%. Ціна на Товар склала 45,87 грн/літр. Середня ціна на Товар згідно інформації на сайті МІНФІН (minfin.com.ua) станом на 05.07.2023 - 48,00 грн./літр, тобто нижче існуючих на той момент цін на ринку.

Додаткова угода №3 від 21.07.2023 була укладена на підставі документально підтвердженого коливання цін на Товар, а саме цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №576/23 від 19.07.2023, у якій середня ринкова ціна на Товар склала 48,49 грн/літр станом на 19.07.2023. В порівнянні з цінами станом на 07.07.2023, коливання ціни склало +0,98%. Таким чином, підписання додаткової угоди №3 щодо збільшення ціни, було викликано ринковими коливаннями цін на Товар, та все одно було нижче існуючих на той момент цін на ринку, а саме 46,32 грн/літр.

Додаткова угода №4 від 28.07.2023 була укладена на підставі документально підтвердженого коливання цін на Товар, а саме цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №618-2/23 від 27.07.2023, у якій середня ринкова ціна на Товар склала 48,91 грн/літр станом на 26.07.2023. В порівнянні з цінами станом на 19.07.2023, коливання ціни склало +0,86%. Таким чином, підписання додаткової угоди №4 щодо збільшення ціни, було викликано ринковими коливаннями цін на Товар, та все одно було нижче існуючих на той момент цін на ринку, а саме 46,72 грн/літр.

Додаткова угода №5 від 08.08.2023 була укладена на підставі документально підтвердженого коливання цін на Товар, а саме цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №689-4/23 від 08.08.2023, у якій середня ринкова ціна на Товар склала 50,31 грн/літр станом на 07.08.2023. В порівнянні з цінами станом на 26.07.2023, коливання ціни склало +2,86%. Таким чином, підписання додаткової угоди №5 щодо збільшення ціни, було викликано ринковими коливаннями цін на Товар, та все одно було нижче існуючих на той момент цін на ринку, а саме 48,06 грн/літр.

Додаткова угода №6 від 16.08.2023 була укладена на підставі документально підтвердженого коливання цін на Товар, а сааме, цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №737-3/23 від 14.08.2023, у якій середня ринкова ціна на Товар склала 52,38 грн/літр станом на 14.08.2023. В порівнянні з цінами станом на 07.08.2023, коливання ціни склало +4,11%. Таким чином, підписання додаткової угоди №6 щодо збільшення ціни, було викликано ринковими коливаннями цін на Товар, та все одно було нижче існуючих на той момент цін на ринку, а саме 50,04 грн/літр.

Додаткова угода №7 від 25.09.2023 була укладена на підставі документально підтвердженого коливання цін на Товар, а саме цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №1017-1/23 від 21.09.2023, у якій середня ринкова ціна на Товар склала 54,65 грн/літр станом на 20.09.2023. В порівнянні з цінами станом на 14.08.2023, коливання ціни склало +4,33%. Таким чином, підписання додаткової угоди №7 щодо збільшення ціни, було викликано ринковими коливаннями цін на Товар, та все одно було нижче існуючих на той момент цін на ринку, а саме 52,21 грн./літр.

Додаткова угода №8 від 13.10.2023 була укладена на підставі документально підтвердженого коливання цін на Товар, а саме цінової довідки Харківської торговопромислової палати №1134-2/23 від 09.10.2023, у якій середня ринкова ціна на Товар склала 55,72 грн/літр станом на 09.10.2023. В порівнянні з цінами станом на 20.09.2023, коливання ціни склало +1,95%. Таким чином, підписання додаткової угоди №8 щодо збільшення ціни, було викликано ринковими коливаннями цін на Товар, та все одно було нижче існуючих на той момент цін на ринку, а саме 53,23 грн./літр.

Додаткова угода №9 від 29.12.2923 була укладена на підставі ст.ст. 651-654 Цивільного кодексу України, п. 11.6., п.п. 11.11.4. п. 11.11 Договору та п.19 Особливостей у зв`язку продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Додаткова угода №10 від 31.01.2024 була укладена на підставі письмового звернення Постачальника (лист від 23.01.2024 №23/04-01/24) та п.п.11.11.5 Договору, та була спрямована на зниження ціни, яка в результаті зменшилась з 53,23 до 51,57 грн/ літр. та згідно вимог пп.5 п.19 Особливостей не потребує документального підтвердження зменшення ціни Товару.

Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, з вищенаведеного вбачається, що укладення додаткових угод та збільшення ціни за договором було здійснено на підставі реального коливання ціни на ринку, яке було документально підтверджено ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати,в яких наведено інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання Договору (попередньої додаткової угоди в частині зміни ціни за одиницю товару) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди, а також результат порівняння цін у відсотковому вираженні.

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, зокрема у постановах від 29 березня 2019 року у справі № 826/6926/17, від 23 січня 2020 року у справі № 907/788/18 та від 05 липня 2021 року у справі № 826/11063/17, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, згідно з якою довідка торгово-промислової палати про ціну на товар/коливання такої ціни на ринку є достатнім доказом для обґрунтованості змін до договору закупівлі, якщо вони містять відомості про відповідне коливання ціни товару на ринку.

Зокрема, Верховний Суд наголошував, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Таким чином, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, з чим узгоджуються вищенаведені умови пунктів 11.11. та п.п. 11.11.2.

Крім цього суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що прокуратурою не враховано оприлюднений на веб-порталі Prozorro висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-05-17-005675-a, в межах якого досліджувалось питання правомірності укладення спірних додаткових угод, за результатами якого порушень встановлено не було.

Так, Північно-східним офісом Держаудитслужби проведено моніторинг закупівлі Комунальним підприємством "Харківводоканал" Бензин А-95, інформація про який оприлюднена в електронній системі закупівель за номером UA-2023-05-17-005675-a.

Північно-східним офісом Держаудитслужби у письмових поясненнях (вх. № 21764 від 30.08.2024) зазначено, що предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості); внесення змін до тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій учасників; правомірності відхилення тендерних пропозицій учасників; відповідності повідомлень з вимогою про усунення невідповідностей вимогам Закону № 922-VIII та Особливостям; своєчасності їх розміщення та виконання учасниками; своєчасності укладання договору про закупівлю; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до умов договору та їх оприлюднення; надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Комунального підприємства Харківводоканал на 2023 рік; оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи від 17.05.2023 № 13/2, зміни до тендерної документації, затверджені рішенням уповноваженої особи від 23.05.2023 № 13/3, реєстр отриманих тендерних пропозицій від 28.05.2023, тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю УКРНАФТА-ПОСТАЧ, Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ К, вимога про усунення невідповідностей до ТОВ УКРНАФТАПОСТАЧ, протокол розкриття тендерних пропозицій від 29.05.2023, протоколи розгляду тендерних пропозицій від 01.06.2024 № 13/5 та від 02.06.2023 № 13/6, повідомлення про намір укласти договір від 02.06.2023, договір про закупівлю від 16.06.2023 за № 43/6-ПЦ/23, додаткові угоди до Договору від 16.06.2023 № 1, від 07.07.2023 № 2, від 21.07.2023 № 3, від 28.07.2023 № 4, від 08.08.2023 № 5, від 16.08.2023 № 6, від 25.09.2023 № 7, від 13.10.2023 № 8, від 29.12.2023 № 9, від 31.01.2024 № 10, звіт про результати проведення процедури закупівлі від 16.06.2023 року, пояснення Замовника, отримане через електронну систему закупівель 22.07.2024 року.

У межах проведення моніторингу закупівлі без використання електронної системи Бензин А-95 (ДК 021:2015: 09132000-3 - Бензин) (інформацію про закупівлю оприлюднено в електронній системі закупівель за номером UA-2023-05-17- 005675-a) та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII, підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02 червня 2016 року № 23, постала потреба в перевірці питання щодо правомірності прийняття рішень, а саме:

1. Яким чином та на підставі яких документів здійснено обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість з проханням надати посилання на сторінку власного веб-сайту (або на сторінку офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі.

2. Що слугували підставою для укладання додаткових угод № 2-8, 10; які документи підтверджують коливання ціни такого товару на ринку та яка необхідність подовження строку поставки товару додатковою угодою № 9.

За результатами аналізу питань відображення закупівлі у річному плані; відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей, внесення змін до тендерної документації, правомірності відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ Укрнафта -Постач, розгляду тендерної пропозиції учасника-переможця ТОВ Золотий Стандарт К, відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей вимогам Закону № 922-VIII та Особливостям; своєчасності його розміщення та виконання учасником ТОВ Укрнафта -Постач, своєчасності укладання договору про закупівлю; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; внесення змін до умов договору та їх оприлюднення; надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі - порушень не встановлено.

Крім цього,як зазначено вище, прокурор в обґрунтування порушення внаслідок укладення спірних угод інтересів держави послався , зокрема, на те, що виплата коштів на виконання спірних додаткових угод зумовила надміру виплату бюджетних коштів у розмірі 745 780,00 грн, що негативно вплинуло на видаткову частину бюджету

Статтею 2 Бюджетного кодексу України, визначені відповідні бюджетні терміни, а саме:

- бюджетні кошти - це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету;

- витрати бюджету - це видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів;

- розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету;

- одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що прокурор, стверджуючи про те, що виплата коштів на виконання спірних додаткових угод зумовила втрату бюджетних коштів у розмірі 745 780,00 грн, що негативно вплинуло на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави, не врахував також того, що у спірних правовідносинах КП Харківводоканал не є, ані розпорядником, ані одержувачем бюджетних коштів, так як джерело фінансування даної процедури закупівлі - кошти від господарської діяльності підприємства, що підтверджується також пунктом 4.2 договору, у якому прямо зазначено, що Джерело фінансування - власні кошти підприємства.

З огляду на наведене, Господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними спіних додаткових угод через не доведення наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання їх недійсними, а також не доведено витрачання бюджетних коштів та порушення інтересів держави.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Оскільки вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Стандарт К на користь Харківської міської ради коштів в сумі 745 780,00 грн заявлено в якості правових наслідків недійсності спірних угод за положеннями статей 216,1212 Цивільного кодексу України, господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що ці вимоги є похідними від позовних вимог про визнання зазначених угод недійсними, а тому не підлягають задоволенню через відмову в задоволенні основних вимог.

Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, а оскаржуване рішення ухвалене при дотриманні норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

З огляду на залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати скаржника зі сплати судового збору за її подання відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за останнім.

Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд; -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 у справі №922/2848/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.01.2025

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Л.М. Здоровко


Суд	Східний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	23.01.2025
Оприлюднено	03.02.2025
Номер документу	124807080
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них

Судовий реєстр по справі —922/2848/24

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 23.01.2025 по справі 922/2848/24СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —922/2848/24

Постанова від 23.01.2025

Постанова
від 23.01.2025 по справі 922/2848/24
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД