Рішення

від 28.01.2025 по справі 903/933/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 січня 2025 року Справа № 903/933/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши справу

за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства Дружба

до відповідачів: 1) Торчинської селищної ради

2) Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області

про визнання права власності

за відсутності сторін

встановив: позивач - СГПП Дружба звернувся до суду з позовом до Торчинської селищної ради та Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (відповідачів), в якому просить визнати за СГПП Дружба право власності на машину для внесення рідких органічних добрив МЖТ-10, рік виготовлення 1988, заводський номер 1818.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з часу, коли СГПП Дружба стала правонаступником колгоспу Дружба, відповідно до проведення інвентаризації основних фондів, розрахунку їх вартості станом на 01.10.1997 року, машиною для внесення рідких органічних добрив СГПП Дружба відкрито, безперервно володіє та користується протягом більше ніж п`ять років, а саме починаючи від 1997 року, що підтверджується довідками № 33/2 від 22 квітня 2024 року та протоколом № 2 засідання комісії по паюванню землі, майна та реорганізації об`єднання землевласників Дружба від 30 вересня 1997 року.

СГПП Дружба 27 вересня 2024 року було подано заяву до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області з проханням зареєструвати машину для внесення рідких органічних добрив, марки МЖТ-10, 1988 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 .

У своїй відповіді Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області № 08-15/6139 від 09 жовтня 2024 року відмовило в реєстрації та зазначило наступне: - При перевірці документів встановлено, що балансова довідка №98 від 24.09.2024 року не може вважатися таким документом, що підтверджує право власності або правомірність використання машини. Також у висновку спеціаліста АЯ 104711 від 27.08.2024 року поданого 27.09.2024 року закінчився термін, так як висновок спеціаліста дійсний протягом 30 діб. З огляду на викладені вище обставини, у Головного управління відсутні правові підстави для реєстрації машини для внесення рідких органічних добрив МЖТ-10, 1988 року випуску.

СГПП Дружба зазначає, що не має можливості реалізувати свої права власника на машину для внесення рідких органічних добрив МЖТ-10, інвентарний номер 104277, рік виготовлення 1988, заводський номер 1818 та належно експлуатувати її, а тому звернулося до суду з позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 08.11.2024 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

25.11.2024 від відповідача 2 - Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області надійшов відзив на позовну заяву (вх..№01-74/1600/24), в якому останній зазначив, що машина для внесення добрив не належить Головному управлінню на праві, будь-якої власності, а також Головне управління жодним чином у будь-який спосіб не заявляло про належність йому на праві будь-якої власності цього трактора. Разом з цим позивач просить суд визнати за ним право власності на машину, не заявляючи при цьому вимогу про поновлення порушених або невизнаних стороною судового процесу його прав, свобод чи інтересів. У той же час, Головне управління є територіальним органом центрального, органу виконавчої влади (Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів), тобто, Головне управління є державним органом виконавчої влади.

Процедуру приймання, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків Держпродспоживслужбою та її територіальними органами щодо відомчої реєстрації, тимчасової реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів визначає Порядок роботи, пов`язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 листопада 2011 року № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1491/20229

Згідно із пунктом 3.1 Порядку роботи, документами, що підтверджують право власності або правомірність використання машини, можуть бути будь-які з нижченаведених (оригінали або завірені в установленому порядку копії): зокрема, рішення суду або його копія, завірена в установленому порядку.

Відповідач-2 вважає, що у вказаних відносинах, з метою наявності правових підстав для проведення реєстрації трактора, Головне управління може бути лише третьою особою на стороні позивача та просить суд позовну заяву до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області залишити без розгляду.

Відповідач 1 Торчинська селищна рада відзиву на позов не надала, позову не оспорила.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 17.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження до 06.02.2025.

Ухвалою суду від 09.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 28 січня 2025 року.

Ухвала суду надіслана та доставлена сторонам до їх електронного кабінету 09.01.2025, що підтверджується відповідними довідками.

У судове засідання 28.01.2025 представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки суд виконав обов`язок щодо повідомлення сторін про дату та час розгляду справи по суті, він дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами без участі представників сторін.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до балансової довідки СГПП «Дружба» №33/2 від 22 квітня 2024 року у СГПП «Дружба» (позивача) на балансі підприємства рахується основний засіб: МЖТ-10, інвентарний номер 104277, рік виготовлення 1988, заводський номер 1818.

Згідно висновку про вартість майна, виданого ТОВ «ВОЛИНЬ-ЕКСПЕРТ», дата оцінки 28.08.2024, ринкова вартість машини для внесення органічних добрив МЖТ-10, інвентарний номер 104277, рік виготовлення 1988, заводський номер 1818, отримана в результаті оцінки без врахування ПДВ-20%, становить 84 600грн.

Як вбачається із довідки Торчинської сільської ради Луцького району Волинської області №169 від 04.09.2024 відповідно до протоколу №2 від 28.05.1992 колгосп «Дружба» було перейменовано в КСП «Дружба». Пізніше КСП «Дружба» було реорганізовано в ОЗ «Дружба» на підставі рішення зборів, протокол № 2 від 16.04.1996. Згодом, ОЗ «Дружба» було реорганізовано в СГПП «Дружба» згідно рішення зборів, протокол № 3 від 18.11.1997. СГПП «Дружба» є правонаступником колгоспу «Дружба», КСП «Дружба» та ОЗ «Дружба».

Також у довідці вказано, що бочка (причіп-цистерну) МЖТ-10, інвентарний номер 104277, рік виготовлення 1988, заводський номер 1818 перебуває у власності СГПП «Дружба» з 1997 року і була ним отримана в процесі реорганізації колгоспу «Дружба». Весь цей період товариство відкрито, безперервно володіє та користується даним майном.

Позивач зазначає, що з часу, коли СГПП «Дружба» стала правонаступником колгоспу «Дружба», відповідно до проведення інвентаризації основних фондів, розрахунку їх вартості станом на 01.10.1997, машиною для внесення рідких органічних добрив МЖТ-10 СГПП «Дружба» відкрито, безперервно володіє та користується протягом більше ніж п`яти років, починаючи від 1997 року, що також підтверджується протоколом № 2 засідання комісії по паюванню землі, майна та реорганізації об`єднання землевласників «Дружба» від 30 вересня 1997 року.

З приводу реєстрації вказаної техніки, СГПП «Дружба» неодноразово зверталася до Держпродспоживслужби у Волинській області, але у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, передбачених Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 року № 694, дана техніка є радянського періоду виробництва, через втрату документів на техніку під час неодноразової реорганізації підприємства, СГПП «Дружба» отримало відмову у реєстрації цієї техніки.

27 вересня 2024 року позивачем було подано заяву до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області з проханням зареєструвати машину для внесення рідких органічних добрив, марки МЖТ-10, 1988 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 .

У листі № 08-15/6139 від 09 жовтня 2024 року про розгляд документів Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області відмовило в реєстрації та зазначило, що при перевірці документів встановлено, що балансова довідка №98 від 24.09.2024 не може вважатися таким документом, що підтверджує право власності або правомірність використання машини, оскільки не є документом, що підтверджує право власності або правомірність використання машини згідно Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 року № 694.

Також управління вказало, що у висновку спеціаліста АЯ 104711 від 27.08.2024, поданого 27.09.2024, закінчився термін, так як висновок спеціаліста дійсний протягом 30 діб. З огляду на викладені вище обставини, у Головного управління відсутні правові підстави для реєстрації машини для внесення рідких органічних добрив МЖТ-10, 1988 року випуску.

Як вбачається висновку спеціаліста серії АЯ 104711 від 27.08.2024 року № 104711, з проведення обстеження машин на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації, зробленим на замовлення СГПП «Дружба» при візуальному огляді машини для внесення рідких органічних добрив МЖТ-10, 1988 р., ідентифікаційний номер в наявності, супровідні документи в наявності, слідів механічного

пошкодження та фальсифікації не виявлено.

Проте, у зв`язку з відсутністю у підприємства свідоцтва про реєстрацію машини з відміткою про зняття її з обліку попереднім власником та документів, що підтверджують право власності або правомірність використання машини, СГПП «Дружба» не має можливості реалізувати свої права власника на машину для внесення рідких органічних добрив МЖТ-10, інвентарний номер 104277, рік виготовлення 1988, заводський номер 1818, та належно експлуатувати її. Зважаючи на наведене, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання за СГПП «Дружба» права власності на транспортний засіб, що не залежить від факту його реєстрації.

Згідно з частинами 1 і 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське приватне підприємство «Дружба» у зв`язку із реорганізацією є правонаступником колгоспу «Дружба», Колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба» та Об`єднання землевласників «Дружба».

Матеріалами справи підтверджено, що позивач зареєстрований в статусі юридичної особи та, відповідно, є учасником цивільних відносин (суб`єкт господарювання), а тому може набувати право власності на будь-яке майно. Майно, з приводу якого подано позов, є рухомим, про що свідчать додані докази.

Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положеннями частин 1, 4 ст. 344 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Стаття 386 ЦК України передбачає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.05.2019 у справі N 910/17274/17, набуття права власності на цій підставі можливе лише за наявності сукупності обставин, зазначених у частині 1 статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 в справі N 910/17274/17, а також у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 в справі N 920/999/16.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази чи інші відомості щодо власника чи іншого користувача відповідного рухомого майна або реєстрації будь-яких прав чи обмежень на таке майно.

Згідно визначення, наведеного у ст. 335 Цивільного кодексу України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

За вказаною нормою, безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.

У матеріалах справи відсутні докази вжиття Торчинською селищною радою, як органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади, заходів до визнання відповідного нерухомого майна безхазяйним та віднесення його до комунальної власності.

Разом з цим, Торчинською селищною радою визнається відкрите та безперервне користування СГПП «Дружба» вказаним рухомим майном, що підтверджується довідкою селищної ради №169 від 04.09.2024.

Відповідно до протоколу засідання комісії по паюванню землі, майна та реорганізацію Об`єднання землевласників «Дружба» №2 від 30.09.1997 затверджено результати інвентаризації основних фондів станом на 01.10.1997. Згідно проведеної інвентаризації на балансі ОЗ «Дружба» знаходилася машина - МЖТ-10.

Позивач СГПП «Дружба» здійснює користування майном, що підтверджується дорожніми листами трактора за 2018-2023 роки, видатковими ордерами на товари та актами списання товарів.

Вказане свідчить про добросовісність заволодіння позивачем відповідним рухомим майном та відкритість і безперервність володіння.

Окрім того, у матеріалах справи відсутні дані щодо того, що заволодіння позивачем майном відбулось внаслідок протиправних дій (викрадення, шахрайство), а також відсутні будь-які вимоги інших осіб щодо майна.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч. 3 ст. 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 01.01.2004 р., положення ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2004 р.

При цьому, коли строк давнісного володіння почався раніше 01.01.2001 р., то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 01.01.2001 р. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п.13 Постанови).

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У відповідності до ст. 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Органом, уповноваженим управляти майном територіальної громади у даному випадку є відповідач 1 - Торчинська селищна рада.

Таким чином, враховуючи те, що позивач - СГПП «Дружба» як правонаступник колгоспу «Дружба» утримує транспортний засіб - машину для внесення рідких органічних добрив МЖТ-10 у добросовісному володінні, що перебуває на балансі підприємства з 1997 року та понад 5 років продовжує відкрито, безперервно користуватися даною машиною, суд дійшов висновку про визнання за СГПП «Дружба» права власності на машину для внесення рідких органічних добрив МЖТ-10, рік виготовлення 1988, заводський номер 1818.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги СГПП Дружба до відповідача 1 -Торчинської селищної ради про визнання права власності слід задовольнити.

Крім того, позивачем також заявлені дані вимоги про визнання права власності до відповідача 2 - Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області.

Суд звертає увагу, що Головне управління є територіальним органом центрального, органу виконавчої влади - Державної служби України з питань безпечності харчових' продуктів та захисту споживачів. Тобто, Головне управління є державним органом» виконавчої влади.

Спірне майно не належить та не належало Головному управлінню на праві будь-якої власності, Головне управління не має будь-яких майнових інтересів щодо спірного майна. Разом з цим, у позовній заяві позивач просить суд визнати за ним право власності на рухоме майно, не заявляючи при цьому вимогу про поновлення порушених або невизнаних стороною судового процесу його прав, свобод чи інтересів. Матеріали справи не містять та позивачем, в порядку передбаченому ГПК України, не надано суду доказів того, що ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області не визнає або оспорює право власності позивача на спірне майно, отже між даними сторонами відсутній спір про право.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі N 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі N 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі N 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справах N 570/3439/16-ц та N 372/51/16-ц).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі чи залишення позовної заяви без розгляду. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача.

Таким чином, у позові СГПП Дружба до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання права власності слід відмовити.

Враховуючи предмет та специфіку спору, положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у даній справі покладається на позивача.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.129, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов Сільськогосподарського приватного підприємства Дружба до Торчинської селищної ради задовольнити.

2. Визнати за Сільськогосподарським приватним підприємством Дружба (45645, Волинська обл., Луцький район, с. Воютин, вул. Шкільна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 03737284) право власності на машину для внесення рідких органічних добрив МЖТ-10, рік виготовлення 1988, заводський номер 1818.

3. У позові Сільськогосподарського приватного підприємства Дружба до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання права власності відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 29.01.2025.

СуддяО. Г. Слободян