Рішення

від 29.01.2025 по справі 905/1022/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2025 Справа №905/1022/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвард»

про стягнення 39 209,98 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвард» заборгованості за електричну енергію у розмірі 38058,25 грн, 3% річних у розмірі 541,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 610,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань зі сплати вартості електричної енергії за умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальної послуги №450 та Комерційної пропозиції за період листопад 2023 року - січень 2024 року.

Ухвалою Господарського суду від 05.08.2024 позовну заяву залишено без руху; зобов`язано позивача надати суду докази надсилання копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу на адресу: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Вознесенського, буд. 31, а також докази здійснення відповідачем платежу 13.05.2024, який зараховано в якості часткової оплати за заявлений розрахунковий період.

14.08.2024 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, до якої позивач надав опис вкладення до цінного листа, накладну та фіскальний чек, що підтверджують направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача. Також позивач додав банківську виписку по особовому рахунку на підтвердження здійснення відповідачем платежу 13.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1022/24, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.08.2024 направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, а саме: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Вознесенського, буд. 31.

Проте, конверт з ухвалою суду було повернуто 26.08.2024 на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4 ч .6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про наявність відкритого судового провадження.

Крім того, судом було також надіслано відповідачу ухвалу про відкриття провадження на електронну пошту - Serg.olnev@gmail.com (вказана електронна пошта міститься в матеріалах справи).

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Як вбачається із автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.08.2024 була доставлена на електронну адресу відповідача 19.08.2024.

Також судом здійснено телефонограму відповідачу за номером телефону, який міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зміст ухвали Господарського суду Донецької області від 15.08.2024 прийняв керівник відповідача Ольнєв С.С., що підтверджується телефонограмою від 15.08.2024.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, Господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на день прийняття рішення не реалізував своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з приводу процесуальних питань від відповідача не надходило.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від відповідача впродовж всього строку розгляду Господарським судом Донецької області справи №905/1022/24 не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов?язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно із ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 №429 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», яке створене у результаті здійснення заходів з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг, протягом періоду визначеного абзацом четвертим пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

Згідно п. 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі ПРРЕЕ) споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до п. 7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

На офіційному сайті позивача https://www.dn.yasno.com.ua/ розміщено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційні пропозиції до нього.

Відповідно до абзацу 5 п. 13 Розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, з січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвард» (споживач, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник, позивач) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №405, відповідач приєднався до умов публічного договору шляхом фактичного споживання електроенергії та здійснення оплати на умовах комерційної пропозиції «Універсальна».

При формуванні розрахункових документів за 2023-2024 роки та присвоєнні номеру рахунку постачальником використовувався номер особового рахунку, складовою якого є номер договору №405.

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до цього Договору.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).

Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору (п. 5.1 Договору).

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п. 5.2 Договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8 Договору).

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10 Договору).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п. 13.1 Договору).

Відповідач приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника «Універсальна», яка є додатком №2 до Договору шляхом фактичного споживання електричної енергії та здійснення оплати.

Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку (п. 5.4 комерційної пропозиції).

Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет». За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов`язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватись відповідним сервісом (п. 5.5 комерційної пропозиції).

Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника (п. 5.6 комерційної пропозиції).

У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем (п. 5.7 комерційної пропозиції).

За внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення (п. 6 комерційної пропозиції).

Договір набирає чинності з наступного дня після подання споживачем заяви-приєднання, в якій повідомляється про обрання Комерційної пропозиції «Універсальна», якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції чи неповноти наданого пакета документів (п. 10.2 комерційної пропозиції).

Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або розірвання (п. 10.3 комерційної пропозиції).

Договір може бути розірвано або припинено і в інший термін за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством України та цим Договором, але в будь - якому випадку Договір діє до повної оплати заборгованості по Договору, включаючи штрафні санкції (п. 10.4 комерційної пропозиції).

З огляду на те, що доказів припинення дії Договору сторонами не надано, суд дійшов висновку, що термін дії договору неодноразово продовжувався на наступний рік та був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

На виконання умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №405 позивачем у листопаді 2023 року - січні 2024 року було поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію у обсязі 5868 кВт/год на загальну суму 46703,52 грн, на підтвердження чого суду надані акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за спожиту електроенергію за листопад-грудень 2023 року та січень 2024 року. Вказані акти та рахунки підписані електронними цифровими підписами сторін.

Спожиті відповідачем обсяги електроенергії підтверджуються листами оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №67/1619-вих від 29.01.2024 (фактичний обсяг споживання за листопад-грудень 2023 року становить 3658 кВт/год) та №67/7583-вих від 27.05.2024 (фактичний обсяг споживання за січень 2024 року становить 2210 кВт/год).

Як зазначає позивач, на особовому рахунку споживача утворилась переплата на суму 8645,27 грн, які є залишком від платежу від 13.05.2024 у розмірі 8645,27 грн. Таким чином, грошові кошти у розмірі 8645,27 грн були зараховані в якості оплати за спожиту електроенергію за листопад 2023 року. Таким чином, заборгованість відповідача за листопад-грудень 2023 року та січень 2024 року становить 38058,25 грн

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №24/9043 від 22.05.2024, у якій вимагав сплатити заборгованість та штрафні санкції в загальному розмірі 38838,96 грн. Проте, вказана претензія залишена без відповіді, а заборгованість не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Умови укладеного між сторонами договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018.

За умовами розділу 4 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до п 5.8 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Як вбачається з п. 5.4 комерційної пропозиції, розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.

Таким чином, відповідач мав сплатити за спожиту електроенергію у листопаді 2023 року - до 07.12.2023, у грудні 2023 року - до 05.01.2024, у січні 2024 року - до 07.02.2024 включно.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення умов Договору своїх зобов?язань за Договором не виконав, за поставлену електроенергію не розрахувався, у зв`язку з чим у відповідача станом на дату звернення позивача з даним позовом утворилась заборгованість за листопад-грудень 2023 року, січень 2024 року у розмірі 38058,25 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем належними та доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 38058,25 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 541,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 610,73 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що він є арифметично вірним.

Таким чином, вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню.

У зв?язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвард» (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Вознесенського, буд. 31, ідентифікаційний код 32197899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д, ідентифікаційний код 42086719) заборгованість у розмірі 38058 (тридцять вісім тисяч п?ятдесят вісім) грн 25 коп, 3% річних у розмірі 541 (п?ятсот сорок одна) грн 00 коп, інфляційні втрати у розмірі 610 (шістсот десять) грн 73 коп та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Хабарова