Рішення

від 30.01.2025 по справі 905/1481/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.01.2025 Справа №905/1481/24

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт", м. Запоріжжя, код 33134397,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3", м. Покровськ Донецької області, код 39649746,

про стягнення 1 393 308,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" про стягнення основної заборгованості за Договором № 671СПК від 20.07.2023 в сумі 1 335 287,16 грн, пені в сумі 17 606,05 грн, 3% річних у сумі 6 873,43 грн та інфляційних втрат у сумі 33 542,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов вищевказаного договору в частині оплати вартості поставленого обладнання.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 26.11.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/1481/24, розгляд справи вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, суд копію ухвали від 26.11.2024 направив позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в системі "Електронний суд".

Згідно довідок про доставку електронного листа ухвала суду від 26.11.2024 в електронному вигляді доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, суд дійшов висновку, що сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у встановлений строк відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

11.12.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій відповідач просив суд продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська №3" строк для надання відзиву та доказів у справі на 30 днів. Також відповідач в заяві просив суд врахувати оплати здійснені відповідачем після відкриття провадження у справі. В заяві відповідач зазначив, що сплатив на користь позивача частину суми основного боргу у розмірі 853 239,72 грн, на підтвердження чого додав відповідні платіжні інструкції.

Суд прийняв та долучив надані відповідачем документи до матеріалів справи.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 16.12.2024 відмовив в задоволенні заяви відповідача про продовження строку на надання відзиву та доказів.

16.01.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про зменшення розміру неустойки, в якій відповідач просить суд при прийнятті рішення у справі № 905/1481/24 зменшити розмір стягуваних пені та річних на 99 % від стягуваної суми.

17.01.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву відповідача про зменшення розміру неустойки, в якій позивач просить суд відмовити в задоволені такої заяви.

20.01.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій відповідач просить суд при прийнятті рішення у справі № 905/1481/24 відстрочити його виконання на один рік.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт" (Постачальник) укладено Договір № 941СПК від 17.04.2024 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець - прийняти і оплатити технологічне обладнання (далі - Обладнання) на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору кількість, номенклатура Обладнання та інші умови погоджуються Сторонами в специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (далі - Специфікації) та складаються в письмовій формі відповідно до зразків, які є Додатками №1, 2 до цього Договору.

Під партією Обладнання розуміється Обладнання, передане на умовах цього Договору за одним транспортним документом (п. 2.5 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору поставка Обладнання здійснюється видами транспорту, які зазначені в Специфікаціях. Постачальник зобов`язується поставити Обладнання на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2020 року.

За умовами п. 3.2 Договору терміни поставки Обладнання зазначаються в Специфікаціях. У разі поставки Обладнання відповідно до графіка - графік оформляється як додаток до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Право власності на Обладнання і ризик випадкового знищення або пошкодження Обладнання переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки Обладнання (п. 3.5 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору поставка Обладнання здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, вказані в Специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати Постачальника, пов`язані з постачанням Обладнання.

Загальна сума Договору визначається як сумарна вартість Обладнання, поставка якого здійснюється відповідно до доданих до нього Специфікацій (п. 4.3 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору оплата Покупцем Обладнання здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в цьому Договорі.

Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що оплата за поставлене Обладнання буде проводитися протягом терміну, зазначеного в Специфікації, який обчислюється з моменту поставки Обладнання і надання документів, зазначених в п.п. 6.4.-1., 6.4.-2 цього Договору.

Датою оплати Обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця. Постачальник має право вимагати від Покупця скан копію банківського платіжного доручення (п. 5.3 Договору).

За умовами п. 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі порушення більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів терміну оплати Обладнання, Постачальник має право вимагати від Покупця виплати пені в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Цей Договір набуває чинності з дати, зазначеної у преамбулі Договору, але не раніше виконання вимог установчих документів Сторін про необхідність надання згоди на укладення органами управління Сторін, які мають відповідні повноваження (при наявності таких вимог) (п. 10.4 Договору).

Цей Договір діє до 31 грудня 2025 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим Договором (п. 10.5 Договору).

В пункті 10.16 Договору сторони домовилися, що підписання документів (Договору, додаткових угод до нього, Додатків, що є невід`ємною частиною Договору, а також первинних та інших документів, що оформлюються для виконання Договору) (надалі - Документи) в електронному вигляді відбуватиметься уповноваженими особами Сторін з використанням кваліфікованих або удосконалених електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (надалі - "КЕП/УЕП") у погодженій Сторонами системі електронного обміну документами.

Сторони домовилися, що КЕП/УЕП не засвідчується електронною (кваліфікованою/удосконаленою) печаткою (п. 10.17 Договору).

В пункті 10.18 Договору сторони домовилися про обмін електронними Документами за допомогою EDI з використанням наступних електронних адрес Сторін: (електронна пошта Покупця - a.a.klimashevskiy@metinvestholding.com, y.v.tokovenko@metinvestholding.com, електронна пошта Постачальника - arapin@zsmr.com.ua).

Пунктом 10.19 Договору сторони погодили, що дата, зазначена в преамбулі Документа є датою, з якою Сторони пов`язують початок правовідносин за Документом та датою Документа для цілей податкового та бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено Документом.

Суд зазначає, що Договір підписаний електронними підписами сторін 02.08.2023 у сервісі Вчасно. За умовами п. 10.4 Договору він набрав чинності з 20.07.2023.

До Договору сторонами підписано Специфікацію №6 від 17.04.2024 (далі - Специфікація № 6), відповідно до п. 1 якої Постачальник передає, а Покупець приймає і сплачує Обладнання - Конструкції металеві каркасу будівлі підйомної машини ЦШН ВПС№3 ч.0008-145-626-11-1-КМ, в кількості 135,000 т, загальною вартістю 9 396 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20 %.

За умовами п. 1 Специфікації № 6 ціну сформовано з прив`язкою до курсової різниці (за курсом НБУ на момент початку тендеру) 23.02.2024р=долар США - 38,4803 грн. Валюта прив`язки USD. % Ціни, який підлягає пропорційному перерахунку в разі курсових коливань - 70%. % (+/-) зміни курсу від базового (зазначений у системі на момент початку події), у разі перевищення якого відбувається перерахунок, - 3%. Подія, на момент якої відбувається перерахунок ціни (тільки не оплачена частка) - на момент усіх етапів оплат. Ціна Обладнання вказана з урахуванням транспортних витрат. Транспортні витрати несе Постачальник. Обладнання доставляється автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 6 обладнання постачається на умовах поставки DDP склад Покупця, відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2020 року.

Термін поставки: протягом 120 календарних днів з дати 30% передоплати (п. 5 Специфікації № 6).

Пунктом 6 Специфікації № 6 сторони погодили умови оплати - 30% передоплата, 70% від дати поставки протягом 25 календарних днів.

Згідно з п. 7 Специфікації № 6 вантажовідправником обладнання є ТОВ "Завод Спецмашремонт", пункт завантаження: м. Запоріжжя, вул. Штабна, б.9, вантажоодержувачем є ТОВ "ШАХТА "СВЯТО-ПОКРОВСЬКА № 3", пункт розвантаження: будмайданчик ПРАТ ШУ "ПОКРОВСЬКЕ", с. Піщане, Покровського р-ну., Донецької обл.

Датою поставки Обладнання вважається дата позначки уповноваженого представника Покупця про отримання Обладнання, зазначена в експрес-накладній або товарно-транспортній накладній або видатковій накладній. Право власності на Обладнання і ризик випадкового знищення або пошкодження Обладнання переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки Обладнання (п. 8 Специфікації № 6).

На виконання умов Договору та Специфікації № 6 відповідач 08.05.2024 здійснив передоплату в сумі 2 818 800,00 грн, а саме в розмірі 30 % від погодженої вартості обладнання, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію № 988244 від 08.05.2024.

Позивач за умовами Договору та Специфікації № 6 до нього здійснив поставку обладнання на загальну суму 9 568 424,00 грн, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних № 172 від 01.07.2024 на загальну суму 1 570 524,00 грн, № 176 від 02.07.2024 на загальну суму 1 522 569,60 грн, № 183 від 10.07.2024 на загальну суму 1 577 091,20 грн, № 198 від 24.07.2024 на загальну суму 1 498 557,60 грн, № 215 від 12.08.2024 на загальну суму 1 521 943,20 грн, № 225 від 21.08.2024 на загальну суму 1 395 062,40 грн, № 258 від 13.09.2024 на загальну суму 304 500,00 грн, № 259 від 13.09.2024 на загальну суму 178 176,00 грн, а також копіями товарно-транспортних накладних № Р172 від 01.07.2024, № Р176 від 02.07.2024, № Р183 від 10.07.2024, № Р198 від 24.07.2024, № Р215 від 12.08.2024, № Р225 від 21.08.2024, № Р258 від 13.09.2024, № Р259 від 13.09.2024.

Поставлене позивачем обладнання прийнято відповідачем без будь-яких зауважень.

Виходячи з умов Договору та Специфікації № 6, строк оплати поставленого обладнання за видатковими накладними № 172 від 01.07.2024 до 26.07.2024 (включно), № 176 від 02.07.2024 до 27.07.2024 (включно), № 183 від 10.07.2024 до 04.08.2024 (включно), № 198 від 24.07.2024 до 18.08.2024 (включно), № 215 від 12.08.2024 до 06.09.2024 (включно), № 225 від 21.08.2024 до 15.09.2024 (включно), № 258 від 13.09.2024 до 08.10.2024 (включно), № 259 від 13.09.2024 до 08.10.2024 (включно).

На виконання своїх зобов`язань відповідач частково оплатив поставлене йому обладнання, а саме на суму 6 346 023,60 грн, на підтвердження чого позивач надав платіжні інструкції кредитового переказу коштів. Так, відповідач частково оплатив отриманий товар, а саме 09.08.2024 оплатив 1 099 366,80 грн за видатковою накладною № 172 від 01.07.2024, 09.08.2024 оплатив 1 065 798,72 грн за видатковою накладною № 176 від 02.07.2024, 09.08.2024 оплатив 1 089 963,84 грн за видатковою накладною № 183 від 10.07.2024, 02.09.2024 оплатив 1 048 990,32 грн за видатковою накладною № 198 від 24.07.2024, 11.09.2024 оплатив 1 065 360,24 грн за видатковою накладною № 215 від 12.08.2024 та 20.09.2024 оплатив 976 543,68 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що залишок несплаченої суми боргу за поставлене обладнання за Специфікацією № 6 складає 403 600,40 грн (9 568 424,00 грн загальна сума поставки - 2 818 800,00 грн передоплати - 6 346 023,60 грн загальна сума оплат = 403 600,40 грн). Разом з цим, позивач в позовній заяві зазначає, що заборгованість за Специфікацією № 6 складає 383 161,92 грн, яку і просить стягнути. Враховуючи право позивача заявляти вимоги в відповідному розмірі, враховуючи, що заявлена до стягнення сума є меншою, ніж встановлена сума заборгованості судом, зважаючи на те, що суд розглядає позов в межах заявлених вимог, суд вважає обґрунтованою суму заборгованості за поставлене за Специфікацією № 6 обладнання в розмірі 383 161,92 грн

Крім того, у зв`язку із зміною курсу долара США (НБУ) більш ніж +/- 3 % відповідно до умов п. 1 Специфікації № 6 між сторонами складені та підписані наступні видаткові накладні - коригування № 172/1 від 09.08.2024 на суму 71 775,38 грн, № 176/1 від 09.08.2024 на суму 69 583,79 грн, № 183/1 від 09.08.2024 на суму 71 161,49 грн, № 198/1 від 02.09.2024 на суму 70 302,06 грн, № 215/1 від 11.09.2024 на суму 73 636,07 грн, № 225/1 від 20.09.2024 на суму 75 224,65 грн, а також відповідні Акти узгодження ціни у зв`язку зі зміною валютного курсу № 1 від 09.08.2024, № 2 від 09.08.2024, № 3 від 09.08.2024, № 4 від 02.09.2024, № 5 від 11.09.2024, № 6 від 20.09.2024.

Таким чином, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними підтверджена поставка позивачем обладнання на виконання умов Договору та Специфікації № 6 на загальну суму 9 568 424,00 грн, строк оплати якого настав. Вказане обладнання з боку відповідача було оплачене частково, у зв`язку з чим залишок заборгованості складає 383 161,92 грн та 431 683,44 грн курсової різниці, яка нарахована у зв`язку з коливанням курсу долара США до гривні.

Також, до Договору сторонами підписано Специфікацію № 7 від 01.05.2024 (далі - Специфікація № 7), відповідно до п. 1 якої Постачальник передає, а Покупець приймає і сплачує обладнання загальною вартістю 1 463 232,00 грн (в тому числі ПДВ 20 %), а саме:

1. Виріб заклад.МН106-1 ч.1.400-15.В1.120, загальною кількістю 2 шт, загальною вартістю 320,00 грн без ПДВ.

2. Виріб МН118-1 креслення 1.400-15.B1.130-06, загальною кількістю 2 шт, загальною вартістю 1 040,00 грн без ПДВ.

3. Клини та підкладки ПМ ЦШН 4х4 креслення 0008.145.626.11.1.ТХ.СП, загальною кількістю 1 шт, загальною вартістю 298 000,00 грн без ПДВ.

4. М/к складу протипожежного захисту проммайданчика блоку №11 креслення 0008-109-433-11-1-КМ, загальною кількістю 16 т, загальною вартістю 920 000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 7 обладнання постачається на умовах поставки DDP склад Покупця, відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2020 року.

Термін поставки: протягом 120 календарних днів з дати 30% передоплати (п. 5 Специфікації № 7).

Пунктом 6 Специфікації № 7 сторони погодили умови оплати - 30% передоплата, 70% від дати поставки протягом 25 календарних днів.

Згідно з п. 7 Специфікації № 7 вантажовідправником обладнання є ТОВ "Завод Спецмашремонт", пункт завантаження: м. Запоріжжя, вул. Штабна, б.9, вантажоодержувачем є ТОВ "ШАХТА "СВЯТО-ПОКРОВСЬКА № 3", пункт розвантаження: будмайданчик ПРАТ ШУ "ПОКРОВСЬКЕ", с. Піщане, Покровського р-ну, Донецької обл.

Датою поставки Обладнання вважається дата позначки уповноваженого представника Покупця про отримання Обладнання, зазначена в експрес-накладній або товарно-транспортній накладній або видатковій накладній. Право власності на Обладнання і ризик випадкового знищення або пошкодження Обладнання переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки Обладнання (п. 8 Специфікації № 7).

Сторонами укладено Додаткову угоду № 1 від 06.09.2024 до Специфікації № 7 від 01.05.2024 до Договору №671СПК від 20.07.2023, якою дійшли згоди пункт 5 Специфікації №7 від 01.05.2024 до Договору №671СПК від 20.07.2023 викласти в наступній редакції: "Термін поставки: поз.№1-3 - протягом 120 календарних днів з дати 30% передоплати, поз.№4 - 01.02.2025".

На виконання умов Договору та Специфікації № 7 відповідач 27.05.2024 здійснив передоплату 30 % у сумі 438 969,60 грн (від загальної вартості чотирьох позицій), на підтвердження чого надано платіжну інструкцію № 996632 від 27.05.2024.

Позивач за умовами Договору та Специфікації № 7 до нього здійснив поставку обладнання по трьом позиціям (з 1 по 3) Специфікації № 7 на загальну суму 359 232,00 грн, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних № 214 від 12.08.2024 на загальну суму 271 620,00 грн та № 226 від 21.08.2024 на загальну суму 87 612,00 грн, а також копіями товарно-транспортних накладних № Р214 від 12.08.2024 та № Р226 від 21.08.2024.

Поставлене позивачем обладнання прийнято відповідачем без будь-яких зауважень.

Виходячи з умов Договору та Специфікації № 7, строк оплати поставленого обладнання за видатковими накладними № 214 від 12.08.2024 до 06.09.2024 (включно), № 226 від 21.08.2024 до 15.09.2024 (включно).

Таким чином, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними підтверджена поставка позивачем обладнання на виконання умов Договору та Специфікації № 7 на загальну суму 359 232,00 грн, строк оплати якого настав. Вказане обладнання з боку відповідача було оплачене частково в сумі 107 769,60 грн (попередньої оплати 30% від суми позицій 1-3 Специфікації № 7), у зв`язку з чим залишок заборгованості складає 251 462,40 грн.

Також, до Договору сторонами підписано Специфікацію № 8 від 30.07.2024 (далі - Специфікація № 8), відповідно до п. 1 якої Постачальник передає, а Покупець приймає і сплачує обладнання загальною вартістю 412 620,00 грн (в тому числі ПДВ 20 %), а саме:

1. Балка 2 ч. 0008.136.380.11.1.00.05.000СК, загальною кількістю 1 кмп, загальною вартістю 840,00 грн без ПДВ.

2. Рама під лебідку ЛР-1М ч.0008.130.11.1.29.01.00СК, загальною кількістю 4 шт, загальною вартістю 3 360,00 грн без ПДВ.

3. Рама під амортизатори ч. 0008.136.380.11.1.02.00.000.СК, загальною кількістю 1 кмп, загальною вартістю 9 250,00 грн без ПДВ.

4. Рама пристрою сигналізації виривання гальмівного каната ч.0008.136.380.11.1.06.00.000СК, загальною кількістю 1 кмп, загальною вартістю 14 150,00 грн без ПДВ.

5. Рама пристрою сигналізації виривання гальмівного каната ч.0008.136.380.11.1.07.00.000.СК, загальною кількістю 1 кмп, загальною вартістю 14 150,00 грн без ПДВ.

6. Конструкція майданчиків для заміни футерівки шкивів ч. 0008-144-625-11-1-КМ, загальною кількістю 3,800 т, загальною вартістю 302 100,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 8 обладнання постачається на умовах поставки DDP склад Покупця, відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2020 року.

Термін поставки: серпень 2024 року (п. 5 Специфікації № 8).

Пунктом 6 Специфікації № 8 сторони погодили умови оплати - 40% передоплата, 60% від дати поставки протягом 15 календарних днів.

Згідно з п. 7 Специфікації № 8 вантажовідправником обладнання є ТОВ "Завод Спецмашремонт", пункт завантаження: м. Запоріжжя, вул. Штабна, б.9, вантажоодержувачем є ТОВ "ШАХТА "СВЯТО-ПОКРОВСЬКА № 3", пункт розвантаження: будмайданчик ПРАТ ШУ "ПОКРОВСЬКЕ", с. Піщане, Покровського р-ну, Донецької обл.

Датою поставки Обладнання вважається дата позначки уповноваженого представника Покупця про отримання Обладнання, зазначена в експрес-накладній або товарно-транспортній накладній або видатковій накладній. Право власності на Обладнання і ризик випадкового знищення або пошкодження Обладнання переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки Обладнання (п. 8 Специфікації № 8).

На виконання умов Договору та Специфікації № 8 відповідачем 09.09.2024 здійснено передоплату 40 % двома платежами у загальній сумі 165 048,00 грн, на підтвердження чого надано платіжні інструкції № 1050021 та № 1050020 від 09.09.2024.

Позивач за умовами Договору та Специфікації № 8 до нього здійснив поставку обладнання на загальну суму 425 308,20 грн, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією видаткової накладної № 260 від 13.09.2024, а також копією товарно-транспортної накладної № Р260 від 13.09.2024.

Поставлене позивачем обладнання прийнято відповідачем без будь-яких зауважень.

Виходячи з умов Договору та Специфікації № 8, строк оплати поставленого обладнання за видатковою накладною № 260 від 13.09.2024 до 28.09.2024 (включно).

Таким чином, видатковою накладною та товарно-транспортною накладною підтверджена поставка позивачем обладнання на виконання умов Договору та Специфікації № 8 на загальну суму 425 308,20 грн, строк оплати якого настав. Вказане обладнання з боку відповідача було оплачене частково в сумі 165 048,00 грн (попередньої оплати 40% від суми Специфікації № 8), у зв`язку з чим залишок заборгованості складає 260 260,20 грн.

Також, до Договору сторонами підписано Специфікацію №9 від 08.08.2024 (далі - Специфікація № 9), відповідно до п. 1 якої Постачальник передає, а Покупець приймає і сплачує обладнання загальною вартістю 14 532,00 грн (в тому числі ПДВ 20 %), а саме:

1. Балка 1 під шкив креслення 0008.136.380.11.1.00.01.000СК, загальною кількістю 1 кмп, загальною вартістю 3 650,00 грн без ПДВ.

2. Балка 1 креслення 0008.136.380.11.1.00.04.000СК, загальною кількістю 1 шт, загальною вартістю 4 900,00 грн без ПДВ.

3. Рама під лебідку ЛР-1М креслення 0008.130.380.11.1.32.01.000СК, загальною кількістю 4 кмп, загальною вартістю 3 560,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 9 обладнання постачається на умовах поставки DDP склад Покупця, відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2020 року.

Термін поставки: серпень 2024 року (п. 5 Специфікації № 9).

Пунктом 6 Специфікації № 9 сторони погодили умови оплати - 40% передоплата, 60% від дати поставки протягом 15 календарних днів.

Згідно з п. 7 Специфікації № 9 вантажовідправником обладнання є ТОВ "Завод Спецмашремонт", пункт завантаження: м. Запоріжжя, вул. Штабна, б.9, вантажоодержувачем є ТОВ "ШАХТА "СВЯТО-ПОКРОВСЬКА № 3", пункт розвантаження: будмайданчик ПРАТ ШУ "ПОКРОВСЬКЕ", с. Піщане, Покровського р-ну, Донецької обл.

Датою поставки Обладнання вважається дата позначки уповноваженого представника Покупця про отримання Обладнання, зазначена в експрес-накладній або товарно-транспортній накладній або видатковій накладній. Право власності на Обладнання і ризик випадкового знищення або пошкодження Обладнання переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки Обладнання (п. 8 Специфікації № 9).

На виконання умов Договору та Специфікації № 9 відповідач 09.09.2024 здійснив передоплату 40 % у загальній сумі 5 812,80 грн, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію №1050022 від 09.09.2024.

Позивач за умовами Договору та Специфікації № 9 до нього здійснив поставку обладнання на загальну суму 14 532,00 грн, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією видаткової накладної №261 від 13.09.2024, а також копією товарно-транспортної накладної № Р261 від 13.09.2024.

Поставлене позивачем обладнання прийнято відповідачем без будь-яких зауважень.

Виходячи з умов Договору та Специфікації № 9, строк оплати поставленого обладнання за видатковою накладною № 261 від 13.09.2024 до 28.09.2024 (включно).

Таким чином, видатковою накладною та товарно-транспортною накладною підтверджена поставка позивачем обладнання на виконання умов Договору та Специфікації № 9 на загальну суму 14 532,00 грн, строк оплати якого настав. Вказане обладнання з боку відповідача було оплачене частково в сумі 5 812,80 грн (попередньої оплати 40% від суми Специфікації № 9), у зв`язку з чим залишок заборгованості складає 8 719,20 грн.

Несвоєчасне та неповне виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого обладнання в загальній сумі 1 335 287,16 грн зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення заборгованості та нарахованих на неї сум інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з вищевказаного Договору, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги, що відповідачем не здійснено остаточного розрахунку з позивачем за поставлений товар у порядку та строки, визначені Договором та Специфікаціями до нього, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо розрахунку з позивачем за поставлене обладнання на загальну суму 1 335 287,16 грн.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу обладнання та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого обладнання підтверджений матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, враховуючи, що відповідачем не здійснено остаточного розрахунку з позивачем за поставлений товар у порядку та строки, визначені Договором та Специфікаціями до нього, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлене обладнання, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в загальній сумі 1 335 287,16 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, після подання позову до суду (позов подано до суду 21.11.2024) відповідач здійснив часткову оплату заборгованості в сумі 853 239,72 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 1082638 від 27.11.2024 на суму 124 723,20 грн, №1082840 від 27.11.2024 на суму 1 142,40 грн, № 1082641 від 27.11.2024 на суму 188 991,60 грн, №1082639 від 27.11.2024 на суму 61 328,40 грн, №1082637 від 27.11.2024 на суму 213 150,00 грн, №1082535 від 27.11.2024 на суму 255 184,92 грн, №1082636 від 27.11.2024 на суму 8 719,20 грн, наданих до матеріалів справи, надходження коштів підтверджено позивачем.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

В даному випадку, предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за поставлене обладнання в сумі 1 335 287,16 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, спір в частині стягнення основного боргу в сумі 853 239,72 грн в даній справі припинив своє існування під час розгляду справи у зв`язку з оплатою відповідачем боргу в відповідному розмірі.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору в частині стягнення основного боргу в сумі 853 239,72 грн, оскільки заборгованість в цій частині сплачена та спір в цій частині припинив існування після подачі позову, під час розгляду справи судом.

Таким чином несплаченою залишається заборгованість у сумі 482 047,44 грн (1 335 287,16 грн заявлена основна заборгованість - 853 239,72 грн оплачена заборгованість = 482 047,44 грн).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 482 047,44 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як вбачається з позовної заяви, позивач також просить стягнути 3 % річних у сумі 6 873,43 грн та інфляційні втрати в сумі 33 542,24 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер та, відповідно, особа не може бути звільнена від сплати процентів річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема на підставі статті 617 Цивільного кодексу України.

Перевіривши надані розрахунки 3% річних у загальній сумі 6 873,43 грн та інфляційних втрат у сумі 33 542,24 грн за заявлені позивачем періоди прострочення та сум заборгованості, суд встановив, що такі нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Крім цього, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 17 606,05 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 7.2 Договору у разі порушення більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів терміну оплати Обладнання, Постачальник має право вимагати від Покупця виплати пені в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що здійснені в ньому нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, але позивачем невірно обраховано загальну суму таких нарахувань. Так, загальна сума нарахованої позивачем пені складає 17 336,08 грн (902,70 грн + 1 148,72 грн + 1 349,80 грн + 2 020,99 грн + 1 976,18 грн + 2 038,42 грн + 1 532,65 грн + 3 346,36 + 834,07 грн + 2 186,19 грн =17 336,08 грн), а не 17 606,05 грн як просить стягнути позивач. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені є обґрунтованими в сумі 17 336,08 грн. Позовні вимоги в частині стягнення 269,97 грн не підлягають задоволенню так як безпідставно заявлені до стягнення.

Вирішуючи заяву відповідача про зменшення розміру стягуваних пені та річних на 99% від стягуваної суми, суд виходить з наступного.

В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що розмір нарахованої пені та річних підлягають зменшенню на підставі ст. 551 ЦК України, так як позивач не поніс збитків у зв`язку з порушенням строків платежів з боку відповідача (позивачем не доведено зворотного), а також наявні інші суттєві обставини, які вплинули на спроможність відповідача належним чином виконувати свої зобов`язання, і які вказують на погіршення умов господарювання та фінансового стану відповідача внаслідок повномасштабного військового вторгнення РФ на територію України та активних бойових дій у м. Покровську та зупинення виробництва; відсутність доказів збитків заподіяних позивачу; часткова оплата боргу. Також відповідач вказує на наявність обставин, що об`єктивно істотно ускладнили виконання відповідачем грошових зобов`язань перед позивачем за договором. Так, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України в Україні було введено воєнний стан. Через військову агресію м. Покровськ, де веде свою господарську діяльність відповідач, перебуває під постійними обстрілами, внаслідок чого дуже часто відбуваються перебої зі світлом, водопостачанням, постачанням газу, а працівники товариства змушені постійно перебувати в укриттях. Також відповідач вказує, що ним добровільно було сплачено частину суми заборгованості, що свідчить про його добросовісну поведінку та про намір добровільно розрахуватись з контрагентом.

Заперечуючи проти заяви про зменшення заявлених до стягнення 3% річних та пені, позивач зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс11, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11). Отже, 3% річних, передбачені ст. 625 ЦК України, не є неустойкою штрафом, пенею. Положення статті 551 ЦК України та 223 ГК України застосовується виключно до неустойки (штрафу, пені), та не може бути застосований до 3% річних, оскільки входять до складу основного грошового зобов`язання. Наведена відповідачем постанова ВП ВС від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 не може бути застосована до дійсних правовідносин, оскільки предметом дослідження у справі 902/417/18 є застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме нарахування відсотків за користування грошовими коштами, які визначені умовами договору. Стосовно зменшення розміру пені позивач зазначає, що відповідач не надав належних і допустимих доказів, що він не бажав вчинення таких порушень зобов`язань, а також що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту.

Суд зазначає, що статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Суд оцінює чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Суд також зазначає, що не приймає заперечення позивача про те, що суд не має права зменшувати нараховані 3% річних, оскільки вони не є неустойкою штрафом, пенею, а входять до складу основного грошового зобов`язання. Суд також не приймає посилання позивача на те, що висновки, викладені в постанові ВП ВС від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у даній справі, оскільки предметом дослідження у справі 902/417/18 є застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України в розрізі нарахування відсотків за користування грошовими коштами, які визначені умовами договору.

Так, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17.

Разом з тим, в постанові Великої палати Верховного суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладено правову позицію, відповідно до якої з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

При розгляді вказаної справи Велика Палата Верховного Суду брала до уваги, що станом на момент звернення з позовом сума заборгованості за договором поставки складала 98381,92 грн і була сплачена відповідачем у повному обсязі після відкриття провадження у справі, а позивач нарахував 40306,19 грн пені, 30830,83 грн штрафу, 110887,30 грн відсотків річних, що разом складає 182024,32 грн, що перевищує майже в два рази суму прострочення.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду вважала справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у стягненні процентів річних з цих підстав.

Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду нею у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, тоді як підстави та обставини для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку.

Про зазначене вказала й об`єднана палата Касаційного господарського суду в ухвалі від 23.05.2024 зі справи № 910/2440/23, повертаючи зазначену справу колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Таким чином, виключність випадку для зменшення судом розміру процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, має бути підтверджена встановленими судами дійсно надзвичайними обставинами.

Аналізуючи доводи сторін, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні підстави для зменшення як заявленої суми пені, так і 3 % річних.

Так, суд враховує, що позивач звернувся з даним позовом до суду через незначний проміжок часу від дати прострочення виконання своїх зобов`язань відповідачем, отже нараховані пеня та 3% річних, які заявлені до стягнення в даній справі є невеликими щодо основної суми боргу, та не є такими, що можуть свідчити про безпідставне збагачення позивача за рахунок таких нарахувань.

При цьому, суд враховує, що незважаючи на наближеність лінії фронту, відповідач продовжував приймати обладнання від позивача і в серпні, і в вересні 2024 року, що може свідчити про дійсну потребу в такому обладнанні та здійсненні господарської діяльності, при цьому відповідачем не доведений свій фінансовий стан, що вплинув на неможливість виконання ним своєчасно своїх грошових зобов`язань на дату їх виникнення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в клопотанні відповідача про зменшення нарахованої суми пені та 3% річних та про задоволення позовних вимог у сумі 6 873,43 грн 3 % річних, 17 336,08 грн пені та 33 542,24 інфляційних втрат.

Одночасно, вирішуючи клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду в даній справі, яке обґрунтовано тим, що м. Покровськ перебуває під постійними обстрілами, в наслідок чого дуже часто відбувається перебої зі світлом, водопостачанням, газом, у зв`язку із чим відповідач призупинив роботу у прифронтовому Покровську, працівників евакуювали, отже на даний момент підприємство не працює, суд враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 329 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до положень ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. Наразі відповідно Указу Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Необхідно зазначити, що підприємство відповідача знаходиться на території Покровської міської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, Покровська міська територіальна громада Покровського району Донецької області, де здійснює свою підприємницьку діяльність відповідач, з 24.02.2022 по 22.08.2024 була включена до переліку територій можливих бойових дій, а з 23.08.2024 Покровську міську територіальну громаду включено до переліку територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Загальновідомою є інформація, що з серпня 2024 року лінія фронту значно наблизилась до м. Покровськ, в місті проводиться евакуація населення. Як вказує відповідач, з 14.01.2025 було призупинено роботу вугільних підприємств у тому числі ТОВ "Шахта "Свято-Покровська № 3" у прифронтовому Покровську, працівників евакуювали, про що також були відповідні повідомлення в засобах масової інформації.

Суд приймає до уваги той факт, що, незважаючи на прострочення оплати, основна заборгованість була частково оплачена відповідачем. Відповідач продовжував здійснювати заходи, щоб погашати заборгованість під час розгляду справи, що свідчить про те, що відповідач не має наміру уникнути сплати заборгованості та вживає заходи на її погашення. Під час розгляду справи в суді відповідачем погашено більше ніж 63 % заявленого до стягнення основного боргу.

Суд також приймає до уваги, що введений внаслідок збройної агресії на територію України воєнний стан вплинув на всіх суб`єктів господарської діяльності.

Однак, підприємство позивача на даний час має більше можливостей для повноцінного ведення своєї діяльності та перебуває в більш вигідному становищі, ніж підприємство відповідача, яке вимушене було призупинити свою господарську діяльність через активні бойові дії.

Вказані обставини, вимушена евакуація робітників відповідача та призупинення господарської діяльності товариства на даний час дійсно утруднює сплату відповідачем заборгованості та виконання рішення суду.

Одночасно суд враховує, що відстрочка виконання рішення суду має на меті можливість його реального виконання по закінченню такої відстрочки без подальших зволікань. Відповідачем не обґрунтовано чому ним заявлено максимальний строк можливої відстрочки та за рахунок чого ним буде погашена заборгованість по закінченню терміну наданої судом відстрочки виконання рішення суду.

Оскільки основною метою надання відстрочки виконання рішення суду є надання можливості боржнику вжити заходи для погашення заборгованості протягом наданого строку відстрочки та/або невідкладно по закінченню такої відстрочки без подальших зволікань, враховуючи складну економічну ситуацію в державі, суд вважає за можливе надати ТОВ "Шахта "Свято-Покровська №3" відстрочення виконання рішення суду на 4 місяці.

Суд вважає, що надання такого відстрочення відповідає принципу дотримання балансу інтересів сторін та надасть можливість ТОВ "Шахта "Свято-Покровська №3" вжити дієві заходи, спрямовані на можливість погашення існуючої заборгованості.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У частині 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, з огляду на те, що частину суми основного боргу сплачено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, суд покладає на відповідача витрати позивача щодо сплати судового збору пропорційно сумі задоволених вимог та вимог, щодо яких провадження у справі закрито, а саме в сумі 16 716,47 грн (сума судового збору з урахуванням пониженого коефіцієнту 0,8, виходячи з того, що позов було подано через систему "Електронний суд").

Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 231, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі № 905/1481/24 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 853 239,72 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська №3" (85300, Донецька область, м. Покровськ, площа Шибанкова, будинок 1А, код 39649746) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт" (69008, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд 9, код 33134397) заборгованість за Договором № 941СПК від 17.04.2024 в сумі 482 047,44 грн, пеню в сумі 17 336,08 грн, 3 % річних у сумі 6 873,43 грн, інфляційні втрати в сумі 33 542,24 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 16 716,47 грн.

Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська №3" про відстрочення виконання рішення суду частково.

Відстрочити виконання рішення суду у справі на чотири місяці до 30.05.2025.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2025.

Суддя Т. О. Лобода