ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/656/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Слюсар Т.В. (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів) - адвокат, діє на підставі ордеру серії АI № 1632906 від 12.06.2024;
від відповідача: Приведьон В.М. - адвокат, діє на підставі довіреності №08/32602 від 26.12.2023.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв`язок"
до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про зобов`язання виконати умови договору в натурі
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача виконати в натурі умови договору про закупівлю товарів № 47/03.23"Т-І" від 23.03.2023, укладеного сторонами за результатами проведення торгів UA-2023-02-15-013505-а в повному обсязі шляхом прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв`язок" товару - кулонометр WTD з модулем КОН, код 38430000-8 за ДК 021:2015 "Детектори та аналізатори" у кількості 1 шт. на загальну суму 557 004,00 грн. з ПДВ відповідно Специфікації від 23.03.2023 Додаток 1 до договору про закупівлю товарів № 47/03.23"Т-І" від 23.03.2023 за видатковою накладною в порядку та на умовах, визначених договором.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
17.07.2024 через систему "Електронний кабінет" від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування заперечень відповідач посилався на придбання кулонометра WTD з модулем КОН мало відбутися по Інвестиційній програмі АТ "Житомиробленерго" на 2023 рік. Інвестиційна програма АТ "Житомиробленерго" на 2023 рік закінчилася 31.12.2023 та у зв`язку з скрутним фінансовим становищем не була реалізована в повному обсязі.
Також, відповідач зауважив, що позивач до 31.12.2023 не виконав свої зобов`язання по поставці йому кулонометра WTD з модулем КОН. Тому у відповідача відсутні зобов`язання щодо прийняття від ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв`язок" товару - кулонометр WTD з модулем КОН, код 38430000- 8 за ДК 021:2015 "Детектори та аналізатори" у кількості 1 шт. на загальну суму 557 004,00 грн. з ПДВ відповідно Специфікації від 23.03.2023.
17.07.2024 через систему "Електронний кабінет" від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого просив позовні вимоги задовольнити.
Додатково зауважував, що Інвестиційна програма АТ "Житомиробленерго" на 2023 рік була розроблена відповідачем, як оператором системи розподілу електричної енергії та схвалена постановою НКРЕКП № 169 від 31.01.2023 в процесі здійснення державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 04.09.2018 № 955, а відтак не поширюється на господарські зобов`язання сторін, що виникли з укладеного договору.
Позивач відзначив, що умовами договору 47/03.23"Т-І" від 23.03.2023 не передбачено припинення зобов`язання позивача у зв`язку із закінченням строку дії Інвестиційної програми АТ "Житомиробленерго" на 2023 рік. Також умовами договору та законодавство не передбачають такої підстави для невиконання зобов`язань за договором, як скрутне фінансове становище контрагента.
16.09.2024 через систему "Електронний кабінет" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, де відзначив, що до 31.12.2023 АТ "Житомиробленерго" не надав заявку на товар, отже фактично відмовився від договору, тому у останнього відсутні зобов`язання щодо прийняття товару - кулонометру WTD з модулем КОН, код 38430000- 8 за ДК 021:2015 "Детектори та аналізатори" у кількості 1 шт. на загальну суму 557 004,00 грн. з ПДВ відповідно Специфікації від 23.03.2023.
30.09.2024 через систему "Електронний кабінет" від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких зауважено, що ненадання відповідачем заявки на товар відповідно до п. 5.1. договору не є тотожним відмові від зобов`язання чи відмові від договору, а отже і не припиняє зобов`язальне правовідношення сторін за спірним договором.
Позивач відзначив, що саме відповідач виступив організатором закупівлі товару, розмістив публічну пропозицію про закупівлю кулонометр WTD з модулем КОН в Автоматизовану систему публічних закупівель Прозоро, визнав позивача переможцем закупівлі та уклав з ним договір на умовах, які хоча і були прийняті позивачем, проте були включені в договір під переважним впливом відповідача, як замовника публічної закупівлі.
Добросовісно виконуючи умови договору, позивач придбав обладнання під потреби відповідача, та правомірно покладався на добросовісне виконання відповідачем взятих зобов`язань з прийняття товару на умовах, узгоджених в договорі.
Ухвалою суду від 01.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, проси відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв`язок" (постачальник/позивач) та Акціонерним товариством "Житомиробленерго" (покупець/відповідач) укладено договір про закупівлю товарів №47/03.23-"Т-І" від 23.03.2023 (Договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується в порядку, на умовах та у визначені цим Договором строки, поставити Покупцю кулонометр WTD з модулем КОН, код 38430000-8 за ДК 021:2015 "Детектори та аналізатори" (далі - Товар) в кількості, комплектності зазначеній в Додатку №1 (Специфікації), що є невід`ємною частиною Договору, а Покупець прийняти і оплатити такий Товар, на умовах даного договору. Товар має бути новим.
Згідно п. 1.2 Договору найменування, одиниці вимірювання Товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються в Додатку №1 (Специфікації) до даного Договору.
Пунктом 1.3 Договору встановлено, що обсяги закупівлі Товару по позиціям можуть змінюватися, незалежно від орієнтовного обсягу, зазначеного в тендерній документації та виходячи з реальних об`ємів фінансування Покупця.
Сума цього Договору встановлюється у національній валюті України та становить 557004,00 грн., у тому числі 20% ПДВ - 92 834,00 грн. Ціна за кожну одиницю Товару та вартість партії окремо визначається у Додатку №1 (Специфікації) до даного Договору згідно тендерної документації (п. 3.1. Договору).
Також п. 3.2. Договору сторони погодили, що ціна на Товар, що поставляється, вказується у Додатку №1 (Специфікації) цього Договору, та є незмінною й діє протягом усього терміну дії даного Договору, крім випадків встановлення чинним законодавством у сфері публічних закупівель.
Відповідно до п. 4.1 Договору оплата здійснюється Покупцем шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах даного Договору на підставі виставленого рахунку на Товар (окрему партію Товару) протягом 90 календарних днів з моменту поставки Товару на склад Покупця, за умови його відповідності заявці (замовленню), та підписання Сторонами документів приймання-передачі Товару. Покупець на власний розсуд, за наявності фінансової можливості, має право, але не зобов`язаний, здійснити авансовий платіж.
Пунктом 5.1 Договору врегульовано, що поставка Товару проводиться партіями в асортименті і кількості (відповідно до замовлення (заявки)) Покупця за встановленими цим Договором цінами, з якісними характеристиками й у строки, які не перевищують 60 (шістдесят) календарних днів з дня отримання від Покупця заявки на Товар (партію Товару).
Місце призначення: м. Житомир, вул. Жуйка, 12 по реквізитам, що надаються Покупцем у замовленні (заявці), якщо інше не обговорено Сторонами у додаткових угодах до даного Договору. Поставка Товару здійснюється транспортом Постачальника. Транспортні послуги по поставці Товару входять у ціну Товару (п. 5.3 Договору).
Згідно п. 5.4 Договору товар вважається поставленим Покупцю з дати підписання Сторонами видаткових накладних та надання Покупцю наступних товаросупроводжувальних документів: рахунок-фактуру; сертифікати відповідності на окрему партію товару (якщо товар підлягає обов`язковій сертифікації); видаткову накладну; технічну документацію (сертифікат, паспорт, тощо); відповідні товаросупроводжувальні накладні/документи.
Датою поставки вважається дата, визначена представником Покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих Постачальником, про прийняття Товару (п.5.5. Договору).
Пункт 5.6 Договору передбачає, що зобов`язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі Товару в розпорядження Покупця, у вище оговорені пункти призначення поставки й прийняття зазначеного Товару по кількості, якості та відповідності гарантійним термінам, зазначеним в даному Договорі.
Зобов`язання Покупця вважаються виконаними з часу прийняття й оплати поставленого Товару на умовах даного Договору (п. 5.9 Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.12.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1 Договору).
Сторони можуть продовжити строк дії Договору та виконання зобов`язань щодо передачі/поставки Товару, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у п. 3.1. Договору (п. 10.3. Договору).
Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору та виконання зобов`язань за ним (п.10.5. Договору).
Відповідно до п. 10.6. Договору всі зміни та доповнення до даного Договору оформлюються у вигляді Додаткової угоди.
Відповідно до п. 12.10. Покупець має право у будь-який момент в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору та ініціювати розірвання даного Договору, письмово повідомивши Постачальника не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання цього Договору. При цьому Покупець здійснює остаточний розрахунок з Постачальником за фактично поставлений Товар.
Невід`ємною частиною Договору є Додаток №1 (Специфікація) (п. 13.1 Договору).
Відповідно до Специфікації від 23.03.2023 Додаток № 1 до Договору Постачальник зобов`язаний поставити Покупцю кулонометр WTD з модулем КОН, виробництва "ТОВ Дірам", Чеська Республіка, в кількості 1 штука, загальною вартістю 557 004,00 грн. з ПДВ.
Будь-які зміни та доповнення до цього Договору Сторонами не вносились.
Даний Договір укладений за результатами проведення процедури публічної закупівлі, інформація про яку розміщена та доступна для перегляду в електронній системі публічних закупівель Prozorrо на авторизованому електронному майданчику "Держзакупівлі.Онлайн" за посиланням https://www.dzo.com.ua/tenders/e7ab01e0fca04b6e8f95c254c1d3e0b5. Проект договору був поданий Відповідачем у складі тендерної документації та містив всі суттєві умови договору, окрім ціни за одиницю товару та суми договору.
З метою належного виконання своїх зобов`язань за Договором, Позивач звертався до Відповідача з проханням надати заявку на поставку товару, як визначено п. 5.1 Договору, або згоду на дострокову поставку товару відповідно до п. 6.4.2 Договору, що підтверджується листами № 2808/01 від 28.08.2023 та № 1809-01 від 18.09.2023 (а.с. 42, 43).
Відповідач, в свою чергу, згідно листа за вих. №010/25530 від 24.10.2023 повідомив, що у зв`язку із скрутним фінансовим становищем, не має змоги здійснити фінансування вищезгаданого заходу, надати письмову заявку на поставку та погодити дострокову поставку Товару та має надію на покращення платоспроможності та фінансового стану до закінчення терміну дії даного Договору.
Проте, протягом строку дії Договору письмова заявка на поставку товару Відповідачем не оформлена та не направлена Позивачу.
Також, Позивач листом за № 2512/01 від 25.12.2023 року звертався до Відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду про продовження строку дії Договору, яка залишилася без відповіді.
Листом від 25.12.2024 за вих. № 2512/01 позивач пропонував Відповідачу укласти додаткову угоду про продовження терміну дії Договору та направити на його адресу заявку на поставку Товару.
Разом з тим, Відповідачем заявка на поставку Товару Позивачу не скерована.
За наведених обставин, позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
За змістом частин 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом, та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Додатково в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 04.10.2022 у справі № 914/2476/20, від 08.11.2022 у справі № 917/304/21.
Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи, та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 18.10.2022 у справі № 912/4031/20, від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 04.10.2022 у справі № 914/2476/20, від 08.11.2022 у справі № 917/304/21.
Позивач, звертаючись до суду з позовом про захист порушеного права у цій справі, обрав спосіб захисту свого права шляхом зобов`язання відповідача виконати обов`язок в натурі за договором про закупівлю товарів № 47/03.23-"Т-1", зокрема, зобов`язати відповідача виконати в натурі умови договору про закупівлю товарів № 47/03.23"Т-І" від 23.03.2023, укладеного сторонами за результатами проведення торгів UA-2023-02-15-013505-а в повному обсязі шляхом прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв`язок" товару - кулонометр WTD з модулем КОН, код 38430000-8 за ДК 021:2015 "Детектори та аналізатори" у кількості 1 шт. на загальну суму 557 004,00 грн. з ПДВ відповідно Специфікації від 23.03.2023 Додаток 1 до договору про закупівлю товарів № 47/03.23"Т-І" від 23.03.2023 за видатковою накладною в порядку та на умовах, визначених договором.
Верховний Суд зазначає, що за змістом статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути примусове виконання обов`язку в натурі. Такий спосіб захисту застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання зобов`язання чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі передбачає імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо) і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як його було унормовано сторонами в договорі. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 910/15651/17, від 14.05.2029 у справі № 910/16744/17, від 25.06.2019 у справі № 910/16981/17 та постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 910/15893/17, від 19.01.2022 у справі № 910/6899/21.
Визначення предмета та підстав позову є правом позивача, у той час як встановлення його обґрунтованості - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, і саме у такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом. Отже, обрання позивачем способу захисту, який не відповідає ні змісту правовідносин, не здатний відновити порушені права з огляду на відсутність механізму виконання такого рішення, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 917/304/21, від 19.01.2022 у справі № 910/6899/21.
Однак, обраний позивачем спосіб захисту у даному спорі не є ефективним, позаяк не здатен забезпечити поновлення порушеного (оспорюваного) права позивача в межах одного судового провадження.
Так, ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).
Зокрема, висновок, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, сформульовано в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19).
Водночас задоволення заявленої у цій справі позовної вимоги про виконання обов`язку в натурі не здатне поновити порушеного права позивача, який, закупивши кулонометр WTD з модулем KOH, очікував передачі даного Товару АТ "Житомиробленерго" за відповідною заявкою, а тому така вимога не відповідає ефективному способу захисту.
В даному випадку, суд вважає, що саме стягнення збитків, завданих невиконанням відповідачем умов Договору, покликане належним чином відновити майнову сферу позивача.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі з підстав обрання неналежного способу захисту порушеного права.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 29.01.25
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - позивачу в Електронний кабінет
2 - представнику позивача - адвокату Слюсар Т.В. в Електронний кабінет
3 - відповідачу в Електронний кабінет
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2025 |
Оприлюднено | 03.02.2025 |
Номер документу | 124807374 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Кудряшова Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні