Рішення

від 22.01.2025 по справі 907/322/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

22 січня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/322/24

За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк, м. Київ

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Успіх-плюс 2012, Рибник урочище(пн) Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Мелітополь Запорізької області

про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 1 197 445,21 грн, в тому числі 920 169,60 грн заборгованості за кредитом, 277 275,61 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 0,00 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, 0,00 грн штрафу, фіксована частина, 0,00 грн штрафу, відсоток від суми встановленого у п. А.2 Договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів та платежів за реєстрацію предметів застави,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Шикітка О.В.

представники:

Позивача Сокуренко Є.С., адвокат, довіреність

№11752-К-Н-О від 23.07.2024

Відповідача 1 (в режимі відеоконференції) Акулов В.Д., керівник

Відповідача 2 (в режимі відеоконференції) гр. Акулов В.Д.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк, м. Київ звернулося до суду з позовом до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Успіх-плюс 2012, Рибник урочище(пн) Ужгородського району Закарпатської області та до відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Мелітополь Запорізької області про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 1 197 445,21 грн, в тому числі 920 169,60 грн заборгованості за кредитом, 277 275,61 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 0,00 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, 0,00 грн штрафу, фіксована частина, 0,00 грн штрафу, відсоток від суми встановленого у п. А.2 Договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів та платежів за реєстрацію предметів застави.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2024 відкрито провадження у справі №907/322/24 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.05.2024. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачам строк на подання суду відзивів на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копій таких позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачам відповідей на відзиви в порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копій відзивів.

У підготовчих засіданнях 29.05.2024 та 13.08.2024 судом за участю уповноважених представників сторін проголошувались перерви.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.09.2024 закрито підготовче провадження у справі №907/322/24 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 16.10.2024. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання визнана судом на власний розсуд.

Ухвалою суду від 16.10.2024 судове засідання у справі відкладено на 20.11.2024. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання визнана судом на власний розсуд.

Ухвалою суду від 20.11.2024 судом у порядку ст. 120 ГПК України повідомлено сторін про те, що судове засідання у справі №907/322/24 призначено на 22.01.2025.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі прийнято судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

В судовому засіданні 22.01.2025 судом у присутності уповноважених представників позивача та відповідачів (у режимі відеоконференції) проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить задовольнити позов у повному обсязі, покликаючись на неналежне виконання відповідачем 1 взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором №37755978-КД-1 від 09.12.2020 (зі змінами до нього) в частині повного та своєчасного повернення наданих у кредит грошових коштів та відсотків за користування кредитом, а також на невиконання відповідачем 2 обов`язків поручителя за Договором поруки №37755978-ДП-1/1 від 09.12.2020, укладеним на забезпечення виконання відповідачем 1 його зобов`язань перед позивачем за Кредитним договором.

У зв`язку з наведеним, позивач вказує на наявність правових підстав для стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми 1 197 445,21 грн, в тому числі 920 169,60 грн заборгованості за кредитом та 277 275,61 грн заборгованості по процентам за користування кредитом.

ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧІВ

Відповідач 1 через підсистему Електронний суд подав відзив на позовну заяву б/н від 08.05.2024 (вх. №02.3.1-02/3764/24 від 08.05.2024), за змістом якого просить відмовити в задоволенні заявленого позову в частині вимоги про стягнення суми 72 059,07 грн заборгованості по відсотках за користування кредитом.

За твердженням відповідача 1, Додатком до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 територія Мелітопольської територіальної громади, на якій станом на початок 2022 року знаходилось ТОВ Успіх-плюс 2012 та його виробничі потужності і основні матеріальні активи, визначена як тимчасово окупована з 25.02.2022.

Відповідач 1 звертає увагу на те, що Торгово-промислова палата України офіційним листом за вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчила факт того, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, за позицією відповідача 1, загальновідомими, офіційно підтвердженими та такими, що не потребують доказування, є факти військової агресії росії проти України, захоплення агресором території м. Мелітополя та Мелітопольського району, на території яких було розташоване ТОВ Успіх-плюс 2012.

Наведені обставини, як стверджує відповідач 1, позбавили ТОВ Успіх-плюс 2012 можливості здійснювати господарську/бухгалтерську діяльність на окупованій території, на частині якої, зокрема, точаться бойові дії та діють збройні групи загарбників, і вказане, у свою чергу, призвело до неможливості підприємства виконати свої зобов`язання перед позивачем.

За твердженням відповідача 1, у подальшому, у зв`язку зі спробами відновити роботу підприємства, ТОВ Успіх-плюс 2012 було перереєстровано на нове місцезнаходження, - 89450, Закарпатська область, Ужгородський район, територіальна громада Середнянська, Рибник урочище(пн), будинок 2С, однак через втрату захоплених у м. Мелітополь активів нормальне функціонування підприємства відновити не вдалося.

На переконання відповідача 1, факт захоплення території Мелітопольської територіальної громади, на якій було розташоване ТОВ Успіх-плюс 2012, та відповідні обставини, що встановлені листом ТТП №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 свідчать про наявність форс-мажору, що перешкодив відповідачу 1 у здійсненні господарської діяльності на території Мелітопольської територіальної громади, отриманні прибутку від неї, а відповідно, - і в можливості виконувати свої зобов`язання за договором кредиту.

Таким чином, відповідач 1 наголошує, що правові підстави для штрафних санкцій, зокрема, заборгованості за процентами, що розраховані позивачем на залишок простроченої заборгованості за кредитом, відсутні.

Відповідач 1 також вказує, що не підлягає стягненню сума, визначена позивачем у 10 стовпчику таблиці в додатку Розрахунок заборгованості, що нарахована за період із 03.07.2022 по 13.03.2024 та разом складає 72 059,07 грн, оскільки позивачем не надано детального порядку нарахування відсотків на прострочену заборгованість.

Відповідач 2 не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач 2 повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано до електронного кабінету відповідача 2), суд дійшов висновку, що останній мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем 2 відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

Представник позивача через підсистему Електронний суд подав письмові пояснення б/н від 12.08.2024 (вх. №02.3.1-02/6266/24 від 13.08.2024), за змістом яких, зокрема, зазначає про те, що нараховані проценти є платою за користування кредитними коштами, а не штрафними санкціями, а їх сплата погоджена сторонами в умовах кредитного договору; крім того, позивачем взагалі не заявлено до стягнення з відповідача неустойку за неналежне виконання договірних зобов`язань.

На переконання представника позивача, введення воєнного стану та факт окупації території, на якій було розташоване підприємство, самі по собі не є абсолютними обставинами, в тому числі й форс-мажорними, що свідчать про неможливість виконання сторонами своїх зобов`язань за укладеними договорами; водночас існування форс-мажорних обставин (доведених належними доказами щодо конкретного зобов`язання) не звільняє від виконання основного грошового зобов`язання, а лише від відповідальності за його невиконання, однак такі вимоги не заявлялись позивачем у даній справі.

Представник позивача зауважує, що чинне законодавство, як і погоджені сторонами умови кредитного договору та договору поруки, не містять норм щодо звільнення боржників від грошових зобов`язань за кредитними договорами у зв`язку із введенням воєнного стану, окупації території тощо.

За позицією представника позивача, посилання відповідачів на загальний лист Торгово-промислової палати України за вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не установлює обставин неможливості виконання зобов`язань за Кредитним договором №37755978-КД-1 від 09.12.2020; крім того, сторони фактично перебувають у рівних ситуаціях, оскільки на окупованій території Мелітопольської територіальної громади АТ КБ Приватбанк також втратило своє рухоме (інкасаторські авто, банкомати, термінали, техніку) та нерухоме майно (відділення, офіси, приміщення), матеріальні цінності (грошові кошти тощо), тому обставини, пов`язані з окупацією, торкнулись і позивача.

За твердженням представника позивача, відповідачі не повідомляли АТ КБ Приватбанк про настання форс-мажорних обставин, не інформували про неможливість виконання зобов`язань за Кредитним договором, і оскільки повідомлення-вимога, що була направлена на адресу останніх, залишена без відповіді та без задоволення, заборгованість не погашена, позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та примусовим стягненням заборгованості.

Хибними представник позивача вважає і посилання відповідача 1 на відсутність розрахунку заборгованості за нарахованими процентами на залишок простроченої заборгованості за кредитом, позаяк такий міститься в матеріалах справи, а нарахування за ним можливо легко перевірити (наприклад, за 03.07.2022 сума прострочки складає 21 908,80 грн, ставка 11,63%, тому проценти розраховуються наступним чином: 21 908,80*11,63%/360*1 (день прострочки) = 7,077 (у розрахунку округлено до 7,08 грн).

За змістом поданих через підсистему Електронний суд додаткових письмових пояснень б/н від 13.01.2025 (вх. №02.3.1-02/206/25 від 14.01.2025) представник позивача, серед іншого, вказує на те, що останнє погашення позичальником за тілом кредиту відбулось 06.06.2022 у розмірі 64 532,38 грн, за процентами 25.08.2022 у розмірі 4 135,75 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Покликаючись на приписи п. 2.3.2. та 2.3.8. Кредитного договору, представник позивача зазначає, що сторони узгодили між собою порядок зміни істотної умови Договору, а саме, строку повернення позичальником кредитних коштів, який фактично регламентує: по-перше, право банку вимагати дострокового погашення кредитних зобов`язань, а по-друге, передумови для такої зміни строку погашення, пов`язані з обов`язком банку направити позичальнику відповідне повідомлення.

Як стверджує представник позивача, у зв`язку з порушенням умов Кредитного договору щодо повернення чергової частини кредиту та сплати процентів, 29.02.2024 банк направив на адресу позичальника повідомлення-вимогу №01209ZPM0S39X від 13.02.2024, в якій повідомив про наявність простроченої заборгованості та запропонував погасити її, а у випадку непогашення такої в термін до 13.03.2024, - зазначив, що строк, узгоджений сторонами в п. А.3. Кредитного договору (01.12.2025), буде вважатися таким, що настав 13.03.2024.

За доводами представника позивача, боржник залишив вказану вимогу без виконання, прострочену заборгованість не погасив, тому строк кредитування закінчився 13.03.2024 і настав строк для дострокового повернення усієї заборгованості за Кредитним договором.

Таким чином, як зазначає представник позивача, прострочена заборгованість ТОВ Успіх-плюс 2012 за Кредитним договором №37755978-КД-1 від 09.12.2020 станом на 13.03.2024 становить суму 1 197 445,21 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 920 169,60 грн та заборгованості за процентами в сумі 277 275,61 грн.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

09.12.2020 між Акціонерним товариством Комерційним банком Приватбанк (банком, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Успіх-плюс 2012 (позичальником, відповідачем 1 у справі) шляхом накладання електронних цифрових підписів було укладено Кредитний договір №37755978-КД-1 (далі Договір), за умовами п. 1.1. якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього Договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

Відповідно до п. 1.2., 1.3. Договору, термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього Договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п. А.10, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору. Усі істотні умови кредитування наведені у Розділі А цього Договору Істотні умови кредитування.

За змістом Розділу А Договору, істотними умовами кредитування, зокрема, є:

- вид кредиту невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту (п. А.1 Договору);

- ліміт цього Договору: 1 325 701,48 грн, у тому числі на наступні цілі: 1) у розмірі 1 314 528 грн, придбання лазерного комплексу розкрою LTC85-1000-1215LD; 2) у розмірі 11 173,48 грн, на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п. 2.1.5., 2.2.12. цього Договору. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги (п. А.2 Договору);

- термін повернення кредиту 01.12.2025 (п. А.3 Договору);

- зобов`язання позичальника забезпечуються: 1) Договором застави обладнання №37755978-ДЗ-1/1 від 09.12.2020; 2) Договором поруки №37755978-ДП-1/1 від 09.12.2020 (п. А.5 Договору);

- за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13,12% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. А.6 Договору);

- у випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 26,24% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (п. А.7 Договору);

- проценти, встановлені п. А.6., А.6.1. Договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього Договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього Договору згідно з п. 2.3.2. цього Договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною Договору (п. А.8 Договору);

- позичальник сплачує банку винагороду за надання фінансового кредиту у розмірі 0% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів. У випадку збільшення розміру ліміту по цьому Договору, позичальник додатково сплачує винагороду у розмірі 0% від суми збільшення ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата підписання кредитного договору. Рахунки для сплати винагороди зазначається у пункті А.4 (п. А.9 Договору);

- сторони взаємно домовились, що будь-яка істотна умова кредитування, передбачена Розділом А цього Договору, може змінюватися протягом дії Договору при настанні будь-якої з нижченаведених обставин: - неналежному виконанні позичальником взятих на себе зобов`язань за цим Договором; - збільшенні або зменшенні оборотів грошових коштів за поточними рахунками позичальника, відкритими у банку або в іншому банку; - надходженні до банку заяви або клопотання позичальника про зміну умов Договору; - зміни кредитоспроможності чи платоспроможності позичальника (в бік погіршення або покращення); - зміни кредитних процедур та інших внутрішніх документів банку, які регламентують порядок та умови надання кредитів; - порушенні позичальником будь-якої умови цього Договору. Сторони визначали, що зміни щодо істотних умов кредитування можуть вчинятися в тій же формі, що й укладено цей Договір (п. А.10 Договору).

Згідно з підп. 2.1.2. п. 2.1. Договору, банк зобов`язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок постачальника для придбання позичальником сільськогосподарської техніки та/або обладнання, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього Договору, а також за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.1., 2.2.12. цього Договору. Для отримання кредиту (або його частини) позичальник зобов`язується не пізніше дати отримання кредиту, що планується, надати до банку попередню вимогу в довільній формі із зазначенням суми кредиту та терміну його надання. Зобов`язання з видачі кредиту або його частини згідно з умовами цього Договору виникають у банку зі дня надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 2.4.2. та з урахуванням п. 1.1. цього Договору. Зобов`язання з видачі кредиту або його частини на сплату страхових платежів виникають у банку у випадку непред`явлення позичальником документів, що підтверджують сплату страхових платежів в за рахунок інших джерел.

На підставі підп. 2.2.1., 2.2.2. та 2.2.3. п. 2.2. Договору, позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1. цього Договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. 4.1., 4.3. цього Договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. 1.2., 2.2.16., 2.3.2. цього Договору.

Відповідно до підп. 2.3.2. п. 2.3. Договору, при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, банк, на свій розсуд, має право: а) змінити умови цього Договору зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором; або: б) розірвати цей Договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії цього Договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором; або: в) достроково розірвати цей Договір та вимагати повернення коштів/погашення заборгованості у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації позичальника, у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим; якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; у випадку відмови позичальника у наданні інформації щодо структури власності, з якої можливо встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); або: г) згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання Договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей Договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії Договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором. Одностороння відмова від цього Договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим Договором.

Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов`язань позичальником за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2. цього Договору або порушення позичальником вимог п. 1.1. цього Договору в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів, або у випадку зменшення розміру активів позичальника на 30 і більше процентів у порівнянні з розміром його активів зазначених у відповідної річної звітності за попередній рік (підп. 2.3.8. п. 2.3. Договору).

Пунктами 4.1., 4.2. та 4.3. Договору визначено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. 1.2., 2.2.3., 2.2.16., 2.3.2., 2.4.1. цього Договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6, А.6.1 цього Договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12. цього Договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки. В разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку проценти у розмірі, встановленому у п. А.7. цього Договору. Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1. цього Договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8. цього Договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим Договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів з використанням каналів взаємодії з НБУ. У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим Договором припадає на вихідний або святковий день та позичальник має відкриті в банку поточні рахунки, позичальник має право в порядку та на умовах, передбачених п. 2.4.3. цього Договору, здійснити погашення кредиту та/або процентів за його користування у відповідний вихідний або святковий день (п. 4.4. Договору).

За умовами п. 4.5. Договору, погашення кредиту, сплата процентів за цим Договором здійснюються у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за цим Договором здійснюється у гривні відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 4.7., 4.8. Договору, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.

За змістом п. 6.1., 6.2. та 7.2. Договору, цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань. Цей Договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги.

Додатком №1 до Договору є підписаний сторонами із застосуванням кваліфікованих електронних підписів графік платежів, в якому визначено дати їх щомісячного внесення позичальником на користь банку, суми кредиту до погашення (щомісячно, починаючи з 01.01.2021 по 01.12.2025, - в розмірі 21 908,80 грн), а також суми страхових платежів до погашення.

09.12.2020 між банком та позичальником укладено Додаткову угоду №1 до Договору (далі Додаткова угода) (підписана шляхом накладання електронних цифрових підписів), за змістом якої останні, зокрема, дійшли згоди про те, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додаткової угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 13,12% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 5%; де Індекс UIRD український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Міністерства Фінансів України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Міністерства Фінансів України. Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розміру базової процентної ставки. При перегляду розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Міністерства Фінансів України (надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки). Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки банк за 15 календарних днів повідомляє позичальника/поручителя/заставодавця та інших зобов`язаних за Договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка Viber; OTP-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером Чат Sender, а також за допомогою інших мобільних додатків Банка та інших засобів комунікації (п. 2.1. Додаткової угоди).

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди, у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов?язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: - в період прострочення з 1-го до 15-го включно в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; - в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних; - в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Додатком №1 до Додаткової угоди є підписаний сторонами із використанням кваліфікованих електронних підписів графік платежів, в якому визначено дати їх щомісячного внесення позичальником на користь банку, суми кредиту до погашення (щомісячно, починаючи з 01.01.2021 по 01.12.2025, - в розмірі 21 908,80 грн), а також суми страхових платежів до погашення.

Виконання зобов`язань позичальника (відповідача 1 у справі) за Кредитним договором №37755978-КД-1 від 09.12.2020 (зі змінами до нього, внесеними Додатковою угодою №1 від 09.12.2020) забезпечено укладеним між Акціонерним товариством Комерційним банком Приватбанк (кредитором, позивачем у справі) та ОСОБА_1 (поручителем, відповідачем 2 у справі) Договором поруки №37755978-ДП-1/1 від 09.12.2020 (далі Договір поруки), що підписаний сторонами із застосуванням електронних цифрових підписів.

Пунктом 1.1. Договору поруки встановлено, що предметом цього Договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань ТОВ Успіх-плюс 2012 Товариство з обмеженою відповідальністю, місцезнаходження якого: 72313, Україна, область Запорізька, район Мелітопольський, місто Мелітополь, вулиця Осипенка, будинок 98, квартира 18, код в ЄДРПОУ 37755978 (далі боржник) зобов`язань за Кредитним договором №37755978-КД-1 від 09.12.2020 (далі Кредитний договір), Невідновлювальної кредитної лінії на суму 1 325 701,48 грн з терміном дії до 01.12.2025, в тому числі на наступні цілі: - у розмірі 1 314 528 грн, придбання лазерного комплексу розкрою LTC85-1000-1215LD, - у розмірі 11 173,48 грн, на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п. 2.1.5., 2.2.12. цього Договору.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. У випадку припинення боржника, та/або заміни боржника в зобов`язанні/зобов`язаннях за Кредитним договором на будь-яку іншу особу та переходу зобов`язання/зобов`язань боржника до будь-якої (будь-яких) іншої (інших) особи (осіб), внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового боржника), порука зберігає свою чинність в початковому обсязі до моменту повного виконання зобов`язань за Кредитним договором, поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання Кредитного договору за боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв`язку з чим, поручитель надає поруку перед кредитором за виконання новим боржником зобов`язань за Кредитним договором у розмірі і порядку, визначеному умовами Кредитного договору. При цьому, будь-які додаткові узгодження з поручителем не потрібні (п. 1.2. Договору поруки).

За змістом п. 1.3. Договору поруки, поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений.

На підставі п. 1.5. Договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за Кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 4.1. Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.

Згідно із п. 5.2. Договору поруки, цей Договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України Про електронні документи та електронний документообіг і Про електронні довірчі послуги, та вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису його сторонами.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку ТОВ Успіх-плюс 2012, позивач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором №37755978-КД-1 від 09.12.2020 (зі змінами до нього, внесеними Додатковою угодою №1 від 09.12.2020) виконав в повному обсязі, надавши відповідачу 1 кредитні кошти в розмірі 1 314 528 грн.

Водночас як стверджує позивач, позичальник (відповідач 1) взяті на себе договірні зобов`язання в частині повернення чергової частини кредиту та сплати процентів за його користування виконував неналежно, допустивши станом на 13.02.2024 виникнення заборгованості перед АТ КБ Приватбанк у розмірі 1 183 620,94 грн, у тому числі 920 169,60 грн заборгованості за тілом кредиту, 438 176 грн прострочений кредит, 263 451,34 грн заборгованості за процентами та 148 982,66 грн прострочені проценти.

У зв`язку з наведеним, позивач 29.02.2024 надіслав на офіційну юридичну адресу відповідача 1 (Рибник урочище(пн), будинок 2С, територіальна громада Середнянська, Ужгородський район, Закарпатська область, 89450) повідомлення вимогу №01209ZPM0S39X від 13.02.2024, за змістом якої просив у строк, не пізніше 13.03.2024, погасити прострочену заборгованість за Кредитним договором, а також повідомив, що у випадку непогашення такої в означений термін, строк повернення кредиту буде вважатися таким, що настав 13.03.2024.

За доводами позивача, відповідач 1 вищевказану вимогу залишив без відповіді та виконання, що і стало підставою звернення Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми 1 197 445,21 грн, у тому числі 920 169,60 грн заборгованості за кредитом та 277 275,61 грн заборгованості по процентам за користування кредитом.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На підставі ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (в редакції, чинній на момент підписання Кредитного договору та Договору іпотеки), кваліфікований електронний підпис удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Частинами 4, 5 статті 18 вказаного Закону визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов`язана.

Згідно зі ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг (в редакції, чинній на момент підписання Кредитного договору та Договору іпотеки), електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З огляду на вищевказані законодавчі положення та враховуючи, що кваліфікований електронний підпис за своїм правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем паперові копії електронних доказів (Кредитного договору №37755978-КД-1 від 09.12.2020, Додаткової угоди №1 від 09.12.2020 до Кредитного договору №37755978-КД-1 від 09.12.2020 та Договору поруки №37755978-ДП-1/1 від 09.12.2020) свідчать про факт досягнення їх сторонами всіх істотних умов, необхідних для укладення означених правочинів, та підтверджують вчинення останніх у письмовій формі.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України).

У відповідності до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Банківський кредит будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України Про банки і банківську діяльність).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Приписами ч. 1, 2 ст. 10561 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За умовами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявними в матеріалах справи документальними доказами, а саме, банківськими виписками по рахунку ТОВ Успіх-плюс 2012, підтверджено надання позивачем спірної суми кредитних коштів відповідачеві 1 та доведено порушення останнім взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором №37755978-КД-1 від 09.12.2020 (зі змінами до нього, внесеними Додатковою угодою №1 від 09.12.2020) в частині повного та своєчасного їх повернення, а також сплати відсотків за користування вказаними коштами, внаслідок чого у відповідача 1 виникла та рахується заборгованість за кредитом у розмірі 920 169,60 грн та заборгованість за відсотками в сумі 277 275,61 грн.

При цьому, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, наведеною в постановах від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, від 19.02.2020 у справі №910/16143/18, від 26.02.2020 у справі №911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16 та від 20.04.2023 у справі №910/5174/21, виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Водночас суд враховує, що у спірних правовідносинах позивачем реалізовано передбачене ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України та підп. 2.3.2., 2.3.8. п. 2.3. Кредитного договору право вимагати від позичальника та поручителя (відповідачів 1, 2 у справі) дострокового повернення заборгованості за тілом кредиту і відсотками за його користування шляхом надіслання на адресу ТОВ Успіх-плюс 2012 та поручителя ОСОБА_1 повідомлення-вимоги №01209ZPM0S39X від 13.02.2024 про дострокове виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, та Верховного Суду, викладеними в постанові від 30.08.2023 у справі №918/847/22, пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.

Таким чином, із урахуванням встановленого позивачем у повідомленні-вимозі строку погашення заборгованості за Кредитним договором, суд висновує, що термін повернення (дострокового) кредиту та сплати відсотків за його користування сплинув 13.03.2024.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Положеннями ст. 553, 554 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Укладений на забезпечення виконання зобов`язань позичальника (відповідача 1) за Кредитним договором Договір поруки №37755978-ДП-1/1 від 09.12.2020 передбачає солідарну відповідальність поручителя (відповідача 2 у справі) за своєчасне та повне виконання позичальником (відповідачем 1 у справі) зобов`язань за Кредитним договором №37755978-КД-1 від 09.12.2020 (зі змінами до нього, внесеними Додатковою угодою №1 від 09.12.2020).

Враховуючи вищенаведене, а також відсутність у матеріалах справи будь яких належних і допустимих доказів щодо повного погашення заборгованості за кредитом та відсотками за його користування у встановленому Договором порядку ані позичальником, ані поручителем, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми 1 197 445,21 грн, в тому числі 920 169,60 грн заборгованості за кредитом та 277 275,61 грн заборгованості по процентам за користування кредитом. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Водночас суд критично оцінює посилання відповідача 1 на ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми процентів за користування кредитними коштами, оскільки останній міститься в матеріалах справи. Крім того, відповідач 1, у випадку незгоди з розміром нарахованих позивачем відсотків, не був позбавлений права подати суду власний контррозрахунок заборгованості в цій частині позовних вимог.

Із приводу доводів відповідача 1 про наявність у спірних правовідносинах форс-мажорних обставин, що унеможливили належне виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором, та посилань на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно із ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України, сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

В пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність.

У вирішенні цього спору суд враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду, зокрема, щодо застосування положень статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в подібних правовідносинах.

Зокрема, Верховний Суд у своїх постановах сформулював такі загальні висновки: "Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (правовий висновок, викладений в постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 в справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21)".

У постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21). Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання / неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин, як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 07.06.2023 у справі №906/540/22, від 16.07.2024 у справі №916/2596/23).

У постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду також детально виснував про те, що: 1) потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифіката; 2) саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору; 3) водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор), тобто про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі.

У постанові від 23.08.2023 у справі №910/6234/22 Верховний Суд також наголосив на тому, що суд повинен дослідити своєчасність повідомлення стороною про виникнення форс-мажорних обставин.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, форс-мажорною обставиною в Україні визнано військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення із 24.02.2022 воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Торгово-промислова палата України у вищевказаному листі підтвердила, що зазначені обставини із 24.02.2022 і до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/або іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/-го відповідно стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Тобто необхідно довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану).

28.02.2022 Торгово-промислова палата України видала лист-підтвердження про настання форс-мажорних обставин, утім, такий лист не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов`язання для всіх без виключення суб`єктів господарювання, оскільки носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.

Відповідно до п. 3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно із п. 6.1., 6.2. Регламенту, підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1. Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо). Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Таким чином, зазначений лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №923/878/21, від 07.11.2023 у справі №910/11302/22.

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Іншими словами, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.

Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.

Варто зауважити, що введення воєнного стану в Україні, активні бойові дії на території Запорізької області, а також тимчасова окупація Мелітопольської територіальної громади не можуть беззаперечно вважатися форс-мажорними обставинами саме для даного конкретного випадку виконання кредитного зобов`язання відповідачем 1, оскільки ні останнім, ні Акуловим В.Д., як його поручителем, належними й допустимими доказами не доведено факту повного припинення ведення господарської діяльності ТОВ Успіх-плюс 2012 та отримання ним прибутку, факту цілковитої відсутності грошових коштів на рахунках позичальника й поручителя для погашення заборгованості за кредитом і відсотками за його користування тощо.

Більше того, наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація), на які посилається відповідач 1, є підставою лише для незастосування до відповідачів заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов`язання: повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку, що посилання відповідача 1 на введення воєнного стану в Україні за відсутності в матеріалах даної справи поданих у встановленому процесуальним законом порядку доказів на підтвердження неможливості виконати конкретне зобов`язання в строк та належним чином, не може вважатись безумовним підтвердженням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Крім того, у випадку неможливості відповідачем 1 здійснювати підприємницьку діяльність через проведення воєнних (бойових) дій, останній не був позбавлений можливості, узгодивши відповідну дію з позивачем, змінити умови Договору щодо порядку та строків сплати кредитних коштів та процентів за користування кредитом, тощо.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань; стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача 1 як такі, що недоведені документально.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачі доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надали, а аргументи відповідача 1 не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідачів порівну у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 14 369,34 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору (по 7184,67 грн на кожного з відповідачів).

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк, вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 14360570) в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю Успіх-плюс 2012, Рибник урочище(пн), будинок 2 С, територіальна громада Середнянська, Ужгородський район, Закарпатська область, 89450 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 37755978) та ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) суму 1 197 445,21 грн (Один мільйон сто дев`яносто сім тисяч чотириста сорок п`ять гривень 21 коп), в тому числі 920 169,60 грн (Дев`ятсот двадцять тисяч сто шістдесят дев`ять гривень 60 коп) заборгованості за кредитом та 277 275,61 грн (Двісті сімдесят сім тисяч двісті сімдесят п`ять гривень 61 коп) заборгованості по процентам за користування кредитом.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Успіх-плюс 2012, Рибник урочище(пн), будинок 2 С, територіальна громада Середнянська, Ужгородський район, Закарпатська область, 89450 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 37755978) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк, вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 14360570) суму 7184,67 грн (Сім тисяч сто вісімдесят чотири гривні 67 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк, вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 14360570) суму 7184,67 грн (Сім тисяч сто вісімдесят чотири гривні 67 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 30.01.2025.

Суддя Л.І. Пригара