Рішення

від 21.01.2025 по справі 908/2289/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 21/26/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 Справа № 908/2289/23 (908/2760/24)

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2289/23 (908/2760/24)

За позовною заявою - Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ ПАЛІВЕНЕРГО (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, в особі ліквідатора - Забродіна О.М., адреса для листування: а/с 76, м. Запоріжжя, 69019, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (просп. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065, код ЄДРПОУ 42795490; має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про стягнення заборгованості у розмірі 6 378 036, 88 грн.

що розглядається в межах справи № 908/2289/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ ПАЛІВЕНЕРГО (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Ліквідатор - Забродін О.М. (адреса для листування: а/с 76, м. Запоріжжя, 69019, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

За участю представників сторін:

Представник відповідача - Митюк Сергій Петрович (в режимі відеоконференції);

Кредитор ПАТ Запоріжжяобленерго - адвокат Краснокутська Д.О., довіреність № 362 від 21.12.23 (в режимі відеоконференції)

СУТЬ СПОРУ:

16.10.2024 до підсистеми Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ ПАЛІВЕНЕРГО надійшла позовна заява від 16.10.2024 (вх. № 3038/08-07/24 від 17.10.2024) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України про стягнення заборгованості.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.10.2024, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу з процедур банкрутства, розгляд позовної заяви (єдиний унікальний номер 908/2760/24) визначено судді Черкаському В.І.

Ухвалою від 23.10.2024 позовну заяву ТОВ ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ ПАЛІВЕНЕРГО від 16.10.2024 (вх. № 3038/08-07/24 від 17.10.2024) до відповідача - ТОВ Оператор газотранспортної системи України про стягнення заборгованості прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/2289/23 про банкрутство ТОВ ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ ПАЛІВЕНЕРГО та відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Позовну заяву ТОВ ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ ПАЛІВЕНЕРГО від 16.10.2024 (вх. № 3038/08-07/24 від 17.10.2024) в частині відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення задоволено. Відстрочено сплату судового збору ТОВ ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ ПАЛІВЕНЕРГО в особі ліквідатора Забродіна О.М. до ухвалення судового рішення у справі за наслідками розгляду позовної заяви від 16.10.2024 (вх. № 3038/08-07/24 від 17.10.2024) до відповідача - ТОВ Оператор газотранспортної системи України про стягнення заборгованості. Підготовче засідання призначено на 06.11.2024, 11 - 30.

Ухвалою від 06.11.2024 відкладено підготовче засідання на 09.12.2024, 12 - 30.

У судовому засіданні 09.12.2024 постановлено ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи № 908/2289/23 (908/2760/24) до 18.12.2024, 14 - 00.

Ухвалою від 18.12.2024 зокрема, закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/2289/23 (908/2760/24) до судового розгляду по суті на 13.01.2025, 14 - 00.

У судовому засіданні 13.01.2025 постановлено ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи № 908/2289/23 (908/2760/24) до 20.01.2025, 14 - 00.

У судовому засіданні 20.01.2025 постановлено ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи № 908/2289/23 (908/2760/24) до 20.01.2025, 12 - 50.

Судове засідання 21.01.2025 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.

У судовому засіданні 21.01.2025 винесено та оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про те, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів.

Представник позивача у судове засідання 21.01.2025 не з`явився, представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, до відеоконференції не приєднався

Представник позивача у попередніх судових засіданнях підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у заяві (вх. № 23354/08-08/24 від 29.11.2024) про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у наданому відзиві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши учасників провадження, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського В.І. здійснює провадження у справі № 908/2289/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ ПАЛІВЕНЕРГО.

Наразі процедура ліквідації ТОВ ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ ПАЛІВЕНЕРГО триває, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Забродін О.М.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

27.11.2019 між ТОВ Оператор ГТС України (далі - Оператор) та ТОВ ВЕК Палівенерго (далі - Замовник) укладено договір № 1907000487 про транспортування природного газу (далі - Договір), керуючись при цьому Законом України Про ринок природного газу та Кодексом газотранспортної системи (затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2493 (надалі - кодекс)).

Згідно п. 2.1 Договору, Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред`являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п 2.3 Договору, обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог кодексу (п. 2.4 Договору).

Взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу.

Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (п. 2.8 Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору Оператор зобов`язаний здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок Замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця.

Відповідно до п. 4.1 Договору, замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Згідно п. 7.1 Договору, вартість послуги з балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1 Договору).

У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу (п. 9.2 Договору).

У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю Замовнику, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу.

Пунктом 9.3. Договору у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

Пунктом 9.4. у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата здійснюється у термін 5 робочих днів з дня повідомлення.

Згідно п. 9.6 Договору, розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку Замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього Договору, визначається за даними Оператора.

У п. 11.4 Договору сторонами обумовлено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Згідно п. 13.1 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

Відповідно до п. 17.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його укладання, поширює свою дію на відносини, що склались між Сторонами з 01.січня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В період з березня - вересень 2022 року у ТОВ ВЕК Палівенерго виникли обсяги позитивного добового небалансу природного газу, які ТОВ Оператор ГТС України відповідно до п. 9.4. Договору придбав у ТОВ ВЕК Палівенерго, на загальну суму 9 416 591, 16 грн., у тому числі ПДВ 1 569 431, 86 грн.

Основна сума заборгованості за період з 21.04.2022 по 21.06.2022 складає 9 126 746, 15 грн. що підтверджується відповідними доказами, залученими до матеріалів справи.

Основна сума заборгованості за період з 21.05.2022 по 25.05.2022 складає 158 166, 03 грн. що підтверджується відповідними доказами, залученими до матеріалів справи.

Основна сума заборгованості за період з 22.06.2022 по 12.07.2022 складає 9 084 634, 45 грн. що підтверджується відповідними доказами, залученими до матеріалів справи.

Основна сума заборгованості за період з 13.07.2022 по 21.07.2022 складає 8 806 788, 56 грн. що підтверджується відповідними доказами, залученими до матеріалів справи.

Основна сума заборгованості за період з 22.07.2022 по 25.08.2022 складає 8 752 164, 69 грн. що підтверджується відповідними доказами, залученими до матеріалів справи.

Основна сума заборгованості за період з 26.08.2022 по 24.11.2022 складає 4 664 925, 29 грн. що підтверджується відповідними доказами, залученими до матеріалів справи.

Основна сума заборгованості за період з 21.10.2022 по 24.11.2022 складає 81 477, 91 грн. що підтверджується відповідними доказами, залученими до матеріалів справи.

Основна сума заборгованості за період з 10.02.2024 по 10.10.2024 складає 4 744 980, 95 грн. що підтверджується відповідними доказами, залученими до матеріалів справи.

Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем врегульовані Законом України Про ринок природного газу, Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (Кодекс ГТС), та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів 7, 45 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) газотранспортна система технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від токи (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

За приписами ч. 1, 2 ст. 32 Закону України Про ринок природного газу транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/газовидобувним підприємством/оператором газорозподільної системи/прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватися лише на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.

Між Позивачем та відповідачем 27.11.2019 року укладено договір № 1907000487 про транспортування природного газу.

Згідно з статтею 35 Закону України Про ринок природного газу правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об`єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.

Відповідно до частини 2 статті 35 цього Закону розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об`єктів замовників до газотранспортної системи.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України Про ринок природного газу транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи, який згідно з пунктом 2 глави 1 Розділу І цього є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС Кодексу використовуються, зокрема, такі терміни: алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників; базова ціна газу (БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та розміщується оператором газотранспортної системи на власному веб-сайті щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця; балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування; інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу; комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації; небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації; плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу; портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу; послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи на підставі відповідного договору купівлі-продажу природного газу, необхідного для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом; фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.

Розділ XIV Кодексу ГТС регулює питання комерційного балансування. При цьому порядок визначення плати за добові небаланси за договором транспортування природного газу регулюється главою 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

Замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D) (п. 1 гл. 1 розд. XIV Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 1 гл. 6 розд. XIV Кодексу ГТС Оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

Пунктом 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС унормовано, що у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу.

Оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс (пункт 3 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС).

Відповідно до пункту 4 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.

За пунктом 6 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс; якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Отже, добовий небаланс замовника може бути позитивним (замовник надав оператору більше газу, ніж отримав) або негативним (навпаки).

Відповідно до п. 11.4 Договору сторонами обумовлено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Відповідачем відповідно до п. 11.4 Договору складені акти врегулювання щодобових небалансів: № 03-2022-1907000487 від 31.03.2022 року врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2022 року вартість позитивних небалансів склала 9 126 746, 15 грн. в т.ч. ПДВ 1 521 124, 36 грн.; № 04-2022-1907000487 від 30.04.2022 року врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2022 року вартість позитивних небалансів склала 158 166, 03 грн. в т.ч. ПДВ 26 361, 00 грн.; № 05-2022-1907000487 від 31.05.2022 року врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2022 року вартість позитивних небалансів склала 11 550, 63 грн. в т.ч. ПДВ 1 925, 10 грн.; № 06-2022-1907000487 від 30.06.2022 року врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць червень 2022 року вартість позитивних небалансів склала 13 744, 38 грн. в т.ч. ПДВ 2 290, 73 грн.; № 07-2022-1907000487 від 31.07.2022 року врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2022 року вартість позитивних небалансів склала 10 485, 46 грн. в т.ч. ПДВ 1 747, 58 грн.; № 08-2022-1907000487 від 30.08.2022 року врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць серпень 2022 року вартість позитивних небалансів склала 14 420, 60 грн. в т.ч. ПДВ 2 403, 45 грн.; № 09-2022-1907000487 від 31.09.2022 року врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2022 року вартість позитивних небалансів склала 81 477, 91 грн. в т.ч. ПДВ 13 579, 64 грн.

Таким чином, Відповідач визначив у зазначених актах обсяг (суму) своїх зобов`язань перед Позивачем за позитивні добові небаланси.

29.10.2024 року на ліквідаційний рахунок Позивача від ТОВ Оператор газотранспортної системи України надійшли кошти у розмірі 81 477, 91 грн. (Плата за добовий небаланс за вересень 2022 р. зг. вимоги вiд 12.08.2024 № 03-01/01, дог. 1907000487 вiд 27.11.2019 в т.ч. ПДВ 13 579, 65 грн. НВПЗ), 4 663 503, 04 грн. (Плата за добовий небаланс за березень 2022 р. зг. вимоги вiд 12.08.2024 № 03-01/01, дог. 1907000487 вiд 27.11.2019 в т.ч. ПДВ 777 250, 51 грн. НВПЗ).

ТОВ Оператор газотранспортної системи України повністю сплачено основний борг за договором після пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем виконання зобов`язань з оплати позитивних щодобових небалансів, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, Позивачем нараховано Відповідачу три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 225 010, 20 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 380 699, 68 грн.

Відповідач у відзиві від 04.11.2024 (вх. № 21615/08-08/24 від 05.11.2024) проти заяви заперечує з наступних підстав.

17.10.2024 на адресу ТОВ Оператор ГТС України надійшла позовна заява ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО до ТОВ Оператор ГТС України про стягнення з Оператора ГТС на користь ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО заборгованості з неоплачених обсягів позитивних добових небалансів природного газу за Договором про транспортування природного газу № 1907000487 від 27.11.2019 (далі - Договір) у сумі 4 868 433, 78 грн, трьох відсотків у сумі 373 463, 54 грн, інфляційних втрат у сумі 1 136 139, 56 грн, а також про покладення на Оператора ГТС судових витрат по сплаті судового збору у сумі 76 536, 44 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО вказує про те, що в період з березня - вересень 2022 року у ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО виникли обсяги позитивного добового небалансу природного газу, які ТОВ Оператор ГТС України відповідно до п. 9.4. Договору придбав у ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО, на загальну суму 9 416 591, 16 грн., у тому числі ПДВ 1 569 431, 86 грн, а з урахуванням оплати Оператора ГТС, ліквідатор ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО в позовній заяві зазначає про те, що залишок невиконаних ТОВ Оператор ГТС України зобов`язань складає 4 868 433, 78 грн.

З цього приводу зазначаємо, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 22 Закону України Про ринок природного газу права та обов`язки оператора газотранспортної системи визначаються Законом України Про ринок природного газу, кодексом газотранспортної системи, іншими нормативно-правовими актами, а також договором транспортування природного газу.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України Про ринок природного газу транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи обов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Згідно п. 2 гл. 6 розд. ХІV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015, у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс; якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (п. 6 гл. 6 розд. ХІV Кодексу ГТС).

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 було затверджено форму Типового договору транспортування природного газу (далі Типовий договір), в редакції якого було укладено Договір між Оператором ГТС та ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО № 1907000487 від 27.11.2019.

Відповідно до п. 9.1 Договору, у разі виникнення у Замовника (ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО) добового небалансу Оператор ГТС здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.

У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор ГТС здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС (п. 9.2 Договору).

Положеннями п. 11.4 Договору визначено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора ГТС на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Відповідно до актів врегулювання щодобових небалансів за газові місяці березень - вересень 2022 року вартість врегулювання позитивних небалансів на користь ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО склала суму в розмірі у 9 416 591, 16 грн, яка частково була сплачена Оператором ГТС, що не заперечується замовником послуг транспортування в позовній заяві, на суму в розмірі 4 548 157, 38 грн.

ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО зазначає про те, що основна сума боргу за вказаний період складає 4 868 433, 78 грн.

Звертаємо увагу на той факт, що 29.10.2024 було здійснено перерахування коштів на рахунок ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО (в особі ліквідатора вказаного Товариства, яке перебуває в процесі ліквідації за процедурою банкрутства) в загальній сумі 4 744 980, 95 грн. (4 663 503, 04 грн + 81 477, 91 грн).

Крім того, Оператором ГТС було здійснено повернення попередніх оплат за потужності відповідно до вимоги від 12.08.2024 за вих. № 03-01/01 в розмірі 75 705, 37 грн, що відображено в акті звірки взаєморозрахунків за Договором. Згідно вказаного акту звірки взаєморозрахунків сума зобов`язань Оператора ГТС складала 4 820 686, 32 грн, які були виконані в повному обсязі згідно вищезазначених перерахувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Вищезазначене є свідченням того, що ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО заявлені позовні вимоги щодо зобов`язань, які на сьогоднішній день є припиненими в силу виконання.

Як вже зазначалось, між Оператором ГТС та ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО наявний Договір транспортування природного газу, який і є підставою для здійснення оплати за позитивний небаланс.

Платіжні реквізити ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО визначені в розділі ХХІІ вказаного Договору.

Оператор ГТС здійснював наступні платежі на ІВАN рахунок НОМЕР_1 в ПАТ КБ ПРИВАТБАНК, який вказаний в Договорі, а саме: 25.11.2022 плата за добовий небаланс за березень 2022 в сумі 4 663 503, 04 грн; 31.03.2023 плата за добовий небаланс за вересень 2022 в сумі 81 477, 91 грн.

Але банк 25.11.2022 здійснив повернення коштів на розрахунковий рахунок Оператора ГТС з причини відсутності рахунку отримувача.

При тому, що відповідно до п. 19.6. розділу ХІХ Договору, сторони зобов`язані письмово інформувати одна одну про будь-які зміни в інформації протягом п`яти робочих днів. У випадку неповідомлення про зміни інформації вся інформація, вимоги, рахунки та інша інформація, що надаються відповідно до цього Договору, вважаються наданими, якщо повідомляються з використанням останньої відомої Стороні контактної інформації.

ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО не повідомляло Оператора ГТС про зміну банківських реквізитів за Договором.

Оператором ГТС отримано вимогу ліквідатора ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО про повернення дебіторської заборгованості, в якій зазначено про те, що ліквідатором відкрито ліквідаційний рахунок ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО у ліквідаційній процедурі, реквізити якого є відмінними ніж ті, що вказані в Договорі.

Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Враховуючи той факт, що Оператор ГТС 25.11.2022 та 31.03.2023 вчиняв дії щодо виконання зобов`язання з оплати вартості позитивних щодобових небалансів за березень, вересень 2022, які були повернуті банківською установою, це є свідченням того, що ТОВ ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО не створило належних умов для виконання Оператором ГТС зобов`язання з оплати вартості щодобових позитивних небалансів за відповідні газові періоди, що дає підстави для твердження щодо прострочення кредитора в даному випадку та відсутності підстав для нарахування та сплати процентів за час прострочення кредитора і для інших нарахувань.

Крім того, звертаємо увагу на те, що до позовної заяви не додано належний розрахунок нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, що не дає можливість надати належні заперечення відносно періодів і сум вказаних нарахувань.

Поряд з тим, норми Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ЦК України прямо не містять положень про можливість зменшення нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У силу положень ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Особливістю застосування ст. 625 ЦК України є можливість зобов`язати боржника у разі невиконання ним свого грошового зобов`язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відсутність вини, як правило, звільняє особу - порушника зобов`язання від відповідальності. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які встановлюють певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Главою 24 ГК України врегульовано загальні засади відповідальності учасників господарських відносин таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.

У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.10.2020 у справі № 904/5610/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц та інших, зокрема, у постановах зазначених у пункті 9.4 цього розділу постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У п. 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладена правова позиція, щодо права суду зменшувати розмір процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України.

Так, у вище вказаному пункті зазначене таке: з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності, передбачених ст. 625 ЦК України у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Про зазначене вказала також Об`єднана палата Касаційного господарського суду в ухвалі від 23.05.2024 у справі № 910/2440/23, повертаючи зазначену справу колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Отже, Верховний Суд звернув увагу на те, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд, може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Таким чином, конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання за Контрактом, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності, має правове значення під час вирішення питання щодо застосування ч. 3 ст. 511 ЦК України, ст. 233 ГК України (щодо права суду зменшувати розмір процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України).

Згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 по справі № 127/15672/16-ц, нараховані на суму боргу три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату трьох процентів річних є додатковою до основної вимогою.

Отже, вимогу про сплату процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України слід розглядати як додаткову щодо вимоги про сплату основного зобов`язання.

Поряд з тим, правовий аналіз ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18).

При цьому слід враховувати, що правила ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

У відповідності до позиції, викладеної в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Водночас, як вбачається і з позовної заяви Позивачем заявлено до стягнення три відсотки у сумі 373 463, 54 грн та інфляційні втрати у сумі 1 136 139, 56 грн (загалом: 1 509 603, 10 грн). Вказана сума (розмір вимоги) складає 32,81 % від суми сплаченої Відповідачем в рахунок виконання своїх зобов`язань за Договором.

Таким чином, заявлена Позивачем до стягнення сума процентів річних та інфляційних втрат є надмірно великою у порівнянні з сумою зобов`язання, сплаченою Відповідачем за Договором та з огляду яку було здійснено розрахунок процентів та інфляційних втрат.

При цьому, Відповідач наполягає на тому, що внаслідок виконання Оператором ГТС свого зобов`язання за Договором Позивач не зазнав жодних збитків.

Вказаний факт не заперечується і самим Позивачем, оскільки до позовної заяви ним не було надано жодних належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, на підтвердження вказаного факту.

Разом з тим, Оператором ГТС було виконано зобов`язання за Договором у повному обсязі ще 25.11.2022 (відповідно до платіжного доручення № 91381 від 25.11.2022).

Крім того, Оператор ГТС просить Господарський суд Запорізької області звернути увагу на майновий стан та баланс інтересів сторін, які беруть участь у зобов`язанні за Договором.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначає Закон України Про ринок природного газу.

Відповідно до визначень наведених у ст. 1 Закону України Про ринок природного газу оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України Про визначення уповноваженого органу управління державним майном газотранспортної системи, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 15.11.2019 № 1087-р, Міністерство фінансів України визначено органом управління державним майном газотранспортної системи, що використовується в процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

21.11.2019 між Міністерством фінансів України та Оператором ГТС було укладено Договір про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, № 13010-05/197. Типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 за № 942.

Відповідно до умов вказаного договору, 01.01.2020 Оператору ГТС було передано на праві господарського відання об`єкти газотранспортної системи, які на праві власності належать державі Україна та які не підлягають відчуженню/приватизації в силу прямої заборони положень ст. 7 Закону України Про трубопровідний транспорт.

Згідно з п. п. 3.2 п. 3 Статуту ТОВ Оператор ГТС України, предметом діяльності Товариства є, зокрема транспортування природного газу, надання інших послуг суб`єктам ринку природного газу в межах та на умовах, визначених законодавством, що застосовується; експлуатація, підтримання у належному стані, реконструкція і сервісне обслуговування магістральних газопроводів, включно із транскордонними газопроводами, а також об`єктів на них; діагностування, атестування і сертифікація основного та допоміжного обладнання.

Отже, під час експлуатації газотранспортної системи Оператор ГТС діє для забезпечення потреб держави Україна, у власності якої перебуває газотранспортна система.

З метою виконання своєї господарської діяльності та для забезпечення безперебійного транспортування природного газу ТОВ Оператор ГТС України, зокрема, але не виключно здійснює постійну закупівлю природного газу з метою балансування газотранспортної системи, а також капітальний та поточний ремонт трубопроводів газотранспортної системи України, газорозподільних станцій (ГРС), систем автоматичного контролю і сигналізації на ГРС, компресорних станцій тощо.

Як визначено п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України Про ринок природного газу з метою виконання функцій, передбачених ч. 1 ст. 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний, зокрема, вживати необхідних заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, у тому числі безаварійної та безперебійної роботи газотранспортної системи.

Не зважаючи на зазначені вище обставини Відповідач продовжував і після військового вторгнення забезпечувати транспортування природного газу як для потреб України, так і транзиту в Європу, в т.ч. забезпечуючи безперебійну роботу газотранспортної системи. Тобто, основна увага Відповідача в цих складних умовах була зосереджена на недопущенню припинення транспортування природного газу.

Враховуючи вищезазначене, на початок військового вторгнення в Україну, ТОВ Оператор ГТС України мало на меті пріоритезувати витрати та здійснювати в першу чергу ті, які направлені на забезпечення цілісності та надійності газотранспортної системи, яка належить на праві власності державі Україна.

З початком повномасштабного вторгнення на територію держави України значних руйнувань та пошкоджень зазнала газотранспортна система, яка належить на праві власності державі Україна. Найбільша кількість пошкоджень газотранспортної системи припадає на Луганську, Донецьку, Запорізьку, Миколаївську, Херсонську та Харківську області.

Попри вказані події, з метою забезпечення функціонування газотранспортної системи, яка належить на праві власності державі Україна, ТОВ Оператор ГТС України за власні кошти постійно здійснює проведення ремонтів, пов`язаних із ліквідацією наслідків бойових дій, з метою не допущення припинення транспортування природного газу як для Замовників, які здійснюють свою господарську діяльність на території України так до країн Європейського Союзу.

Забезпечення безпечної експлуатації ГТС та транспортування неї природного газу (в т. ч. балансування ГТС) потребує значних зусиль і коштів. У свою чергу Замовники послуг транспортування своїми протиправними діями по безпідставному відбору природного газу створили значні обсяги небалансів, які на протязі 2020-2022 років, які Оператор ГТС змушений був врегульовувати та відповідно придбавати природний газ для балансування ГТС за власні кошти.

Так, відповідно до бухгалтерської довідки ТОВ Оператор ГТС України вбачається, що станом на 15.10.2024 заборгованість замовників послуг транспортування за договорами транспортування природного газу з оплати обсягів негативних щодобових небалансів перед Оператором ГТС за період з 01.01.2020 по 30.09.2024 складає 38 865 108 449, 23 грн.

Крім того, станом на 15.10.2024 в бухгалтерському обліку ТОВ Оператора ГТС України відображена дебіторська заборгованість замовників послуг транспортування за оплати несанкціонованого відбору за період з 28.02.2023 по 30.09.2024, яка складає 938 646 714, 79 грн.

Також, слід зауважити, що зупинення транспортування природного газу з огляду на вказані вище причини (наявність значної дебіторської заборгованості з боку замовників послуг природного газу) матиме наслідком неможливість здійснення транзиту газу через Україну до країн Європи, що в сукупності є реальною загрозою енергетичній безпеці України в цілому.

Звертаємо увагу, що на території України з 24.02.2022 введено військовий стан і в таких умовах належне функціонування ГТС та можливість здійснювати транспортування (транзит) природного газу іноземним країнам вкрай важливе для економіки України.

Більше того, з 11.05.2022 вже частково зупинено, зокрема транспортування природного газу не здійснюється через ГВС Сохранівка, а це обсяги у розмірі 32, 6 млн. куб. м на добу, тобто третина від загального обсягу транзиту газу.

Також, слід зауважити, що часткове зупинення транспортування природного газу з огляду на вказані вище причини та наявність значної дебіторської заборгованості з боку замовників послуг за щодобові негативні небаланси та несанкціонований відбір природного газу можуть стати наслідком неможливості здійснення транзиту газу через Україну до країн Європи, що в сукупності є реальною загрозою енергетичній безпеці України в цілому.

Поряд з цим, не зважаючи на тяжке фінансове становище та необхідність за власні кошти постійно здійснювати проведення ремонтів газотранспортної системи, яка належить на праві власності державі України, пов`язаних із ліквідацією наслідків бойових дій, Відповідач в повному обсязі виконав свої зобов`язання Договором.

Таким чином, у Відповідача існують обставини, які свідчать про винятковість даної ситуації в контексті можливості зменшення суми відсотків річних та інфляційних втрат та є підставою для застосування судом положень ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України. Такими обставинами є: 1) складне фінансове становище Відповідача; ) наявність значної дебіторської заборгованості; 3) надмірна сума відсотків річних та інфляційних втрат; 4) відсутність у Позивача збитків у зв`язку з заявленими вимогами; 5) відсутність у Позивача взагалі будь-якої шкоди у зв`язку з порушенням зобов`язання; 6) виконання Відповідачем зобов`язання у повному обсязі; 7) відсутність дій, які свідчать про ухилення Відповідачем від виконання зобов`язання, навіть в період дії військового стану та з урахуванням наявності форс-мажорних обставин; 8) Оператор ГТС віднесений до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України).

Позивач вважає позовні вимоги позивача безпідставними, не підтвердженими належним чином. Просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Вільна енергетична компанія Палівенерго у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, також просить суд зменшити суму відсотків річних та інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з ТОВ Оператор ГТС України на 99 %.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач просить стягнути з відповідача 225 010, 20 грн. - 3 % річних за весь період прострочення розрахунку, 1 380 699, 68 грн. - інфляційних витрат.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3 % річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У зв`язку із простроченням Відповідачем терміну оплати за надані послуги позивачем, згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано інфляційні втрати у розмірі 1 380 699 грн. 68 коп. та три відсотка річних у розмірі 225 010 грн. 20 коп.

Сума втрат від інфляції, згідно розрахунку позивача становить 1 380 699 грн. 68 коп., який розрахований за періоди 21.04.2022 по 21.06.2022, 21.05.2022 по 25.05.2022, 22.06.2022 по 12.07.2022, 13.07.2022 по 21.07.2022, 22.07.2022 по 25.08.2022, 26.08.2022 по 24.11.2022, 21.10.2022 по 24.11.2022, 10.02.2024 по 10.10.2024.

Наданий розрахунок інфляційних втрат судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство та установлено, що розрахунок позивачем виконаний не вірно.

Таким чином, стягненню підлягають інфляційні втрати у розмірі 1 223 402 грн. 16 коп.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Звертаючись з вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір 3 % річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України на 99 %, а саме, до суми 2 202 грн. 39 коп., оскільки, в умовах воєнного стану стабільне функціонування підприємств газотранспортних систем, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави - Оператор газотранспортної системи України, набуває особливого значення та вимагає пріоритетного захисту інтересів таких підприємств.

Отже, в частині стягнення 218 036, 93 грн. - 3 % річних, 157 297, 52 грн. - втрат від інфляції слід відмовити.

Заперечення позивача не приймаються, враховуючи встановлені обставини.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, ухвалою суду від 23.10.2024 судом відстрочено сплату судового збору ТОВ ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ ПАЛІВЕНЕРГО в особі ліквідатора Забродіна О.М. до ухвалення судового рішення у справі, судовий збір у розмірі 24 085 грн. 65 коп. необхідно стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 129, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (просп. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065, код ЄДРПОУ 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вільна енергетична компанія Палівенерго (код ЄДРПОУ: 38563752, просп. Соборний, 180, м. Запоріжжя, 69035) 2 202 (дві тисячі двісті дві) грн. 39 коп. 3 % річних, 1 223 402 (один мільйон двісті двадцять три тисячі чотириста дві) грн. 16 коп. втрат від інфляції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (просп. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065, код ЄДРПОУ 42795490) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) стягувач Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) 24 085 (двадцять чотири тисячі вісімдесят п`ять) грн. 65 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам (до електронного кабінету).

Розмістити повний текст рішення на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2025.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ