Ухвала

від 30.01.2025 по справі 908/2515/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.01.2025 Справа № 908/2515/24(908/252/25)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РУФ БІЛДИНГ, код ЄДРПОУ 42726280 (69036 Україна, м. Запоріжжя, вулиця Сталеварів, буд. 19) в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича (адреса офісу: вул. Незалежної України, 35, м. Запоріжжя, 69019; адреса для листування: а/с 76, м. Запоріжжя, 69019)

до відповідача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 )

про стягнення 1 915 296,00 грн

в межах справи № 908/2515/24

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю РУФ БІЛДИНГ, код ЄДРПОУ 42726280 (69036 Україна, м. Запоріжжя, вулиця Сталеварів, буд. 19)

кредитори 1/ Товариство з обмеженою відповідальністю КРАТЕЙЯ, код ЄДРПОУ 43573280 (69005 Україна, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 160)

2/ Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області

3/ Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо впроваджувальний центр Гандікап

Без виклику представників сторін

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 30.01.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю РУФ БІЛДИНГ в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича до ОСОБА_1 , про стягнення 1 915 296,00 грн, для розгляду в межах справи № 908/2515/24 про банкрутство позивача.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.01.2025 позовну заяву розподілено судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою господарського суду від 30.01.2025 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РУФ БІЛДИНГ в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича до ОСОБА_1 , про стягнення 1 915 296,00 грн, для розгляду в межах справи № 908/2515/24 про банкрутство позивача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.03.2025 о/об 10:45 год.

Разом з позовною заявоюдо суду 30 січня 2025 року надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «РУФ БІЛДИНГ», код ЄДРПОУ 42726280 (69036 Україна, м. Запоріжжя, вулиця Сталеварів, буд. 19) просить накласти арешт на транспортний засіб, що належить на праві власності та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , інн НОМЕР_1 ).

Розглянувши клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.136 ГПК України є правом суду. За змістом ч.2 ст.136 ГПК України, підставами для вжиття судом заходів для забезпечення є обставини, що свідчать про істотне ускладнення або навіть унеможливлення виконати рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду, у разі невжиття таких заходів.

Господарський суд, оцінивши надані докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постанові від 16.03.2021 у справі 921/302/20.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що в результаті аналізу податкового кабінету ТОВ «РУФ БІЛДИНГ» та руху коштів по поточним рахункам Боржника, стало відомо, що позивач перерахував на банківські рахунки ОСОБА_2 в АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти у розмірі 1 915 296,00 грн., як перерахунок грошових коштів підзвітній особі.

Аналіз податкового кабінету Позивача показав відсутність будь-якого звіту від Відповідача-підзвітної особи щодо мети перерахування йому такої суми коштів, а також звіту щодо предмету витрат та відповідно відсутність підтверджуючих документів. Тому на думку Позивача грошові кошти, які перераховувались підприємством Відповідачу у загальному розмірі 1 195 296,00 грн є безпідставно набутими в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до відкритих реєстрів та наданої довідки Відповідачу на праві власності належить:

·Нерухоме майно квартира по АДРЕСА_3 (тимчасово окупована територія України»;

·Рухоме майно автотранспортний засіб AUDI Q7 2018 року випуску, колір чорний, типу кузова універсал, тип палива дизельне.

Однак до моменту розгляду даної справи Відповідач може створити загрозу можливих дій по відчуженню транспортного засобу, як єдиного активу, враховуючи значну суму позовних вимог, що може значно ускладнити виконання рішення суду або взагалі зробити це неможливим, оскільки іншого майна, яке б знаходилось на підконтрольній території Україні за Відповідачем не обліковується. При чому відповідно до довідки з Opendata долученою Позивачем, Відповідач не займає посади директора, не має часток компаній, не є кінцевим беніфіціарієм компаній, не має додаткових повноважень в компаніях.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Заходи забезпечення позову за вимогами майнового характеру можуть бути застосовані у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В той же час, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника (висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Таким чином, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраних заявником заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання.

Враховуючи висновки, які викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, щодо можливості вільно відповідачами розпорядитись як коштами, які знаходяться на відповідних банківських рахунках так і можливість відчужити належне відповідачам майно, яке перебуває в їх власності, що вочевидь може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в цій справі, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, що, в свою чергу, може свідчити про неефективність судового захисту, суд дійшов висновку про наявність обставин для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 137, 138, 139, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «РУФ БІЛДИНГ» про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити .

2. Накласти арешт на транспортний засіб, що належить на праві власності та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , інн НОМЕР_1 ), а саме: автотранспортний засіб AUDI Q7 2018 року випуску, колір чорний, типу кузова універсал, тип палива дизельне в межах суми загального розміру позовних вимог.

Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «РУФ БІЛДИНГ», код ЄДРПОУ 42726280 (69036 Україна, м. Запоріжжя, вулиця Сталеварів, буд. 19).

Боржником за даною ухвалою є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).

Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання 30.01.2025 та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів з дати її підписання до Центрального апеляційного господарського суду.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки до 30.01.2028.

Питання про скасування забезпечення позову вирішується Господарським судом, що розглядає справу, крім того, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя О.О. Юлдашев