Рішення

від 29.01.2025 по справі 910/13039/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2025Справа № 910/13039/24

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології»про розподіл судових витрату справі №910/13039/24за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»простягнення 1 734 000,00 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.

Представники учасників справи:

позивача:Сібілєв М.А.;відповідача:Мясков О.Є.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 1 734 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» грошові кошти у розмірі 1 734 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 20 808,00 грн.

20.01.2025 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 судове засідання призначено на 29.01.2025.

Представник позивача в судове засідання з`явився, надав пояснення по суті заяви, підтримав її та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, надав пояснення по суті заяви відповідача, заперечив проти її задоволення та заявив клопотання про зменшення розміру судових витрат на 99%.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно із ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд відзначає, що позивачем в позовній заяві було заявлено про подання доказів судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

В обґрунтування заявлених судових витрат позивач посилається на наступні докази: договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №88365-1 від 17.11.2023, додаткову угоду №07/10 від 07.10.2024 до вказаного договору, акт приймання-передачі №16/01-1 від 16.01.2025 та платіжну інструкцію№197 від 15.01.2025.

Судом встановлено, що між Адвокатським об`єднанням «Синегор» (об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» (клієнт) було укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №88365-1 від 17.11.2023 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого за цим договором об`єднання зобов`язується надати клієнту правничу допомогу, а клієнт зобов`язується прийняти надану правничу допомогу і оплатити її на погоджених сторонами умовах.

07.10.2024 між об`єднанням та клієнтом укладено додаткову угоду №07/10, відповідно до п. 1 якої в рамках договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №88365-1 від 17.11.2023 сторони погодили надання клієнту правової (професійної правничої) допомоги за підготовку, подачу процесуальних документів (документів по суті справи), підбір судової практики та участь у судових засіданнях по справі, в суді першої інстанції, за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 1 734 000,00 грн., які були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» в якості забезпечення виконання договору за договором №4600006939 від 23.12.2022 та Банківською гарантією №30253.

В п. 2 додаткової угоди №07/10 від 07.10.2024 сторони погодили вартість правової допомоги та її розрахунок: вироблення та узгодження правової позиції по справі, у тому числі аналіз актуальної судової практики, кваліфікація спірних правовідносин, вивчення документів клієнта, складання позовної заяви до Господарського суду міста Києва та формування і подання повного пакету документів до суду з додатками - 15 000,00 грн.; аналіз відзиву відповідача та складання відповіді на відзив за вказаною справою, формування та направлення інших документів до суду по суті спору - 8 000,00 грн.; представництво інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва під час здійснення господарського судочинства, у тому числі участь у судових засіданнях - 12 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 вказаної додаткової угоди строк оплати правової допомоги до 31.01.2025.

Згідно із актом приймання-передачі №16/01-1 від 16.01.2025 об`єднання надало, а клієнт прийняв належним чином надану правову допомогу згідно умов додаткової угоди №07/10 від 17.10.2024, правова (професійна правнича) допомога надана у повній відповідності із додатковою угодою №07/10 від 07.10.2024, загальна вартість наданої (професійної правничої допомоги) становить 35 000,00 грн., клієнт не має претензій до об`єднання щодо якості надання правової допомоги по додатковій угоді №07/10 від 07.10.2023 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №88365-1 від 17.11.2023.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» повністю сплатило Адвокатському об`єднанню «Синегор» вартість наданих на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №88365-1 від 17.11.2023 та додаткової угоди №07/10 від 07.10.2024 послуг, що підтверджується платіжною інструкцією №197 від 15.01.2025.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - «Закон») договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Згідно із статтею 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Згідно з ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 року).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Водночас, відповідно до частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід зазначити, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи відповідача, викладені в його запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення, щодо обґрунтованості і співмірності вартості надання правничої допомоги спростовуються встановленими вище обставинами та поданими позивачем доказами. Більш того, належних та допустимих доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи відповідач не надав.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 35 000,00 грн. є обґрунтований та пропорційний до предмета спору, з урахуванням ціни позову.

За таких обставин, на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129, 221, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» про розподіл судових витрат задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» (01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 39, офіс 12; ідентифікаційний код 42936402) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.01.2025.

Суддя В.П. Босий