Рішення

від 30.01.2025 по справі 910/14667/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2025Справа № 910/14667/24Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 2; ідентифікаційний код: 03359018)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна транспортна інфраструктура» (03148, м. Київ, вул. Кучера Василя, буд. 3; ідентифікаційний код: 42229523)

про стягнення 36886,90 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна транспортна інфраструктура» про стягнення 36886,90 грн, з яких 10372,36 грн пені, 5232,82 грн 3% річних та 21281,71 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору надання послуг №06-30 від 26.06.2023 не перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 341392,58 грн, у зв`язку з чим Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна транспортна інфраструктура» 391544,55 грн, з яких 341392,58 грн основного боргу, 41107,41 грн пені (за період з 06.01.2024 по 24.05.2024), 4265,07 грн 3% річних (за період з 06.01.2024 по 24.05.2024) та 4779,50 грн інфляційних втрат (за січень-квітень 2024 року) - справа №910/7038/24.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2024, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі №910/7038/24, позов Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» було задоволено повністю.

Наразі, звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідачем не виконано рішення суду у справі №910/7038/24, у зв`язку з чим в межах даної справи позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 10372,36 грн пені (за період з 25.05.2024 по 05.07.2024), 5232,82 грн 3% річних (за період з 25.05.2024 по 27.11.2024) та 21281,71 грн інфляційних втрат (за червень-жовтень 2024 року).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 відкрито провадження у справі №910/14667/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/14667/24 відповідач повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/14667/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2023 між Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасна транспортна інфраструктура» (виконавець) укладено Договір надання послуг №06-30, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується на свій ризик власними силами, засобами і способами відповідно до діючих норм і стандартів надати послуги з ремонту та експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства, а саме послуги з виконання поточного ремонту мосту через р. Десенка в м. Київ (Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь за кодом ДК 021:2015 - 45230000-8) (далі - Послуги).

Відповідно до п. 3.1 Договору надання послуг №06-30 від 26.06.2023 договірна ціна складає 214900008,88 грн.

Згідно з п. 5.5 Договору надання послуг №06-30 від 26.06.2023 підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідка про вартість виконаних робіт та витрати (ф. КБ-3), які складаються виконавцем та подаються для підписання замовнику.

Передача наданих послуг виконавцем та приймання їх замовником оформлюється Актами приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних робіт та витрати (ф. КБ-3). Акти приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) попередньо мають пройти експертизу в державній експертній організації. Виконавець укладає договір з такою експертною організацією на проведення перевірки Актів приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) щодо обсягів виконаних робіт та на відповідність державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а матеріалів, конструкцій, виробів - державним стандартам і технічним умовам, при цьому витрати на проведення експертизи покладаються на виконавця (п. 7.1 Договору надання послуг №06-30 від 26.06.2023).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору надання послуг №06-30 від 26.06.2023 відповідач виконав роботи на загальну суму 17069629,63 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №9 від 18.12.2023 на суму 8138531,04 грн, №10 від 18.12.2023 на суму 8182040,99 грн, №11 від 21.12.2023 на суму 604134,46 грн, №12 від 21.12.2023 на суму 144923,14 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №37 від 25.12.2023 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 8182040,99 грн, відповідно до платіжної інструкції №38 від 25.12.2023 - грошові кошти у розмірі 8138531,04 грн, відповідно до платіжної інструкції №39 від 25.12.2023 - грошові кошти у розмірі 604134,46 грн, відповідно до платіжної інструкції №40 від 25.12.2023 - грошові кошти у розмірі 144923,14 грн.

У п. 5.8 Договору надання послуг №06-30 від 26.06.2023 сторони погодили, що після розрахунків за виконані роботи виконавець сплачує замовнику кошти в сумі 2% від вартості таких робіт, за послуги щодо забезпечення технічною документацією, організацією, коригуванням та прийманням виконаних робіт на об`єкті та ін., шляхом перерахунку зазначених коштів на розрахунковий рахунок замовника.

26.12.2023 між сторонами підписано Акт надання послуг №1774 на суму 341392,58 грн (відповідно до п. 5.8 Договору надання послуг №06-30 від 26.06.2023).

Відповідно до п. 5.9 Договору надання послуг №06-30 від 26.06.2023 кошти, зазначені в пункту 5.8 цього Договору, перераховуються виконавцем на розрахунковий рахунок замовника протягом 10 (десяти) днів з моменту оплати замовником виконаних робіт на підставі документів, визначених пунктом 5.5 цього Договору.

Оскільки відповідач не перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 341392,58 грн, Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна транспортна інфраструктура» 391544,55 грн, з яких 341392,58 грн основного боргу, 41107,41 грн пені (за період з 06.01.2024 по 24.05.2024), 4265,07 грн 3% річних (за період з 06.01.2024 по 24.05.2024) та 4779,50 грн інфляційних втрат (за січень-квітень 2024 року) - справа №910/7038/24.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2024, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі №910/7038/24, позов Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» було задоволено повністю.

Наразі, звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідачем не виконано рішення суду у справі №910/7038/24, у зв`язку з чим в межах даної справи позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 10372,36 грн пені (за період з 25.05.2024 по 05.07.2024), 5232,82 грн 3% річних (за період з 25.05.2024 по 27.11.2024) та 21281,71 грн інфляційних втрат (за червень-жовтень 2024 року).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 11, частини першої статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

За частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільне зобов`язання передбачає наявність обов`язку боржника відносно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати від боржника виконання відповідного обов`язку, і таке зобов`язання в силу частин другої та третьої статті 11 Цивільного кодексу України може виникати на підставі договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо.

Загальні підходи до визначення змісту порушення зобов`язань містяться в статті 610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Отже, за змістом ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов`язання.

Тобто наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 9.12 Договору надання послуг №06-30 від 26.06.2023 сторонами погоджено, що за несвоєчасну сплату виконавцем коштів, передбачених пунктом 5.8 цього договору, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми невиконаних зобов`язань за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку в його обгрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна транспортна інфраструктура» пені у розмірі 10372,36 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обгрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна транспортна інфраструктура» 5232,82 грн 3% річних та 21281,71 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так як позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору, що підлягає сплаті, підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2422,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з платіжної інструкції №12530 від 15.10.2024 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тобто внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом (2422,40 грн), у зв`язку з чим на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна транспортна інфраструктура» (03148, м. Київ, вул. Кучера Василя, буд. 3; ідентифікаційний код: 42229523) на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 2; ідентифікаційний код: 03359018) пеню у розмірі 10372 (десять тисяч триста сімдесят дві) грн 36 коп., 3% річних у розмірі 5232 (п`ять тисяч двісті тридцять дві) грн 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 21281 (двадцять одна тисяча двісті вісімдесят одна) грн 71 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 2; ідентифікаційний код: 03359018) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп., сплачений за платіжною інструкцією №12530 від 15.10.2024.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак