Рішення

від 22.01.2025 по справі 910/14220/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025Справа № 910/14220/24Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ТопБудТранс» (03189, місто Київ, пров.Московський, будинок 2-Б, нежитлове приміщення 57, ідентифікаційний код юридичної особи 44498063) стягнення неустойки у розмірі 44 585 грн. 00 коп.Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТопБудТранс» (надалі також - «Відповідач») про стягнення неустойки у розмірі 44 585 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором про надання послуг з організації перевезення пасажирів залізничним транспортом від 21.06.2023 року в частині завантаження вантажу понад норму.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2024 року відкрито провадження у справі №910/14220/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.11.2024 року до електронного кабінету Позивача у порядку, визначеному законом, та рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Відповідача, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету Позивача та поверненням на адресу поштового конверту, за закінченням встановленого терміну зберігання, надісланого на адресу Відповідача. Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.11.2024 року була надіслана на офіційну електронну адресу Відповідача, що визначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ТопБудТранс» є 03189, місто Київ, пров.Московський, будинок 2-Б, нежитлове приміщення 57.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/14220/24 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТопБудТранс», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, ухвали суду повернуті підприємством зв`язку на адресу суду із відмітками про закінчення терміну зберігання та відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п.п. 91, 117, 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

При цьому, відповідно до п. 99-1 вказаних Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Таким чином, факт не звернення Відповідача для отримання листів до підприємства зв`язку протягом місяця та повернення останніх на адресу суду за закінченням терміну зберігання, застосовуючи принцип аналогії закону, свідчить про те, що Відповідач відсутній за вказаною адресою, тому Суд вважає судові рішення врученими в порядку ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Суд зазначає, що жодної іншої адреси або адреси електронної пошти відповідача суду не повідомлено.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

25.02.2020 Перевізником - Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - Позивач, Перевізник) оприлюднено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір). (а.с.8-37)

Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом Договору є організація та здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому д міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника (далі - Послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Договір є публічним договором, за яким перевізник взяв на себе обов`язок здійснювати надання послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до пунктів 9.3 та 9.4 договору та законодавства (пункт 1.5 договору).

Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на вебсайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що передбачено п. 1.6 Договору.

Згідно з п. 1.7 Договір укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.

21.06.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТопБудТранс» (далі - Замовник, Відповідач) подано Заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №32-44498063/2023-0001, в якій виразило волевиявлення укласти договір у порядку, встановленому статтею 634 Цивільного кодексу України. (а.с.39)

Пунктом 1.9 Договору визначено, що перевізник, за результатом розгляду заяви (акцепту), направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП (кваліфікованого електронного підпису) про дату укладення договору, присвоєння Замовнику коду Замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером Договору з Замовником.

Відповідно до п. 1.10 Договору, договір є укладеним з дня надання Замовнику Перевізником Інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. Договору.

Позивачем направлено Відповідачу повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №32-44498063/2023-0001 від 22.06.2023 року та присвоєно Замовнику коди: 1. відправника / одержувача: 8063; 2. платника 8380922 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером. (а.с.38)

Відповідно до п. 9.4 Договору, зміни (доповнення) до Договору, Перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на вебсайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП.

Зміни до Договору поширюються на всіх осіб, що приєднались до Договору (абз. 2 п. 9.4 Договору).

Замовлення та / або отримання послуг та / або їх оплата за Договором засвідчує повну згоду Замовника з Договором та змінами до нього (абз. 4 п. 9.4 Договору).

Зокрема, договором передбачено надання послуги з перевезення, в процесі якої Перевізник зобов`язується доставити довірений Замовником: а.11: аж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а Замовник зобов`язується сплатити за послуги у передбаченому цим Договором порядку.

Згідно з п.п. 2.1.1 та 2.1.2 Договору Замовник зобов`язаний надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів (далі - Система планування перевезень) з проставлянням ознаки, що містить умови надання послуг за наявності; до початку навантаження здійснювати проставлення електронної заявки на подачу вантажних вагонів відповідно до плану перевезень, а для власних вагонів перевізника за три доби до дати навантаження.

Відповідно до пункту 2.1.4 Договору, Замовник послуг зобов`язується оплачувати Перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передплати за кодом платника. самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов Договору, при цьому, враховуючи обсяг запланованих перевезень, вагонообігу, термін перебування вагону за межами України та інших послуг Перевізника.

Згідно з п.2.1.5 Договору Замовник послуг зобов`язується відшкодовувати Перевізнику витрати, пов?язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника, інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

У строки, встановлені розд. 4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу фор-ми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги(п. 2.1.7 Договору).

Згідно з п.3.4 Договору Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікування подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).

Строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік (пункт 7.4 Договору).

Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http//uz-cargo.com/ та діє до його припинення (пункт 12.1 Договору).

21.05.2024 року зі станції ПКП Шчебжешин ЛХС на станцію Ямниця Львівської залізниці на адресу ПрАТ «Івано-Франківськцемент» було відправлено вантаж - вугілля кам`яне у вагоні №61432373 масою вантажу 61660 кг, що підтверджується залізничною накладною №02508, платником за якою виступало Товариство з обмеженою відповідальністю «ТопБудТранс». (а.с.40-41)

Під час слідування вагону на станції Здолбунів Львівської залізниці проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу не відповідає масі вказаній відправником у накладній. Про даний факт складено Комерційний акт №350002/32 від 25.05.2024 року. (а.с.45)

У розділі 15 Комерційного акту №350002/32 від 25.05.2024 року зазначено, що при переваженні вагону на справних 150тн тензометричних вагонних вагах ст. Здолбунів, по документу значиться: брутто - не вказано, тара -24300 кг, нетто - 61600 кг, виявилось, що вага брутто - 94100 кг, тара- 24300 кг, вага нетто - 69800 кг, що більше ваги, зазначеної в документі на 8140 кг та вантажопідйомності на 300 кг.

16.07.2024 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію з вимогою сплатити штраф у розмірі 44 585 грн. 00 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 16.07.2024 р., списку згрупованих поштових відправлень, фіскального чеку. (а.с.110-114)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що що ним розраховано штраф відповідно до статті 118 Статуту. За таких підстав, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТопБудТранс» неустойки за неправильне зазначення маси вантажу у розмірі 44 585 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2024 року зі станції ПКП Шчебжешин ЛХС на станцію Ямниця Львівської залізниці на адресу ПрАТ «Івано-Франківськцемент» було відправлено вантаж - вугілля кам`яне у вагоні №61432373 масою вантажу 61660 кг, що підтверджується залізничною накладною №02508, платником за якою виступало Товариство з обмеженою відповідальністю «ТопБудТранс». (а.с.40-41)

Під час слідування вагону на станції Здолбунів Львівської залізниці проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу не відповідає масі вказаній відправником у накладній. Про даний факт складено Комерційний акт №350002/32 від 25.05.2024 року. (а.с.45)

У розділі 15 Комерційного акту №350002/32 від 25.05.2024 року зазначено, що при переваженні вагону на справних 150тн тензометричних вагонних вагах ст. Здолбунів, по документу значиться: брутто - не вказано, тара -24300 кг, нетто - 61600 кг, виявилось, що вага брутто - 94100 кг, тара- 24300 кг, вага нетто - 69800 кг, що більше ваги, зазначеної в документі на 8140 кг та вантажопідйомності на 300 кг.

Перевезення вантажів залізничним транспортом регулюється Статутом залізниць України (далі - Статут), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Правилами перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України.

Пунктом 4 Статуту визначено, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення, зокрема Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (СМГС), до якої Україна приєдналась 05.06.1992.

Ця угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні та в прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні (§1 ст.3 СМГС).

За відсутності відповідних положень в цій угоді застосовується національне законодавство тієї сторони, в якій уповноважена особа реалізує свої права (ст.5 СМГС).

Порядок застосування умов цієї угоди, а також спеціальні умови перевезень окремих видів вантажів встановлюються Правилами перевезень вантажів (додаток 1 до цієї угоди) (§1 ст.8 СМГС).

Відповідно до договору перевезення перевізник зобов`язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, узгодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу (§1 ст.14 СМГС).

Укладення договору перевезення підтверджується накладною (§3 ст.14 СМГС). Невірні або неточні відомості, внесені до накладної, а також втрата накладної перевізником не впливають ні на існування ні на дійсність договору перевезення (§4 ст.14 СМГС).

Відповідно до §1 ст.16 СМГС відправник забезпечує правильність відомостей та заяв, зазначених ним у накладній. Він несе відповідальність за всі наслідки від неправильного, неточного чи неповного зазначення цих відомостей та заяв, а також за їх внесення у невідповідну графу накладної.

Якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов`язком: відправника перевізникам, що беруть участь у перевезенні вантажу, за винятком перевізника, що видає вантаж за здійснюване ними перевезення; одержувача - перевізнику, який видає вантаж, за здійснюване ним перевезення. Відносно неустойки діє такий же порядок (§1 ст.31 СМГС).

Якщо відправник або одержувач виконання своїх обов`язків передбачених §1 даної статті покладають на третю особу, то ця особа має бути вказана відправником у накладній в якості платника і повинна мати договір із відповідним перевізником (§2 ст.31 СМГС).

Судом встановлено, що відповідно до графи №23 залізничної накладної №02508 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТопБудТранс" є платником, а отже є відповідальним за всіма платежами, що виникають в процесі перевезення.

Провізні платежі і неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якому проводиться оплата (§5 ст.31 СМГС).

Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов`язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосовуваними тарифами і викликані причинами, не залежними від перевізника. Дані витрати встановлюються на дату їх виникнення окремо для кожної відправки і підтверджуються відповідними документами (§1 ст.32 СМГС).

Відшкодування додаткових витрат здійснюється в порядку, передбаченому статтею 31 "Сплата провізних платежів і неустойок" (§2 ст.32 СМГС).

У відповідності до ч.ч.1, 2, 4 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

У відповідності до п.3 §3 ст.16 СМГС стягується неустойка за перевантаження вагону понад його вантажопідйомність.

Неустойка згідно п.3 цього параграфу стягується у відповідності з приписами ст.31 "Сплата провізних платежів і неустойок" у п`ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу, належної перевізнику, який виявив цей надлишок (абз.8 §3 ст.16 СМГС).

Судом встановлено, що на підставі положень ст.16 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення Позивачем було нараховано Відповідачу неустойку у розмірі 44 585 грн. 00 коп. за перевезення надлишку маси вантажу у вагоні №61432373 за залізничною накладною №02508.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача про стягнення неустойки за перевезення надлишку маси вантажу у загальному розмірі 44 585 грн. 00 коп., приходить до висновку про його обґрунтованість.

За таких підстав, оскільки факт порушення Відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений та документально підтверджений, позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТопБудТранс» про стягнення неустойки у розмірі 44 585 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов користь Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТопБудТранс» (03189, місто Київ, пров.Московський, будинок 2-Б, нежитлове приміщення 57, ідентифікаційний код юридичної особи 44498063) на користь Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) неустойку у розмірі 44 585 (сорок чотири тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22 січня 2025 року.

Суддя О.В. Чинчин