Ухвала

від 30.01.2025 по справі 911/1193/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1193/24

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. у справі

про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Без виклику учасників справи

УСТАНОВИЛА:

1. Ухвалою Господарського суду Київської області (далі суд) від 27.05.2024, зокрема: відкрито провадження у справі № 911/1193/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , боржник); введено процедуру реструктуризації боргів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ); призначено керуючим реструктуризацією арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво № 190 від 12.02.2013, далі керуюча реструктуризацією); призначено попереднє засідання на 04.07.2024.

Ухвалою суду від 18.07.2024, за результатами попереднього засідання, призначено судове засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 29.08.2024.

Ухвалою суду від 12.08.2024 визнанні вимоги (з правом дорадчого голосу) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», кредитор) до боржника у загальному розмірі 2 327 388,57 грн.

Ухвалою суду від 29.08.2024 за клопотання керуючої реструктуризації відкладено судове засідання на 16.09.2024, та установлено строк для надання суду проєкту плану реструктуризації боржника до 12.09.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

Так, на підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні неодноразово оголошувалася перерва. Черговий розгляд справи призначений на 11.11.2024.

Водночас, у період із 11.11.2021 по 13.11.2021 суддя Янюк О.С. перебувала у відпустці, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 11.11.2021 не відбулося, а тому, ухвалою суду від 14.11.2024 останнє було призначено на 25.11.2024.

Ухвалою суду від 25.11.2024 задоволено клопотання керуючої реструктуризацією Белінської Н.О. та оголошено перерву у судовому засіданні до 23.12.2024.

У свою чергу, 12.12.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» від керуючої реструктуризацією надійшла заява (вх. № 4290) в якій просить затвердити план реструктуризації боргів ОСОБА_2 у долученій до заяви редакції станом на 15.10.2024.

23.12.2024, на підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні було оголошено перерву до 16.01.2025, визнано яку кредитора обов`язковою (протокол судового засідання від 25.11.2024, ухвала про виклик від 23.12.2024). У свою чергу, вказану ухвалу про виклик у відповідності п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України до електронного кабінету ТОВ «ФК «ЄАПБ», що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Проте кредитор у судове засідання не з`явився. Разом із цим, 16.01.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ОСОБА_3 подано до суду клопотання від імені ТОВ «ФК «ЄАПБ» (вх. № 620/25), в якому просив перенести судове засідання на іншу дату та забезпечити проведення такого засідання у режимі відео конференції. На підставі ст. 170 ГПК України, з огляду на відсутність доказів наявності повноважень діяти у порядку самопредставництва/наявності статусу адвоката залишив зазначене клопотання без розгляду (протокол судового засідання від 16.01.2025). Крім того, заявляючи відповідне клопотання заявником також не були враховані положення ч.1 ст.197 ГПК України.

2. Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

За змістом ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У свою чергу, ч. 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України, зокрема, ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 135 ГПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Відповідно до ч. 7 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Частиною 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», зокрема, установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 3 028,00 грн.

З огляду на те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не виконано вимоги ухвали суду від 23.12.2024, у частині забезпечення явки свого представника у судове засідання без зазначення поважних причин неможливості такого забезпечення, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до кредитора заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 6 056,00 грн (3 028,00*2).

3. Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст.135 ГПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 12, 18, 42, 135, 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; ідентифікацій код 35625014) у дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 6 056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 коп.).

Стягувач: Державна судова адміністрація України (01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; ідентифікаційний код 26255795);

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; ідентифікацій код 35625014)

2. Ухвала набирає законної сили 30.01.2025 у відповідності до ч. 2 ст. 235 ГПК України.

3. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців, тобто, до 30.04.2025.

4. Ухвала про стягнення штрафу може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

5. Примірник ухвали надіслати Державній судовій адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5).

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 30.01.2025.