Рішення

від 30.01.2025 по справі 913/467/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Харків Справа № 913/467/24

Провадження № 3/913/467/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ

до Комунального некомерційного підприємства «Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Старобільської міської ради Луганської області, м. Старобільськ Луганської області

про стягнення 248 423 грн 41 коп.

без повідомлення (виклику) сторін

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 27.11.2024 через підсистему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Старобільської міської ради Луганської області про стягнення боргу за поставлений природний газ за договором постачання природного газу від 22.11.2021 № 11-1143/21-БО-Т в сумі 157 765 грн 86 коп., пені в сумі 30 731 грн 37 коп., 3% річних в сумі 11 921 грн 80 коп., інфляційних втрат в сумі 48 004 грн 38 коп., всього 248 423 грн 41 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Комунальним некомерційним підприємством «Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Старобільської міської ради Луганської області зобов`язань з оплати поставленого природного газу у січні-лютому 2022 року за договором постачання природного газу від 22.11.2021 № 11-1143/21-БО-Т, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, на яку нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.12.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/467/24, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, зобов`язано позивача протягом 2 днів з дня отримання цієї ухвали надіслати відповідачу копію позовної заяви та копії доданих до неї документів на адресу електронної пошти: star.pmsd@ukr.net, докази надіслання надати суду, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

03.12.2024 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання від 03.12.2024 № б/н про долучення до матеріалів справи доказів надсилання позовної заяви з додатками на електронну адресу відповідача.

17.12.2024 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив від 16.12.2024 № б/н, в якому останній визнав позовні вимоги в частині суми основного боргу в розмірі 157 765 грн 86 коп. та зазначив про наявність форс-мажорних обставин, засвідчених листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, які вплинули на невиконання зобов`язань за договором постачання природного газу. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат просить відмовити через неузгоджений обсяг спожитого газу за січень-лютий 2022 року та не підписані обома сторонами акти приймання-передачі природного газу за січень-лютий 2022 року.

23.12.2024 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив від 23.12.2024 № б/н, в якій позивач на доводи відповідача щодо підписання актів приймання-передачі зазначає, що відповідачем було проігноровано обов`язок та не надано актів розподілу природного газу за січень-лютий 2022 року. Оскільки відповідач ухилився від документального оформлення спожитих обсягів природного газу та не повернув підписані акти, тому обсяги спожитого природного газу у січні та лютому 2022 року було встановлено відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в договорі.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», EIC-код 56Х930000010610Х (далі за текстом - постачальник, позивач) та Комунальним некомерційним підприємством «Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Старобільської міської ради Луганської області, EIC-код 56ХS0001291BT00Y (далі за текстом - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № 11-1143/21-БО-Т (далі за текстом - договір (аркуші справи 18-23), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб (п. 1.2 договору).

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України. (п. 1.3 договору).

Споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач (п. 1.4 договору).

У разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ «Оператор газопровідної системи «Луганськгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (договори) (п. 1.5 договору).

За умовами п. 2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 56 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис.куб.м.): жовтень 2021 - 1; листопад 2021 - 5; грудень 2021 - 10; січень 2022 - 9; лютий 2022 - 9; березень 2022 - 5; квітень 2022 - 1; травень 2022 - 0; червень 2022 - 0; липень 2022 - 0; серпень 2022 - 0; вересень - 0; жовтень 2022 - 1; листопад 2022 - 5; грудень 2022 - 10, всього - 56.

Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (п.п. 2.1.3 п. 2.1 договору).

Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3 договору).

За приписами п. 2.4 договору перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п. 3.1 договору).

Постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п. 3.2 договору).

Постачання (включення споживача до Реєстру споживачів постачальника) та використання (відбір) природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог пункту 5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору постачальник із застосуванням ресурсів інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу. На запит постачальника споживач надає інформацію щодо планового використання газу за розрахунковий період (місяць) в розрізі добових обсягів та до 13:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо фактичних обсягів використання газу за минулу добу, планових обсягів використання газу на наступну добу та до 24:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо використання газу за поточну добу.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 договору).

Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п.п. 3.5.1 п. 3.5 договору).

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п.п. 3.5.2 п. 3.5 договору).

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.п. 3.5.3 п. 3.5 договору).

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п.п. 3.5.4 п. 3.5 договору).

За умовами п. 4.1 договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13 658,42 грн.,

крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16 554,00 грн.

Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 772 520 грн 00 коп., крім того ПДВ - 154 504 грн 00 коп., разом з ПДВ - 927 024 грн 00 коп. (п. 4.3 договору).

Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п. 5.1 договору).

Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди (п. 5.3 договору).

Згідно з п. 5.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов`язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу.

За умовами п. 6.2 договору споживач зобов`язаний, зокрема, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Постачальник має право, зокрема, отримати оплату за переданий за цим договором природний газ в розмірі та строки, визначені цим договором (п. 6.3 договору).

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п. 7.1 договору).

У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

Збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов`язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених цим договором та чинним законодавством України (п. 7.6 договору).

Згідно з п. 10.5 договору виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п`ять років (п. 11.3 договору).

Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до « 31» грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1 договору).

Сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору: усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 13.5 та 13.6 цього договору (п. 13.4 договору).

Як вбачається із наданої до матеріалів справи копії договору про постачання природного газу від 22.11.2021 № 11-1143/21-БО-Т, договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.

На виконання зобов`язань за договором позивачем у період з січня по лютий 2022 року поставлено відповідачу природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, зокрема:

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 обсяг споживання у січні 2022 року становить 6,49938 тис.куб.м. на загальну суму 107 590 грн 70 коп. з ПДВ (аркуш справи 24);

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 обсяг споживання у лютому 2022 року становить 3,03100 тис.куб.м. на загальну суму 50 175 грн 16 коп. з ПДВ (аркуш справи 25).

Обсяг поставленого відповідачу природного газу підтверджується інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» від 25.10.2024 № ТОВВИХ-24-16198 (аркуші справи 31-33), відповідно до якої, зокрема, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-код 56ХS0001291BT00Y у період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та віднесений в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56Х930000010610Х), становить: з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 6 499,38 м3; з 01.02.2022 по 25.02.2022 - 3 031,00 м3, та даними з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача (аркуш справи 35).

Позивач зазначає, що споживачем за договором не підписано акти приймання-передачі природного газу за січень по лютий 2022 року, у зв`язку з чим, враховуючи дані інформаційної платформи обсяги спожитого природного газу у січні та лютому 2022 року є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що угоджена сторонами в договорі.

Відповідач за поставлений природний газ у січні та лютому 2022 року у встановлений договором строк не розрахувався.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо оплати вартості поставленого природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача боргу в сумі 157 765 грн 86 коп., пені в сумі 30 731 грн 37 коп., 3% річних в сумі 11 921 грн 80 коп., інфляційних втрат в сумі 48 004 грн 38 коп.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов`язання в силу вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України). Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Правові засади функціонування ринку природного газу України регламентовані Законом України від 09.04.2015 № 329-III «Про ринок природного газу».

Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Постачання природного газу згідно з здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. (частини 1-3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу»).

Правовідносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі за текстом - Правила).

Згідно з п. 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Відповідно до п. 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі за текстом - Кодекс ГТС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов`язку постачати природний газ споживачу.

Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання (абз. 1 п. 11 розділу ІІ Правил).

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача (абз. 2 п. 11 розділу ІІ Правил).

Відповідно до п. 13 розділу II Правил за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

У пунктах 20, 21 розділу ІІ Правил визначено, що постачальник зобов`язаний забезпечувати постачання природного газу на умовах, визначених договором постачання природного газу, а споживач - своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договором.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідач у період з 30.11.2021 по 28.02.2022 був закріплений за постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», що підтверджується інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» від 25.10.2024 № ТОВВИХ-24-16198.

Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу у січні-лютому 2022 року у обсязі 9,53038 тис.куб.м. також підтверджується інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» від 25.10.2024 № ТОВВИХ-24-16198 та даними з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS0001291BT00Y.

Обсяги поставленого природного газу також підтверджуються актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 на суму 107 590 грн 70 коп. та від 28.02.2022 на суму 50 175 грн 16 коп., які не підписані з боку відповідача.

За поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві та відповіді на відзив, відповідачем було проігноровано обов`язок та не надано актів розподілу природного газу за січень-лютий 2022 року. Оскільки відповідач ухилився від документального оформлення спожитих обсягів природного газу та не повернув підписані акти, тому обсяги спожитого природного газу у січні та лютому 2022 року було встановлено відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС.

Разом з цим, суд звертає увагу, що згідно з умовами п.п. 3.5.1 п. 3.5 договору споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

У пункті 5.1 договору сторони погодили, що у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Таким чином, на споживача покладений обов`язок з надання постачальнику копії акту надання послуг з розподілу/транспортування газу на підставі даних комерційного вузла обліку, відповідно до якого постачальник складає та направляє споживачеві акт приймання-передачі природного газу.

Наразі в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов`язку відповідно до п.п. 3.5.1 п. 3.5 договору.

Докази звернення відповідача до позивача з вимогою про направлення йому актів від 31.01.2022 та 28.02.2022 згідно вимог п.п. 3.5.2 п. 3.5 договору також відсутні.

Оскільки відповідачем не надано позивачу актів розподілу природного газу, тому позивач визначив обсяг спожитого споживачем природного газу у спірний період відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС.

Відповідачем не надані суду докази того, що використані позивачем дані, розміщені оператором ГТС на інформаційній платформі щодо остаточної алокації відборів газу відповідача за січень-лютий 2022 року, є неповними чи невірними, або такими, що відрізняються від даних самого споживача або оператора ГРМ.

Також, суд враховує, що за умовами п. 6.2 договору та п. 11 розділу ІІ Правил обов`язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача. Сама по собі обставина не отримання, не підписання споживачем актів прийому-передачі не звільняє останнього від оплати спожитого природного газу.

Отже, враховуючи дані інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача - Комунального некомерційного підприємства «Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Старобільської міської ради Луганської області (EIC-код 56ХS0001291BT00Y), відповідачем у період з січня по лютий 2022 року спожито природний газ в обсязі 9,53038 тис.куб.м. на суму 157 765 грн 86 коп.

За умовами п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Відповідно до умов п. 5.1 договору відповідач за поставлений у січні 2022 року природний газ на суму 107 590 грн 70 коп. зобов`язаний був розрахуватися до 15.03.2022, а за поставлений у лютому 2022 року природний газ на суму 50 175 грн 16 коп. - до 15.04.2022, проте цього не зробив.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ у січні-лютому 2022 року складає 157 765 грн 86 коп.

Разом з цим, судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача - Комунального некомерційного підприємства «Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Старобільської міської ради Луганської області, відповідно до інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: вул. Слобожанська, будинок 21, м. Старобільськ, Луганська область, 92703.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, до якого включена Старобільська міська територіальна громада, територія якої є тимчасово окупованою з 28.02.2022 й до теперішнього часу.

Тобто, у період, за який позивач просить стягнути заборгованість за поставлений ним природний газ відповідачу (28.02.2022), місцезнаходженням відповідача є тимчасово окупована територія України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі за текстом - Закон) правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації (п. 7 ч. 11 Закону).

Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1-3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

За приписами абз. 2 ч. 3 ст. 4 Закону в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Частиною 2 ст. 131 «Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території» Закону на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 4 цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 Закону положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

Аналогічні положення містить і ч. 1 ст. 13 «Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території» Закону.

Воєнний стан в Україні був введений з 24.02.2022 із 05 год. 30 хв. Указом Президента України № 64/2022 та неодноразово продовжувався.

06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військової адміністрації.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією» датою тимчасової окупації Старобільської міської територіальної громади визначено 28.02.2022.

Отже, територія Старобільської міської територіальної громади визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, з чого вбачається, що положення статей 13 та 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на такі території з урахування ч. 1 статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

Враховуючи викладене та приписи ст. 2 Закону, суд зазначає, що його дія розповсюджується на спірні правовідносини у даній справі.

Отже, 28.02.2022 позивач не мав права здійснювати господарську діяльність щодо постачання природного газу відповідачу.

Таким чином, враховуючи дані інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача - Комунального некомерційного підприємства «Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Старобільської міської ради Луганської області (ЕІС-код 56ХS0001291BT00Y), позовна вимога позивача про стягнення боргу є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в сумі 155 547 грн 62 коп. за поставлений природний газ за період з 01.01.2022 по 27.02.2022 в обсязі 9,39638 тис.куб.м.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення боргу в сумі 2 218 грн 24 коп. за поставлений 28.02.2022 природний газ в обсязі 0,13400 тис.куб.м. слід відмовити, у зв`язку з відсутністю у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов`язання їх сплачувати.

Відносно доводів відповідача щодо невиконання умов договору в частині оплати переданого природного газу у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) чітко визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40(3).

Відповідно до ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За умовами п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)

засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 Регламенту).

Отже, у Законі та Регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом.

В матеріалах справи відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України щодо договору постачання природного газу від 22.11.2021 № 11-1143/21-БО-Т.

Крім того, суд звертає увагу на те, що за загальним правилом неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання основного зобов`язання в цілому.

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за договором постачання природного газу від 22.11.2021 № 11-1143/21-БО-Т.

Отже, посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку споживач зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пені, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем за порушення строків оплати відповідачем поставленого природного газу у січні та лютому 2022 року нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 30 731 грн 37 коп., у тому числі:

- за зобов`язаннями січня 2022 року в сумі 20 132 грн 72 коп. за період з 16.03.2022 по 15.09.2022;

- за зобов`язаннями лютого 2022 року в сумі 10 598 грн 65 коп. за період з 16.04.2022 по 15.10.2022.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Зазначені правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Позивачем за прострочення оплати відповідачем поставленого природного газу у січні та лютому 2022 року нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 11 921 грн 80 коп. та інфляційні втрати в сумі 48 004 грн 38 коп., у тому числі:

- за зобов`язаннями січня 2022 року - 3% річних в сумі 8 217 грн 43 коп. за період з 16.03.2022 по 30.09.2024; інфляційні втрати в сумі 34 092 грн 14 коп. за період з квітня 2022 року по вересень 2024 року;

- за зобов`язаннями лютого 2022 року - 3% річних в сумі 3 704 грн 37 коп. за період з 16.04.2022 по 30.09.2024; інфляційні втрати в сумі 13 912 грн 24 коп. за період з травня 2022 року по вересень 2024 року.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, 3% річних на інфляційних втрат за зобов`язаннями січня 2022 року, суд зазначає, що він є арифметично правильним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв`язку чим позовні вимоги позивача про стягнення пені в сумі 20 132 грн 72 коп. за період з 16.03.2022 по 15.09.2022, 3% річних в сумі 8 217 грн 43 коп. за період з 16.03.2022 по 30.09.2024 та інфляційних втрат в сумі 34 092 грн 14 коп. за період з квітня 2022 року по вересень 2024 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за зобов`язаннями лютого 2022 року, суд зазначає, що з огляду на відсутність підстав для стягнення з відповідача боргу за поставлений 28.02.2022 природний газ, судом здійснено власний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати поставленого природного газу за період з 01.02.2022 по 27.02.2022 на суму боргу в розмірі 47 956 грн 92 коп. та встановлено, що нарахуванню підлягають пеня за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 в сумі 10 130 грн 08 коп., 3% річних за період з 16.04.2022 по 30.09.2024 в сумі 3 540 грн 61 коп., інфляційні втрати за період з травня 2022 року по вересень 2024 року (приріст індексу споживчих цін - 127,7%) в сумі 13 284 грн 07 коп.

Враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем поставленого природного газу, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення пені в сумі 10 130 грн 08 коп., 3% річних в сумі 3 540 грн 61 коп., інфляційних втрат в сумі 13 284 грн 07 коп.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити.

Всього підлягає стягненню 244 944 грн 67 коп., у тому числі: борг в сумі 155 547 грн 62 коп., пеня в сумі 30 262 грн 80 коп., 3% річних в сумі 11 758 грн 04 коп., інфляційні втрати в сумі 47 376 грн 21 коп.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 939 грн 34 коп.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального некомерційного підприємства «Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Старобільської міської ради Луганської області про стягнення 248 423 грн 41 коп. задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Старобільської міської ради Луганської області, місцезнаходження: вул. Слобожанська, будинок 21, м. Старобільськ, Луганська область, 92703, ідентифікаційний код 38325425 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», місцезнаходження: вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676 борг в сумі 155 547 грн 62 коп., пеню в сумі 30 262 грн 80 коп., 3% річних в сумі 11 758 грн 04 коп., інфляційні втрати в сумі 47 376 грн 21 коп., судовий збір в сім 2 939 грн 34 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

5.Повне рішення складено - 30.01.2025.

Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ