Ухвала

від 29.01.2025 по справі 916/270/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/270/25

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши заяву (вх. № 2-100/25 від 27.01.2025) заступника керівника Подільської окружної прокуратури про забезпечення позову у справі

за позовом заступника керівника Подільської окружної прокуратури (66302, Одеська обл., м. Подільськ, просп. Шевченко, буд. 10)

в інтересах держави в особі:

1) Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (67900, Одеська обл., Подільський район, с-ще Окни, вул. Незалежності, буд. 2; код ЄДРПОУ 04379924)

2) Південного офісу Держаудитслужби (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; код ЄДРПОУ 40477150)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» (66303, Одеська обл., Подільський район, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 281; код ЄДРПОУ 39103990)

про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення штрафних санкцій у розмірі 74 496,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (позивач-1) та Південного офісу Держаудитслужби (позивач-2) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод», в якому просить суд:

1) визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 29.12.2023 до договору закупівлі № 306 від 19.10.2023, укладеного між Окнянською селищною радою та ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод»;

2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» на користь Окнянської селищної ради штрафні санкції у сумі 74 496,11 грн.

В обґрунтування позову посилається на встановлення в ході виконання повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявності підстав для представництва інтересів держави за фактом неналежного виконання умов договору про виконання робіт, укладеного із залученням бюджетних коштів.

Зазначає, що за результатами процедури закупівлі UA-2023-10-04-000871-а 19.10.2023 між позивачем-1 та відповідачем було укладено договір № 306 на виконання робіт: Капітальний ремонт водовідвідного лотка від вул. Херсонська до вул. Ягорлицька, смт Окни, Подільського району, Одеської області, на суму 2 194 232,71 грн, зі строком виконання до 31.12.2023.

Вказує, що протягом 2023 року відповідачем було виконано частину робіт на загальну суму 1 874 506,86 грн, а в подальшому між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою, зокрема, змінено термін закінчення робіт до 31.12.2024.

Прокурор стверджує, що вказану додаткову угоду укладено з порушенням вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 180 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Вважає спірну додаткову угоду недійсною в силу приписів ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки її укладено без наявності передбачених законом та договором підстав.

Звертає увагу, що відповідач прострочив терміни виконання робіт на 163 дні (період з 01.01.2024 по 11.06.2024), що є підставою для нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) у загальному розмірі 74 496,11 грн. На переконання прокурора, посилаючись на додаткову угоду № 1, якою необґрунтовано продовжено строк дії договору та термінів виконання робіт, відповідач намагався уникнути виконання передбачених договором зобов`язань, а саме відповідальності, передбаченої п.п. 4.1. 4.2. договору.

Разом із позовною заявою прокурор подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

1) накладання арешту на грошові кошти відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» (66303, Одеська обл., Подільський район, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 281; код ЄДРПОУ 39103990), в розмірі 74 496,11 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову;

2) накладання арешту на нерухоме майно, яке належить або буде належати Товариству з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» (66303, Одеська обл., Подільський район, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 281; код ЄДРПОУ 39103990) у майбутньому з метою його подальшої реалізації для погашення заборгованості.

Заяву про забезпечення позову прокурор мотивує тим, що запропоновані заходи забезпечення позову, з урахуванням предмета позову, є співмірними та обґрунтованими, спрямованими на забезпечення ефективного захисту та поновлення порушених інтересів держави у бюджетній сфері у разі задоволення позову. При цьому вказує, що відповідач, у випадку невжиття відповідних заходів, матиме безумовну можливість у будь-який момент розпорядитись коштами та відчужити своє майно, що фактично призведе до неможливості поновлення прав позивача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною першою статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За приписами ч.ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, розглядаючи питання забезпечення позову у справах про стягнення заборгованості, сформулювала такі висновки:

- у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23);

- можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Необхідно відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів (пункт 24);

- накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами (пункт 30);

- за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми позову доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів (пункт 31).

Предметом позову у справі є немайнова вимога прокурора про визнання недійсною додаткової угоди до договору та майнова вимога про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 74 496,11 грн.

Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач, до якого звернено майнову вимогу про стягнення 74 496,11 грн, необхідну суму грошових коштів для виконання рішення.

Відтак, суд вважає, що заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти підлягає задоволенню, оскільки накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову є гарантією того, що рішення суду буде виконано та позивач отримає задоволення своїх вимог, у разі задоволення позову судом.

Крім того, суд враховує, що встановлення обставин щодо можливого вибуття грошових коштів з власності відповідача, їх зменшення або зникнення є застосуванням завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Подібний висновок, який суд враховує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України, викладено в Постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22. За таких обставин суд вважає, що заявником дотримано вимоги щодо наведеного стандарту доказування.

Щодо заяви в частині накладення арешту на нерухоме майно суд зазначає наступне.

Так, прокурор просить накласти арешт на нерухоме майно, яке належить або буде належати Товариству з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» (66303, Одеська обл., Подільський район, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 281; код ЄДРПОУ 39103990) у майбутньому з метою його подальшої реалізації для погашення заборгованості.

Як вже було зазначено, згідно з висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми позову доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.

Суд зазначає, що накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору, або ж не обмежуючись ціною позову, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Отже, заява прокурора в цій частині підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, поряд з арештом грошових коштів, саме в межах ціни позову, оскільки лише в такому випадку буде дотримано співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, що передбачено ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.

Суд враховує, що накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

При цьому слід зазначити, що у разі задоволення позову у цій справі, відповідач матиме можливість виконати рішення суду, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно, на яке накладено арешт в ході виконавчого провадження.

Таким чином, заява прокурора про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладання арешту на нерухоме майно, яке належить або буде належати Товариству з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» (66303, Одеська обл., Подільський район, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 281; код ЄДРПОУ 39103990), та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» (66303, Одеська обл., Подільський район, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 281; код ЄДРПОУ 39103990), які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову в межах ціни позову в розмірі 74 496,11 грн.

Приймаючи до уваги, що вказані заходи забезпечення позову застосовуються виключно до закінчення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків судового розгляду, суд доходить висновку, що вжиття саме таких заходів є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.

Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву (вх. № 2-100/25 від 27.01.2025) заступника керівника Подільської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить або буде належати Товариству з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» (66303, Одеська обл., Подільський район, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 281; код ЄДРПОУ 39103990), та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» (66303, Одеська обл., Подільський район, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 281; код ЄДРПОУ 39103990), які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах ціни позову в розмірі 74 496,11 грн.

Стягувач: Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області (67900, Одеська обл., Подільський район, с-ще Окни, вул. Незалежності, буд. 2; код ЄДРПОУ 04379924).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» (66303, Одеська обл., Подільський район, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 281; код ЄДРПОУ 39103990).

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання у строк, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвала набирає законної сили 29 січня 2025 р. та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги у строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Волков Роман Володимирович