Рішення

від 30.01.2025 по справі 916/4931/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4931/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний транспортний оператор (Фонтанська дорога, 6, корп. 1, м. Одеса, 65049)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Портінвест Лоджистік (вул. Праці, 9/1 м. Чорноморськ, Одеський район, Одеська обл., 68000)

про стягнення 92885,17 грн,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародний транспортний оператор звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Портінвест Лоджистік, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 92885,17 грн, з яких: основний борг в сумі 77600,00 грн; неустойка в сумі 10242,78 грн; 3% річних в сумі 1176,72 грн; інфляційні втрати в сумі 3865,67 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору транспортно-експедиторського обслуговування від 13.09.2022 № 1309/22 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості за понаднормативне користування вагонами.

02.12.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 98-121, т.1), в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову з таких підстав: cторонами договору не визначено розмір плати за користування вагонами понад нормативний час, який виникає у випадках, передбачених пунктом 3.4.4. договору, адже це прямо не зазначено у додатковій угоді №10; вагони у спірних правовідносинах були використані у здвоєній операції, тобто після вивантаження вантажу відповідача в ті ж самі вагони було навантажено вантаж іншого клієнта позивача, а з аналізу дат навантаження вантажу, до якого відповідач не має відношення, можна зробити висновок про безпідставність проведених позивачем нарахувань; як стверджує відповідач, позивач уклав договір з іншим замовником на здійснення перевезення зі станції Кривий Ріг у тих самих вагонах, які були використані під перевезення вантажу - сіль технічна за заявкою відповідача, таким чином, позивач нарахував на відповідача плату за понаднормове користування вагонами, які по факту перебували у очікуванні навантаження іншим вантажем; відповідач наголошує, що позивач до позовної заяви не надав належних доказів того, що понаднормове користування вагонами №61204236, 61206330, 60636685, 61489076 відбулось з вини відповідача; як зазначає відповідач, він передчасно підписав акти наданих послуг та намагався отримати від позивача докази понаднормового користування вагонами саме з вини відповідача, про що свідчать листи №05/24-49 від 16.05.2024 та №05/24-63 від 04.06.2024, у яких відповідач не визнає нараховані штрафні санкції та просить позивача сторнувати акти наданих послуг № 345 від 15.04.2024, № 368 від 19.04.2024 та № 381 від 23.04.2024, проте жодних доказів виникнення понаднормового користування вагонами відповідачем з боку позивача надано не було та єдиним доказом нарахування понаднормового користування вагонами у позивача є підписані відповідачем акти наданих послуг.

У відповіді на відзив (а.с. 122-130, т.1) позивач наголосив про таке: розмір плати за понаднормове користування вагонами погоджений між сторонами у додатковій угоді № 10; для розрахунку часу перебування вагонів позивача під навантаженням (вивантаженням) у відповідача та визначення розміру плати за користування вагонами понад нормативний час, позивачем до суду надано саме необхідну та визначену договором інформацію про вагонні операції, згідно електронної бази філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Укрзалізниця», яка має значення в даному випадку (операція ОТОТ, операція ОКОТ), при цьому, інформація про дату та час операцій ОТОТ та операцій ОКОТ на спірні вагони, яка надана позивачем, абсолютно ідентична та повністю співпадає з інформацією про дату та час операцій ОТОТ та операцій ОКОТ на ці вагони у довідки ГІОЦ УЗ, яку надав відповідач; відповідно до пункту 3.4.4. договору наявність або відсутність інформації про дату вивантаження та навантаження вагонів не тягне за собою зміну суми розрахунку плати за користування вагонами понад нормативний час та не скасовує обов`язок відповідача по його сплаті; відповідач укладаючи договір свідомо взяв на себе зобов`язання щодо оплати послуг, пов`язаних з його виконанням, у свою чергу позивач, при нарахуванні плати за понад нормативне користування вагонами, діяв виключно у відповідності та на підставі договору та діючого законодавства України.

Відповідач правом на подання суду письмових заперечень відповідно до ст. 167 ГПК України не скористався.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний транспортний оператор було залишено без руху із встановленням позивачу п`ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.

Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 18.11.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний транспортний оператор було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4931/24; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Обставини справи

13.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародний транспортний оператор (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Портінвест Лоджистік (клієнт) був укладений договір транспортно-експедиторського обслуговування № 1309/22 (а.с. 30-44, т.1), відповідно до умов якого експедитор приймає на себе зобов`язання за плату і за рахунок клієнта надати транспортно - експедиторські послуги відповідно до вимог чинного законодавства України і держав, по території яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, вказаних у цьому договорі (п.1.1.).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що експедитор, за дорученням клієнта і на підставі наданих клієнтом заявок надає, зокрема, наступні види транспортно-експедиторських послуг: організовує перевезення вантажів залізничним транспортом по території України, країн СНД або по території третіх країн згідно наданих клієнтом заявок та відповідно до вимог Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України та інших нормативних документів Укрзалізниці; здійснює розрахунки із залізницями, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів за його рахунок; надає інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що не суперечать чинному законодавству України і угодам в галузі міжнародних перевезень. Також цей договір регулює взаємовідносини між клієнтом і експедитором в частині плати за користування рухомим складом і його збереження у випадках організації перевезень вантажів по заявках клієнта.

Відповідно до підп. 2.3.6., 2.3.11., 2.3.14. п. 2.3. договору клієнт зобов`язується, зокрема: проводити оплату послуг, що надаються, в порядку, передбаченому цим договором; приймати, затверджувати (підписувати) та повертати експедитору акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). У разі виникнення розбіжностей по актам здачі-прийняття робіт (надання послуг), клієнт затверджує (підписує) акт-здачі-прийняття робіт (надання послуг) з розбіжностями і обов`язковим письмовим їх обґрунтуванням протягом 6 днів, інакше акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) вважається прийнятим і підписаним клієнтом без розбіжностей в повному обсязі. У випадках затримки (простою) вагонів з вини клієнта на місцях загального користування клієнт сплачує експедитору плату за користування вагоном за весь час такої затримки згідно актів загальної форми про затримку вагонів форми ГУ-23, ГУ-23а, яка перераховується експедитором підприємствам залізниці, а також плату за користування вагонами експедитора у розмірі, встановленому в додатковій угоді до даного договору за один вагон на добу за час, який перевищує узгоджений нормативний безоплатний період.

За змістом підп. 2.3.20. п. 2.3. договору клієнт зобов`язаний здійснювати всі необхідні дії, виконувати вимоги нормативно-правових актів країн, по території яких надаються послуги в вагонах експедитора, отримувати або оформляти відповідні документи, для можливості безперешкодного курсування вагонів експедитора територією країн надання послуг, а також повернення вагонів експедитора на територію України. У разі настання негативних наслідків з причин невиконання даних умов клієнтом, клієнт, на першу вимогу експедитора, зобов`язується компенсувати експедитору всі фактично понесені і документально підтверджені витрати.

Згідно з п. 3.3. договору вартість послуг з організації перевезення вантажів клієнта у власних/орендованих/залучених піввагонах експедитора та інші витрати, пов`язані з організацією конкретного перевезення, а також винагороду за надані послуги, узгоджуються сторонами окремо в додаткових угодах/додатках, які є невід`ємною частиною цього договору.

За змістом підп. 3.4.4. п. 3.4. договору нормативний час перебування власних/орендованих/залучених вагонів експедитора на під`їзній колії клієнта (вантажовідправника/вантажоодержувача) під навантаженням/вивантаженням, а також розмір плати за користування вагонами понад нормативний час обумовлюються сторонами у додаткових угодах/додатках до цього договору. Час перебування вагонів експедитора під навантаженням (вивантаженням) на території Україні, СНД або третіх країн у клієнта, його вантажовідправників та/або вантажоодержувачів розраховується з моменту передачі вагону на під`їзну колію відправника/одержувача до моменту повернення вагону залізниці (визначається згідно даних електронної бази ГІОЦ Укрзалізниці від операції ОТОТ до операції ОКОТ, або від ОТОТ до ПРДР). При цьому неповна доба вважається повною. Час перебування вагонів та плата за користування вагонами експедитора на під`їзній колії клієнта (вантажовідправника/вантажоодержувача) під навантаженням/вивантаженням після закінчення нормативного безоплатного часу знаходження вагону згідно додаткової угоди до цього договору, розраховується з наступної години після останньої нормативної безоплатної години як з першої години. Загальний час знаходження вагону на під`їзних коліях понад нормативний час розраховується погодинно. Клієнт протягом 5 робочих днів погоджує та проводить оплату за користування рухомим складом експедитора, за умови надання всієї необхідної інформації. Експедитор повинен надати рахунок на оплату за користування рухомим складом не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, в якому були зафіксовані випадки перевищення пільгового часу.

Згідно з п. 3.7. договору у разі наявності заперечень з боку клієнта з приводу акту надання послуг та інших документів наданих експедитором, які вимагають підписання або погодження клієнта, клієнт протягом 6 робочих днів повинен повідомити експедитору про свої мотивовані заперечення в письмовій формі. Якщо протягом зазначеного строку письмових заперечень з боку клієнта не надійшло, документи вважаються прийнятими сторонами без розбіжностей в повному обсязі.

Пунктом 4.11. договору визначено, що у разі порушення термінів оплати, передбачених цим договором і виникнення заборгованості за надані послуги з організації перевезень вантажів, клієнт сплачує експедитору неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення і за весь період прострочення оплати, а також сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 9.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2022 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання. Датою підписання цього договору є дата, вказана в правому верхньому куті першої сторінки договору. При цьому, згідно з п. 9.4. договору останній вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору не сповістить іншу сторону у письмовій формі про припинення його дії.

13.03.2024 відповідач звернувся до позивача на підставі договору із заявкою за вих. № 03/24-22 (а.с. 50, т.1), в якій просив надати у користування 27 піввагонів власності/оренди позивача, зокрема, за наступними реквізитами: станція надання вагонів Паромна; одержувач порожніх вагонів ТОВ «Ламан Шипінг»; дата прибуття вагонів починаючи з 14.03.2024; станція призначення Кривий Ріг головний.

Також, 13.03.2024 відповідач звернувся до позивача на підставі договору із заявкою за вих. № 03/24-23 (а.с. 51, т.1), в якій просив надати у користування 6 піввагонів власності/оренди позивача, зокрема, за наступними реквізитами: станція надання вагонів Одеса Застава 1; одержувач порожніх вагонів ТОВ «Ламан Шипінг»; дата прибуття вагонів починаючи з 14.03.2024; станція призначення Кривий Ріг головний.

18.03.2024 між сторонами була укладена додаткова угода № 10 до договору (а.с. 45, т.1), умовами якої, відповідно до п. 2.1.2. сторони визначили маршрут перевезення: 1) від станції відправлення Одеса-Застава 1 Одеської залізниці до станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці, вантаж сіль технічна, ставка за 1 вагон 8000,00 грн з ПДВ, нормативний час (безоплатне перебування) під час навантаження 72 години, під час вивантаження 72 години; 2) від станції відправлення Поромна Одеської залізниці до станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці, вантаж сіль технічна, ставка за 1 вагон 9000,00 грн з ПДВ, нормативний час (безоплатне перебування) під час навантаження 72 години, під час вивантаження 72 години. Крім цього, умовами додаткової угоди № 10 погоджені тарифи за понаднормове користування вагонами, а саме: плата за користування вагонами понад нормативний час складає 800,00 грн з ПДВ за один вагон на добу; плата за користування вагоном експедитора у випадках, передбачених у п. 2.3.3., 2.3.13., 3.2., 4.6.2., 4.7., складає 800,00 грн з ПДВ на добу за один вагон; плата за користування вагонами експедитора у випадках, передбачених у п. 2.3.20, не нараховується.

Так, за залізничною накладною № 40777229 (а.с. 52-54, т.1) було здійснено перевезення вантажу сіль технічна зі станції відправлення - Паромна до станції призначення Кривий Ріг-Головний, зокрема, у вагонах № 61489076 та № 60636685. Відправником за цією накладною є ТОВ «Ламан Шипінг», а отримувачем ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Власником вагонів є ТОВ «Ексімтранс», а оператором позивач. Накладна містить дані щодо календарного штемпелю станції відправлення 19.03.2024, календарного штемпелю прибуття та видачі вантажу 23.03.2024.

Також, за залізничною накладною № 40841702 (а.с. 55-57, т.1) було здійснено перевезення вантажу сіль технічна зі станції відправлення Одеса-Застава 1 до станції призначення Кривий Ріг-Головний, зокрема, у вагонах № 61204236 та № 61206330. Відправником за цією накладною є ТОВ «Ламан Шипінг», а отримувачем ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Власником вагонів є ТОВ «Ексімтранс», а оператором позивач. Накладна містить дані щодо календарного штемпелю станції відправлення 22.03.2024, календарного штемпелю прибуття та видачі вантажу 28.03.2024.

За результатом здійснення вищевказаного перевезення між позивачем та відповідачем були підписані акти надання послуг (а.с. 21-28, т.1), а саме: від 23.04.2024 № 381 на суму 77600,00 грн за надані послуги користування вагонами; від 22.03.2024 № 241 на суму 227000,00 грн за надані послуги транспортно-експедиторського обслуговування; від 15.04.2024 № 345 на суму 57600,00 грн за надані послуги користування вагонами; від 19.04.2024 № 368 на суму 30400,00 грн за надані послуги користування вагонами. Ці акти сторонами підписані без заперечень.

Для здійснення оплати вартості наданих послуг позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки (а.с. 64-67, т.1), які останній сплатив (а.с. 58-60, т.1), окрім рахунку по наданим послугам які прийняті відповідачем без зауважень за актом від 23.04.2024 № 381 на суму 77600,00 грн (а.с. 22-23, т.1). З додатку до цього акту вбачається, що позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги з понаднормового використання вагонів № 61489076, № 60636685, № 61206330, № 61204236. Так, позивачем всього нараховану плату за понаднормове використання цих вагонів за 97 діб, за ставкою користування вагоном за 1 добу 800,00 грн, виходячи з наступного:

1) по вагону № 61489076: дата і час подавання на під`їзну колію 23.03.2024 о 19:30; дата і час закінчення нормативного часу 26.03.2024 о 19:30; дата і час закінчення затримки навантаження 20.04.2024 о 17:45; кількість діб понаднормового використання вагону 25;

2) по вагону № 60636685: дата і час подавання на під`їзну колію 23.03.2024 о 19:30; дата і час закінчення нормативного часу 26.03.2024 о 19:30; дата і час закінчення затримки навантаження 20.04.2024 о 17:45; кількість діб понаднормового використання вагону 25;

3) по вагону № 61206330: дата і час подавання на під`їзну колію 28.03.2024 о 17:15; дата і час закінчення нормативного часу 31.03.2024 о 17:15; дата і час закінчення затримки навантаження 22.04.2024 о 18:50; кількість діб понаднормового використання вагону 23;

4) по вагону № 61204236: дата і час подавання на під`їзну колію 28.03.2024 о 17:15; дата і час закінчення нормативного часу 31.03.2024 о 17:15; дата і час закінчення затримки навантаження 23.04.2024 о 17:25; кількість діб понаднормового використання вагону 24.

До матеріалів справи позивачем також додано витяг з даних електронної бази ГІОЦ (а.с. 16-18, т.1), з якого вбачається, що кількість діб понаднормового простою позивачем розраховано від операції ОТОТ до операції ОКОТ. Поданий відповідачем витяг (а.с. 108-114, т.1) також підтверджує дані позивача, в цей же час, як наголошує відповідач, фактичне вивантаження товару відбуло раніше, а саме: по вагону № 61489076 23.03.2024 о 19:30; по вагону № 60636685 23.03.2024 о 19:30; по вагону № 61206330 28.03.2024 о 17:15; по вагону № 61204236 28.03.2024 о 17:15.

Як зазначає відповідач, щодо цих обставин свідчать дані операції «ВЫГ2» та інші дані виписки, з яких, на його думку, можна зробити висновок про те, що у спірних правовідносинах мала місце здвоєна операція, тобто після вивантаження вантажу відповідача до вагонів було завантажено вантаж, до якого відповідач не має відношення.

Листом від 22.10.2024 за вих. № 93/10-24м (а.с. 46-48, т.1) позивач звернувся до відповідача з проханням про підписання відкоригованого додатку до акту від 23.04.2024 № 381, в якому було допущено технічну помилку в частині вказаної станції відправлення. При цьому, як наголосив позивач, ця технічна помилка не вплинула на суму нарахування. Як пояснює позивач, виправленого додатку до акту ним від відповідача не було отримано.

В цей же час, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 115-116, т.1), після прийняття послуг та підписання актів відповідач звернувся до позивача з листом від 16.05.2024 № 05/24-49, в якому відповідач наголосив на тому, що отримав відмову від замовника перевезення ТОВ «Хід Шипінг», а останнє звернулось до ПАТ «АМКР», як до кінцевого отримувача вантажу, провести звірку правильності нарахованих сум та компенсувати суму за понаднормове знаходження вагонів на вивантаженні. З відповіді ПАТ «АМКР» відповідач дізнався, що вагони після вивантаження солі були використані ПАТ «АМКР» під здвоєну операцію, завантажені та відправлені без участі відповідача. Також було повідомлено, що між позивачем та ПАТ «АМКР» укладений прямий договір на надання послуг з перевезення, за умовами якого не передбачена компенсація за понаднормовий простій вагонів на коліях ПАТ «АМКР». Відповідач наголосив, що позивачу зазделегідь було відомо про можливе понаднормове знаходження вагонів на коліях ПАТ «АМКР», яким не буде погоджено та компенсовано вартість такого простою, натомість позивач не створював провізні документи на повернення порожніх вагонів в електронній базі Укрзалізниці. З урахуванням вказаного відповідач просив сторнувати акти наданих послуг, в яких нарахована плата за понаднормове використання вагонів. При цьому в матеріалах справи відсутнє листування, на яке посилається відповідач у вищевказаному листі.

Далі, відповідач звернувся до позивача з листом від 04.06.2024 № 05/24-63 (а.с. 117, т.1), в якому просив надати належним чином оформлені докази з бази ГІОЦ Укрзалізниці щодо часу перебування вагонів на коліях ПАТ «АМКР» під вивантаженням.

19.06.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією (а.с. 61-63, т.1), в якій просив погасити заборгованість за понаднормове використання вагонів у розмірі 77600,00 грн протягом 10 днів з дня отримання претензії. У листі від 26.07.2024 позивач просив відповідача повідомити про результат розгляду претензії (а.с. 49, т.1).

У зв`язку з тим, що відповідач не задовольнив претензію позивача, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом, що розглядається судом. Так, окрім основного боргу у розмірі 77600,00 грн, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 10242,78 грн, 3% річних в сумі 1176,72 грн та інфляційні втрати в сумі 3865,67 грн. Розрахунок спірних сум позивачем здійснено в межах наступного періоду (а.с. 69, т.1): пеня - за період з 28.04.2024 по 13.06.2024; 3% річних за період з 28.04.2024 по 29.10.2024; інфляційні втрати за період травень-вересень 2024 року.

Відповідачем суду контррозрахунку не подано.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позиція суду

Як встановлено судом, між сторонами у справі виникли договірні правовідносини, за умовами яких позивач зобов`язався надати відповідачу транспортно - експедиторські послуги, а відповідач, у свою чергу, зобов`язався сплатити вартість послуг у розмірі, погодженому сторонами, у тому числі, послуги з понаднормового використання вагонів.

Так, умовами договору передбачено, що час перебування вагонів позивача під навантаженням/вивантаженням розраховується з моменту передачі вагону на під`їзну колію відправника/одержувача до моменту повернення вагону залізниці, а такі дані сторони встановлюють виходячи з даних електронної бази ГІОЦ Укрзалізниці від операції ОТОТ до операції ОКОТ, або від ОТОТ до ПРДР.

Судом встановлено, що на виконання умов договору між сторонами був підписаний, зокрема, акт наданих послуг від 23.04.2024 № 381 на суму 77600,00 грн та додаток до цього акту, з якого вбачається, що позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги з понаднормового використання відповідачем вагонів № 61489076, № 60636685, № 61206330, № 61204236 за 97 годин та за ставкою користування одним вагоном за 1 добу 800,00 грн з ПДВ. Цей акт відповідачем підписаний без зауважень, при цьому, по іншим актам, які підписані сторонами щодо інших вагонів та в межах однієї поставки, відповідачем було проведено на користь позивача оплату.

Проаналізувавши дані вищевказаного акту від 23.04.2024 № 381 з додатком, судом встановлено, що кількість діб понаднормового використання вагонів позивачем було розраховано виходячи з даних електронної бази ГІОЦ Укрзалізниці від дати операції ОТОТ до дати операції ОКОТ. Оскільки саме такий порядок розрахунку часу перебування вагонів позивача у користуванні відповідача погоджений сторонами на власний розсуд у договорі, суд дійшов висновку, що здійснений позивачем розрахунок понаднормового простою вагонів відповідає умовам договору та не суперечить нормам законодавства.

Отже, приймаючи до уваги, що у визначений договором шестиденний строк відповідач не заявив мотивованих заперечень з приводу акту наданих послуг, на власний розсуд підписав його, враховуючи, що розрахунок вартості послуг понаднормового використання вагонів позивач здійснив у відповідності до умов договору, суд виснує, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 77600,00 грн є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом.

Щодо заперечень відповідача про використання вагонів у здвоєній операції, суд зазначає, що визначення строку користування вагонами за даними операції ВЫГ не відповідає умовам договору, при цьому суд наголошує, що дані щодо дати та часу операцій ВЫГ, яка, за поясненням відповідача, відображає вивантаження, повністю співпадає з даними щодо дати та часу операції ОТОТ, яка відображає прибуття вантажу до вантажоодержувача.

Щодо посилань відповідача на те, що сторонами не погоджено вартості послуг з понаднормового використання вагонів, суд їх оцінює критично, з огляду на таке. Так, п. 1 додаткової угоди № 10 передбачено, що плата за користування вагонами понад нормативний час складає 800,00 грн з ПДВ за один вагон на добу. Крім того, умовами підп. 2.3.14 договору передбачено, що плата за понаднормове використання вагонів погоджується сторонами у додатковій угоді. В цей же час, додатковою угодою № 10 вартість понаднормового використання встановлена у розмірі 800,00 грн за один вагон на добу, при цьому сторони визначили, що така плата не нараховується лише у випадках, передбачених підп. 2.3.20. договору. Отже, оскільки розмір плати визначений у додатковій угоді, як це передбачено договором, враховуючи, що відповідач шляхом підписання актів з позивачем погодив таку вартість послуг та навіть частково сплатив кошти позивачу за цієї вартістю по іншим вагонам цього ж перевезення, суд вважає, що відповідачем не доведена обставина того, що між сторонами не була погоджена вартість послуг з понаднормового користування вагонами. Додатково суд звертає увагу на те, що додаткова угода № 10 також містить посилання на визначення вищевказаного тарифу у випадках, зокрема, які передбачені у підп. 2.3.13., водночас, в тексті договору технічно пропущений підп. 2.3.12., адже у тексті, який розміщений на одній сторінці, вказаний п. 2.3.11., а за ним 2.3.13.

Отже, оскільки бездіяльність відповідача у виді несплати коштів за понаднормове використання вагонів суперечить вищевказаним нормам права та договору, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Водночас, при перевірці розрахунку позивача суд встановив його часткову невірність, яка зумовлена тим, що позивач, при визначенні дати прострочення виконання зобов`язання відповідачем, не врахував положення статті 253 ЦК України, а також строк на оплату розрахував виходячи з календарних, а не робочих днів, як це передбачено договором. З урахуванням вказаного судом було здійснено власний розрахунок спірних сум в межах періоду позивача з 01.05.2024, за результатом здійснення якого судом встановлено, що вірний розмір пені становить 10071,04 грн, а 3% 1157,64 грн. При цьому, невірно визначений позивачем початок періоду нарахування не вплинув на вірність розрахунку інфляційних втрат, розмір яких становить 3865,67 грн.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний транспортний оператор до Товариства з обмеженою відповідальністю Портінвест Лоджистік слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 77600,00 грн, пеню в сумі 10071,04 грн, 3% в сумі 1157,64 грн та інфляційні втрати в сумі 3865,67 грн.

Розподіл судових витрат

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, приймаючи до уваги часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, а отже з відповідача слід стягнути на користь позивача 2417,42 грн судового збору.

Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Портінвест Лоджистік (вул. Праці, 9/1 м. Чорноморськ, Одеський район, Одеська обл., 68000, код ЄДРПОУ 36978722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний транспортний оператор (Фонтанська дорога, 6, корп. 1, м. Одеса, 65049, код ЄДРПОУ 44506435) борг в сумі 77600 грн 00 коп, пеню в сумі 10071 грн 04 коп, 3% в сумі 1157 грн 64 коп та інфляційні втрати в сумі 3865 грн 67 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 30 січня 2025 р.

Суддя Д.О. Бездоля