ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" січня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/802/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Великоомелянської сільської ради
до відповідача - 1 Мичка Едуарда Володимировича
до відповідача - 2 фізичної особи-підприємця Юнчика Михайла Олександровича
за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Рівненської районної державної адміністрації
про скасування державної реєстрації, розірвання договорів оренди землі та водного об`єкта, повернення земельної ділянки та водного об`єкта.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: Насанович Наталія Анатоліївна (в залі суду);
Від позивача: Бендеревська Галина Василівна (в залі суду);
Від відповідача: Діонісьєв Ігор Миколайович (в залі суду);
Від відповідача: Мартинов Олексій Юрійович (в залі суду);
Від третьої особи: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
02 вересня 2024 року Великоомелянська сільська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача - 1 Мичка Едуарда Володимировича (далі - відповідач - 1) до відповідача - 2 фізичної особи-підприємця Юнчика Михайла Олександровича (далі - відповідач - 2) за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Рівненської районної державної адміністрації (далі - третя особа) про скасування державної реєстрації, розірвання договорів оренди землі та водного об`єкта, повернення земельної ділянки та водного об`єкта.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в ході перевірки 16 жовтня 2023 року комісією в складі: начальника відділу з питань архітектури, благоустрою та земельних відносин Великоомелянської сільської ради, спеціаліста-землевпорядника Великоомелянської сільської ради, трьох депутатів Великоомелянської сільської ради, начальника відділу правового забезпечення Великоомелянської сільської ради, начальника відділу державного екологічного нагляду (контрою) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Рівненської області, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Поліського округу, поліцейського офіцера громади, створеною на підставі розпорядження сільського голови Великоомелянської сільської ради від 06 жовтня 2023 року № 105-ОД, проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 та складено акт обстеження. Згідно акту обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га від 16 жовтня 2023 року слідує, що на земельній ділянці знаходиться нерухоме майно: будівля, яке є самочинно збудована. Крім того, поряд з водоймою влаштовано несанкціоноване місце видалення твердих побутових відходів на площі 20 кв.м.
Окрім того, згідно інформації Державної екологічної інспекції Поліського округу від 14 грудня 2023 року № 4517/4/1-06 слідує, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га розміщено будівлю площею 24,5 кв.м, що свідчить про порушення ст. 61 ЗК України та ст. 89 ВК України та є порушенням п. 2 розділу 3.2 Договору оренди земельної ділянки від 22 серпня 2003 року. Також земельна ділянка знаходиться в неналежному екологічному стані, поряд з водоймою влаштовано несанкціоноване місце видалення твердих побутових відходів на площі 20 кв.м, що є порушенням ст. 96 ЗК України, ст. 35 Закону України "Про охорону земель". Порушено режим використання водоохоронної зони та прибережної захисної смуги водного об`єкту. Об`єкт заростає чагарником та іншою болотною рослинністю, що може призвести до замулювання та зменшення площі водного дзеркала. Дані дії призвели до порушення пунктів 3, 4 зобов`язань орендаря, що зазначені у розділі 3.2 договору оренди земельної ділянки від 22 серпня 2003 року. При цьому, встановлено, що будь-які дозволи на будівництво нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га, орендарем та суборендарем не отримувалися, письмова згода власника орендованої земельної ділянки на зведення жилих, виробничих, культурно-побутових та інші будівель і споруд, у тому числі на будівництво (реконструкцію) водогосподарських споруд не надавалася.
3 огляду на викладене, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га від 22 серпня 2003 року № 1-1588 та договір оренди водного об`єкта від 28 квітня 2005 року підлягає розірванню, а земельна ділянка площею 23,5 га та водний об`єкт загальною площею земель водного фонду 23,5 га підлягає поверненню у комунальну власність Великоомелянської територіальної громади в особі Великоомелянської сільської ради, а також підлягає скасуванню державна реєстрація з припиненням права власності на рибацький будиночок.
Відповідач - 1 у свою чергу заперечує позовні вимоги та подав до суду відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких останній не визнає позовних вимог з наступних обставин.
На переконання відповідача - 1 правовою підставою укладання Договору оренди земельної ділянки водного фонду від 22 липня 2003 року укладеного між Рівненською районною державною адміністрацією та Мичком Е.В. слугували Рішення Рівненської районної ради Рівненської області № 311 від 09 листопада 2001 року; № 37 від 01 листопада 2002 року та Розпорядження Голови районної державної адміністрації від 27 січня 2003 року, водночас, матеріали справи не містять рішення позивача щодо передчасного розірвання договору оренди з орендарем з підстав нецільового використання орендованої земельної ділянки та суттєвих порушень умов договору оренди, що свідчить про відсутність волевиявлення Великоомелянської сільської ради як власника щодо розірвання договору оренди.
Також, відповідач - 1 стверджує, що до позовної заяви стороною позивача не додано будь-яких актів та протоколів порушень земельного законодавства визначених законодавством контролюючих органів які б свідчили про факт порушення орендарем та суборендарем законодавства щодо використання та охорони наданої йому в суборенду земельної ділянки. Крім того, акт обстеження земельної ділянки водного фонду від 16 жовтня 2023 року не є належним та допустимим доказом порушення орендарем приписів земельного законодавства, оскільки вказаний акт обстеження не містить інформації щодо самої суті порушення позивачем вимог земельного законодавства з нецільового використання земельної ділянки.
Відповідач - 1 стверджує, що користується земельною ділянкою та водним об`єктом відповідно до норм чинного законодавства та згідно з цільовим призначенням останніх, а позивачем у свою чергу жодних доказів в підтвердження порушення відповідачем - 1 умов договору щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не подано та матеріли справи не містять, що свідчить про відсутність правових підстав для дострокового розірвання вказаного вище договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку.
Зважаючи на вказані вище обставини, відповідач - 1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач - 2 також заперечує позовні вимоги та подав до суду відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких останній не визнає позовних вимог з наступних обставин.
18 грудня 2020 року між Юнчиком М.О. та Кіріченко Л.О. укладено Договір купівлі - продажу рибацького будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який було зареєстровано реєстрі за № 1863. На підставі укладеного правочину відповідно до вимог діючого законодавства за Юнчиком М.О. згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 55804643 від 18 грудня 2020 року зареєстровано право власності на будинок разом із його складовими частинами згідно даних, що містяться у Технічному паспорті на Рибацький будинок виготовлений на замовлення продавця сертифікованим у Фонді Державного майна України виконавцем. При цьому сам позивач у позовній заяві зазначає, що підставою для первинної реєстрації права власності на Рибацький будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 є рішення Господарського суду Рівненської області у судовій справі № 14/291 від 22 листопада 2006 року.
Проте, позивач у своєму позові не зазначає про наявність Рішення Великомелянської сільської ради № 5 від 26 січня 2006 року "Про присвоєння поштової адреси" яким вирішено присвоїти рибацькому будинку, який розміщений біля ставу, переданому в оренду приватному підприємцю Мичку Едуарду Володимировичу, таку адресу: АДРЕСА_1 . Факт наявності даного рішення ради, статус Юнчика М.О. як землекористувача земельної ділянки та виробничу необхідність наявності нежитлового будинку для здійснення господарської діяльності суборендарем Господарський суд Рівненської області у справі № 14/291 встановив законними підставами для визнання права власності на Рибацький будинок за Юнчиком М.О. Рішення суду є чинним. Відтак, вбачається, що право власності на Рибацький будинок разом із його складовими частинами набуто Юнчиком М.О. згідно договору купівлі - продажу на законних підставах відповідно до представлених в реєстраційний орган належно оформлених правовстановлюючих документів без будь-яких порушень законодавства, що регулює даний вид правовідносин.
Окрім того, відповідач - 2 зазначає, що у зв`язку із вказаними обставинами позивач усвідомлений про здійснення спірної забудови з 2006 року, тому, на переконання відповідач - 2, позивачем пред`явлено позов в частині скасування державної реєстрації на рибацький будиночок з пропуском строку позовної давності, про що останній заявив відповідне клопотання у справі про застосування строків позовної давності.
Щодо нецільового використання об`єктів оренди, відповідач - 2 зазначає, що позивачем не додано будь-яких актів та протоколів порушень земельного законодавства визначених законодавством контролюючих органів які б свідчили про факт порушення ФОП Юнчик М.О. законодавства щодо використання та охорони наданої йому в суборенду земельної ділянки. Відсутні в матеріалах справи будь-які посилання щодо наявності кримінальної справи з приводу нецільового використання земельної ділянки суборендарем із негосподарським використанням землі, її забрудненням чи псуванням, як і будь-які факти які б свідчили про здійснення ФОП Юнчик М.О. діяльності яка не передбачена умовами договорів оренди та суборенди (видобуток корисних копалин, розорення земель та вирощування с/г культур, житлове будівництво та ін.). Інші обставини про які зазначає позивач у своїй позовній заяві (неподання звітів Управлінню державного агентства меліорації та рибного господарства; оголошення про здачу в суборенду) не є фактами, що свідчать про нецільове використання земельної ділянки водного фонду.
Окрім того, відповідач - 2 стверджує, що позивачем до матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів які б свідчили про істотність порушень умов договору оренди ФОП Юнчик М.О. та наслідки таких порушень у вигляді шкоди яку було завдано орендодавцю. Позивачем не було представлено будь-яких документів які б свідчили про надання орендодавцю матеріальних збитків, тощо. Наявність сміття про яке зазначає позивач є наслідком неналежного урядування місцевої ради з питання вивезення та утилізації побутових відходів населення яке мешкає на адміністративній території ради, крім того, на даний час сміття яке було тимчасово складоване місцевими мешканцями вивезено орендарем на сміттєвий полігон; наявність рослинності на водному об`єкті не може свідчити про істотне порушення умов договору, хоча б з тієї підстави, що деякі види риб харчуються саме очеретом та іншою рослинністю і їх наявність є обов`язковою умовою ведення діяльності передбаченої умовами договору; наявність водоскидних труб є виробничою необхідністю з метою регулювання рівня води на об`єкті; Рибацький будинок використовується орендарем для здійснення господарської діяльності згідно рішення Господарського суду Рівненської області № 14/291 від 20 листопада 2006 року (зберігання інструменту, інвентарю, здійснення охорони об`єкту ), а не з метою ведення господарської діяльності не передбаченої умовами договору оренди; заборгованість з орендної плати у орендаря відсутня, орендні платежі сплачуються орендарем регулярно без прострочень відповідно до розміру встановленого рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/1174/16 від 07 грудня 2016 року. На даний час водний об`єкт зариблено орендарем і на ньому ФОП Юнчик М.О. здійснюється господарська діяльність відповідно до умов договору оренди та вимог законодавства відповідно до цільового використання об`єкта оренди.
Зважаючи на вказані вище обставини, відповідач - 2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд зазначає, що третя сторона не скористались свої процесуальним право на подання письмових пояснень.
Заяви та клопотання у справі.
27 вересня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача - 1 надійшло клопотання, в якому останній просить суд закрити провадження у справі.
07 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача - 2 в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує у повному обсязі та просить суд у задоволенні позову відмовити. Окрім того, відповідачем - 2 подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи ветеринарного свідоцтва № 826641 від 10 липня 2024 року.
07 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.
11 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача - 1 надійшли пояснення щодо клопотання про закриття провадження у справі.
14 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив відповідача - 2, відповідно до якої останній спростовує доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та просить суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
21 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача - 1 в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує у повному обсязі та просить суд у задоволенні позову відмовити. Окрім того, представником відповідача - 1 подано письмові пояснення.
28 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшли письмові пояснення.
05 листопада 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача - 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
18 листопада 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача - 1 надійшла заява про застосування строків позовної давності.
16 грудня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача - 1 надійшли письмові пояснення.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/802/24 за позовом Великоомелянської сільської ради до відповідача - 1 Мички Едуарда Володимировича до відповідача - 2 фізичної особи-підприємця Юнчика Михайла Олександровича за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Рівненської районної державної адміністрації про скасування державної реєстрації, розірвання договорів оренди землі та водного об`єкта, повернення земельної ділянки та водного об`єкта, розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче судове засідання призначено на 30 вересня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 вересня 2024 року відкладено підготовче засідання на 14 жовтня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 жовтня 2024 року в задоволенні клопотання Мичка Едуарда Володимировича про закриття провадження у справі відмовлено та відкладено підготовче засідання на 28 жовтня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28 жовтня 2024 року в задоволенні клопотання Мичка Едуарда Володимировича про закриття провадження у справі відмовлено та відкладено підготовче засідання на 11 листопада 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11 листопада 2024 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/802/24 за позовом Великоомелянської сільської ради до відповідача - 1 Мички Едуарда Володимировича до відповідача - 2 фізичної особи-підприємця Юнчика Михайла Олександровича за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Рівненської районної державної адміністрації про скасування державної реєстрації, розірвання договорів оренди землі та водного об`єкта, повернення земельної ділянки та водного об`єкта та призначено розгляд справи № 918/802/24 до судового розгляду по суті на 18 листопада 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 листопада 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 09 грудня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 грудня 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 23 грудня 2024 року.
У зв`язку з технічними перешкодами судове засідання призначене на 23 грудня 2024 року не відбулося.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23 грудня 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 06 січня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 січня 2025 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 13 січня 2025 року.
В судовому засіданні 13 січня 2025 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі. Відповідачі в судовому засіданні у свою чергу позовні вимоги заперечили. Третя особа не забезпечила в судове засідання 13 січня 2025 року явку уповноваженого представника, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським суд встановив наступне.
Рівненською районною державною адміністрацією Рівненської області (далі - Орендодавець) на підставі розпорядження № 47 від 27 січня 2003 року, 22 серпня 2003 року укладено договір оренди землі (далі - договір оренди землі) з фізичною особою-підприємцем Мичком Едуардом Володимировичем (далі - орендар), за умовою якого, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду, що розташована на території Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області строком на 49 років, загальною площею 23,5 га, в тому числі: під ставками - 14,65 га, під канавами - 0,46 га, під дамбами - 3,87 га, під болотом - 4,52 га (пункти 1.1, 2.2).
Відповідно до довідки про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці від 06 грудня 2003 року № 2760-п, виданої Рівненським районним відділом земельних ресурсів Рівненського обласного управління земельних ресурсів, земельній ділянці площею 23,5 га з цільовим призначенням - 2.1, яка передана в оренду строком на 49 років Мичку Е.В. на підставі розпорядження Рівненської районної державної адміністрації від 27 січня 2003 року № 47 присвоєно кадастровий номер 56:246:820:01:01:006:0001.
Згідно п. 2.1 договору слідує, що земельна ділянка передається для рибогосподарських потреб.
Приписами п. 3.2 договору оренди землі передбачено обов`язки орендаря, зокрема, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором оренди, додержуватись екологічної безпеки землекористування та збереження якості ґрунтів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, додержуватися режиму використання водоохоронної зони, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони та територій, які особливо охороняються, виконувати обов`язки відповідно до умов договору оренди, Земельного і Водного кодексів України.
Відповідно до п. 2.5 вказаного договору, в разі припинення або розірвання договору, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.
25 травня 2004 року між Мичком Едуардом Володимировичем (Орендодавець) та Юнчиком Михайлом Олександровичем (Орендар) укладено договір суборенди землі (далі - договір суборенди землі).
Пунктом 1.1 вказаного договору суборенди землі визначено, що Орендодавець передає, а Орендар набуває право на суборенду земельної ділянки водного фонду, що знаходиться на території Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області загальною площею 23,5 га, в тому числі: під ставками - 14,65 га, під канавами - 0,46 га, під дамбами - 3,87 га, під болотом - 4,52 га.
Відповідно до п. 2.1 договору суборенди землі слідує, що земельна ділянка передається для рибогосподарських потреб.
Пунктом 2.2 договору суборенди передбачено, що договір укладається на термін - до закінчення строку, визначеного договором оренди цієї земельної ділянки, посвідченого Рівненською районною державною нотаріальною конторою 22 серпня 2003 року. Строк суборенди в односторонньому порядку зміні не підлягає.
Згідно п. 2.5 вказаного договору суборенди, в разі припинення або розірвання договору, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.
Приписами п. 3.2 договору суборенди визначено обов`язки орендаря, зокрема, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором суборенди, додержуватись екологічної безпеки землекористування та збереження якості ґрунтів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, додержуватися режиму використання водоохоронної зони, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони та територій, які особливо охороняються, виконувати обов`язки відповідно до умов договору оренди, Земельного і Водного кодексів України.
28 квітня 2005 року між Рівненською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем Юнчиком Михайлом Олександровичем укладено договір оренди водного об`єкту (далі - договір оренди водного об`єкту), згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди водний об`єкт на території Великоомелянської сільської ради для риборозведення відповідно договору суборенди земель водного фонду від 25 травня 2004 року № 1- 802.
У п. 1.2 договору оренди водного об`єкта наведено характеристики об`єкта оренди, а саме: загальна площа земель водного фонду - 23,5 га, в тому числі: під ставками - 18,93 га, під гідротехнічними спорудами - 3,87 га, водостоки штучні- 0,46 га, відкриті заболочені землі - 0,24 га. Також у характеристиці об`єкта оренди окремо наведено наявність (склад) гідротехнічних споруд, їх стан: земляна гребля та водоскидні споруди в задовільному стані.
Окрім іншого, у характеристиці об`єкта оренди вказано про необхідність винесення в натуру та встановлення вказівних знаків меж охоронної зони та прибережної смуги.
Відповідно до п. 7.1 договору оренди водного об`єкта від 28 квітня 2005 року, договір укладено на 49 років.
Розділом 3 вказаного договору визначено права та обов`язки орендаря, зокрема, п. 3.2.2 договору оренди водного об`єкта орендаря зобов`язано використовувати наданий йому у користування на умовах оренди водний об`єкт за цільовим призначенням, відповідно до умов договору; своєчасно і якісно проводити поточний ремонт гідроспоруд, не допускати умисного їх пошкодження (п. 3.2.3); регулярно проводити рибоводно-меліоративні заходи на водному об`єкті (п.3.2.6.); роботи по спорожненню та наповненню водойм проводити згідно з затвердженими правилами експлуатації та дозволом на спецводокористування (п. 3.2.8); утримувати в належному стані прибережну захисну смугу водного об`єкта, здійснювати заходи щодо забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами Водного кодексу України, за згодою з Великоомелянською сільською радою винести в натуру межі водоохоронної зони та прибережної смуги і встановити вказівні знаки (п.3.2.12); виконувати інші вимоги щодо використання водного об`єкта згідно з чинним законодавством (3.2.14).
Пунктом 3.2.13 визначено, що після закінчення договору оренди, орендарю необхідно повернути орендований водний об`єкт в стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав його в оренду.
При повернення об`єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписується представниками сторін (п. 5.5 договору оренди водного об`єкта від 16 травня 2011 року № 16).
Вказаний договір набуває чинності з моменту підписання сторонами договору та акту приймання-здачі водного об`єкта в оренду (п. 8.5 Договору).
На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний у разі невиконання сторонами їх обов`язків, передбачених пунктами 3.2, 4.2 договору (пункт 8.2 договору оренди водного об`єкта від 28 квітня 2005 року).
Відповідно до п. 6.2.3 договору оренди водного об`єкта від слідує, що спори, які виникають у ході виконання цього договору вирішуються відповідно до чинного законодавства.
У 2009 році Приватним підприємством "Інвіеко-Захід" виготовлено Паспорт водного об`єкта, розташованого на території Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
У п. 10 Розділі 1 зазначеного Паспорта наявні характеристики споруд, а саме: греблі ґрунтові: довжина - 2200 м, середня висота - 1.2 м, ширина гребеня - 3...5 м.; водоскиди типу "Монах" - 7 шт. Відповідно до характеристики та технічного стану споруд слідує, що для зарегулювання та підтримання на заданому рівні об`єму води в складі ставка функціонують огороджувальні дамби довжиною 2200 м, основна дамба шириною по верху - 8.0 м, довжина - 180 м, водоскидні споруди типу "Монах" (металева труба, обладнана дерев`яними шандорами) з діаметром труб від 25 до 150 мм. Скид води здійснюється через водоскидні споруди типу «Монах», загальний стан споруд - задовільний (Розділу 5 Паспорт водного об`єкта).
У Розділі 6 Паспорту водного об`єкта наведено рекомендації щодо використання водного об`єкта. Зокрема, з метою запобігання забруднення води, з прилеглих територій рекомендовано відвести у встановленому порядку прибережну захисну смугу та встановити відповідні водоохоронні знаки.
22 грудня 2006 року ОСОБА_1 зареєстровано право власності на рибацький будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою для реєстрації слугувало рішення Господарського суду Рівненської області від 22 листопада 2006 року у справі №14/291.
Згідно рішення суду у справі 14/291 від 20 червня 2006 року за фізичною особою - підприємцем Юнчиком Михайлом Олександровичем визнано право власності на самочинне будівництво - рибацький будинок, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Велика Омеляна, вулиця Рольщикова,12- Д.
Також відповідно до вказаного рішення суду слідує, що самочинне будівництво - рибацький будинок знаходиться на орендованій земельній ділянці водного фонду, площею 23,5 га, згідно договору оренди землі від 22 липня 2003 року № 1 - 1588, укладеного між Рівненською районною державною адміністрацією та Мичком Е.В. та 25 квітня 2004 року переданої у суборенду Юнчику М.О.
29 грудня 2006 року між Юнчиком М.О. та Кіріченко Л.О. укладено договір купівлі - продажу, зареєстрований в реєстрі за № 4312.
Відповідно до п. 1 вказаного договору слідує, що предметом договору є рибацький будинок загальною площею 41,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Велика Омеляна, вулиця Рольщикова,12-Д.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що 27.05.2020 за номером запису про право власності 36697380, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2090656656246 за Кіріченко Л.О. зареєстровано рибацький будинок, загальною площею 41.7 кв.м за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Велика Омеляна, вулиця Рольщикова,12-Д (індексний номер 52457563). Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що складовими частинами об`єкта нерухомого майна: рибацький будинок, загальною площею 41.7 кв.м за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Велика Омеляна, вулиця Рольщикова,12-Д є: споруда, водопропускна труба І,додаткові відомості металева; споруда, водопропускна труба ІІ, додаткові відомості: металева; споруда, водопропускна труба ІІІ, додаткові відомості: металева; споруда, водопропускна труба IV, додаткові відомості металева; споруда, водопропускна труба V, додаткові відомості: металева; споруда, водопропускна труба VI, додаткові відомості: металева; споруда, водопропускна труба VII, додаткові відомості: металева. Вказаний об`єкт нерухомого майна із складовими частинами знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001.
Підставою для вказаної реєстрації слугував договір купівлі - продажу від 29 листопада 2006 року, серія та номер 4318 та технічний паспорт станом на 25 травня 2020 року.
ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 18 грудня 2020 року № 1863 відчужила нерухоме майно, а саме: рибацький будинок, загальною площею 41,7 кв.м за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Велика Омеляна, вулиця Рольщикова,12-Д, складовою частиною якого є: споруда, водопропускна труба І, металева; споруда, водопропускна труба ІІ, металева; споруда, водопропускна труба III, металева; споруда, водопропускна труба IV, металева; споруда, водопропускна труба V, металева; споруда, водопропускна труба VI, металева; споруда, водопропускна труба VII, металева, на користь Юнчика М.О.
16 жовтня 2023 року комісією в складі: начальника відділу з питань архітектури, благоустрою та земельних відносин Великоомелянської сільської ради, спеціаліста- землевпорядника Великоомелянської сільської ради, трьох депутатів Великоомелянської сільської ради, начальника відділу правового забезпечення Великоомелянської сільської ради, начальника відділу державного екологічного нагляду (контрою) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Рівненської області, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Поліського округу, поліцейського офіцера громади, створеною на підставі розпорядження сільського голови Великоомелянської сільської ради від 06 жовтня 2023 року № 105-ОД, проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 та складено акт обстеження.
Згідно акту обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га від 16 жовтня 2023 слідує, що на земельній ділянці знаходиться нерухоме майно: будівля, яке є самочинно збудована. Крім того, поряд з водоймою влаштовано несанкціоноване місце видалення твердих побутових відходів на площі 20 кв.м.Також водний об`єкт заростає чагарником та іншою болотною рослинністю, прибережна захисна смуга в натуру не винесена, межових знаків не виявлено, місця для купання та напування худоби відсутні, спорожнення водойми не проводились. В ході огляду встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га наявне нерухоме майно: двоповерхова будівля, яка знаходиться на відстані 6,02 метри від у зрізу води. Також на водному об`єкті знаходяться водоскидні металеві труби в кількості 7 штук, інших водопропускних (водоскидних) споруд не виявлено. Крім того, на вказаній земельній ділянці водного фонду наявне несанкціоноване місце видалення твердих побутових відходів орієнтовною площею 20 кв.м, межі водоохоронної зони та прибережної захисної смуги в натуру не винесені, межових знаків не виявлено.
Згідно інформації Державної екологічної інспекції Поліського округу від 14 грудня 2023 року № 4517/4/1-06 слідує, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га розміщено будівлю площею 24,5 кв.м, що свідчить про порушення ст. 61 ЗК України та ст. 89 ВК України та є порушенням п. 2 розділу 3.2 Договору оренди земельної ділянки від 22 серпня 2003 року. Також земельна ділянка знаходиться в неналежному екологічному стані, поряд з водоймою влаштовано несанкціоноване місце видалення твердих побутових відходів на площі 20 кв.м, що є порушенням ст. 96 ЗК України, ст. 35 Закону України "Про охорону земель". Порушено режим використання водоохоронної зони та прибережної захисної смуги водного об`єкту. Об`єкт заростає чагарником та іншою болотною рослинністю, що може призвести до замулювання та зменшення площі водного дзеркала. Дані дії призвели до порушення пунктів 3, 4 зобов`язань орендаря, що зазначені у розділі 3.2 договору оренди земельної ділянки від 22 серпня 2003 року. При цьому, встановлено, що будь-які дозволи на будівництво нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га, орендарем та суборендарем не отримувалися, письмова згода власника орендованої земельної ділянки на зведення жилих, виробничих, культурно-побутових та інші будівель і споруд, у тому числі на будівництво (реконструкцію) водогосподарських споруд не надавалася.
3 огляду на викладене, на переконання позивача договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га від 22 серпня 2003 року № 1-1588 та договір оренди водного об`єкта від 28 квітня 2005 року підлягає розірванню, а земельна ділянка площею 23,5 га та водний об`єкт загальною площею земель водного фонду 23,5 га підлягає поверненню у комунальну власність Великоомелянської територіальної громади в особі Великоомелянської сільської ради, а також підлягає скасуванню державна реєстрація з припиненням права власності на рибацький будиночок.
Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення, джерела права й акти їх застосування та висновок суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в даній справі підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Аналогічні приписи містяться в ст. 324 ЦК України.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 13 Конституції України).
У статті 11 ЦК визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
В силу приписів ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").
Згідно зі ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) передбачено, що істотною умовою договору є, серед інших, умови використання та цільового призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.
Стаття 24 Закону України "Про оренду землі" визначає, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Згідно зі статтею 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Так, за частиною 2 статті 651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі").
Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Стаття 141 Земельного кодексу України визначає підстави припинення права користування земельною ділянкою, а саме: ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Отже, відповідно до пунктів 1.1., 2.1. договору оренди земельної ділянки № 1-1588 земельна ділянка є земельною ділянкою водного фонду, передається в оренду для рибогосподарських потреб.
Згідно з п. 3.2 договору оренди земельної ділянки № 1-1588 до обов`язків орендаря відноситься використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
Вказані пункти є тотожними з пунктами 1.1., 2.1. та 3.2. договору суборенди земельної ділянки водного фонду від 25 травня 2004 року № 1-1147.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 ЗК України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Цільове призначення земельної ділянки - це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення (ст. 1 Закону України "Про землеустрій").
Як вбачається з договору оренди земельної ділянки та договору суборенди, земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарських потреб (п. 2.1. договорів).
Згідно з інформацією Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області від 24 жовтня 2023 року № 2-3-9/807-23 звіти Юнчик М. про здійснення господарської діяльності (зариблення, вилову риби) протягом 2018 -2022 років не подавав.
Також всупереч вимогам п. 3.2.10 договору оренди водного об`єкту від 28 квітня 2005 року відповідач - 2 розміщував оголошення про передачу права оренди об`єкта.
Відповідно до наявного у матеріалах справи листа Великоомелянської сільської ради від 19 жовтня 2023 року № 02-19 Рівненській окружній прокуратурі вбачається, а саме: до бюджету Великоомелянської сільської ради від орендної плати за землю від Юнчика М.О. надійшли кошти: протягом 2021 року в сумі 16 662 грн. 80 коп.; протягом 2022 року - 13 857 грн. 72 коп.; протягом 9 місяців 2023 року - 17 400 грн. 00 коп. Відповідно, від орендної плати за земельну ділянку площею 23,4949 га (кадастровий номер 5624682001:01:006:0001) тільки протягом 2021-2023 років (з урахуванням коефіцієнтів нормативно грошової оцінки) бюджетом Великоомелянської сільської ради недоотримано кошти в сумі більше 100 тис. грн.
Суд зазначає, що зважаючи на вказані вище обставини вбачається систематичне порушення Юнчиком М.О. умов договору, зокрема із орендної плати, оскільки відповідно до умов договору оренди землі, орендна плата за змелельну ділянку водного фонду встановлена у розмірі 10% від нормативно грошової оцінки (565 374 грн. 50 коп.) та становить 56 537 грн. 45 коп. на місяць.
Доказів належного виконання умов договору у даній частині відповідачем - 1 суду не надано.
За договором оренди землі (зобов`язанням з визначеним строком виконання (дії) обов`язку з цільового використання земельної ділянки) орендар зобов`язаний утриматись від певної дії (використовувати земельну ділянку не за цільовим призначенням), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням). Обов`язок орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства повинен виконуватись ним безперервно, протягом усього строку дії договору оренди землі (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі № 922/3166/20).
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі водного фонду (ст. 19 ЗК України).
Відповідно до ст. 58 ЗК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами. Аналогічна норма передбачена також ст. 4 ВК України.
Статтею 1 ВК України визначено, що водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).
Згідно зі ст. 3 ВК України, усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки) штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.
Для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони (ст. 87 ВК України).
Водночас, відповідно до п. 2 ст. 44 ВК України, водокористувачі зобов`язані використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання.
Частинами 3, 4 ст. 85 Водного кодексу України встановлено, що у тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково - дослідних робіт.
Відповідно до ст. 89 ВК України та ст. 61 ЗК України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 502, якою затверджено Порядок користування землями водного фонду, що встановлює механізм користування землями водного фонду, виконання комплексу водоохоронних заходів і проведення експлуатаційних робіт для створення сприятливих умов утримання цих земель.
Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж у зрізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту. Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених Водним та Земельним кодексами України.
Водокористувачі, яким надано у користування рибогосподарські водні об`єкти (їх частини), зобов`язані здійснювати заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об`єктів і умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову риби (ст. 68 ВК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, орендарі водних об`єктів, як водокористувачі зобов`язані утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої.
Судом встановлено, що згідно акту обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га від 16 жовтня 2023 року слідує, що на земельній ділянці знаходиться нерухоме майно: будівля, яке є самочинно збудована.
Також, поряд з водоймою влаштовано несанкціоноване місце видалення твердих побутових відходів на площі 20 кв.м. Також водний об`єкт заростає чагарником та іншою болотною рослинністю, прибережна захисна смуга в натуру не винесена, межових знаків не виявлено, місця для купання та напування худоби відсутні, спорожнення водойми не проводились. В ході огляду встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га наявне нерухоме майно: двоповерхова будівля, яка знаходиться на відстані 6,02 метри від у зрізу води. Також на водному об`єкті знаходяться водоскидні металеві труби в кількості 7 штук, інших водопропускних (водоскидних) споруд не виявлено. Крім того, на вказаній земельній ділянці водного фонду наявне несанкціоноване місце видалення твердих побутових відходів орієнтовною площею 20 кв.м, межі водоохоронної зони та прибережної захисної смуги в натуру не винесені, межових знаків не виявлено.
Згідно інформації Державної екологічної інспекції Поліського округу від 14 грудня 2023 року № 4517/4/1-06 слідує, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га розміщено будівлю площею 24,5 кв.м, що свідчить про порушення ст. 61 ЗК України та ст. 89 ВК України та є порушенням п. 2 розділу 3.2 Договору оренди земельної ділянки від 22 серпня 2003 року. Також земельна ділянка знаходиться в неналежному екологічному стані, поряд з водоймою влаштовано несанкціоноване місце видалення твердих побутових відходів на площі 20 кв.м, що є порушенням ст. 96 ЗК України, ст. 35 Закону України "Про охорону земель". Порушено режим використання водоохоронної зони та прибережної захисної смуги водного об`єкту. Об`єкт заростає чагарником та іншою болотною рослинністю, що може призвести до замулювання та зменшення площі водного дзеркала. Дані дії призвели до порушення пунктів 3, 4 зобов`язань орендаря, що зазначені у розділі 3.2 договору оренди земельної ділянки від 22 серпня 2003 року. При цьому, встановлено, що будь-які дозволи на будівництво нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га, орендарем та суборендарем не отримувалися, письмова згода власника орендованої земельної ділянки на зведення жилих, виробничих, культурно-побутових та інші будівель і споруд, у тому числі на будівництво (реконструкцію) водогосподарських споруд не надавалася.
Твердження відповідача - 1 про те, що акт обстеження земельної ділянки водного фонду від 16 жовтня 2023 року не є належним та допустимим доказом порушення орендарем приписів земельного законодавства, суд оцінює критично.
Згідно з ч. 6 та ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, зокрема, що: за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт та зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства; якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями; зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю); на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Отже для встановлення, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт, яким зафіксовано факт правопорушення.
Акт, відповідно до ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушенні вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 20 травня 2014 року у справі №14/121-12 та від 26 травня 2022 року у справі 922/2317/21.
Таким чином, оскільки відповідачачами не оскаржувалося розпорядження сільського голови Великоомелянської сільської ради від 06 жовтня 2023 року № 105-ОД про створення комісії, а також акт обстеження та те, що у складі комісії також приймав участь старший інспектор з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції Поліського округу, такий акт обстеження є законними, чинними та допустимим доказом у вказаній справі.
Також слід зазначити, що відповідно до інформації викладеної у листі Рівненської обласної державної адміністрації, Рівненської районної державної адміністрації, вбачається те, що від ОСОБА_3 та ОСОБА_1 протягом 2003-2021 років заяв на виготовлення дозволів на зведення житлових, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд, у тому числі на будівництво водогосподарських споруд на орендованій земельній ділянці водного господарства (кадастровий номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га) на території Великоомелянської сільської ради не надходило, не надавалося містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва на вищевказаній земельній ділянці.
Стаття 141 ЗК України визначає підстави припинення права користування земельною ділянкою, а саме: ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Статтею 143 ЗК України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку у разі використання земель не за цільовим призначенням здійснюється у судовому порядку.За договором оренди землі (зобов`язанням з визначеним строком виконання (дії) обов`язку з цільового використання земельної ділянки) орендар зобов`язаний утриматись від певної дії (використовувати земельну ділянку не за цільовим призначенням), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням). Обов`язок орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства повинен виконуватись ним безперервно, протягом усього строку дії договору оренди землі (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі № 922/3166/20).
Відповідно до пунктів 1.1., 2.1. Договору оренди земельної ділянки № 1-1588 земельна ділянка є земельною ділянкою водного фонду, передається в оренду для рибогосподарських потреб.
Згідно з п. 3.2 Договору оренди земельної ділянки № 1-1588 до обов`язків орендаря відноситься використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
Вказані пункти співвідносяться з пунктами 1.1., 2.1. та 3.2. Договору суборенди земельної ділянки водного фонду від 25 травня 2004 року № 1-1147.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 ЗК України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Цільове призначення земельної ділянки - це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення (ст. 1 Закону України "Про землеустрій").
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про аквакультуру", суб`єкти аквакультури зобов`язані подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, звітну інформацію щодо обсягів виробництва продукції аквакультури у визначені строки за формами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до вимог ст. 51 ВК України слідує, що правовий режим земель водного фонду розглядається в комплексі з правовим режимом відповідного водного об`єкту, тобто земельна ділянка і розташований на ній водний об`єкт є комплексним об`єктом правового регулювання.
Окрім того, відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду землі", орендар земельної ділянки зобов`язаний у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом використовувати водний об`єкт відповідно до вимог водного законодавства України.
Вказані обставини свідчать про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га розміщено будівлю площею 24,5 кв.м яка є самочинним будівництвом, що свідчить про порушення ст. 61 ЗК України та ст. 89 ВК України та є порушенням п. 2 розділу 3.2. договору оренди земельної ділянки від 22 серпня 2003 року
Відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області від 22 листопада 2006 року у справі № 14/291, встановлено наступне, а саме: Як встановлено в судовому засіданні, 22 липня 2003 року між підприємцем Мичко Едуардом Володимировичем та Рівненською райдержадміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться на території Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області площею 23,5 га. Даний договір був посвідчений державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори 22.08.2003 року, реєстровий № 1-1582. Згідно умов договору, земельна ділянка передана в оренду для рибогосподарських потреб на 49 років, з переважним правом на поновлення договору на новий термін. 25 квітня 2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди земельної ділянки водного фонду, посвідчений державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори та 16.07.2004 р. зареєстрований у Рівненській регіональній філії ЦДЗК у книзі реєстрації № 4 за № 5. Актом приймання-передачі земельної ділянки водного фонду від 16.07.2004р. вказану земельну ділянку було передано суборендарю. Таким чином, підприємець Юнчик М.О. набув прав землекористувача у встановленому законом порядку. Відповідно до ст. 95 ЗК України, землекористувачі мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. В зв`язку з тим, що позивач проживає в іншому місці, а в даному місці зосереджена його підприємницька діяльність, що потребує постійного знаходження на об`єкті, в нього виникла потреба у зведенні рибацького будинку. Власними зусиллями ним був самочинно збудований цегляний двохповерховий будиночок розміром 4 на 6 метрів. У зв`язку із закінченням будівництва та відповідно до вимог чинного законодавства, виникла необхідність у виготовленні технічної документації та державної реєстрації. Здійснюючи самочинне будівництво вищевказаної будівлі, позивачем не було порушено прав сусідніх власників (користувачів) земельних ділянок. Позивач є користувачем земельної ділянки, на якій самочинно збудована будівля. Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Будинок позивача розташований на земельній ділянці, площа якої дозволяє обслуговувати його. Земельна ділянка належить позивачеві на праві користування. Скарги на його дії ні від кого не поступали, а тому права третіх осіб не порушені. Стаття 4 Закону України Про власність вказує, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Стаття 12 Закону України Про власність визначає, що праця громадян є основою створення і примноження їх власності. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом. Відповідно до ст.49 Закону України Про власність, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом; Позов задоволити; Визнати суб`єкта підприємницької діяльностіфізичну особу ОСОБА_1 власником самочинного будівництварибацького будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ".
Суд зазначає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 22 листопада 2006 року у справі № 14/291 встановлює, що об`єкт є самочинним будівництвом, належить ОСОБА_1 , однак не встановлює правомірності здійснення будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 площею 23,5 га, будівлі площею 24,5 кв.м. Питання наявності відповідних дозволів не досліджувалось, контролюючі органи та органи місцевого самоврядування не залучались.
До того ж, після винесення рішенням суду про визнання власником, проведено самовільну добудову і у двоє збільшено площу самочинного будівництва - рибацього будинку.
Як зазначалося вище, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29 грудня 2006 року № 4318 та технічного паспорту станом на 25 травня 2020 року, державним реєстратором Грушвицької сільської ради 01 червня 2020 року зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 право власності на об`єкт нерухомого майна: рибацький будинок, загальною площею 41.7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 - Д (індексний номер 52457563) із складовими частинами об`єкта нерухомого майна: споруда, водопропускна труба І, металева; споруда, водопропускна труба ІІ, металева; споруда, водопропускна труба ІІІ, металева; споруда, водопропускна труба IV, металева; споруда, водопропускна труба V, металева; споруда, водопропускна труба VI, металева; споруда, водопропускна труба VII, металева.
Однак, згідно договору водного об`єкта від 28 квітня 2005 року ФОП Юнчику М.О., передано в оренду згідно акту здачі-приймання водного об`єкту водний об`єкт на території Великоомелянської сільської ради площею 18,93 Га. об`ємом 331,5 тис.м. куб. без 7-ми водоскидів типу "Монах".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про аквакультуру", гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
За визначенням пункту 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів, затвердженої наказом Держкоммістобудування № 252 від 19 грудня 1995 року , гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
Згідно із ДСТУ 3517-97 "Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять" гідротехнічна споруда - це інженерна споруда, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії вод.
Згідно ДБН В.2.4-3:2010 "Гідротехнічні споруди. Основні положення", гідротехнічні споруди - це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також захисту від шкідливого впливу вод.Стави нагульні, зимувальні, виросні є рибницькими ставками - рибогосподарськими водними об`єктами, призначеними для розведення, утримання та/або вирощування об`єктів аквакультури (ст. 1 Закону України "Про аквакультуру").
Рибницькі ставки, інкубаційні цехи, споруди, будівлі, системи інженерного забезпечення, земельні ділянки, на яких вони розміщені, витрати на поліпшення земель, а також придбані машини і механізми, устаткування, плавзасоби, інвентар, прилади відносилися до основних виробничих фондів (засобів) ставкових рибоводних підприємств, запроектованих згідно з вимогами відомчих норм технологічного і будівельного проектування.
Кожний рибницький ставок є комплексною гідротехнічною спорудою, який створений шляхом будівництва функціонально пов`язаних лінійних і локальних гідротехнічних споруд для створення водного середовища з регульованими параметрами, такими як площа водної поверхні, глибина води, наповнення водою, проточність води, аерація води, годівля риби, перепуск води з одного ставка в інший ставок, спуск води для вилову риби.
Отже, гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води.
Проаналізувавши вказані норми законодавства можна дійти висновку, що такий об`єкт як гідротехнічна споруда ставка є інженерною спорудою та нерозривно пов`язана із землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об`єкту та її переміщення в інше місце неможливо без його знецінення та зміни призначення.
Отже, гідротехнічні споруди, які знаходяться на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 5624682001:01:006:0001 та складаються із земляної греблі та водоскидних (водопропускних) труб в кількості 7 штук, призначені для існування ставка на земельній ділянці водного фонду.
Відтак, водоскидні (водопровідні) споруди не можуть бути складовою нерухомого майна: рибацького будинку (головної речі), оскільки не призначені для його обслуговування, і не пов`язані з ним спільним призначенням.
Водоскидні споруди розміщені на земельній ділянці, яка за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить до комунальної власності, і розташована на території Великоомелянської сільської ради.
При цьому, відомості про наявність гідротехнічних споруд (водоскидні споруди, труби металеві в кількості 7 шт.) містяться в договорі оренди водного об`єкта та в паспорті на водний об`єкт.
За таких обставин, спірні гідротехнічні споруди (водопропускні (водоскидні) труби в дійсності є комунальною власністю, хоч і досі не зареєстровані у передбачений чинним законодавством спосіб за органом місцевого самоврядування, а Великоомелянська об`єднана територіальна громада виступає законним власником цього майна.
Великоомелянську сільську раду Рівненського району позбавлено можливості вільно розпоряджатись власним майном та забезпечувати його належне функціонування для потреб відповідної територіальної громади.
На даний час об`єкт нерухомого майна: рибацький будинок, загальною площею 41,7 кв.м за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Велика Омеляна, вулиця Рольщикова,12-Д, складовими частинами якого є: споруда, водопропускна труба І, металева; споруда, водопропускна труба ІІ, металева; споруда, водопропускна труба ІІІ, металева; споруда, водопропускна труба IV, металева; споруда, водопропускна труба V, металева; споруда, водопропускна труба VI, металева; споруда, водопропускна труба VII, металева зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , як наслідок Великоомелянська об`єднана територіальна громада як власник водного об`єкту та земельної ділянки позбавлена можливості здійснювати контроль за водогосподарськими заходами щодо використання водних ресурсів та і для захисту від шкідливої дії води.
Отже, встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідачем - 1, як орендарем обов`язок використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства виконано неналежним чином.
Таким чином, враховуючи факт порушення договорів оренди як землі так і водного об`єкта, зокрема, шляхом здійснення самочинного будівництва при прямій забороні таких дій Законом України "Про оренду землі", Водним кодексом України, а також договром оренди землі та договором оренди водного об`єкта, враховуючи, що самочинне будівництво здійсненне на землях водного фонду - прибережній захисній смузі, яка є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності та має пряму заборону на будівництво будь-яких споруд (п. "г" ч. 2 ст. 61 ЗК України) договір оренди землі та договір оренди водного об`єкта підлягає розірванню.
Щодо заяви відповідача - 2 про застосування позовної давності до спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).
Суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
З огляду на викладене, суд зобов`язаний у будь-якому випадку, в разі подання заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності, розглянути її, і якщо позовна давність спливла - відмовити в позові у зв`язку зі її закінчення за відсутності наведених позивачем поважних причин пропуску вказаного строку.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21, у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння.
Отже, суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності, оскільки позивачем заявлено негаторний позов, а негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення, а саме здійснення самочинного будівництва на землях водного фонду - прибережній захисній смузі, яка є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності та має пряму заборону на будівництво будь-яких споруд (п. "г" ч. 2 ст. 61 ЗК України).
Окрім того, аргументи відповідача - 1 про те, що матеріали справи не містять рішення позивача щодо дострокового розірвання договорів оренди та суборенди з підстав нецільового використання орендованої земельної ділянки та суттєвих порушень умов договору оренди, що свідчить про відсутність обов`язкового рішення органу місцевого самоврядування з даного питання, і як наслідок про відсутність волевиявлення Великоомелянської сільської ради як органу місцевого самоврядування щодо дострокового розірвання договорів оренди та суборенди земельної ділянки та те, що позовну заяву у даній справі подано головою Великоомелянської сільської ради поза межами наданих йому Законом повноваженнями, судом оцінюється критично, оскільки законом не встановлено обов`язку позивача ухвалювати рішення щодо дострокового розірвання договору оренди у зв`язку із нецільовим використанням.
Доказів протилежного відповідач - 1 не надав.
Щодо позовних вимог Великоомелянської сільської ради про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на рибацький будиночок за адресою АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Водночас, відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Таким чином, підставою для здійснення державним реєстратором державної реєстрації прав є правовстановлюючі документи, які підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до матеріалів справи, 18 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та Кіріченко Л.О. укладено Договір купівлі - продажу рибацького будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який було зареєстровано реєстрі за № 1863.
На підставі укладеного правочину відповідно до вимог діючого законодавства за ОСОБА_1 згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 55804643 від 18 грудня 2020 року зареєстровано право власності на будинок разом із його складовими частинами згідно даних, що містяться у Технічному паспорті на Рибацький будинок виготовлений на замовлення продавця сертифікованим у Фонді Державного майна України виконавцем.
Підставою для первинної реєстрації права власності на Рибацький будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 є рішення Господарського суду Рівненської області у судовій справі № 14/291 від 22 листопада 2006 року.
Рішення суду є чинним.
Суд зазначає, що право власності на рибацький будинок набуто ОСОБА_1 згідно договору купівлі - продажу на законних підставах відповідно до представлених в реєстраційний орган належно оформлених правовстановлюючих документів без будь-яких порушень законодавства, що регулює даний вид правовідносин.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлено судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України ).
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частина четверта статті 41 Конституції України; близькі за змістом приписи викладені у частині першій статті 321 ЦК України).
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в громадських інтересах і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції з прав людини закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
За статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений його/її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, що їх визначено законом і загальними принципами міжнародного права (абзац перший).
Застосовуючи наведений припис статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово та послідовно наголошував на тому, що втручання держави у право мирного володіння майном має відповідати певним критеріям, а саме: воно має відповідати принципові законності й переслідувати правомірну (легітимну) мету за допомогою засобів, які є достатньо домірними (пропорційними) меті, яку мають досягти (рішення Європейського суду з прав людини у справі Beyeler v. Italy від 5 січня 2000 року (заява № 33202/96), §§ 108 114).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19).
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12- 204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12- 80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).
Отже, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відтак, з позовом може звертатися особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. При цьому, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен визначити позовні вимоги таким чином, щоб у разі їх задоволення судом відбувся захист, визнання та поновлення його прав і охоронюваних законом інтересів.
З урахуванням наведених законодавчих норм, завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Разом із цим, вирішуючи спір, суд має перевірити наявність в особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з`ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене(оспорюване) право та інтерес підлягають захисту (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 911/1330/17).
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (пункти 5.6, 5.9). - Постанова ВПВС від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19. Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (пункт 44) Постанови ВПВС від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц.
Критеріями ефективності судового рішення про задоволення позову (Практика Великої Палати Верховного Суду щодо вирішення земельних спорів (вересень 2022 - червень 2023) є судове рішення забезпечить захист/відновлення порушеного/оспорюваного права/ інтересу; у позивача не буде потреби ще раз звертатися до суду з іншими вимогами (виконання завдання судочинства); судове рішення можливо виконати.
Отже, суд зазначає, що позивачем не доведено яким чином скасування права приватної власності на об`єкт нерухомого майна Рибацький будинок (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2090656656246; номер запису про право власності 39800150) забезпечить захист, відновлення порушеного, оспорюваного права, інтересу. Окрім того, позивачем не враховано обставину того, що навіть у випадку скасування права власності ОСОБА_1 на рибацький будинок, вказане право власності перейде до попереднього власника Кіріченко Л.О.
Вказані обставини свідчать, що позовна вимога щодо скасування права власності не відновить порушеного права позивача.
Відтак, вимога позивача про скасування права приватної власності на об`єкт нерухомого майна Рибацький будинок (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2090656656246; номер запису про право власності 39800150), який набутий ОСОБА_1 на законних підставах, не підлягає до задоволення.
Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Ruiz Torija v. Spain" тощо).
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Судові витрати.
Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12 112 грн. 00 коп.
Отже, у зв`язку із частковим задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідачів, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 9 689 грн. 60 коп. покладається на відповідачів, решта судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. залишається за позивачем.
Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 22 серпня 2003 року, укладений між Рівненською районною державною адміністрацією (33001, м. Рівне, вул. Соборна, 195, код. 04057735) та Мичком Едуардом Володимировичем ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за № 1 1588 (зареєстрований ДП "РРЦДЗК" в книзі записів договорів оренди землі 16 грудня 2003 року за № 1), загальною площею 23,5 га, кадастровий номер 5624682001:01:006:0001, розташована на території Великоомелянської сільської ради Рівненського району.
3. Розірвати договір оренди водного об`єкта від 28 квітня 2005 року, укладений між Рівненською районною державною адміністрацією (33001, м. Рівне, вул. Соборна, 195, код. 04057735) та фізичною особою-підприємцем Юнчиком Михайлом Олександровичем ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
4. Зобов`язати Мичка Едуарда Володимировича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути у комунальну власність Великоомелянської сільської ради земельну ділянку загальною площею 23,5 га, кадастровий номер 5624682001:01:006:0001, розташовану на території Великоомелянської сільської ради Рівненського району (35360, с. Велика Омеляна, вул. Шевченка, 79, код. 04387154), яка передана на підставі договору № 1-1588 від 22 серпня 2003 року, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому її одержано в оренду.
5. Зобов`язати фізичну особу-підприємця Юнчика Михайла Олександровича ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) повернути у комунальну власність Великоомелянської сільської ради водний об`єкт, площею водного дзеркала 18,93 га, який розташований на території Великоомелянської сільської ради Рівненського району (35360, с. Велика Омеляна, вул. Шевченка, 79, код. 04387154) за актом здачі - приймання.
6. Стягнути з Мичка Едуарда Володимировича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Великоомелянської сільської ради Рівненського району (35360, с. Велика Омеляна, вул. Шевченка, 79, код. 04387154) 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. судового збору.
7. Стягнути з фізичної особи-підприємця Юнчика Михайла Олександровича ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Великоомелянської сільської ради Рівненського району (35360, с. Велика Омеляна, вул. Шевченка, 79, код. 04387154) 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. судового збору.
8. В решті позову - відмовити.
9. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30 січня 2025 року.
Суддя Войтюк В.Р.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2025 |
Оприлюднено | 03.02.2025 |
Номер документу | 124808273 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Войтюк В.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні