Рішення

від 30.01.2025 по справі 922/4210/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4210/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НЗ ГАЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТОЛ" простягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "НЗ ГАЗ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ІТОЛ", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 579.393,65 грн та витрати зі сплати судового збору.

Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині оплати вартості поставленого позивачем товару на підставі Договору поставки (купівлі-продажу) нафтопродуктів, скрапленого газу пропан-бутан від 28.08.2023 №28-08/23.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2024, враховуючи незначну складність та характер спірних правовідносин, справу №922/4210/24 визнано малозначною, відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана до електронного кабінету відповідача в підсистемі ЄСІТС та отримана останнім 02.12.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ "НЗ ГАЗ" (продавець) та ТОВ "ІТОЛ" (покупець) був укладений Договір поставки (купівлі-продажу) нафтопродуктів, скрапленого газу пропан-бутан від 28.08.2023 №28-08/23 (надалі - Договір). Згідно з його умовами продавець зобов`язався постачати та передавати у власність покупця нафтопродукти, скраплений газ пропан-бутан (товар), а покупець зобов`язався приймати та оплачувати товар на умовах цього Договору.

Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна товару, що передається власність покупця узгоджується сторонами та зазначається в додаткових угодах, що є невід`ємною частиною цього Договру.

У відповідності до пунктів 4.1., 4.2. Договору сторонами домовлено, що оплата за цим Договором здійснюється покупцем шляхом внесення суми оплати вартості товару на умовах, що визначені в додаткових угодах та на підставі виставленого рахунку-фактури продавця. Покупець зобов`язується здійснити 100% оплати вартості товару, що зазначені в рахунку-фактурі.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023, а в порядку взаємних розрахунків має юридичну силу - до повного виконання сторонами свої договірних зобов`язань,

Як зазначає позивач, ні додаткові угоди, ні письмові заявки на поставку товару між сторонами не укладалися.

На виконання умов Договору позивач був поставлений відповідачу товар на загальну суму 829.393,65 грн з ПДВ, про що свідчить видаткова накладна від 01.04.2024 №87. Також позивачем був виставлений відповідачу рахунок на оплату від 01.04.2024 №58 на суму 829.393,65 грн з ПДВ.

Відповідач частково оплати вартість поставленого позивачем товару на суму 250.000,00 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні інструкції від 15.04.2024 №466 від 29.04.2024 №493, від 25.06.2024 №620, від 13.09.2024 №849, від 23.09.2024 №865. При цьому частина (70.000,00 грн) сплачених за платіжною інструкцією від 15.04.2024 №466 грошових коштів була зарахована в погашення попередніх грошових зобов`язань за Договором.

08.11.2024 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 25.10.2024, в якій вимагав негайно сплатити вартість доставленого та неоплаченого вантажу у сумі 579.393,65 грн. Втім, відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, заборгованість не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивачем був поставлений відповідачеві товар на суму 829.393,65 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною від 01.04.2024 №87, яка підписана повноваженими представниками сторін без зауважень та скріплена печатками підприємств.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов`язань відповідача.

Станом на дату звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за Договором становила 579.393,65 грн.

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав, а факт наявності заборгованості в розмірі 579.393,65 грн підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 579.393,65 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 8.690,90 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТОЛ" (Україна, 61038, Харківська обл., м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд. 8, код ЄДРПОУ 43338504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЗ ГАЗ" (Україна, 76018, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, буд. 32-А, офіс 29, код ЄДРПОУ 41377612) борг за поставлений товар (нафтопродукти) у розмірі 579.393,65 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 8.690,90 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "30" січня 2025 р.

СуддяН.С. Добреля