Рішення

від 21.01.2025 по справі 924/927/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2025 р. Справа № 924/927/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засідання Лежніній Я.С. розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стандард-Ойл", м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "К.НАФТА" м. Хмельницький

про стягнення 3105444,73 грн.

Представники сторін:

позивача: Трубай І.О. адвокат

відповідача: не з`явився

Рішення ухвалюється після оголошеної в судовому засіданні 13.01.2025 перерви.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 24.10.2024 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 18.11.2024. У підготовчих засіданнях 18.11.2024, 28.11.2024 оголошувалася перерва до 24.12.2024. Ухвалою від 24.12.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 13.01.2025. У судовому засіданні 13.01.2025 оголошено перерву до 21.01.2025.

Виклад позицій учасників справ, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 3105444,73грн заборгованості в т.ч. 1019934,40 основного боргу, 522081,14грн. пені, 1004983,60грн. 25% штрафу, 155481,12грн. 10% річних, 107550,34грн. інфляційних нарахувань, 295414,13грн. процентів за користування чужими коштами у розмірі 19% від суми неоплаченого товару відповідно до умов договору поставки нафтопродуктів №21-06/2022-1 від 21.06.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем не виконано своїх зобов`язань в частині оплати товару за договором поставки нафтопродуктів №21-06/2022-1 від 21.06.2022, в результаті чого у ТОВ "К.НАФТА" утворилась заборгованість перед ТОВ "СТАНДАРД ОЙЛ" в сумі 4019934,40грн. Повідомляє, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.12.2023 у справі №924/1063/23 стягнуто на його користь з відповідача 4000000грн. боргу, відповідно станом на день звернення із даним позовом залишок заборгованості становить 1019934,40грн. Оскільки відповідачем вартість отриманого товару сплачувалась із порушенням строків визначених договором, позивач нарахував 522081,14грн. пені (за період з 11.09.2023 по 12.01.2024 на суму боргу 4019934,40грн., за період з 03.08.2024 по 09.10.2024 на суму боргу 1019934,40грн.); 1004983,60грн. 25% штрафу, 155481,12грн. 10% річних (за період з 11.09.2023 по 12.01.2024 на суму боргу 4019934,40грн., за період з 03.08.2024 по 09.10.2024 на суму боргу 1019934,40грн.); 107550,34грн. інфляційних нарахувань (за вересень 2023 - грудень 2023 із суми 4019934,40грн., за серпень 2024 із суми 1019934,40грн.), 295 414,13грн. 19% за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, відзиву на позов не подав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до його Електронного кабінету Електронного суду.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, справа розглядається на наявними у ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

21 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРД-ОЙЛ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "К.НАФТА" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №21-06/2022-1.

29.09.2023 була укладена додаткова угода №29-09/2023 до договору поставки нафтопродуктів №21-06/2022-1 від 21 червня 2022 року, якою у додатках до договору №21-06/2022-1 від 21 червня 2022 року та додаткових угодах до договору №21-06/2022-1 від 21 червня 2022 року було погоджено виправити описку, а саме: замість неправильного номеру та дати "07-07/2022 від 07.07.2022" сторони погодили вважати правильним номер та дату договору поставки нафтопродуктів №21-06/2022-1 від 21 червня 2022 року.

Відповідно до умов договору поставки нафтопродуктів №21-06/2022-1 від 21 червня 2022 року постачальник зобов`язується поставити та передати в погоджені строки, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар) на умовах поставки в кількості, в асортименті, за цінами та термінами поставки відповідно до умов договору, додаткових угод та додатків до нього, які є невід`ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору, найменування, асортимент, одиниця виміру кількості товару та кількість поставки кожної партії товару, умови поставки, строки поставки, ціна та вартість товару, умови оплати та інші необхідні умови погоджуються та зазначаються сторонами у відповідних додатках.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3. договору, кількість товару, що поставляється за договором визначається у відповідному додатку до договору, товар поставляється погодженими партіями, відповідно до заявок покупця на постачання конкретної партії товару.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна вартість (сума) договору становить суму коштів за поставлений протягом терміну дії цього договору товар, згідно видаткових накладних на Товар. Вартість кожної окремої партії товару визначається продавцем в рахунках-фактурах, накладних документах (видаткових накладних) та/або додатках до цього договору.

В силу пункту 3.2. договору, розрахунки між сторонами здійснюються в грошовій одиниці України - гривні. Вид розрахунків - безготівковий.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що покупець зобов`язується оплачувати повну вартість товару (в розмірі 100%), в тому числі ПДВ, відображену в рахунках-фактурах на кожну окрему партію товару (видаткових накладних) у строк визначений у відповідних рахунках-фактурах або додатках до договору, але у будь-якому разі до моменту відвантаження такого товару, якщо інше сторони не обумовлять у відповідному додатку до договору.

Відповідно до п. 3.5. договору зобов`язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів в повному обсязі за кожну окрему партію товару на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 3.6. договору сторони погодили, що на вимогу однієї із сторін складаються та підписуються акти звірки взаєморозрахунків, які надсилаються іншій стороні за допомогою електронного зв`язку з одночасним підтвердженням листом, надісланим поштою протягом 3 (трьох) робочих днів з дати відправлення за допомогою електронного зв`язку. Кожна із сторін зобов`язується протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання від другої сторони за договором акта звірки взаєморозрахунків, підписати його і направити іншій стороні, або протягом того ж строку направити іншій стороні свої мотивовані зауваження до акта звірки взаєморозрахунків. У випадку не отримання від покупця підписаного акта (актів) звірки взаєморозрахунків або мотивованих зауважень до такого акта (актів) - це є підтвердженням, що зі сторони покупця будь-які претензії відсутні й акт (акти) звірки взаєморозрахунків вважається підписаним й узгодженим обома сторонами.

Взаєморозрахунки сторін відповідно до акта звірки взаєморозрахунків повинні бути проведені сторонами не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін або з моменту узгодження акта в порядку передбаченому п. 3.6 договору (пункт 3.7. договору).

Відповідно до п.5.4 договору у випадку несплати, несвоєчасної та/або неповної оплати товару (якщо товар буде поставлятися на умовах відстрочення платежу, про що буде зазначено у відповідних Додатках до Договору), покупець за першою вимогою продавця зобов`язується сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки від суми невиконаних обов`язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочення. Оплата пені не звільняє покупця від виконання узятих на себе зобов`язань за ним Договором.

У випадку, якщо строк оплати товару (частини товару) покупцем буде прострочений більше, ніж на 10 (десять) календарних днів, продавець мас право вимагати від покупця сплатити додатково, крім пені, що зазначена у цьому пункті, штраф у розмірі 25% (двадцять п`ять відсотків) від вартості неоплаченого (несвоєчасно оплаченого) товару, а покупець на підставі письмової вимоги продавця зобов`язується сплатити такий штраф у строки, вказані у вимозі Продавця.

За несвоєчасне проведення розрахунків відповідно до умов цього Договору та Додатків до нього продавець мас право стягнути з Покупця 10 (десять) процентів річних від простроченої суми, інфляційні втрати та проценти за користування чужими коштами у розмірі 19% річних від неоплаченої суми вартості Товару (частини Товару). Проценти річних, інфляційні втрати та проценти за користування чужими коштами підлягають оплаті за весь період прострочення покупцем зобов`язання (п.5.5 договору).

У п.5.8, 5.9 договору сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, нені) за прострочення виконання зобов`язань за даним Договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватися до дали повного виконання винною Стороною відповідних прострочених зобов`язань за Договором. Сторони за цим Договором встановлюють строк позовної давності щодо стягнення неустойки (штрафу, непі) тривалістю 3 (три) роки.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до "31" грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 8.1. договору).

Зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток сторін.

01.11.2022 сторонами підписано додаткову угоду №01.11.2022/1 до договору поставки нафтопродуктів №21-06/2022-1 від 21.06.2022, за якою сторони домовились внести зміни до договору №21-06/2022-1 від 21.06.2022, а саме: доповнити договір поставки новим розділом "11. Електронний документообіг" п. 11.1. Підписуючи цей договір сторони погоджуються використовувати при здійсненні своєї діяльності електронні документи та призначений для цього кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП). Сторони визнають будь-які документи, складені та надані будь-якою стороною іншій в електронному вигляді із застосуванням КЕП уповноваженої особи засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригінали, що мають юридичну силу. Сторони визнають, що кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.12.2023 у справі №924/1063/23 стягнуто з ТОВ "К.НАФТА" на користь ТОВ "СТАНДАРД-ОЙЛ" 3000000,00 грн. заборгованості та 45000,00 грн. витрат зі сплати судового збору. Даним рішенням встановлено заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 4019934,40 грн., строк сплати за останньою видатковою накладною настав 10.09.2023. Проте, користуючись своїм диспозитивним правом щодо визначення розміру суми, яку позивач бажає стягнути в судовому порядку з відповідача за договором поставки нафтопродуктів №21-06/2022-1 від 21.06.2022, визначив суму стягнення у розмірі 3 000 000,00 грн. за здійснені поставки в період з 31.07.2023 по 05.09.2023 (залишивши за собою право звернутись з окремим позовом до суду про стягнення залишку заборгованості 1019934,40 грн.).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Джубабою Д.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №73824441 з примусового виконання наказу від 11.01.2024 у справі №924/1063/24 в сумі 3000000грн. заборгованості та 45000грн. витрат із сплати судового збору у зв`язку із виконанням рішення.

Станом на 17.10.2024 заборгованість відповідача за договором поставки нафтопродуктів від 21.06.2022 №21-06/2022-1 становить 1019934,40грн.

Оскільки позивач вартість отриманого товару сплачував із порушенням строків визначених договором, позивач нарахував та заявив до стягнення 522081,14грн. пені (за період з 11.09.2023 по 12.01.2024 на суму боргу 4019934,40грн., за період з 03.08.2024 по 09.10.2024 на суму боргу 1019934,40грн.); 1004983,60грн. 25% штрафу, 155 481,12грн. 10% річних (за період з 11.09.2023 по 12.01.2024 на суму боргу 4019934,40грн., за період з 03.08.2024 по 09.10.2024 на суму боргу 1019934,40грн.); 107550,34грн. інфляційних нарахувань (за вересень 2023 - грудень 2023 із суми 4019934,40грн., за серпень 2024 із суми 1019934,40грн.), 295 414,13грн. 19% за користування чужими грошовими коштами.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.

За змістом ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином, згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правовідносини, що склались між сторонами є правовідносинами з поставки товару.

Частинами 1, 2, 6 статті 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРД-ОЙЛ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "К.НАФТА" було укладено договір поставки нафтопродуктів №21-06/2022-1, відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити та передати в погоджені строки, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар) на умовах поставки в кількості, в асортименті, за цінами та термінами поставки відповідно до умов договору, додаткових угод та додатків до нього, які є невід`ємною частиною договору.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 цього Кодексу, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Судом береться до уваги, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.12.2023 у справі №924/1063/23 стягнуто з ТОВ "К.НАФТА" на користь ТОВ "СТАНДАРД-ОЙЛ" 3000000,00 грн. заборгованості та 45000,00 грн. витрат зі сплати судового збору. Даним рішенням встановлено заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 4019934,40 грн., строк сплати за останньою видатковою накладною настав 10.09.2023. Проте, користуючись своїм диспозитивним правом щодо визначення розміру суми, яку позивач бажає стягнути в судовому порядку з відповідача за договором поставки нафтопродуктів №21-06/2022-1 від 21.06.2022, визначив суму стягнення у розмірі 3000000,00 грн. за здійснені поставки в період з 31.07.2023 по 05.09.2023 (залишивши за собою право звернутись з окремим позовом до суду про стягнення залишку заборгованості 1019934,40 грн.).

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідачем доказів сплати заборгованості в розмірі 1019934,40 грн. не подано.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 1019934,40 грн. заборгованості за поставлений товар за договором №21-06/2022-1 від 21.06.2022, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також нарахував та просить стягнути з відповідача 522081,14грн. пені (за період з 11.09.2023 по 12.01.2024 на суму боргу 4019934,40грн., за період з 03.08.2024 по 09.10.2024 на суму боргу 1019934,40грн.); 1004983,60грн. 25% штрафу, 155481,12грн. 10% річних (за період з 11.09.2023 по 12.01.2024 на суму боргу 4019934,40грн., за період з 03.08.2024 по 09.10.2024 на суму боргу 1019934,40грн.); 107550,34грн. інфляційних нарахувань (за вересень 2023 - грудень 2023 із суми 4019934,40грн., за серпень 2024 із суми 1019934,40грн.), 295 414,13грн. 19% за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Сторонами у договорі поставки було узгоджено, що за несвоєчасне проведення розрахунків відповідно до умов цього Договору та Додатків до нього продавець мас право стягнути з покупця 10 (десять) процентів річних від простроченої суми, інфляційні втрати та проценти за користування чужими коштами у розмірі 19% річних від неоплаченої суми вартості Товару (частини Товару). Проценти річних, інфляційні втрати та проценти за користування чужими коштами підлягають оплаті за весь період прострочення покупцем зобов`язання (п.5.5 договору).

Суд, провівши в системі "Законодавство" перерахунок 10% річних та 19% за користування чужими грошовими коштами дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховані та заявлені до стягнення 10% річних у розмірі 155481,12 грн. та 19% за користування чужими грошовими коштами в сумі 295414,13грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно нарахувань втрат від інфляції, судом враховано таке.

Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019р. по справі №924/312/18.

Зважаючи на викладене, суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми "Законодавство") вважає, що заявлені інфляційні втрати правомірно нараховані у розмірі визначеному позивачем 107550,34грн за вказані ним у наявному в матеріалах справи розрахунку періоди.

За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

Судом враховується, що статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Статтею 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією.

Відповідно до п.5.4 договору сторони передбачили, що у випадку несплати, несвоєчасної та/або неповної оплати товару (якщо товар буде поставлятися на умовах відстрочення платежу, про що буде зазначено у відповідних Додатках до Договору), покупець за першою вимогою продавця зобов`язується сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки від суми невиконаних обов`язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочення. Оплата пені не звільняє покупця від виконання узятих на себе зобов`язань за ним Договором.

У випадку, якщо строк оплати товару (частини товару) покупцем буде прострочений більше, ніж на 10 (десять) календарних днів, продавець має право вимагати від покупця сплатити додатково, крім пені, що зазначена у цьому пункті, штраф у розмірі 25% (двадцять п`ять відсотків) від вартості неоплаченого (несвоєчасно оплаченого) товару, а покупець на підставі письмової вимоги продавця зобов`язується сплатити такий штраф у строки, вказані у вимозі Продавця.

Поряд із цим, у п.5.8, 5.9 договору сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, нені) за прострочення виконання зобов`язань за даним Договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватися до дали повного виконання винною Стороною відповідних прострочених зобов`язань за Договором. Сторони за цим Договором встановлюють строк позовної давності щодо стягнення неустойки (штрафу, непі) тривалістю 3 (три) роки.

Тобто сторони у договорі передбачили можливість нарахування позивачем пені та 25% штрафу за порушення покупцем строків оплати товару більше ніж 10 календарних днів, що узгоджується із приписами ст. 230, 231 ГК України.

Щодо нарахування одночасно штрафу та пені судом відзначається таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України передбачено що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Предметом даного спору є стягнення штрафних санкцій згідно укладеного між сторонами договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК та статті 549 ЦК унормовано, що видами штрафних санкцій є штраф та пеня.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК, частиною 6 статті 231 ГК та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.

При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням викладеного, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто, не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, 09.07.2018 у справі № 903/647/17.

З огляду на викладене, судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення пені в сумі 522081,14грн. та 1004983,60грн. 25% штрафу, встановлено обґрунтованість та правильність їх обрахування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на вищенаведені обставини справи та положення законодавства суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд при прийнятті рішення зазначити в рішенні суду про нарахування органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з дати ухвалення рішення суду і до моменту виконання цього рішення пеню на суму основної заборгованості за такою формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення, і стягнути отриману суму пені з відповідача на користь позивача;

- органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з дати ухвалення рішення суду і до моменту виконання цього рішення десять процентів річних від простроченої суми на суму основної заборгованості за такою формулою: Сума розрахунку = С х Z х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочки, Z - 10% річних;

- органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з дати ухвалення рішення суду і до моменту виконання цього рішення проценти за користування чужими коштами за такою формулою: Сума процентів = С х Z х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочки, Z - 19% за користування чужими коштами.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього кодексу.

Згідно з ч.ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування пені, 10 річних та 19% за користування чужими грошовими коштами, починаючи з 21.01.2025р. і до моменту виконання рішення суду у справі № 924/927/24.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "К.НАФТА"" (м. Хмельницький, вул. Шухевича Романа, 16, код ЄДРПОУ 43349867) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРД-ОЙЛ" (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 13, офіс 306, код ЄДРПОУ 42595188) 1019934,40грн. (один мільйон дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири гривні 40коп.) боргу, 522081,14грн. (п`ятсот двадцять дві тисячі вісімдесят одну гривню 14коп.) пені, 1004983,60грн. (один мільйон чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят три гривні 60коп.) 25% штрафу, 155481,12грн. (сто п`ятдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят одна гривня 12коп.) 10% річних, 107550,34грн. (сто сім тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 34коп.) інфляційних втрат, 295414,13грн. (двісті дев`яносто п`ять тисяч чотириста чотирнадцять гривень 13коп.) 19% за користування чужими коштами, 46581,67грн. (сорок шість тисяч п`ятсот вісімдесят одна гривня 67коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з дати ухвалення рішення суду і до моменту виконання цього рішення пеню на суму основної заборгованості за такою формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення, і стягнути отриману суму пені з відповідача на користь позивача.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з дати ухвалення рішення суду і до моменту виконання цього рішення десять процентів річних від простроченої суми на суму основної заборгованості за такою формулою: Сума розрахунку = С х Z х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочки, Z - 10% річних.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з дати ухвалення рішення суду і до моменту виконання цього рішення проценти за користування чужими коштами за такою формулою: Сума процентів = С х Z х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочки, Z - 19% за користування чужими коштами.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення господарського суду Хмельницької області подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.01.2025.

СуддяМ.Є. Муха

Віддруковано 1 примірник до матеріалів справи.

Позивачу та відповідачу направлено до Електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд ЄСІТС