Ухвала

від 30.01.2025 по справі 923/571/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 923/571/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - Управління, скаржник)

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження

за позовом Херсонського обласного центру зайнятості

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 08.01.2025 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 у справі №923/571/20, а справу направити на розгляд.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 08.01.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №923/571/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, суддів Бенедисюка І.М., Ємця А.А.

Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №923/571/20 касаційну скаргу Управління на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №923/571/20 залишено без руху. Надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням (1) найменування суду касаційної інстанції, а також (2) вказати підстави касаційного оскарження судового рішення, визначені у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з огляду на предмет касаційного оскарження та зазначити, які конкретно норми права було порушено, а також (3) надання документа на підтвердження сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Крім того, в ухвалі зазначено, що наслідком не усунення недоліків є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, а також роз`яснено скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде також повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Ухвалу Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №923/571/20 доставлено, Хавич Тетяні Григорівні (представник Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) та Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в Електронні кабінети: 15.01.2025 о 20:25, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет Електронного суду від 28.01.2025.

Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Хавич Тетяна Григорівна (представник Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) та Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ухвалу Суду від 15.01.2025 з цієї справи отримали 15.01.2025 о 20:25, а, отже, останній день для усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням приписів статті 116 та 242 ГПК України, з урахуванням вихідних днів, припадав на 27.01.2025 (понеділок).

Верховний Суд також відмічає, що від Головного управління ДПС в Одеській області, представником якого є Хавич Тетяна Григорівна через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» Головного управління ДПС в Одеській області до Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження, яку ухвалою Суду від 15.01.2025 у справі №923/571/20 залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору та порушення вимог пунктів 1, 5 частини другої статті 290 ГПК України (і яка скерована до електронного кабінету Головного управління ДПС в Одеській області і Хавич Т.Г. як його представника і отримана).

Управління 24.01.2025 через свій електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в який просить продовжити виконання ухвали Верховного Суду від 15.01.2025 на строк встановлений судом, однак не менше за 20 днів (у зв`язку з великою кількістю справ за які необхідно почергово здійснити оплату судового збору) разом з касаційною скаргою. Суд відзначає, що у заяві про усунення недоліків фактично заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. До заяви про усунення недоліків, в якості додатків додано, зокрема, касаційну скаргу на ухвалу від 20.12.2024 в «doc» форматі та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довіреність на Хавич Т.Г. сформована в системі «Електронний суд». Вказану заяву про усунення недоліків зареєстровано Верховним Судом 24.01.2025 об 11:06.

Також, Управління 24.01.2025 через свій електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків в якій зазначено, що на виконання вимог ухвали від 15.01.2024 у справі №923/571/20 додає платіжну інструкцією від 24.01.2025 №161 про сплату судового збору в сумі 3 028 грн. Вказаний документ наданий за підписом на Хавич Т.Г. та зареєстровано Верховним Судом 24.01.2025 о 16:53.

З огляду на викладене Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало заяви про усунення недоліків разом, зокрема, з касаційною скаргою та доказами сплати судового збору у межах строку, наданого Судом ухвалою від 15.01.2025 у справі №923/571/20.

Суд розглядає вказані заяви у їх сукупності, логічній послідовності та зазначає таке.

Перевіривши платіжну інструкцією від 24.01.2025 №161 про сплату судового збору в сумі 3 028 грн, Верховний Суд приходить до висновку про те, що відповідний документ з огляду на статті 73, 76 - 79 ГПК України не свідчить про сплату судового збору за подання касаційної скарги саме Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі і саме за власною касаційною скаргою до Верховного Суду у справі №923/571/20 за позовом Херсонського обласного центру зайнятості до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з огляду на таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно з приписами частин першої і другої статті 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до частини першої статті 6 Закону «Про судовий збір»).

Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

З пункту 37 Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу».

Відповідно до пункту 40 Інструкції платник має право ініціювати платіжну операцію за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача коштів шляхом надання платіжної інструкції надавачу платіжних послуг платника.

Платіжна інструкція, крім обов`язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II цієї Інструкції, повинна містити: 1) унікальний ідентифікатор фактичного платника або найменування/ прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код фактичного платника та/або 2) унікальний ідентифікатор фактичного отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код фактичного отримувача.

Пунктом 41 Інструкції визначено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Отже, стандартом розрахунків передбачено, що реквізитами квитанції є, зокрема, платник і «Призначення платежу», які заповнюються платником самостійно.

Необхідно зауважити, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі «судовий збір» зазначено приклад заповнення графи «Призначення платежу» в платіжному документі.

Суд зазначає, що документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі додаються до касаційної скарги і мають містити відомості про те, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором.

Адже, саме за призначенням платежу може бути здійснено ідентифікацію і співставлення сплати судового збору за подання конкретної касаційної скарги, а відтак і перевірка зарахування судового збору. Сплата судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» є обов`язком скаржника.

Реквізитами ідентифікації касаційної скарги є, серед іншого, номер справи у межах якої подається відповідна скарга, назва та/і дата судового акта, що оскаржується, вказується на те яке рішення оскаржується, яка саме касаційна скарга оплачується.

Платіжна інструкція від 24.01.2025 №161 про сплату судового збору, здійснена платником - Головним управлінням ДПС в Одеській області про сплату судового збору та з призначенням платежу:

« 101 44069166 3507010 2800,суд. збір за кас.скаргою Херс.обл.центр зайнятості до ГУ ДПС у Херс.обл.,АРК №923/571/20 ВЕРХОВНИЙ СУД (Кас.адм.суд)», -

унеможливлює ідентифікацію сплати судового збору за подання Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43995495) за власно ним поданою касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №923/571/20 за позовом Херсонського обласного центру зайнятості до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, оскільки не містить дати судового акта, що оскаржується, ані його назви, ані назви органу, який його ухвалив, а касаційну скаргу Херсонський обласний центр зайнятості не подавав.

Верховний Суд також відзначає, що у зазначеній платіжній інструкції про сплату судового збору в якості платника визначено: «ГУ ДПС в Одеській області», код платника - «44069166», що належить Головному управлінню ДПС в Одеській області та у призначенні платежу, зокрема, зазначено код ЄДРПОУ « 44069166», що відповідає коду Головного управління ДПС в Одеській області на користь якого здійснюється сплата судового збору.

Верховний Суд зазначає, також, що «суд. збір за кас.скаргою Херс.обл.центр зайнятості до ГУ ДПС у Херс.обл.,АРК №923/571/20 ВЕРХОВНИЙ СУД (Кас.адм.суд)», тоді як у цій справі позивачем є Херсонський обласний центр зайнятості, а відповідачем є Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, а касаційну скаргу, заяви про усунення недоліків подано представником Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - Хавич Тетяною Григорівною через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд». Касаційну скаргу Херсонський обласний центр зайнятості не подавав.

До того ж Касаційний адміністративний суд не є Касаційним господарським судом у якому розглядається справа.

Верховний Суд також виходить з того, що Хавич Тетяна Григорівна - є представником, як Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі так і представником Головного управління ДПС в Одеській області, яке також подало касаційну скаргу на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження та яка ухвалою Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №923/571/20 залишена без руху, зокрема, через відсутність доказів сплати судового збору.

Верховний Суд бере до уваги пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №760/30077/19, в якому викладено, що: «Співвідношення принципу доступу до правосуддя та обов`язку сплати судового збору під час звернення до суду вимагає від суду тлумачити будь-які обов`язки зі сплати судового збору так, щоб жодним чином не ускладнити їх виконання позивачем (заявником, скаржником)».

Втім, Верховний Суд з огляду на вище вказані обставини у їх сукупності не може ідентифікувати за якою конкретно касаційною скаргою сплачено судовий збір: або за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області або Головним управлінням ДПС в Одеській області сплачено судовий збір за касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Істинність твердження щодо сплати судового збору має бути доведена суду доказами, які відповідають статям 76 - 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості.

З огляду на викладене, зазначена платіжна інструкція не може бути прийнята як належний, допустимий і вірогідний доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у цій справі.

За таких обставин скаржником вимоги ухвали Суду від 15.01.2025 в цій частині щодо виконання приписів пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України не виконано.

Щодо клопотання про продовження строку виконання ухвали Верховного Суду від 15.01.2025, Суд відхиляє його, адже як вище вказано, Управління отримало ухвалу Суду від 15.01.2025 з цієї справи 15.01.2025 о 20:25. Управління 24.01.2025 (п`ятниця) звернулося до Суду в передостанній робочий день на усунення недоліків касаційної скарги, який спливав з урахуванням приписів статей 116, 242 ГПК України 27.01.2025.

Верховний Суд звертається до пункту 30 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16 у якій викладено: « 30. Натомість відповідно до частини другої статті 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк».

Як зазначено вище ухвалою Верховного Суду від 15.01.2025 касаційну скаргу Управління на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №923/571/20 залишено без руху та надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Тобто, Верховним Судом надано строк у 10 днів, як максимальний.

Ураховуючи, що судом за приписами статті 174 ГПК України надано максимальний строк у десять днів з моменту отримання ухвали суду, з огляду на статті 118, 119 ГПК України та правові позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16 щодо їх застосування у суду відсутні правові підстави для продовження строку.

Отже, в силу статті 118 та частини другої статті 119 ГПК України, хоча скаржник й звернувся до Суду з заявою про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги у строк встановлений судом, проте у Суду відсутні правові підстави для продовження цього строку, оскільки Судом надано скаржнику максимальний строк для усунення недоліків касаційної скарги та який не може бути продовжений.

Окремо Суд відзначає, що з огляду на приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» у Верховного Суду відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у справі №923/571/20 за позовом Херсонського обласного центру зайнятості до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про зобов`язання вчинити дії.

І Верховний Суд вже розглядав клопотання Головного управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про відстрочення сплати судового збору і відмовив ухвалою від 15.01.2025 з наведенням мотивів відхилення такого клопотання.

Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу додану до заяви про усунення недоліків, подану 24.01.2025, дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.

Щодо касаційної скарги на ухвалу від 20.12.2024, що міститься в «doc» форматі та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань доданих в якості додатків до заяви про усунення недоліків, поданої 24.01.2025, через «Електронний суд», Верховний Суд відзначає, що:

з першого аркуша касаційної скарги вбачається, що скаржника в ній визначено: «Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495) просп. Ушакова,75 м. Херсон, 73022 Засіб зв`язку: (0552) 42-76-44 E-mail: kherson.official@tax.gov.ua», представником скаржника визначено: «Головне управління ДПС у Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044 Засіб зв`язку: (048) 725-83-58 E-mail: od.official@tax.gov.ua» та в якості її підписанта вказано «Уповноважена особа ГУ ДПС в Одеській області Тетяна ХАВИЧ»;

з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Хавич Т.Г. вчиняє дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво, зокрема, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ, АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ ТА М. СЕВАСТОПОЛЬ, ЯК ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).

Отже, Верховний Суд, бере до уваги те, що Хавич Тетяна Григорівна - є представником, як Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі так і представником Головного управління ДПС в Одеській області, наявність у цій справі двох касаційних скарг, зокрема, від Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, та Головного управління ДПС в Одеській області, представником яких є Хавич Тетяна Григорівна, та які були залишені без руху через відсутність доказів сплати судового збору та порушення вимог пунктів 1, 5 частини другої статті 290 ГПК України відповідними ухвалами, доходить до висновку, що з зазначеної скарги не вбачається за можливе встановити від імені якої юридичної особи Хавич Тетяна Григорівна підписала касаційну скаргу на ухвалу від 20.12.2024 додану в якості додатку до заяви про усунення недоліків, надісланої 24.01.2025, через «Електронний суд» в «doc» форматі.

Суд, перевіривши касаційну скаргу додану до заяви про усунення недоліків на відповідність виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України (про що зазначено в ухвалі від 15.01.2025 у цій справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) виходить з такого.

Процесуальний закон (стаття 290 ГПК України) покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

Системний аналіз статті 287 ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №923/571/20, якою відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №923/571/20. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №923/571/20.

З огляду на викладене оскаржується ухвала суду апеляційної інстанції зі справи про відмову у відкритті апеляційного провадження, яка належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 3 частини першої статті 287 ГПК України).

Отже, предметом касаційного оскарження є ухвала апеляційного суду яку скаржник за пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України має право подати до суду касаційної інстанції скаргу.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Для оскарження судових рішень зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України визначено підстави для їх оскарження за пунктами 1- 4 частини другої статті 287 ГПК України, тоді як абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України є підставою для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, тобто саме для ухвал суду переглянутих апеляційним судом, та ухвал апеляційної інстанції, передбачених у пункті 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень), з посиланням/вказівкою, як на підставу касаційного оскарження абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України.

Управління у поданій касаційній скарзі на виконання вимог ухвали Суду від 15.01.2025 зазначає, що Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не погоджується з ухвалою Південно-західного апеляційного Господарського суду через порушення останнім норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконної ухвали суду.

Проте, як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 15.01.2025 у цій справі:

ГПК України розмежовує підстави касаційного оскарження за предметом касаційного оскарження. Так, у разі оскарження судових рішень передбачених пунктом 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження мають визначатися за відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України;

скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України), не зазначає які конкретно норми права було порушено.

Управління у касаційній скарзі вимог ухвали Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №923/571/20 щодо виконання положень пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України не виконало та не зазначило підстави касаційного оскарження ухвали апеляційного суду, визначеної у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), конкретних норм права, що порушені та належного обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування судом попередньої судової інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.

Подана касаційна скарга фактично за змістом, окрім, найменування Верховного Суду та зазначення особи, яка її підписала, є тією самою касаційною скаргою, що подана Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 08.01.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Елктронний суд», про що свідчить і те, що в ній міститься прохання про надання додаткового часу задля надання платіжного доручення для оплати судового збору, яке вже було розглянуто та ухвалою Верховного Суду від 15.01.2025 відмовлено.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.

За таких обставин скаржником вимог ухвали Суду від 15.01.2025 щодо виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України не виконано.

Верховний Суд виходить з того, що Судом ухвалою від 15.01.2025, зокрема, чітко вказані недоліки касаційної скарги про те, що вона не містить підстав, на яких подається з належним обґрунтуванням та визначенням конкретних норм права, що порушені та у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом попередньої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового акта ураховуючи предмет касаційного оскарження - ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №923/571/20 (в цьому випадку вона полягала в не виконанні положень частини п`ятої статті 290 ГПК України).

Отже, перевіркою касаційної скарги (поданої на виконання ухвали Верховного Суду від 15.01.2025) щодо усунення недоліків касаційної скарги на відповідність вимог ГПК України, Верховним Судом встановлено, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, оскільки не зазначено підстави касаційного оскарження ухвали апеляційного суду, визначеної у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), конкретних норм права, що порушені та належного обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування попередньою судовою інстанцією норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження, на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про повернення касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Отже, враховуючи, що Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не усунуто недоліки касаційної скарги щодо надання касаційної скарги в новій редакції з визначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначені у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з огляду на предмет касаційного оскарження та не зазначено, які конкретно норми права було порушено та не надання документа на підтвердження сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн, згідно з вимогами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги зазначені в ухвалі Суду від 15.01.2025 не усунуто, а саме не дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги та ненадання доказів щодо сплати судового збору, з огляду на частину другу статті 2 ГПК України, з метою забезпечення належного балансу у реалізації конституційного принципу щодо гарантованого судового захисту та права на касаційне оскарження судового рішення, а також права на доступ до правосуддя та рівності усіх сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що наявні підстави для повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику, у відповідності до частини п`ятої статті 292 ГПК України.

При цьому Верховним Судом ураховано принцип рівності сторін перед законом і судом, принцип змагальності судового процесу, з огляду на що належний баланс між забезпеченням реалізації звернення заявника до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо форми та змісту касаційної скарги) та принципу res judicata, у цій справі судом касаційної інстанції дотримано.

Вказане не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже скаржник має право повторно звернутися з касаційною скаргою до Суду у відповідності до вимог статей 288, 290, 291 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №923/571/20 з усіма доданими до неї матеріалами та заяви про усунення недоліків повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець