Ухвала

від 27.01.2025 по справі 757/5176/24-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2025 року

м. Київ

справа № 757/5176/24-ц

провадження № 61-211ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідачаПархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фещенко Ігор Станіславович, на постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

постановив ухвалу про наступне:

1. У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі - відповідач) заборгованість по заробітній платі у розмірі 19 419,25 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 162 287,16 грн.

2. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року позов задоволено.

3. Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року апеляційну скаргу відповідача задоволено. Рішення Печерськогорайонного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 162 287,16 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу змінено, зменшено розмір витрат з 36 341,28 грн до 3 884,88 грн. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат з оплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн скасовано. Стягнуто з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 945,50 грн. Заяву відповідача про поворот виконання рішення суду залишено без розгляду.

4. 06 січня 2025 року представник позивача - адвокат Фещенко І. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постановуКиївського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року та залишити в силі рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року.

5. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.

6. В цьому випадку Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

7. Механізм реалізації права на судовий захист визначає законодавець виключно в законах України (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).

8. Так само і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплюючи право на справедливий суд, не містить гарантій щодо можливості касаційного оскарження всіх судових рішень.

9. Відсутність можливості оскарження рішення в касаційному порядку автоматично не створює порушення права на справедливий суд.

10. За чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках (див., наприклад, рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).

11. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), ухваленого як Закон № 1401, де зазначено, що «встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення».

12. В свою чергу згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

13. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

14. Ціна позову у даній справі становить 181 706,41 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

15. Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

16. У касаційній скарзі представник позивача зазначає, що з огляду на значну кількість подібних справ ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача. Вказує, що пильної уваги суспільства потребує питання співвідношення права працівника на своєчасну виплату роботодавцем належних йому при звільненні грошових коштів у строки, встановлені законом, відповідальності роботодавця за недотримання цього обов`язку та підстав звільнення роботодавця від такої відповідальності. Посилається на те, що позивач після звільнення з роботи залишився без належних йому виплат, йому довелося економити буквально на всьому, позичати гроші, заводити себе у борги в той час, як відповідач утримував у себе зароблені ним гроші. Разом з тим, з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач дізнався, що відповідач у липні-грудні 2023 року витрачав зі своїх рахунків кошти не на погашення заборгованості по заробітній платі перед своїми працівниками, а на оплату судових зборів, іноді досить значних, за подання ним апеляційних скарг у господарських справах, в яких відповідач брав участь.

17. Верховний Суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке

18. Верховний Суд вже висловлював позицію, зокрема, щодо понять «значний суспільний інтерес» та «виняткове значення» справи для її учасника (див., наприклад, ухвалу від 05 квітня 2021 року у справі № 420/8512/20).

19. Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в цьому випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

20. Справа, що має виняткове значення для учасника - це справа, що може бути виокремлена із загальних правил розгляду справ Верховним Судом. Під час розгляду такої справи Верховний Суд може здійснити сукупність процесуальних дій, спрямованих на визначення наявності або відсутності передбачених ЦПК підстав для перегляду справи в порядку касаційного провадження, з метою усунення встановлених у зв`язку з цим порушень законності попередніх судових рішень.

21. Верховний Суд може визначити підстави для перегляду справи, що має виняткове значення для учасника, тобто з`ясувати питання, чи є ця справа винятковою відповідно до цивільного процесуального закону.

22. Зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги, проте не є безумовною підставою для відкриття провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

23. В цьому випадку позивач не обґрунтував належним чином те, що справа має для нього виняткове значення. Також касаційна скарга не містить достатніх доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи і вказували б на те, що предмет спору у цій справі стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв. Аргументи позивача зводяться до незгоди з оцінкою судом апеляційної інстанції зібраних доказів і встановлених обставин. Відсутні також підстави вважати, що розгляд саме цієї справи судом касаційної інстанції потрібен для забезпечення єдності правозастосовчої практики.

24. Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, у цій справі Верховним Судом не встановлено.

25. Позивач мав можливість наводити доводити та подавати докази на користь своїх позовних вимог в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому йому була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд.

26. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для його касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК.

27. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК).

28. Таким чином, вказана постанова суду апеляційної інстанції прийнята у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

29. Аналогічним чином Верховний Суд вирішив питання про відмову у відкритті касаційного провадження у подібних справах в ухвалах від 26 грудня 2024 року у справі № 705/2144/24 (провадження № 61-17157ск24) та від 30 грудня 2024 року у справі № 757/12465/24-ц (провадження № 61-17124ск24).

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фещенко Ігор Станіславович, на постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року у справі № 757/5176/24-ц.

2. Копію ухвали направити особі, яка подала цю скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: П. І. Пархоменко

Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков