Ухвала

від 06.12.2024 по справі 160/27226/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 грудня 2024 року Справа 160/27226/24

Cуддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі №160/27226/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгруп» про стягнення суми податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/27226/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгруп» про стягнення суми податкового боргу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі; справу №160/27226/24 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що у випадку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження позивач може бути фактично позбавлений права на касаційний розгляд.

Вирішуючи заяву позивача про розгляд справи в загальному позовному провадженні, суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 та 4 статті 9 КАС України закріплено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно із статтею 12 цього Кодексу, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частина 5 цієї статті зазначає, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно вимог частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

В даному випадку, справа що розглядається судом не містить підстав, за наявності яких вона підлягає обов`язковому розгляду за правилами загального позовного провадження.

При цьому, п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

В справі, що розглядається позивачем заявлено вимоги про стягнення податкового боргу з платника податків до бюджету.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно пунктів 1 та 2 частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Окремо, суд звертає увагу на те що, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

В свою чергу, суд, відповідно до вимог статті 9 КАС України, вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлених та витребуваних доказів з власної ініціативи.

На переконання суду характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного і всебічного встановлення обставин справи, а тому у задоволенні заяви про розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 173, 257, 262 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі №160/27226/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя А. Ю. Рищенко