Рішення

від 08.11.2024 по справі 160/23835/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 рокуСправа №160/23835/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центррезервуарсервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

02.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Центррезервуарсервіс» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.08.2024 року №0519520411;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.08.2024 року №0519530411;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.07.2024 року №0441850411;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.06.2024 року №0441900411.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки позивач категорично не згодний з тим, що підприємством порушувались терміни сплати узгоджених зобов`язань з податку на додану вартість за податковими деклараціями, про які вказано в Акті про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. Податок на додану вартість (далі - ПДВ), зазначений у відповідних податкових деклараціях, сплачувався позивачем в повному обсязі та у встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України) строки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 відкрито провадження у справі №160/23835/24 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 роз`єднано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центррезервуарсервіс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центррезервуарсервіс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2024 року №0519520411 та №0519530411 вирішено розглядати в межах провадження адміністративної справи №160/23835/24.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центррезервуарсервіс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2024 року №0441850411 та від 28.06.2024 року №0441900411 вирішено виділити і розглядати в окремому (самостійному) провадженні.

24.09.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Якщо платник податків не виконує встановленої черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. Відповідач вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, та такими, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ «Центррезервуарсервіс», за результатами якої складено акт перевірки №48243/04-36-04-11-06/30600168 від 10.07.2024 (далі Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ «Центррезервуарсервіс» вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1 статті 57 ПК України щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

На підставі висновків акту №48243/04-36-04-11-06/30600168 від 10.07.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено спірні податкові повідомлення-рішення:

від 12.08.2024 року №0519520411, яким позивача було зобов`язано сплатити штраф у розмірі 5 відсотків за платежем з податку на додану вартість на суму 12 381,02 грн;

- від 12.08.2024 року №0519530411, яким позивача було зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 відсотків за платежем з податку на додану вартість на суму 4 923,80 грн.

Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із цим адміністративним позовом до суду.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п.п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1-36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України).

За правилами п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, Податковим кодексом України встановлений безумовний обов`язок контролюючого органу зараховувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати таких коштів.

Пунктом 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України (у редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Із розрахунків штрафних санкцій до податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.08.2024 №0519520411 та №0519530411 встановлено, що штрафні санкції застосовано податковим органом за несвоєчасну оплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Так, в порушення строків, встановлених п. п. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України позивачем здійснювалась сплата узгодженого податкового зобов`язання із різним терміном затримки, зокрема, по сплатам прострочення як до 30 днів так і більше 30 днів.

Зазначені платежі податковим органом були зараховані згідно з черговістю виникнення податкового боргу.

Стосовно доводів щодо зарахування податковим органом сплачених позивачем грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

При цьому, слід вказати, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, положеннями Податкового кодексу України визначено обов`язок податкового органу зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Відповідно до п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Так, у позивача на час сплати зобов`язань з податку на додану вартість був наявний податковий борг.

При цьому, підприємством здійснювалось декларування поточних зобов`язань, які своєчасно не сплачувались, у зв`язку з чим виникав новий податковий борг, який не був розстрочений.

Грошові кошти, сплачені позивачем платіжними дорученнями були зараховані податковим органом на погашення грошових зобов`язань за деклараціями з податку на додану вартість у порядку черговості відповідно до приписів п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Верховним Судом у постанові від 10.12.2019 у справі №821/865/16 зазначено, що положення п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України є імперативними і зобов`язують контролюючий орган у разі наявності у платника податків податкового боргу зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, і будь - яких виключень, зокрема і наявність судового рішення про розстрочення виконання судового рішення, чи інших правил зарахування коштів в рахунок погашення податкового боргу норми Податкового кодексу не містять.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, штраф застосовано контролюючим органом у межах 1095 днів від події вчинення заявником податкового правопорушення - несвоєчасної оплати узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ за строками згідно з п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України з урахуванням п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Отже, здійснюючи оплату поточних грошових зобов`язань з ПДВ за деклараціями спірного періоду позивач повинен був взяти до відома стан виконання податкового обов`язку за минулими звітними податковими періодами, у межах яких виник податковий борг.

На підставі викладеного, суд робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Центррезервуарсервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко