Ухвала

від 30.01.2025 по справі 160/449/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 січня 2025 рокуСправа № 160/449/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

УСТАНОВИВ:

07.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)», в якій позивач просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Відповідача: державна установа «Дніпровська виправна колонія (№89)» (код ЄДРПОУ 08562909), яка полягає у неналежному виконанні своїх службових та посадових обов`язків при отриманні, реєстрації та недотримання строків при розгляді письмового запиту адвоката Монатко Д.С., який діяв в інтересах позивача ОСОБА_1 «про надання інформації щодо засуджених» від 10.04.2024, що обумовлено наданням відповіді через 6 (шість) днів з пропущенням строків на розгляд запитів, що призвело до порушень прав позивача ОСОБА_1 при зверненні через свого адвоката з запитом на інформацію від 10.04.2024 р. до Відповідача: державна установа «Дніпровська виправна колонія (№89)» (код ЄДРПОУ 08562909) та отримання відповіді №89/10-2194/Мл від 16.04.2024 поза встановлені Законом строки, що завдало непоправної моральної шкоди позивачу;

- визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність Відповідача: державна установа «Дніпровська виправна колонія (№89)» (код ЄДРПОУ 08562909), які полягають у неналежному виконанні своїх службових та посадових обов`язків при створенні та оформленні відповіді №89/10-2194/Мл від 16.04.2024 та наданні неповної інформації та віднесенні витребуваної інформації до інформації з обмеженим доступом у відповіді №89/10-2194/Мл від 16.04.2024, що обумовлено не належним чином завірення відповіді шляхом не проставлення печатки та складання її без вказівки номера та дати реєстрації запиту на який дається ця відповідь, не надання точної інформації про кількість засуджених які перебувають у СМРБ при ДУ «ДВК(№89)» станом на 10.04.2024 р., віднесенням інформації щодо кількості осіб прибувших до СМРБ при ДУ «ДВК(№89)» з інших міст (без зазначення їх прізвища та точних адрес, а лише кількість та міста (місцевість) з яких вони прибули) до інформації з обмеженим доступом, що призвело до порушень прав позивача ОСОБА_1 на отримання завіреної належним чином відповіді та отримання точної та достовірної інформації за зверненням з запитом на інформацію від 10.04.2024 через адвоката до Відповідача: державна установа «Дніпровська виправна колонія (№89)» (код ЄДРПОУ 08562909), що унеможливило реалізацію права позивача використовувати цю інформацію як доказ у Суді по іншій справі та завдало непоправної моральної шкоди позивачу;

- стягнути з Відповідача: державна установа «Дніпровська виправна колонія (№89)» (код ЄДРПОУ 08562909) за протиправні дії, рішення і бездіяльність, які полягають у неналежному виконанні своїх службових та посадових обов`язків при отриманні, реєстрації, розгляді письмового запиту адвоката, який діяв в інтересах позивача ОСОБА_1 , «про надання інформації щодо засуджених» від 10.04.2024 та при створенні і завіренні відповіді №89/10-2194/Мл від 16.04.2024 та наданні точної інформації у цій відповіді у встановлені Законом строки, внесеним рішенням в цю відповідь про віднесення витребуваної відкритої інформації до інформації з обмеженим доступом, що призвело до порушень прав позивача на звернення з запитом через адвоката до органу державної влади на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) завдану цим порушенням йому моральну шкоду в розмірі 72000 (сімдесят дві тисячі) гривень;

- зобов`язати Відповідача: державна установа «Дніпровська виправна колонія (№89)» (код ЄДРПОУ 08562909) розглянути запит адвоката Монатко Д.С., який діяв в інтересах позивача ОСОБА_1 , «на інформацію щодо засуджених» від 10.04.2024 та негайно надати складену та оформлену належним чином відповідь з витребуваною інформацією у запиті від 10.04.2024, завірену належним чином, шляхом надсилання рекомендованим листом на ім`я позивача та на мою адресу перебування.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка вмотивована наступним. Позивач був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду. Адвокати, які мали захищати права позивача, не належно виконували свої обов`язки. Позивач самостійно склав три позовні заяви, які ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду були повернуті позивачу. Остання ухвала про повернення позовної заяви отримана позивачем 03.01.2025 р. В зв`язку з наведеним, позивач просить поновити строк звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачу запропоновано усунути недоліки позову протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду оригіналу позовної заяви та копій доданих до неї документів, копій позовної заяви та доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, а також заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 р. надіслано позивачу та отримано 16.01.2025 р.

27.01.2025 р. від позивача на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 08.01.2025 р. надійшла заява про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

В обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду у заяві наведено доводи та обґрунтування, які за своєю сутністю є аналогічними наведеним в заяві від 06.01.2025 р.

Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду та доводи, зазначені як підстави в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, суд вважає, що причини пропуску строку звернення до суду, зазначені у заяві, не є поважними, тому заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною другоюстатті 55 Конституції Українипередбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першоюстатті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, право звернення до суду є невід`ємним особистим правом особи, чи правом суб`єкта владних повноважень, яке реалізовується в порядку, встановленомуКАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи до суду з позовом.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Разом з тим, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду, процесуальної форми та порядку звернення.

Статтею 118 КАС Українивизначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частиною першоюстатті 120 КАС Україниперебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини першоїстатті 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другоюстатті 122 КАС Українидля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом строку визначеного законодавством від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Відповідно до частини шостоїстатті 161 КАС Україниу разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина першастатті 121 КАС України).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентованістаттею 123 КАС України, згідно з частиною першою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другоїстатті 123 КАС Україниякщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихКАС Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1992 у справі «Хаджіанастасіу проти Греції», пункти 32-37).

При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання адміністративного позову (рішення Європейського суду з прав людини від 07.09.1999 у справі «Йодко против Литви» (Jodko v. Lithuania).

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись» про порушення права.

Зокрема, під поняттям «дізналася» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинна була дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).

З матеріалів справи встановлено наступне.

Адвокатом Монатко Д.С. було надано до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» адвокатський запит від 10.04.2024 р.

Державною установою «Дніпровська виправна колонія (№89)» на вказаний запит надано відповідь №89/10-2194/Мл від 16.04.2024 р.

Не погоджуючись із відповіддю, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 р. у справі №160/15425/24, від 18.11.2024 р. у справі №160/30412/24, від 23.12.2024 р. у справі №160/33569/24 позовні заяви повернуто позивачу.

Всі позовні заяви повернуті позивачу з підстав порушення правил об`єднання позовних вимог.

З цим позовом позивач звернувся до суду 07.01.2025 р., тобто з порушенням строку, встановленого частиною п`ятоюстатті 122 КАС України.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Наведені позивачем доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не змінюють моменту, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення прав, свобод та інтересів, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п.9 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву у випадках, передбачених частиною 2 ст. 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід повернути позивачеві.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - повернути позивачу ОСОБА_1 .

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук