Рішення

від 30.01.2025 по справі 160/30444/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 рокуСправа №160/30444/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТИОН" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

15.11.2024 за допомогою підсистеми Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТИОН» до Київської митниці з вимогами про:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування заявленої митної вартості від 17.09.2024 № UA100130/2024/000012/2, прийняте Київською митницею з дати його прийняття.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що до митного органу на підтвердження заявленої митної вартості товару були надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів за основним (першим) методом. За наслідками опрацювання наданих документів у відповідача виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів. У зв`язку з чим, за результатами перевірки ЕМД, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у рішенні про коригування митної вартості від 17.09.2024 № UA100130/2024/000012/2. На думку позивача, Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом (резервним) на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддямизазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

04.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Також, враховуючи відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до пункту 2 статті 58 Митного Кодексу України, пункту 6 статті 54 Митного Кодексу України. Графа 33 Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. У графі 33 Рішення також відображено розгляд послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-63, а також джерела використані при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Отже, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Згідно положеньстатті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.07.2023 ТОВ «АСТИОН» уклало з компанією DO URUGUAY SAS (далі Продавець) контракт №11072023 (далі Контракт), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у Контракті, продукцію, в подальшому по тексту «Товар» відповідно до Проформи Інвойс (Інвойс), які є невід`ємною частиною Контракту. Відповідно до п. 2.1. Контракту, ціна Товару за одиницю і по позиціям фіксується у Проформі Інвойсі (Інвойсі). Загальна сума Контракту становить 1 000 000,00 USD (п.2.2. Контракту). Умови поставки товару визначені в розділі 3 Контракту. За п. 4.1. Контракту оплата проводиться шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця згідно комерційних інвойсів у порядку та строки і на умовах, вказаних в Проформі інвойсі (інвойсі). Умови пакування, маркування та якості Товару визначені розділом 5 Контракту. Контракт вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 (п. 10.5. Контракту).

На виконання умов Контракту Продавець склав та виставив Покупцю рахунок проформу (Проформу Інвойс) DO 134/2024 від 27.06.2024 до Контракту (оформлюється до погрузки Товару в контейнер) на Товар риба морожена ПОЙО (Frozen poyo WR/ вомер атлантичний / лат. Selene Setapinnis), ціла, розмірний ряд 150 - 200г, вагою 564 кг, ціна 2300,00 Доларів США за 1000 кг, вартістю 1297 Доларів США 20 центів; розмірний ряд 200 300г, вагою 10872 кг, ціна 2300,00 Доларів США за 1000 кг, вартістю 25005 Доларів США 60 центів і 300 500г, вагою 14556 кг, ціна 2500,00 Доларів США за 1000 кг, вартістю 36390,00 Доларів США на загальну суму 62 692 Доларів США 80 центів. Умови поставки товару CFR, KlAIPEDA-LITHUANIA (КЛАЙПЕДА, ЛИТВА), згідно за правилам «Інкотермс 2010».

Позивач, як покупець на виконання своїх зобов`язань, обумовлених Контрактом та Проформою Інвойсом DO 134/2024 від 27.06.2024, за реквізитами Продавця в безготівковій формі здійснив 11.07.2024 попередню оплату у сумі 18 345 Доларів США 84 цента, що складає 30% від загальної вартості Товару. Факт здійснення попередньої оплати підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 188 від 11.07.2024 з відміткою про оплату, зробленою АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК». Відповідно до Комерційного Інвойсу DEE_X7807 від 23.07.2024 до Контракту (оформлюється при погрузці Товару в контейнер по фактичній кількості Товару завантаженого в контейнер) Продавець відправив товар - Риба морожена ПОЙО (Frozen poyo WR/ вомер атлантичний / лат. Selene Setapinnis), ціла, розмірний ряд: 150 200г, вагою 564 кг, ціна 2300,00 Доларів США за 1000 кг, вартістю 1297 Доларів США 20 центів; 200 300 г, вагою 4476 кг, ціна 2300,00 Доларів США за 1000 кг, вартістю 10 294 Доларів США 80 центів; 300 500г, вагою 14556 кг, ціна 2500,00 Доларів США за 1000 кг, вартістю 36 390,00 Доларів США, загальна вартість якого склала 62 692 Доларів США 80 центів.

Оскільки весь Товар не вмістився в один контейнер для перевезення, Продавець здійснив поставку Покупцю Товару двома партіями в різних контейнерах. Складений компанією DO URUGUAY SAS рахунок-фактура (Комерційний Інвойс) DEE_X7807 від 23.07.2024 було скориговано шляхом оформлення (1) Комерційного Інвойсу DEE_X7807/1 від 23.07.2024 на суму 46 684,80 Доларів США та (2) Комерційного Інвойсу DEE_X7807/2 від 23.07.2024 на суму 16 008,00 Доларів США відповідно до фактично завантаженого товару в контейнери. Умови оплати залишилися без змін - попередня оплата 30%, а 70% - по копіям документів. Умови поставки CFR, KlAIPEDA-LITHUANIA (КЛАЙПЕДА, ЛИТВА). Найменування, кількість, розмірний ряд, фасування, вага, вартість та ціна по кожній позиції товару завантаженого в перший контейнер складається з: - Риба морожена ПОЙО (Frozen poyo WR/ вомер атлантичний / лат. Selene Setapinnis), ціла, розмірний ряд 200 300 г, без додання солі і спецій, буз вмісту складових сумішей, не піддана тепловій та кулінарній обробці, не консервована, упакована 373 картонні коробки, чиста вага 4476кг нетто (без урахування ваги крижаної глазурі). Укладено на палети, що огорнуті п/е плівкою. Не в первинній упаковці. Виробник: Ocean Delight Suriname N.V. (SUR/597/144). Дата виготовлення: 10.2023р.-07.2024р. Термін придатності 24 місяці. Країна виробництва: Суринам (SR); - Риба морожена ПОЙО (Frozen poyo WR/ вомер атлантичний / лат. Selene Setapinnis), ціла, розмірний ряд 300 500 г, без додання солі і спецій, буз вмісту складових сумішей, не піддана тепловій та кулінарній обробці, не консервована, упакована 1213 картонні коробки, чиста вага 14556кг нетто (без урахування ваги крижаної глазурі). Укладено на палети, що огорнуті п/е плівкою. Не в первинній упаковці. Виробник: Ocean Delight Suriname N.V. (SUR/597/144). Дата виготовлення: 10.2023р.-07.2024р. Термін придатності 24 місяці. Країна виробництва: Суринам (SR). Після відправки Товару, в порядку та строки, визначені умовами Контракту та Комерційного Інвойсу DEE_X7807 від 23.07.2024, скоригованого Комерційнимми Інвойсами DEE_X7807/1 і DEE_X7807/2 від 23.07.2024, ТОВ «АСТИОН» 02.09.2024 здійснило доплату Продавцю залишку 70% вартості Товару в сумі 44 346,96 Доларів США, з урахуванням раніше проведеної передоплати в сумі 18 345,84 Доларів США. Наведене підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №236 від 02.09.2024 з відміткою АТ «ПУМБ» про оплату, а також роздруківкою банку про здійснення грошового переказу. Позивачем як покупцем було в повному обсязі сплачено придбаний у Продавця Товар, оформлений по Інвойсу DEE_X7807 від 23.07.2024, з урахуванням коригувань, внесених Комерційними Інвойсами DEE_X7807/1 і DEE_X7807/2 від 23.07.2024 на загальну суму 62 692,80 Доларів США до Контракту.

З метою митного оформлення Товару, ввезеного за Контрактом, ТОВ «АСТИОН» було подано до КИЇВСЬКОЇ МИТНИЦІ (далі Відповідач, Митниця, Митний орган) електронну митну декларацію від 16.09.2024 № 24UA100130284849U9 (далі МД 24UA100130284849U9), у якій задекларовано митну вартість товару відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, в режимі імпорт. У графі 45 вказаної Митної декларації, статистичну вартість імпортованої партії Товару задекларовано в сумі 461758,45 грн. Задля здійснення митного контролю та митного оформлення,

Позивачем було надано Відповідачу документи, перелік яких зазначено в графі 44 МД, а саме:

- Сертифікат якості № б/н від 27.07.2024;

- Рахунок-проформа (інвойс) DO 134/2024 від 27.06.2024;

- Рахунок-фактура (інвойс) DEE_X7807 від 23.07.2024;

- Коносамент 242170396 від 15.03.2024;

- Автотранспортна накладна № б/н від 11.09.2024;

- Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № С 784/24 від 26.07.2024;

- Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво LT0358349/1687 від 11.09.2024;

- Сертифікат про походження товару CF1457 від 01.08.2024;

- Некласифікований комерційний документ інформаційний лист № 44 від 16.09.2024;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті № 188 від 10.07.2024;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті № 236 від 02.09.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №0103 від 16.09.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №VP016478 від 05.09.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №VP016603 від 11.09.2024;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 11072023 від 11.07.2024;

- Договір про надання послуг митного брокера № 7/8-8 від 11.05.2023;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11890744 від 13.09.2024;

- Копію митної декларації країни відправлення №24LTLU900014В543А3 від 11.09.2024.

За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, Митниця 16.09.2024 направила ТОВ «АСТИОН», засобами електронної пошти, електронний запит (повідомлення) про неповноту документів та надання додаткових документів і проведення консультації.

На виконання вказаного вище запиту (повідомлень), позивач через агента з митного оформлення ОСОБА_1 повідомленням, оформленим у формі листа від 17.09.2024 повідомив митному органу, що додатково до митної декларації від 16.09.2024 №24UA100130284849U9 надано такі документи, а саме: 1) Пакувальний лист б/н від 23.07.2024 з підписом виробника; 2) Інвойс № DEE_X7807 від 23.07.2024 на всю партію товару (на суму 62692,80 дол.); 3) Заявку на перевезення № 10092024-1 від 10.09.2024; 4) Договір № 31/05-1ТР від 31.05.2023 з ТОВ «АВН-ТРАНС»; 5) Договір №2АВН від 01.06.2024 (між ТОВ «АВН-ТРАНС та ФОП ОСОБА_2 ).

Також в листі було повідомлено, що на даний час надати інші документи не має можливості, в зв`язку з чим висловлено прохання завершити консультацію та провести митне оформлення за вказаною митною декларацією.

Після здійснення контролю, відповідачем оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100130/2024/000250, а також прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 17.09.2024 №UA100130/2024/000012/2, у графі 28 якого, розрахована митна вартість товару складає:

- Риба морожена ПОЙО (Frozen poyo WR/ вомер атлантичний / лат. Selene Setapinnis), ціла, розмірний ряд 200 300г, без додання солі і спецій, буз вмісту складових сумішей, не піддана тепловій та кулінарній обробці, не консервована, упакована 373 картонні коробки, чиста вага 4476кг нетто (без урахування ваги крижаної глазурі). Укладено на палети, що огорнуті п/е плівкою. Не в первинній упаковці. Виробник: Ocean Delight Suriname N.V. (SUR/597/144). Дата виготовлення: 10.2023р.-07.2024р. Термін придатності 24 місяці. Країна виробництва: Суринам (SR) 11 165,50 доларів США, що за курсом валюти 41,3171 за 1 долар США дорівнює 461 326,07 гривень;

- Риба морожена ПОЙО (Frozen poyo WR/ вомер атлантичний / лат. Selene Setapinnis), ціла, розмірний ряд 300 500г, без додання солі і спецій, буз вмісту складових сумішей, не піддана тепловій та кулінарній обробці, не консервована, упакована 1213 картонні коробки, чиста вага 14556кг нетто (без урахування ваги крижаної глазурі). Укладено на палети, що огорнуті п/е плівкою. Не в первинній упаковці. Виробник: Ocean Delight Suriname N.V. (SUR/597/144). Дата виготовлення: 10.2023р.-07.2024р. Термін придатності 24 місяці. Країна виробництва: Суринам (SR) 39 218,85 доларів США, що за курсом валюти 41,3171 за 1 долар США дорівнює 1 620 409,33 гривень.

Відповідно до графи 30 «Коригування» вказаного вище Рішення, загальна вартість товару риба морожена, розмірний ряд 200 300г складає 15 370,92 доларів США, із розрахунку вартості за одиницю 3,4200 доларів США х 4476кг та розмірний ряд 300 500г складає 49 999,86 доларів США, із розрахунку вартості за одиницю 3,4350 доларів США х 14556кг відповідно.

Після чого вказаний імпортований Товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до положень ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України з митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом відповідно до Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100130/2024/000012/2 від 17.09.2024, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України (далі - МК України).

При випуску Товару у вільний обіг, позивачем було оформлено Митну електронну декларацію №24UA100130284895U5 від 17.09.2024 року. Відповідно до проведеного коригування митної вартості у декларації №24UA100130284895U5, ТОВ «АСТИОН» було вимушено доплатити додатковий митні платежі за імпортований товар, а саме:

- ввізне митно (2%) в сумі 3 427,27 грн. та ПДВ (20%) в розмірі 34 958,13 грн. (Риба морожена ПОЙО, ціла, розмірний ряд 200 300г) та - ввізне митно (2%) в сумі 8 920,23 грн. та ПДВ (20%) в розмірі 90986,35 грн (Риба морожена ПОЙО, ціла, розмірний ряд 300 500г), що відображено в графі 47 і 48 Митної декларації.

Рішення прийнято за другорядним методом визначення митної вартості за резервним методом, оскільки по вищезазначеній ЕМД спрацювали ризики АСАУР (Автоматизована система аналізу та управління ризиками).

Джерело інформації для прийнятого відповідачем Рішення визначення митної вартості: товар №1 3.42 $/кг (МД від 12.01.2024 №UA100190/2024/050543); товар №2 3.435 $/кг (МД від 05.02.2024 №UA100190/2024/050904).

Рішення, що оскаржується, було прийнято з наступних підстав:

1) В графі 70 "призначення платежу" платіжної інструкції в іноземній валюті від 02.09.2024 № 236 вказано "Prepayment for frozen fish" (передоплата за рибу морожену) contract 11072023 dd 11.07.2023, invoice DEE_X7807 dd 23.07.2024. Посилання в платіжному документі на відсутній документ під час митного оформлення. В графі 70 "призначення платежу" платіжної інструкції в іноземній валюті від 10.07.2024 № 188 вказано "Prepayment for frozen fish" (передоплата за рибу морожену) contract 11072023 dd 11.07.2023, invoice 134/2024 dd 27.06.2024. Натомість до митого оформлення подано проформу-інвойс з реквізитами від 27.06.2024 № DO134/2024 (відмінність в назві документу з посиланням у платіжному документі). Також загальна сума за даними 2-ма платіжними документами складає 62692,8 доларів США, а згідно проформи-інвойсу загальна сума в розмірі 61152,8 USD.

2) Для підтвердження такої складової митної вартості, як транспортні витрати, декларантом надано рахунок від 16.09.2024 № 0103, видану ТОВ «АВН-ТРАНС», в транспортному документі CMR від 11.09.2024 № б/н в графі перевізник виступає ФОП « ОСОБА_3 », також рахунки щодо складських та інших витрат від 05.09.2024 №VPO16478 та від 11.09.2024 № VPO16603 виставлені "VPA LOGISTICS".

3) П.6.1 контракту від 11.07.2023 № 11072023 передбачає наявність в пакеті документів пакувальний лист, підписаний та пропечатаний виробником (оригінальний текст на англійській мові: «packing list signed and stamped by a manufacturer»), документ до митного оформлення не подано.

4) В платіжній інструкції від 02.09.2024 № 236 графа 32 вказана сума валюти у розмірі 44 346,96 USD, та посилання в графі 70 на invoice DEE_X7807 dd 23.07.2024. Натомість додатково поданий комерційний інвойс від 23.07.2024 №DEE_X7807 на суму 62692,8 USD. В платіжній інструкції від 10.07.2024 №188 в графі 32 вказана сума валюти у розмірі 18 345,84 USD, та посилання в графі 70 на invoice 134/2024 dd 27.06.2024. Тобто в платіжній інструкції від 10.07.2024 №188 йде посилання на інший інвойс (відмінний від №DEE_X7807), який не подано до митного оформлення, а платіжна інструкція від 02.09.2024 №236 у сумі валюти розміром 44 346,96 USD.

5) Відповідно до пункту 6.2 наданого позивачем договору про надання транспортних та транспортно експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 31.05.2023 №31/05-1ТР передбачено підписання Акту виконаних робіт. Декларантом не надано передбаченого договором АКТУ до митного оформлення разом з Електронною митною декларацією (далі ЕМД).

6) Декларантом проводилось перевантаження з морського на автомобільний транспорт та розділення товарної партії. Втім, відсутні документи що підтверджують числове значення таких складових митної вартості, як витрати на перевантаження в порту, вантажно-розвантажувальні роботи в порту, витрати на зберігання товару в порту.

Вважаючи рішення Київської митниці про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Згідно статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 2 статті53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийнято митницею фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини 2 статті 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 2 статті 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Отже, суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МКУ, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно частини 3 статті 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених пунктом 2 частини 1 статті 57 МКУ у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 у справі №260/695/19.

Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

При цьому суд бере до уваги аргументи позивача про те, що витрати на транспортування товару складаються з транспортно-експедиційних витрат на перевезення вантажу автомобілем марки SCANIA НОМЕР_1 , напівпричіп НОМЕР_2 по маршруту м. Клайпеда (Литва) м. Дніпро (Україна) до складу яких входить перевезення вантажу з м. Клайпеда (Литва) до п/п ЯгодинДорохуськ (Україна) в сумі 60 000,00 грн., без ПДВ та з Ягодин-Дорохуськ (Україна) до м. Дніпро (Україна) в сумі 20 000,00 грн., без ПДВ. Транспортно-експедиційні послуги входять у вартість фрахту. Страхування Товару не проводилось.

На підтвердження транспортних витрат позивачем було надано: заявку на перевезення вантажу № 10092024-1 від 10.09.2024 згідно договору про надання транспортних та транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 31/05-1ТР від 31.05.2023, в якій заявником вказано ТОВ «АСТИОН», а експедитором ТОВ «АВН-ТРАНС»; договір № № 31/05-1ТР про надання транспортних та транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 31.05.2023, укладений між ТОВ «АСТИОН» і ТОВ «АВН-ТРАНС» в якому визначено умови перевезення та реквізити сторін; договір № 2АВН на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському перевезеннях від 01.06.2019 (експедитор: ТОВ «АВН-ТРАНС»; перевізник: ФОП ОСОБА_4 ); рахунок-фактуру № 0103 від 16.09.2024 на загальну суму 80 000,00 грн, без урахування ПДВ, який оплачено повністю; міжнародну товарно-транспортна накладну (СМR) від 11.09.2024 на перевезення Товару автомобілем SCANIA НОМЕР_1 , напівпричіп НОМЕР_2 за маршрутом Klaipeda, Lithuania м. Дніпро для ТОВ «АСТИОН»; довідку про транспортно-експедиційні послуги № б/н від 16.09.2024, видану ТОВ «АВН-ТРАНС» про вартість транспортно-експедиційних витрат з перевезення вантажу.

Зазначені документи визначені законодавством та є необхідними для ведення бухгалтерського обліку із дотриманням податкового законодавства, у тому числі, товарно-транспортні накладні (CMR, коносамент), які є підтвердженням наявності та змісту договорів перевезення, як то визначено законодавством України, зокрема, статтею 134 Кодексу торгівельного мореплавства України, ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільно перевезення вантажів, абзацом 27 розділу 1 Наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997.

Суд зазначає, що обставини взаємовідносин контрагентів позивача та третіми особами не впливають на числові показники митної вартості товару.

Щодо зауважень відповідача відносно оплати товару, суд зазначає про таке.

Як встановлено частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, суд зауважує, що відповідно до приписів статті 53 МК України (які зазначалися вище) надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.

Отже, суд вказує, що на момент подання декларації позивачем не повинен був надавати саме банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Суперечності у відомостях у документах на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТИОН" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування заявленої митної вартості від 17.09.2024 № UA100130/2024/000012/2, прийняте Київською митницею з дати його прийняття

Стягнути з Київської митниці (03124, м. Київ, б.Гавела Вацлава, будинок 8А, код ЄДРПОУ 43997555) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТИОН" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 13, кім. 116, 49000, код ЄДРПОУ 45002123) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез