Рішення

від 30.01.2025 по справі 320/52117/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 року м.Київ справа №320/52117/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Будпостач" з позовом до Черкаської митниці в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 06.09.2024 №UA902080/2024/000126/2 про коригування митної вартості товарів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно зобов`язав декларанта надати додаткові документи за відсутності підстав, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, в результаті незаконно вчинив наступні дії, спрямовані на коригування митної вартості.

Відповідач у відзиві заперечував проти позовних вимог. Разом з тим, відповідачем не спростовано аргументи позивача. Пояснення у відзиві фактично зводяться до дублювання підстав для витребування документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МК викладених в електронному повідомленні №1061209.

Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.

10.10.2023 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією LUTIAN MACHINERY CO., LTD (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено контракт №1675 , відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує генератори в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід`ємною частиною контракту.

Попередньо, 24.02.2020 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.

Попередньо, 14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.

11.06.2024продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів та виписав проформу інвойс №24LTJX5288-2 (див. додаток 4) на суму 345 476,00 доларів США.

25.06.2024позивач згідно з контрактом від 10.10.2023 №1675 відкрив на ім`я продавця в AT «УКРЕКСІМБАНК» акредитив №КІЕІ329028993 на суму 345 476,00 доларів США, для оплати товарів, вказаних у проформі інвойсі від 11.06.2024 №24LTJX5288

27.06.2024 продавець виписав комерційний інвойс №24LTJX5288-2 для відвантаження товарів за ціною 345 476,00 доларів США.

28.06.2024для переміщення товарів в Україну митними органами Китаю було оформлено митну декларацію №310120240517449573 за ціною 345 476,00 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі.

30.06.2024продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №240168491 (див. додаток 8)..

30.06.2024на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №24С3326А2839/00062.

14.08.2024для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг, експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653392502, а перевізник компанія Maersk A/S (Данія) виписав інвойс №5653392503.

21.08.2024для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №25.

На підставі залізничної накладної УМВС від 24.08.2024 №29086 товари були доставлені з порту Гданськ (Польща) до станції Клевань.

Відповідно до товарно-транспортних накладних CMR від 04.09.2024 №3510, №5323, №8313, №9053, №9095, №9285, №9372 товари були доставлені до Черкаської митниці.

06.09.2024, враховуючи що товари були завантажені у різні контейнери, для уникнення простою транспорту при митному оформленні в Україні, позивач на підставі комерційного інвойсу №24LTJX5288-2 від 27.06.2024 виписав Специфікацію №2 на контейнери № MRSU3485323, №MSKU0123510,№ SELU4108313, №SELU4109053, № SELU4109095, №SELU4109285, №SELU4109372 на суму 308 074,01 доларів США.

06.09.2024позивач направив лист в якому зазначив, що ПП «Будпостач» не здійснював оплату постачальнику, згідно контракту №1675 від 10.10.2023 за товар, який постачається згідно інвойсу №24LTJX5288-2 від 27.06.2024, оскільки співпрацюємо на умовах акредитиву 180 днів з дати коносаменту.

позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080803121U3 для митного оформлення товарів, що зазначені у Специфікації №2, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 308 074,01 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080803121U3 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказаь у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови прийняттімитної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/00018S виписаної відповідачем , а саме:

-Контракт від 10.10.2023 №1675 між позивачем та компанією LUTIAN MACHINERY СО LTD (Китай);

- Прайс лист від 11.06.2024 б/н;

- Комерційний інвойс від 27.06.2024 №24LTJX5288-2;

- Коносамент від 30.06.2024 №240168491;

- Митну декларацію Китаю №310120240517449573 від 28.06.2024;

- Сертифікат походження №24С3326А2839/00062 від 30.06.2024;

- Акредитив в AT «УКРЕКСІМБАНК» №КІЕІ329028993 від 25.06.2024;

- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем тг експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

- Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажії між позивачем і перевізником компанією Maersk A/S (Данія);

- Рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 14.08.2024 №5653392502 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

- Інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 14.08.2024 №5653392503 для оплати послуг з перевезення товарів;

- Довідка ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 21.08.2024 №25;

- Товарно-транспортна накладна CMR від 04.09.2024 №3510;

-Товарно-транспортна накладна CMR від 04.09.2024 №5323;

-Товарно-транспортна накладна CMR від 04.09.2024 №8313;

-Товарно-транспортна накладна CMR від 04.09.2024 №9053;

-Товарно-транспортна накладна CMR від 04.09.2024 №9095;

-Товарно-транспортна накладна CMR від 04.09.2024 №9285;

-Товарно-транспортна накладна CMR від 04.09.2024 №9372;

-Залізнична накладна УМВС №29086 від 24.08.2024;

-Специфікація №2 від 06.09.2024;

-Документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на рику України №325-2024 від 05.08.2024;

-Документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України №326-2024 від 05.08.2024;

-Документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України №327-2024 від 05.08.2024;

-Видаткові накладні від 04.04.2024;

-Інформація з джерел інтернету від 22.08.2024;

-Комерційна пропозиція від 11.06.2024;

-Лист про оплату від 06.09.2024;

-Декларація митної вартості.

06.09.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1061209 , у якому зазначив, що «Відповідно до ч. З ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару;

06.09.2024у відповідь на електронне повідомлення позивач направив до митного органу листа (див. додаток 18), у якому заявив, що немає можливості надати інші додаткові документи.

06.09.2024Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №иА902080/2024/000126/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів генератори, за резервним методом.

06.09.2024Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №ІІА902080/2024/000189.

06.09.2024з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24А902080803128U7 по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито 99 799,12 грн., ПДВ 419 156,30 грн, всього на загальну суму 518 955,42.

Правове регулювання суду.

Згідно з частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України.

Згідно статті 1 МК України, правовідносини з питань державної митної справи Документ сформований в системі регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правовими актами, виданими на основі та на виконання Митного кодексу України та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно з приписами ст.ст. 49, 50 МК України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються серед іншого для нарахування митних платежів. При цьому, митна вартість товарів визначається безпосередньо декларантом відповідно до норм цього Кодексу

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 МК України. Зокрема декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівліпродажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В електронному повідомленні від 06.09.2024 №1061209 (див. додаток 17) відповідач не навів жодних обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів, не вказав жодних обґрунтованих доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач діяв всупереч законодавства з огляду на таке.

Протиправність витребування додаткових документів без зазначення розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявних ознак підробки та інших підстав, а також в подальшому прийняття спірного рішення підтверджується правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 27.01.2022 у справі №200/6413/20-а, адміністративне провадження №№ К/9901/7255/21, а саме:

« Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов 'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, ч відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митно вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці праве вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної_ митної вартості товарів. Сумніві митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складовий митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини. які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, с також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності».

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумішей, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності».

Проте, в електронному повідомленні від 06.09.2024 №1061209 не зазначено жодних обґрунтованих доказів, жодних обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки чи інші підстави для витребування додаткових документів. Отже, митний орган протиправно витребував додаткові документи без зазначення сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

У графі 33 оскаржуваного рішення та в електронному повідомленні від 06.09.2024 №1061209 митний орган вказав, що «Відповідно п. 2.1. зовнішньоекономічного договору від 10.10.2023№1675, якість товару, що поставляється за цим контрактом, має підтверджуватись сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника, однак декларантом не надано сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника, які передбачені п.2.1. зовнішньоекономічного договору від 10.10.2023 №1675, щодо партії оцінюваного товару, у зв`язку з чим у митниці відсутнє відповідне документально підтвердження виробника товару, його якісних характеристик, що значною мірою впливає на вартість товару», то самі по собі обставини про ненадання сертифікату якості (відповідності) не свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності заявленої митної вартості, тобто про наявність підстав, передбачених ч. З ст. 53 МК України для витребування додаткових документів, а саме що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Про протиправність витребування додаткових документів та коригування митної вартості з вказаних підстав свідчать ті обставини, що сертифікат якості (відповідності) не входить до переліку документів, визначеного ст.53 МК України, що підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Таку ж правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 23.10.2023 у справі № 810/690/17, провадження № К/9901/42594/18: « 17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено».

У графі 33 оскаржуваного рішення (див. додаток 19) та в електронному повідомленні від 06.09.2024 №1061209 митний орган посилався на те, що «Відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 10.10.2023 №1675, вартість товару включає в себе вартість пакування. В наданих декларантом документах відсутні відомості про числове значення витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт пов язаних з пакуванням та маркування, а також декларантом не заявлено митниці про включення та/або додавання до ціни товару зазначених витрат, які є обов`язковими складовими митної вартості товару та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені», то про протиправність витребування додаткових документів та коригування митної вартості з вказаних підстав свідчать ті обставини, що ввезення товарів здійснено на умовах поставки FOB порт Ningbo Китай правил Інкотермс 2020.

Відповідно до умов поставки FOB правил Інкотермс Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару. Упаковка повинна містити належне маркування».

Відповідач також посилається на п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 10.10.2023 №1675 про те, що вартість товару включає в себе вартість пакування.

Отже, поставка товару на умовах FOB "франко-борт" зобов`язує продавця забезпечити за свій рахунок пакування товару, необхідне для перевезення товару, а упаковка повинна містити належне маркування. Таким чином, вартість пакування включено у ціну товарів.

У графі 33 оскаржуваного рішення (див. додаток 19) та в електронному повідомленні від 06.09.2024 №1061209 (див. додаток 17) митний орган вказав, що:

- В рахунку від 14.08.2024 №5653392503 зазначено числове значення витрат «terminal handling service іп Gdansk» 1547,26 дол. США та «Documentation fee - Destination in Gdansk» 55,26 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ;

- В рахунку від 14.08.2024 №5653392503 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження;

- Заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню;

-Відповідно відомостей коносамента від 30.06.2024 № 240168491, партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнерах, за маршрутом порт NINGBO (Китай) - Гданськ (Польща). Відповідно відомостей залізничної накладної від 24.08.2024 № 29086транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Славков (Польща) - Хрубешув (Польща) - Ізов (Україна). Враховуючи відомості зазначені у товаротранспортних накладних, транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за маршрутом порт NINGBO (Китай) - Гданськ (Польща) - Славков (Польща) - Хрубешув (Польща) - Ізов (Україна), що свідчить наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах Польщі, у тому числі з водного на залізничний вид транспорту;

-В наданих до митного оформлення рахунку від 14.08.2024 №5653392502 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунку від 14.08.2024 №5653392503 від імені MAERSK А/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження.

В рахунку від 14.08.2024 № 5653392502 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунку від 14.08.2024 № 5653392503 від імені MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 06. 09.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків;

Митний орган у графі 33 посилається на розбіжності щодо вартості перевезення товарів, як на підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості. Проте, Митним кодексом України не визначено документи, що підтверджують вартість перевезення товарів.

Проте, митному органу була надана довідка експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 21.08.2024 №25 у якій зазначено вартість послуг транспортування до кордону України в розмірі 992 135,96 грн. та 12 102,52 доларів США, що включені до митної вартості. Митний орган не навів жодних заперечень щодо розміру послуг транспортування, зокрема що вони є занижені чи неправдиві.

Суд враховує Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року №2 „Про довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" де у пункті 14 Висновків зазначено, що «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів».

Таку правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, адміністративне провадження № К/9901/5149/18: «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів».

Щодо твердження у графі 33 оскаржуваного рішення відповідача про те, що «Documentation fee» - плата за документацію та «Terminal Handling Service» - послуги термінального обслуговування, то довідка про транспортні витрати від 21.08.2024 №25 також містить вартість оформлення документації у Гданську, Польща в сумі 55,26 доларів США, а також вартість операційних послуг терміналу у порту призначення Гданськ (Польща) в сумі 1 547,26 доларів США, що включає послуги вивантаження з судна контейнерів та навантаження на залізничний транспорт.

У графі 33 оскаржуваного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що «В наданих до митного оформлення рахунку від 14.08.2024 №5653392502 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунку від 14.08.2024 №5653392503 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження», проте такі твердження не відповідають дійсності з огляду на наступні докази.

У рахунку від 14.08.2024 №5653392503 зазначені послуги «Оформлення документації у Гданськ, Польща 55,26 доларів США; Операційні послуги терміналу у Гданськ, Польща 1 547,26 доларів США. Такі ж самі послуги зазначені у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 21.08.2024 №25.

Саме до вартості операційних послуг терміналу у Гданськ, Польща в розмірі 1 547 доларів США включені послуги з вивантаження семи контейнерів із судна та завантаження залізничний транспорт.

Відомості у рахунку від 14.08.2024 №5653392502 від імені Мерск Україна ЛТД, були означені у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати 11.08.2024№25, вартість послуг транспортування до кордону Україні розмірі 992 135,96 грн. та 12 102,52 доларів США, що включені до митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 31.05.20Н справі №804/16553/14, адміністративне провадження № К/9901/5149/18, якщо законом визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний коде України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезені товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерсь документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтверджені витрат на перевезення товарів.

У графі 33 оскаржуваного рішення відповідач, як підстави до витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, u «Відповідно відомостей коносамента від 30.06.2024 № 240168491, партія оцінюваного товар надійшла з Китаю в контейнерах, за маршрутом порт NINGBO (Китай) - Гданськ (Польща Відповідно відомостей залізничної накладної від 24.08.2024 № 29086 транспортування парт оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Славков (Польща) - Хрубешув (Польща) - Ізс (Україна). Враховуючи відомості зазначені у товаротранспортних накладних, транспортуванн партії оцінюваних товарів здійснювалось за маршрутом порт NINGBO (Китай) - Гдансь (Польща) - Славков (Польща) - Хрубешув (Польща) - Ізов (Україна), що свідчить наявніст операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах Польщі, у тому числі з водногі на залізничний вид транспорту», то вказані відомості містяться в довідці експедитора ТОЇ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 21.08.2024 №25 (див. додаток №12), а саме:

- Оформлення документації у Гданськ, Польща - 55,26 доларів США ;

- Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 1 547,26 доларів США;

- Залізничне перевезення Гданськ, Польща - пунк пропуску Грубешів-Ізов Польща/Україна в розмірі 10 500 доларів США;

- Залізничні перевезення пункт пропуску Ізов, Україна - Клевань, Україна в розмірі 2100 доларів США;

Саме до вартості операційних послуг терміналу у Гданськ, Польща включені послуги з вивантаження семи контейнерів із судна та завантаження на залізничний транспорт.

Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, 34 Огляд правових позицій КАС ВС що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, постанови Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14 (провадження № КУ9901/5149/18).

Щодо твердження відповідача у графі 33 оскаржуваного рішення та в електронному повідомленні від 06.09.2024 №1061209 про те, «В рахунку від № 5653392502 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом ЗО днів. В рахунку від 14.08.2024 № 5653392503 від імені MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 06.09.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків», то самі по собі обставини ненадання платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, шо підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, шо була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.

Крім цього, послуги транспортування, що зазначені у рахунках від 14.08.2024 №5653392502 від імені Мерск Україна ЛТД та у рахунках від 14.08.2024 №5653392503 від імені MAERSK A/S вказані у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 21.08.2024 №25 (див. додаток 12), що включені до митної вартості.

Стосовно відомостей у графі 33 оскаржуваного рішення та в електронному повідомленні про те, що «До митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення від 28.06.2024 № 310120240517449573 без перекладу в зв`язку з чим відомості зазначені в них не можливо ідентифікувати з задекларованими відомостями».

Проте, слід врахувати, що згідно з частиною 2 статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. До зазначеного переліку не входить такий документ, як експортна декларація (митна декларація країни відправлення, тобто митна декларація, що оформлена в Китаї при вивезенні товарів в Україну в режимі експорту).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у п. 23 постанови від 04.11.2020 у справі № 815/648/17, адміністративне провадження № К/9901/18485/18 визначено, що «частиною 2 статті 53 Митного кодексу України встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Декларація країни відправлення не є документом, що підлягає обов`язковому поданню при митному оформленні товарів».

Крім цього, самі по собі обставини ненадання документу жодним чином не свідчать про наявність підстав, передбачених ч. З ст. 53 МК України для витребування додаткових документів, а саме що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає лише тоді, коли надані декларантом документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, що впливають на митну вартість, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. З ст. 53 МК України).

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Виходячи з наведеного випливає висновок, що доводи, які зазначені відповідачем у графі 33 рішення про коригування митної вартості також не можуть бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити митну вартість товару за ціною договору.

Відповідач не вказав обсяг партії, умови поставки, комерційні умови товарів, взятих за основу при визначенні митної вартості

Згідно з відомостями у графі 33 спірного рішення відповідач визначив митну вартість за резервним методом на рівні 2,81 США/кг. Джерело інформації митна декларація від 03.09.2024 №24UА902080803077U3.

Разом з тим, відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обгрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено що у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Так само, слід врахувати Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року №2 „Про довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" де у пунктах 16, 18 та 22 Висновків зазначено:

«У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії, умов поставки, комерційних умов, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, тощо.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, провадження №К/9901/36092/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі №820/3231/16, провадження № ЬС/9901/45484/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обгрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 300/3386/20, касаційне провадження № К/9901/33581/21, визначено, що «дотримання умов прийняття рішення про визначення митної вартості в поєднанні з належним обгрунтуванням необхідності їх застосування є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування».

При цьому, товари на адресу позивача поставлялися за прямим контрактом з виробником товарів, на підставі комерційного інвойсу від №24LTJX5288-2 від 27.06.2024 за ціною 345 476,00 доларів США, товари поставлялися на умовах поставки FOB порт Ningbo в Китаї правил Інкотермс 2020, що свідчить про те, що позивач самостійно організовував доставку товару з порту в Китаї до України, що вплинуло на ціну товару, оскільки вартість транспортування не включена у ціну, що імпортовані в Україну.

Відповідач у спірному рішенні не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст. 55 МК України. Крім цього, не вказав у спірному рішенні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Також, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), тощо.

Отже, зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті положень ч.2 ст.55 МК України.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача було прийняте всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки митний орган не довів наявність у нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної за ціною контракту митної вартості товарів, а також, необгрунтовано застосував другорядний метод її визначення, у той час, як декларант надав усі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору, позивачем було дотримано всіх встановлених митним законодавством вимог, а також вимог контролюючого органу.В електронному повідомленні від 06.09.2024 №1061209 відповідач не навів жодних обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів, не вказав жодних обґрунтованих доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає твердження відповідача зазначені у відзиві та задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 06.09.2024 №UA902080/2024/000126/2 про коригування митної вартості товарів.

3. Стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Черкаської митниці на користь ПП «Будпостач», код ЄДРПОУ 24267110, IВАN: НОМЕР_1 у АТ "Сенс Банк" у м. Києві, МФО 300346.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.