Рішення

від 30.01.2025 по справі 320/28453/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 року №320/28453/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Лак" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Полімер-Лак" звернулось до суду з позовом до Київської митниці з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.06.2023 №UA100320/2023/000026/2.

Ухвалою суду від 28.08.2023 відкрито провадження в даній справі та визначено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування вимог позивач зазначив про протиправність спірного рішення Київської митниці про коригування митної вартості. Пояснив, що ним на митну територію України було ввезено товар та з метою декларування та митного оформлення імпорту товару подано до Київської митниці електронну митну декларацію та документи для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару декларант надав усі наявні в нього документи, однак відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та відмовлено у митному оформлені товару.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що митним органом були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі встановлені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини.

15 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер-Лак» уклало контракт купівлі-продажу №15052023 з КН CHEMICALS B.V. (Нідерланди), відповідно до якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець оплатити та прийняти "Товар" - хімічну продукцію, найменування та умови поставки якого обумовлюються в інвойсах. Товар постачається в номенклатурі, кількості і ціні зазначеній в інвойсах.

19 травня 2023 року, на виконання умов визначених Контрактом, Продавець виставив Покупцю рахунок-проформу (інвойс) №VO053770 для проведення останнім попередньої оплати за поставку Товару на загальну суму 34080,00 EUR. У даному інвойсі було визначено найменування Товару - Бутілакрилат S100136, вказана кількість Товару, в якій планувалась його поставка - 24 тонни, зазначені умови поставки Товару - FCA antwerp, а також визначена ціна за одиницю Товару - 1 420 EUR за одну тонну.

Згідно вищезазначеної проформи-інвойсу, Покупцем 23 травня 2023 року платіжним дорученням №4 була здійснена попередня оплата Продавцю у загальній сумі 34080,00 EUR.

Надалі, 09 червня 2023 року Продавцем була здійснена поставка сплаченого Товару. Разом з тим, поставка Товару була здійснена у меншій кількості, ніж було сплачено, а саме поставлено 23 тонни 840 кг на загальну суму 33 852,80 EUR, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 09.06.2023 №039077 та інвойсом від 19.05.2023 NєVO053770.

21 червня 2023 року для здійснення митного оформлення Товару, поставленого за Контрактом через представника ТОВ «Гіперіон Д» до сектора митного оформлення №1 митного поста «Столичний» Київської митниці, було подано митну декларацію №23UA100320017275U7, відповідно до якої митна вартість товару визначена Позивачем згідно умов Контракту у сумі 33 852,80 EUR

За результатами перевірки поданих документів, Київською митницею сформовано висновок, що документи, надані Позивачем для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості.

21 червня 2023 року відповідачем прийнято рішення №UA100320/2023/000026/2 про коригування митної вартості Товару, згідно якого відкоригована митна вартість Товару на підставі інформації наявної у митного органу). Митна вартість визначена за резервним методом.

Позивач вважає, що спірне рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої-третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім цього, суд зазначає, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Судом при розгляді справи взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Даючи оцінку наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Як вказано у спірному рішенні від 21.06.2023 №UA100320/2023/000026/2., відповідач за результатами опрацювання документів дійшов висновку про відсутність у них всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар на підставі наступного:

- шляхом порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, інформація яка міститься в САС Держмитслужби встановлено, що рівень вартості заявленого товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україні;

- вартість пропозиції з продажу аналогічного товару на внутрішньому ринку України відрізняється від вартості, заявленої Позивачем;

- банківський платіжний документ, що стосується Товару виданий на суму 34 080 EUR, більшу, ніж зазначена в інвойсі від 09.06.2023;

- у банківському платіжному документі зазначена дата інвойсу від 19.05.2023 №VO053770, але до митного оформлення надано інвойс від 09.05.2023 №VO053770;

- контрактом від 15.05.2023 №15052023 п. 6.3. передбачено надання експортної декларації, але до митного оформлення експортну декларацію не надано;

- довідку про транспортні витрати №б/н видано ТОВ "АЛЕКЗО", однак відповідно до автотранспортної накладної від 09.06.2023 №039077 перевізником є ТОВ "АДЕМН";

- ?прайс-лист від 15.05.2023 №б/н не містить всього асортименту продукції Продавця, таким чином не надає інформації щодо дійсності ціни оцінюваних товарів.

Щодо посилань на факт спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів, суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Використання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками з метою виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи передбачено, зокрема, главою 52 МК України та Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684.

Суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого останнім товару порівняно з митною вартістю іншого аналогічного товару не може розцінюватись як заниження ТОВ «Полімер-Лак» митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Посилання митного органу на ціни ринку України є безпідставними, так як наявність у митного органу інформації щодо іншої ціни на аналогічний товар, ніж та, що заявлена позивачем, не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №808/9123/15.

Стосовно тверджень відповідача про те, що різниця між сумою зазначеною у платіжному документі позивача та сумою вказаною в рахунку-фактурі ніяким чином не впливає на договірну ціну Товару, суд зазначає.

Як встановлено судом, Продавець своїм платіжним дорученням від 23.05.2023 №4 здійснив попередню оплату на підставі рахунку-проформи (інвойса) від 19.05.2023 №VO053770, у сумі оголошеної вартості та за кількістю запланованого до поставки Товару.

Однак фактично, як пояснено декларантом та підтверджується письмовими доказами, Товар був поставлений Продавцем у меншій кількості, ніж попередньо узгоджувалося сторонами Контракту.

За наведених обставин, у рахунку-фактурі (інвойсі), в якому вказується сума вартості фактично поставленого Товару, сума менша, ніж у вищезазначеному платіжному дорученні.

Відтак, встановлення відповідачем наведених обставин не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що для митного оформлення Позивачем надано інвойс від 09.05.2023 №VO05377, а не інвойс від 19.05.2023 №VO05377, який зазначений в призначені платежу платіжного доручення.

Суд звертає увагу на те, що в межах Контракту, укладеного у рамках предмету даного позову, інвойс від 09.05.2023 не оформлювався, так як сам Контракт був укладений 15 травня 2023 року, тому Позивач взагалі не міг його надати для митного оформлення. Останнім був наданий для митного оформлення рахунок-фактура (інвойс) від 09.06.2023 №VO05377, який зафіксував суму вартості фактично поставленого Товару - 33 852,80 EUR, його найменування - Бутілакрилат S100136, кількість поставки - 23 тонни 840 кг, зазначені умови поставки Товару - FCA antwerp, а також визначена ціна за одиницю Товару - 1 420 EUR за одну тонну.

За таких обставин, надання для митного оформлення саме рахунку-фактури надавало відповідачу можливість перевірки правильності визначення митної вартості Товару, оскільки подання рахунку-проформи у даному випадку не вимагається в силу приписів п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України.

3 приводу неподання до митного оформлення експортної декларації слід зазначити, що дані вимоги відповідача є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої ТОВ «Полімер-Лак», на цій підставі необґрунтованим, виходячи з наступного.

В рамках виконання умов Контракту між Продавцем та Покупцем здійснювалась операція з імпорту Товару, а не його експорту.

Тож, позивачем до митного оформлення була надана транзитна декларація Т1, яка оформлюється на імпортні товари, що транспортуються від одного митного поста до іншого.

Ні транзитна декларація, а ні експортна декларація не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за Товар.

Декларація типу T1 та експортна декларація не визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України в якості документа, який підтверджує митну вартість товарів. Відсутність документів, не визначених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, не може бути підставою вимагати додаткові документи і відмовляти у визначені митної вартості за ціною Контракту.

Відносно посилань митного органу на те, що довідка про транспортні витрати видана ТОВ "АЛЕКЗО", а відповідно до автотранспортної накладної перевізником є ТОВ"АДЕМН", суд звертає увагу на наступне.

Для митного оформлення та підтвердження транспортних витрат позивачем надані такі документи: договори про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 05.06.2023 №CК05/06/2023 та №CК05062023, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 09.06.2023 №039077, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 12.06.2023 №68; документ, що підтверджує вартість перевезення Товару б/н.

Згідно вищезазначених документів ТОВ "АЛЕКЗО" є експедитором, а ТОВ "АДЕМН" є перевізником.

Відповідно до п. 1.1. договору про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 05.06.2023 №05062023, експедитор зобов?язується своєчасно повідомляти перевізника про замовлення перевезення і оплачувати його послуги. Тому, і довідка про транспортні витрати була видана саме експедитором.

За наведеного, позиція митного органу у цій частині не базується на фактичних обставинах та вимогах законодавства.

Зауваження відповідача про те, що прайс-лист від 15.05.2023 №б/н не містить всього асортименту продукції Продавця, а тому чином не надає інформації щодо дійсності ціни оцінюваних товарів є неправомірним та необґрунтованим.

Зокрема, нормами чинного законодавства України не передбачені вимоги до змісту прайс-листа та законодавчі акти не передбачають його форму. Тому виробник Товару вирішив надати Позивачу прайс-лист, в якому визначається саме ціна Товару, який ним поставляється.

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість відповідач не довів, що подані декларантом у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі, містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості відповідач не навів обґрунтованих підстав для висновку про наявність розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з огляду на що, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 2957,85 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 21.06.2023 №UA100320/2023/000026/2.

3. Стягнути з Київської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Лак» сплачений судовий збір у розмірі 2957 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім) грн 85 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.