Ухвала

від 28.01.2025 по справі 340/10721/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відстроченні виконання судового рішення

28 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/10721/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна логістична компанія "Патріот" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна логістична компанія "Патріот" заборгованість в розмірі 1 512 831,56 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 р. у справі №340/10721/23 позовні вимоги ГУ ДПС у Кіровоградській області задоволено.

08.01.2025р. до суду надійшла заява відповідача про відстрочення строком на 1 рік виконання судового рішення (вх.№757/25)

Ухвалою суду від 10.01.2025 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.01.2025.

В судове засідання сторони не прибули. Від позивача до суду надійшло заперечення на заяву про відстрочення (вх.№2027/25 від 27.01.2025). Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд вищевказаної заяви в порядку письмового провадження (вх.№2153/25 від 28.01.2025).

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду клопотання про відстрочення виконання рішення в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 року в адміністративній справі №340/10721/23 набрало законної сили 24.09.2024 року.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Приписами ч.1 ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно із ч. 3 ст. 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 р. у справі №340/10721/23 позовні вимоги ГУ ДПС у Кіровоградській області задоволено.

Водночас, єдиною правовою підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, відповідно до положень статей 72-77 КАС України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

В обґрунтування даної заяви представником відповідача зазначено, що підставами для її заявлення слугував фактично тяжкий фінансовий стан підприємства, неналежність коштів на банківських рахунках відповідача, воєнний стан в країні, тощо. Одним з головних факторів неможливості одночасного погашення податкового боргу, для ТОВ "ТЛК "Патріот" є накладене обтяження на рахунки підприємства Приватним виконавцем Брандальським Д.С. за виконавчим провадженням ВП №75092230 та ВП №75349419 щодо стягнення заборгованості на користь ТОВ "Українська добувна компанія" та ТДВ "Світловодське кар`єроуправління".

В матеріалах справи відсутні відомості про арешт рахунків підприємства.

Також, суду не надано доказів звернення заявника до податкового органу із клопотанням про надання погодження та узгодження розрахунку щодо розстрочення виконання рішення суду.

Належних та обґрунтованих доказів, які б підтверджували обставини щодо істотного ускладнення виконання рішення, суду надано не було.

Отже, виняткові обставини, що ускладнюють виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, заявником (відповідачем) не наведені. Доказів неможливості виконання судового рішення підприємством не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявником не надано доказів на підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у зв`язку із чим процесуальна необхідність відстрочення/розстрочення виконання рішення суду не встановлена.

У постанові від 06.12.2019р. по справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 р. по справі № 819/150/17, при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання відстрочення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися наміри боржника, що свідчать про його бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду не звільняє боржника від його виконання, а лише його відтерміновує на певний час до настання певних обставин.

Як зазначив відповідач, на даний момент кошти на виплату рішення суду відсутні, що унеможливлює виконання рішення.

Відповідач не зазначив будь-яких конкретних обставин або подій, з настанням яких пов`язується можливість виконати судове рішення, а без цього відстрочення виконання судового рішення буде просто дозволом на його невиконання, що суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства.

Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 р. у справі "Кечко проти України").

Відтак, зважаючи на обов`язковість рішення суду та тривале, неодноразове порушення відповідачем прав позивача, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду в даній справі.

Керуючись ст. ст. 378, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна логістична компанія "Патріот" про відстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому КАС України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-295 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 15-денний строк з дня отримання її копії.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО