Рішення

від 30.01.2025 по справі 420/37754/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/37754/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Відділу з питань утримання комунального майна Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області (вул. Шахтарська, 8-А, с. Дачне, Одеська область, 67625) до Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Відділу з питань утримання комунального майна Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області (далі Відділ) до Південного офісу Держаудитслужби, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу щодо усунення виявлених порушень за №151506-14/5193-2024 від 18.11.2024 року складену та оформлену Південним офісом Держаудитслужби на підставі акту планової ревізії від 01.11.2024 за №151506-11/119.

Представник позивача зазначив, що на підставі Плану проведення заходів державного фінансового контролю на III квартал 2024 року відповідачем проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу за період з 24.03.2023 по 31.07.2024, за результатом чого встановлено порушення про що складено акт ревізії від 01.11.2024 за №151506-11/119 9. На підставі висновків акту ревізії відповідачем оформлено вимогу щодо усунення виявлених порушень за №151506-14/5193-2024 від 18.11.2024.

Згідно з актом ревізії відповідачем встановлено порушення Відділом фінансової дисципліни, які призвели до втрат на загальну суму 877,87 тис. грн та усунуті частково на суму 263,4 тис. грн. Залишок неусунутих порушень становить 614,46 тис грн.

Суть порушення полягає в тому, що в 2023 році підрядником ТОВ «Будівельна фірма Паритетбудінвест» завищено вартість виконаних ним ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 606 482,40 грн, як наслідок також сплачено в завищеному розмірі кошти на здійснення технічного нагляду ФОП ОСОБА_1 на суму 7 980 грн.

В акті зазначено, що завищення вартості виконаних робіт пов`язане з невідповідністю зазначеної в документах кількості машино-годин (як одиниці обчислення вартості виконаних робіт) первинним документам бухгалтерського обліку.

Представник позивача зазначає, що Відділ не оскаржує право та підстави відповідача на проведення ревізії, її оформлення, а також складання вимоги, однак вважає, що оскаржувана вимога підлягає скасуванню, оскільки своїм змістом не відповідає акту індивідуальної дії.

Вимогою №151506-14/5193-2024 від 18.11.2024 зобов`язано позивача забезпечити відшкодування фінансових втрат на користь Відділу внаслідок завищення вартості ремонтно-будівельних робіт відповідно до ст.216-229 ГК України та ст.610-625 ЦК України підрядною організацією ТОВ «БФ Паритетбудінвест» в сумі 606482,40 грн та ФОП ОСОБА_1 в сумі 7980 грн. У разі відмови у стягненні заборгованості у судовому порядку, розглянути питання щодо відшкодування фінансових втрат з відповідальної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ, ст. 1166 Цивільного кодексу України».

Позивач вважає, що визначений шлях усунення виявленого порушення не узгоджується із нормами діючого законодавства, з огляду на неможливість поновлення видатків загального фонду установами за межами бюджетного періоду в якому сталось порушення через специфіку бюджетного законодавства. Отже вимога не містить визначених конкретних дій у межах закону, обов`язкових до виконання позивачем для усунення виявлених порушень.

При цьому спірна вимога є актом індивідуальної дії, який спрямований на корегування роботи саме позивача та приведення її у відповідність із вимогами законодавства i є обов`язковою до виконання тільки для позивача в частині зобов`язання усунути порушення вимог чинного законодавства України.

Представник позивача наголошує, що ані оскаржувана вимога, ані акт ревізії не містять посилання на методику такого відшкодування, а посилання на обов`язок забезпечити відшкодування коштів до бюджету відповідно до норм ст.216-229 ГК України, ст. 610-625 ЦК України є недоречними оскільки на їх підставі можлива реалізація різних способів судового захисту - для подачі різних за предметом та суттю позовів.

Тобто в оскаржуваній вимогі відповідач, посилаючись на різні статті Цивільного та Господарського кодексів України, які містять різні за своєю правовою природою способи захисту прав, створено для позивача правову невизначеність. В той же час зміст вимоги, яка є індивідуально-правовим актом, i відтак породжує права i обов`язки для позивача, не стосується усунення порушень норм законодавства, а направлена на його зобов`язання відшкодувати бюджетні кошти i саме тому така вимога не відповідає приписам закону щодо її змісту та є неконкретизованою.

Отже спонукання Відділу самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення чинного законодавства. Зазначене, виходячи із обов`язкового характеру спірної вимоги, є порушенням закону щодо змісту вимоги як акту індивідуальної дії.

Наведене є достатньою підставою для скасування спірної вимоги.

Водночас, крім правових підстав, відповідач не врахував також фактичні обставини справи, які є похідними для скасування вимоги та були проігноровані відповідачем. Ці обставини викладені в запереченнях на акт перевірки, зокрема, відповідача повідомлено, що між Відділом та підрядником визначено твердий вид договірних цін. За твердої договірної ціни, при складанні актів виконаних робіт підтвердження понесених витрат первинними документами не потрібно.

Також зняття у розрахунках роботи катків дорожніх самохідних взагалі не зрозуміло, оскільки в ході ревізії підтверджено виконання робіт за договорами з капітального ремонту дорожнього покриття вулиць та проїздів населених пунктів (с. Дачне, с. Сгорівка, с. Болгарка) Дачненської сільради, з улаштування асфальтобетонних покриттів з відповідним ущільненням, виконання чого технологічно неможливо без застосування катків.

До того ж, відповідну щільність та якість асфальтобетонних покриттів підтверджено лабораторними випробуваннями зразків, проведеними підрядною організацією. При цьому, підрядна організація листом від 30.10.2024 №936 також надала свої пояснення, в яких з посиланням на норми законодавства підтримала позицію Відділу.

Таким чином, відповідач допустився надмірного формалізму. Оскільки оскаржувана вимога не відповідає приписам чинного законодавства, вона є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 06.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову зазначивши, що за результатами проведеного інспектування (ревізії) установлено порушення фінансової дисципліни на загальну суму 941,21 тис. грн, з яких порушення, що призвели до втрат на загальну суму 877,87 тис. грн. Станом на 18.11.2024 фінансові порушення, які призвели до втрат, усунуті частково на загальну суму 263,4 тис. грн. Залишок неусунутих порушень становить 614,46 тис. грн.

Завищення обсягів та вартості виконаних робіт встановлено за результатами дослідження договорів підряду з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ».

З метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з Відділом у ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ» проведено зустрічну звірку, за результатоми якої встановлено розбіжності будівельних машин та механізмів.

Зокрема, наприклад, у відомості ресурсів до акта ф. №КБ-2в за липень 2023 року відображено роботу котків дорожніх самохідних вібраційних гладковальцевих, масою 13 т в кількості 32,89744 машино-години, тоді як первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено роботу котків дорожніх самохідних вібраційних гладковальцевих, масою 13 т в кількості 15,91 машино-годин, що на 16,98744 машино-годин менше ніж в акті ф. №КБ-2в.

Представник вважає необґрунтованим твердження позивача, що контролюючий орган не повинен вимагати підтвердження роботи машин та механізмів у випадку твердої договірної ціни, з огляду на наступне.

Враховуючи норми Порядку 550 щодо зустрічної звірки, підтвердження об`єктом контролю виду і обсягу операції (у т. ч. господарської) здійснюється документально.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Представник вважає, що саме роботу котків дорожніх масою 13 та 16 тон Відділ мав підтвердити під час проведення зустрічної звірки, тобто документально підтвердити за власним обліком (за первинними обліковими документами) зміст та обсяг господарської операції щодо роботи котків.

Оскільки в актах ф. №КБ-2в відображено роботу котків дорожніх 13 та 16 тон на 606482,40 грн більше, ніж фактично відображено в первинних документах Відділу, вказане суперечить вимогам ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Таким чином, ревізія у повному обсязі проведена з дотриманням процедур, визначених Законом №2939 та Порядком №550, Акт складений у встановленому порядку, усі викладені факти та порушення задокументовані належним чином із відповідними посиланнями.

Також представник відповідача зазначає, що формування оскаржуваної вимоги відбувалося у загальному порядку, з урахуванням робочої практики, у відповідності до вимог розділу «Реалізація результатів ревізії» Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ №550 від 20.04.2006 року.

Окремо представник зазначає, що надані до заперечень протоколи випробування кернів з асфальтобетону не є первинними підтвердними документами, які можуть засвідчити у повному обсязі достовірність господарської операції, а лише є документом, що містить відповідні дані про об`єкт випробувань, застосовувані методи, засоби та умови випробувань, результати випробувань, висновок тощо, та можуть слугувати додатковим контролем (наприклад, якості).

Отже доводи позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу дій Південного офісу Держаудитслужби на його конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси та свідчать про незгоду позивача з діями суб`єктів владних повноважень, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позовні вимоги, зазначивши, що відповідачем не спростовано доводи позивача.

Також представник позивача зазначив, що в жодному профільному нормативному акті не передбачена прийомка ущільнюваний робіт на підставі пробігів котка, на чому наголошує відповідач, оскільки на результат ущільнення дороги впливають різні об`єктивні та суб`єктивні фактори, тому якість виконаних ущільнювальних робіт перевіряється кернуванням (відбором проб дорожнього покриття) і звіркою результатів ущільнення із відповідними таблицями та приписами згаданих нормативних актів, що і було здійснено при прийманні ремонтних робіт на підставі протоколів випробування кернів.

Відповідач у відзиві вказав, що такі протоколи кернування не є первинними обліковими документами, тому їх слід ігнорувати. Однак якість виконаних робіт може бути досягнена двома, або трьома, або і більше проїздами котка по відповідній ділянці дороги, тому при плануванні ремонтних робіт відповідно до Настанови вартості будівництва встановлюється приблизна кількість проїздів, а при виконанні таких робіт ця кількість може різнитись в ту чи іншу сторону.

Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких просив відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві, додатково зазначивши, що доводи позивача не спростовують висновки ревізії. Законодавство, на яке посилається представник позивача не поширюється на капітальний ремонт дорожнього покриття, який є предметом договорів між замовником та підрядником.

Представник відповідача наголошує, що підтвердження ефективності та законності використання бюджетних коштів можливе за умови співставлення даних первинних документів при проведенні зустрічної звірки. Отже фахівці Південного офісу Держаудитслужби не мали підстав дійти іншого, відмінного від викладеного в акті ревізії, висновку.

Справа розглянута в порядку письмового провадження.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у сфері державного фінансового контролю щодо проведення інспектування органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Відділ з питань утримання комунального майна Дачненської сільської Ради Одеського району Одеської області (далі Відділ) є юридичною особою, зареєстрованою 24.03.2023 року.

На підставі п.1.4.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2024 року та направлень на проведення контрольного заходу від 29.08.2024 №435, №434 та №433 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу за період з 24.03.2023 по 31.07.2024.

Під час ревізії контролюючим органом встановлено, що по 27-ми (двадцяти семи) договорах підряду, укладених Відділом із ТОВ «Будівельна фірма «Паритетбудінвест» у 2023 році підрядником ТОВ «Будівельна фірма Паритетбудінвест» завищено вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 606 482,40 грн, як наслідок сплачено коштів в завищеному розмірі на здійснення технічного нагляду ФОП ОСОБА_1 на суму 7 980,0 грн, чим допущено порушення п. 6.1.1 по двадцяти семи договорах підряду, ст.193 ГК України, ст.629 ЦК України, ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 №668.

Листом від 30.10.2024 року за вих. №936 Відділ надав відповідачу письмові пояснення щодо порушень встановлених в ході перевірки, у яких наголошував, що договори ремонту дорожнього покриття вулиць с. Дачне між замовником і підрядником в період з 24.03.2023 по 31.07.2024 укладені на умовах того, що договірна ціна робіт є твердою. Згідно з відповідно до п. 6.2 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та території України №281 від 01.11.2021 за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.

Також Відділ зазначив, що у відповідності до таблиці 3.2 котки першої групи, це: «Котки дорожні самохідні гладко-вальцеві масою від 8 т до 13 т». В залежності від маси котка у таблиці наведена рекомендована кількість проходів котка. Чим менша маса котка, тим більше проходів рекомендовано здійснити. Таким чином, використання підрядником котків меншої маси не є порушенням технологій дорожнього виробництва і технологічних карт виробничих процесів, а отже, думка Південного офісу Держаудитслужби у цій частині є помилковою.

За результатом проведеної ревізії, з урахуванням пояснень, контролюючим органом складено акт №151506-11/119 від 01.11.2024 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу за період з 24.03.2023 по 31.07.2024, у якому зазначено, що встановлено порушення фінансової дисципліни на загальну суму 941,21 тис. грн, з яких порушення, що призвели до втрат на загальну суму 877,87 тис. гривень. Станом на 18.11.2024 фінансові порушення, які призвели до втрат, усунуті частково на загальну суму 263,4 тис. грн. Залишок неусунутих порушень становить 614,46 тис. грн.

Відділ звернувся до Південного офісу Держаудитслужби із запереченнями на акт ревізії №151506-11/119 від 01.11.2024, у яких позивач наголошував, що за визначення твердої договірної ціни, при складанні актів виконаних робіт ф. №КБ-2в, підтвердження понесених витрат первинними документами не потрібно.

За результатом розгляду заперечень на акт ревізії відповідачем складено висновок від 13.11.2024 про не прийняття заперечень, оскільки за результатами зустрічної звірки встановлено розбіжності будівельних машин та механізмів, які відображено в відомостях ресурсів до актів ф. №КБ-2в, з первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ «Будівельна фірма «Паритетбудінвест».

Відповідач листом від 18.11.2024 №151506-14/5193-2024 скеровано до Відділу вимогу, згідно якої Південний офіс Держаудитслужби вимагає забезпечити відшкодування фінансових втрат на користь Відділу внаслідок завищення вартості ремонтно-будівельних робіт відповідно до ст.216-229 ГК України та ст.610-625 ЦК України підрядною організацією ТОВ «БФ Паритетбудінвест» в сумі 606482,40 грн та ФОП ОСОБА_1 в сумі 7980 грн. У разі відмови у стягненні заборгованості у судовому порядку, розглянути питання щодо відшкодування фінансових втрат з відповідальної особи відповідно до норм ст.130-136 КЗпП України, ст. 1166 ЦК України.

Також у листі визначено строк виконання вимоги від 18.11.2024 №151506-14/5193-2024, а саме до 20.12.2024 необхідно надати до Південного офісу Держаудитслужби вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень разом із завіреними копіями первинних, розпорядчих та інших документів щодо відшкодування порушень.

Позивач, вважаючи вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі Закон №2939-ХІІ), відповідно до ст.1 якого здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно з п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів (п.п. 3 п. 3 Положення №43).

Пунктом 7 Положення №43 передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Статтею 5 Закону №2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом, зокрема, інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.2 Закону №2939-XII).

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі Порядок №550).

Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб (п.2 Порядку №550).

Відповідно до п.45 Порядку №550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування (п.46 Порядку №550).

Пунктом 50 Порядку №550 передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Водночас, відповідно до вимог п.п. 16 п. 6 Положення №43, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Наведені норми кореспондуються з п.7 ст.10 Закону №2939-XII, згідно з яким органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною 2 ст.15 Закону № 2939-XII встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Великою Палатою Верховного Суду проаналізовано вказані положення законодавства у постанові від 21.11.2018 року у справі №820/3534/16, у якій сформовано правовий висновок, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Також ВП ВС зазначила, що при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою КМУ, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Водночас вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то ВП ВС у справі №820/3534/16 зазначила, що про їх наявність може бути вказано у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Також у постановах Верховного Суду зазначено, що законність та правильність обчислення розміру визначення збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом органу фінансового контролю до винних осіб, а не у справі за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною (постанови від 27.11.2019 у справі №1440/1820/18, від 10.12.2019 у справі № 808/6509/13-а, від 07.02.2020 у справі №803/634/17, від 14.02.2020 у справі № 825/3661/15-а, від 28.02.2020 у справі № 808/4044/17, від 28.02.2020 у справі № 2040/6542/18, від 18.03.2020 у справі № 826/14169/17, від 31.03.2020 у справі № 817/650/18, від 22.09.2020 у справі № 820/1286/18, від 27.05.2021 у справі № 160/8621/19, від 17.06.2021 у справі № 0440/6907/18, від 16.11.2021 у справі №160/9553/18).

Водночас, у постанові Верховного Суду від 30.12.2024 у справі №440/4083/22 зазначено, що оскарження у судовому порядку індивідуально-правового акта, яким у цьому випадку є вимога Держаудитслужби, є гарантованим правом підконтрольного органу в розрізі завдань та принципів адміністративного судочинства.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цій справі №420/37754/24 предметом оскарження є правомірність вимоги відповідача щодо усунення виявлених порушень за №151506-14/5193-2024 від 18.11.2024 року.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд враховує правовий висновок Верховного Суду та не надає оцінки доводам сторін та долученим доказам щодо необхідності підтвердження понесених витрат первинними документами за твердої договірної ціни, тобто законності обчислення розміру визначення збитків, оскільки перевірку обґрунтованості оскаржуваної вимоги має здійснювати суд, що розглядає позов про стягнення відповідних збитків. Однак, наведене не виключає права позивача на перевірку оскаржуваної вимоги в судовому порядку.

У змісті позову Відділ заявляє про невідповідність оскаржуваної вимоги критеріям, які ставляться до її форми та змісту як акту індивідуальної дії та зазначає, оскільки не містить визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення виявлених порушень. При цьому, на думку позивача вимога викликає незрозумілість щодо її виконання, оскільки в ній містяться посилання на різні статті Цивільного та Господарського кодексів України, які містять різні за своєю правовою природою способи захисту прав, чим створено правову невизначеність.

Судом встановлено що в оскаржуваній вимозі №151506-14/5193-2024 від 18.11.2024 року відповідач послався на відповідні положення законодавства та порядок усунення порушень, а саме визначено: забезпечити відшкодування фінансових втрат на користь Відділу внаслідок завищення вартості ремонтно-будівельних робіт відповідно до ст.216-229 ГК України та ст.610-625 ЦК України підрядною організацією ТОВ «БФ Паритетбудінвест» в сумі 606482,40 грн та ФОП ОСОБА_1 в сумі 7980 грн. У разі відмови у стягненні заборгованості у судовому порядку, розглянути питання щодо відшкодування фінансових втрат з відповідальної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ, ст. 1166 Цивільного кодексу України».

Таким чином, вимога містить чіткий зміст, оскільки вказано, які саме дії, у який спосіб і на підставі яких правових норм повинні бути здійснені для приведення діяльності Відділу у відповідність із законодавством.

Суд не приймає доводи позивача щодо створення правової невизначеності через наведення відповідачем у вимозі декілька варіантів способів усунення встановлених порушень, враховуючи наступне.

У справі №160/5323/20 предметом розгляду слугувала вимога, якою від підконтрольної установи вимагалось, зокрема, відповідно до ст.193, 199, 216-229 ГК України та ст.22, 611, 629 ЦК України забезпечити відшкодування шкоди (збитків) заподіяних міському бюджету на загальну суму 676865,90 грн внаслідок прийняття від ТОВ компанія «Променергомаш», ТОВ «Буделектромонтаж 2015», ТОВ «ПСУ - 417 Л.П.Е.», ТОВ «Світовіт ЛТД», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та оплати завищеної вартості проектно-вишукувальних робіт та вартості робіт з проведення експертизи, виконання підрядних робіт по об`єктах реконструкції, капітальних та поточних ремонтів комунального майна. У випадку неможливості забезпечення відшкодування збитків у вищезгаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2021 по справі №160/5323/20 погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що така обставина як відсутність у вимозі конкретного способу її виконання не свідчить про її протиправність та не може бути підставою для скасування. Більше того, якщо існує декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень, правом вибору певного конкретного способу відповідно до приписів статті 65 ГК України наділений саме керівник підприємства. Разом з тим, вказана обставина не позбавляє підконтрольного об`єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз`яснень.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд враховує висновки Верховного Суду та вважає, що зазначення у вимозі декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень не свідчить про її протиправність.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога щодо усунення виявлених порушень за №151506-14/5193-2024 від 18.11.2024 року сформульована чітко, конкретно та відповідає встановленим законом критеріям.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач довів правомірність і обґрунтованість свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 12, 241-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Відділу з питань утримання комунального майна Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області (вул. Шахтарська, 8-А, с. Дачне, Одеська область, 67625, код ЄДРПОУ 44941770) до Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40477150) про визнання протиправною та скасування вимоги щодо усунення виявлених порушень за №151506-14/5193-2024 від 18.11.2024 року.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.