Рішення

від 23.01.2025 по справі 440/12060/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12060/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання Козак А.К.,

представників позивача Чуб М.В., Єлєніна С.М.,

представника відповідача Набок В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства ПрАТ "НАК"Надра України" "Український геологічний науково-виробничий центр" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство ПрАТ «НАК «Надра України» «Український геологічний науково-виробничий центр» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00089040701 від 18.06.2024, податкового повідомлення-рішення №00089050701 від 18.06.2024, виданих на підставі акту документальної планової виїзної перевірки № 6599/16-31-07-01-02/01432552 від 14.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Інфогео» та ТОВ «НВП «Прибортрейд», оскільки у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інфогео» та ТОВ «НВП «Прибортрейд». Позивач з висновками контролюючого органу не погоджується та зазначає, що товари та послуги від вказаних контрагентів фактично отримані, оплачені, та використані в господарській діяльності позивача. Вказує, що вчинені господарські операції спричинили рух активів, зміну зобов`язань позивача та відповідають змісту укладених правочинів. Вважає, що висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій з вищевказаними контрагентами ґрунтується виключно на припущеннях та висновках щодо діяльності контрагентів позивача, а не самого позивача, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Відповідач проти позову заперечував, судом отримано відзив на позовну заяву, у якому представник Головного управління ДПС у Полтавській області просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, під час проведення перевірки встановлено відсутність реальності придбання у ТОВ «Прибортрейд» обладнання для проведення діяльності у сфері геодезії та геології, що не дають змоги ідентифікувати здійснення операції, та виключає правомірність їх відображення у податковому обліку та завищення витрат по взаємовідносинам з ризикованим контрагентом ТОВ «Інфогео» по придбанню послуг геолого-технологічних досліджень свердловин. Такі висновки зумовлені наявною податковою інформацією щодо сумнівності зазначених платників, відповідно до якої аналіз господарської діяльності свідчить про неможливість здійснення контрагентом господарських операцій. Також, контролюючий орган посилається на аналіз зовнішніх джерел по кримінальному провадженню №62021000000000370 щодо посадових осіб ТОВ «Інфогео», у зв`язку чим останнє не мало можливості виконати роботи для ДП «Укрнаукагеоцентр».

Крім того, відповідач додатково вказав на ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, що свідчить про відсутність реального отримання товарів та надані позивачем документи в ході адміністративного розгляду заперечення та скарги не спростовували висновок акта перевірки стосовно порушень. У зв`язку із викладеним представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив про необгрунтованість та безпідставність вимог відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи та поданих поясненнях в ході судового розгляду, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Дочірнє підприємство ПрАТ «НАК «Надра України» «Український геологічний науково-виробничий центр» (код ЄДРПО 01432552) зареєстроване як юридична особа та взяте на облік як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До обраних видів діяльності позивача відносяться: діяльність у сфері інженірингу геології та геодезії надання послуг технічного консультування в цих сферах/основний/ (71.12).

В період з 20.03.2024 по 14.05.2025, з урахуванням продовження терміну перевірки відповідно до наказу ГУ ДФС у Полтавській області №949-п від 08.04.2024, співробітниками ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2023, а з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 30.09.2023, за результатами якої складено акт № 6599/16-31-07-01-02/01432552 від 14.05.2024 (далі Акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем, серед іншого:

порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України в результаті чого занижено заниження податок на прибуток в розмірі 521 641 грн.

порушення Підприємством п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 189.1, п. 198.1, 198.3, 198.6, 198.5 ст. 198, п. 201.15 ст. 201 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в розмірі 1072 449 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки, позивач подав письмові заперечення до ГУ ДФС у Полтавській області. ГУ ДФС у Полтавській області від 11.06.2024 №18550/6/16-31-07-01-08 позивача повідомлено, що висновки Акту перевірки залишає без змін, а заперечення без задоволення (Том. 2 стор. 179-182).

18.06.2024, на підставі висновків Акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення рішення:

№ 00089040701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 521641 грн. та 65924,75 грн. штрафні санкції;

№00089050701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1072449 грн. та 268112,25 грн. штрафні санкції;

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України та 12.09.2024 року позивачем отримано рішення про результати розгляду скарги від 29.08.2024 № 26243/6/99-00-06-01-01-06, яким у задоволенні скарги відмовлено, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 18.06.2024 №00089040701, №00089050701 протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків, які базуються на твердженні контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «НВП «Прибортрейд» та ТОВ «Інфогео».

В Акті перевірки на (стор. 9) зазначено: «придбання обладнання оформлені документами, які не доводять їх фактичне отримання від ТОВ «НВП «ПРИБОРТРЕЙД» та не є достатніми доказами реального характеру господарських операцій з визначеним у документах контрагентом». Досліджуючи підстави та необхідність придбання матеріалів позивачем у ТОВ «НВП «ПРИБОРТРЕЙД» судом встановлено, що в ході ведення господарської діяльності для надання послуг у сфері дослідження нафти, газу, газокондесату та води позивачем в період з 2019 по 2021 рік було укладено господарські правові договори на поставку та ремонт обладнання, вищевказаним контрагентом.

Відповідно до Договору поставки №1766-30-03-В від 30.03.2021 року було придбано газоаналізатор ГАНК-4 (АР) в комплекті з 22 датчиками, фільтрами ФП-1, ФС-1, футляром 1 відкалібрований по ДСТУ на 6 основних газів оксид вуглецю, діоксид азоту, оксид азоту, аміак, діоксид сірки, сірководень. Поставка газоаналізатора проведена за видатковою накладною №ПР-221/04 від 22.11.2021 року.

На підставі Договору поставки №1756-22-12-В від 22.12.2020 року позивачем придбано: ропсокет кріплення дроту (дзвіночок) під дріт ф1,8…3,0 мм різьба М27*1,5, комплект ловильного обладнання, ясс механічний ударний ЯМ-Техно-38, автоотцеп пристрій автоматичної підвіски глибинних приладів УАПГП 1-73, ГЕО-7Г-38 100/150 (виконання корозійност. спец. комплектація), ГЕО-РДГ-38 100/150 (виконання корозійност. спец. комплектація), ГЕО-РД1-38 100/150 (виконання корозійност. спец. комплектація) (далі Обладнання). Поставка обладнання проведена за видатковою накладною №ПР-0403/01 від 04.03.2021 року та видатковою накладною №ПР-1405/02 від 14.05.2021 року.

Договором поставки №05/2020 від 18.05.2020 року придбанно механізмів до манометра, а саме зонд АЦМ для манометра АЦМ-6Г-30 та плата АЦМ для манометра АЦМ-6Г-30, поставка товару здійснена згідно видаткової накладної №ПР-1407/01 від 14.07.2020 року.

За Договором поставки №0108/03 від 28.11.2019 року ДП «Укрнаукагеоцентр» придбано в ТОВ «НВП «ПРИБОРТРЕЙД» автономні манометри устьові АЦМ-6УИ 100 МПа/50 С (з індикатором) та автономні манометри-термометри АЦМ-6Гду30 (1000 Атм/150 С), які отримано відповідно до видаткової накладної №ПР-3001/02 від 30.01.2020 року. За умовами вказаних договорів товар постачався та отримувався зі складу ТОВ «НВП «Прибортрейд» в м. Харків. На підтвердження господарських взаємовідносин позивачем було надано лист № 1 від 17.06.2024 від ТОВ «НВП «ПРИБОРТРЕЙД», яким останнє підтверджувало поставку обладнання на умовах самовивозу зі складу постачальника (Том 2 стор. 73).

На підтвердження придбання вказаного обладнання позивачем надано технічну документацію на придбане у ТОВ «НВП «ПРИБОРТРЕЙД» обладнання (технічні паспорти, гарантійні талони, свідоцтва калібрування приладів). В ході судового розгляду судом досліджено, що відповідно до Договору поставки №1766-30-03-В від 30.03.2021 року було придбано газоаналізатор ГАНК-4, при цьому за умовами Договору постачальник зобов`язувався передати разом з товаром технічну документацію на нього та сертифікат калібровки. Позивачем на підтвердження виконання умов договору зазначається про лист-повідомлення № 26.10/1 від 26.10.2021 адресований ДП «Укрметртестстандарт», яким ТОВ «НВП «ПРИБОРТРЕЙД» просить провести калібрування газоаналізатора ГАНК-4 з заводським № 3787 (том 1 стор. 204) та Сертифікат калібрування від 19.11.2021 № UA/12-01/211119/0703 виданий ДП «Укрметртестстандарт» для ТОВ «НВП «ПРИБОРТРЕЙД» на прилад ГАНК-4 з заводським № 3787 (том 1 стор. 205) та Сертифікат калібрування від 22.03.2024 № UA/12-01/240326/1583 виданий ДП «Укрметртестстандарт» для ДП «Укрнаукагеоцентр» ГАНК-4 з заводським № 3787 (том 1 стор. 206). Також позивачем надано протоколи огляду придбаного обладнання (товарів) у ТОВ «НВП «ПРИБОРТРЕЙД» (том 2 стор. 81-112). В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач має лабораторію зі штатом працівників та обладнанням, яка здійснює лабораторні дослідження відповідно до свідоцтва про відповідність стану систем вимірювання № 040-23 (том 2 стор. 57-72) Надані докази в сукупності підтверджують факт придбання в ТОВ «НВП «ПРИБОРТРЕЙД» та використання обладнання у господарській діяльності позивача.

Судом досліджено Договори, що укладені з ТОВ «Інфогео» - договір № 1175-16-07-В від 16.07.2021 та договір № 18/21 від 15.04.2021 предметом яких було створення об`єктів інтелектуальної роботи для позивача. В результаті виконання вказаних договорів з ТОВ «Інфогео» позивачем отримано - Звіти на геологічні роботи і на підтвердження наявності вказаних звітів останнім надано протокол огляду (Том 2 стор. 141).

Доводи відповідача щодо наявності вироку у кримінальній справі № 554/8321/23 (щодо керівника ТОВ «Нафтогазрозвідка») не спростовує факту укладення та виконання договорів між двома юридичними особами. Наявність вказаного вирок не скасовує договірні відносини між підприємствами і не ставить в залежність недійсність укладених договорів, а відповідно і господарських операцій за ними. Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, про те, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Сукупність наведених доводів позивача, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами так і безпосередньо письмовими доказами дослідженими в ході судового засідання вказують на фактичне одержання останнім товарів та послуг відповідно до укладених з контрагентами договорів.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктами 138.1 та 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, пункт 198.3 статті 198 ПК встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів/послуг, призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару/послуг у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару/послуг вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів/послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.06.18 у справі №808/2447/17.

Верховний Суд у постановах від 20.01.2022р. у справі № 822/112/15, від 02.12.2019 у справі № 826/13060/18, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, зробив висновок, що порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Судом досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку, зокрема такі як видаткові та податкові накладні, калькуляції, банківські виписки, рахунки фактури, довіреності, товарно-транспортні накладні, тощо. Встановлено також і подальшу реалізацію та використання поставленого товару.

Вказані документи, містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами.

Крім того контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів та специфіку поставлених товарів, суддів зазначає, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій з контрагентами - ТОВ «НВП «ПРИБОРТРЕЙД» та ТОВ «Інфогео», натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем податкові зобов`язання за господарськими операціями з вказаними вище контрагентами сформовано безпідставно за господарськими операціями, які не виконувались.

З огляду на наведене, податкові повідомлення-рішення №00089040701 від 18.06.2024, №00089050701 від 18.06.2024 суд визнає протиправними, а тому вони підлягають скасуванню.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідач не надав доказів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 28921,89 грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 28921,89 грн.

Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 2, 6-9, 72-78, 90, 132, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства ПрАТ "НАК"Надра України" "Український геологічний науково-виробничий центр" (вул. Маршала Бірюзова, 53, м.Полтава, код ЄДРПОУ 01432552) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м.Полтава, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 18.06.2024 №00089040701 та №00089050701.

Стянути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Дочірнього підприємства ПрАТ "НАК"Надра України" "Український геологічний науково-виробничий центр" витрати зі сплати судового збору в сумі 28921,89 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот двадцять одна гривня вісімдесят дев`ять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 січня 2025 року

Головуючий суддя Г.В. Костенко