Рішення

від 30.01.2025 по справі 440/14076/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14076/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРИБА" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРИБА" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21.05.2024 № UA209000/2024/100273/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.05.2024 № UА 209230/2024/001733;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21.05.2024 № UА 209000/2024/100274/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.05.2024 № UА 209230/2024/001739.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправність оспорюваних рішень, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

17.12.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Львівської митниці на позов. У відзиві відповідач вказував на безпідставність доводів позивача зазначаючи, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів. Звертав увагу на те, що у ході проведення консультацій декларант на вимогу митного органу не надав додаткових документів, що підтверджували б числове значення визначеної ним митної вартості товарів, а тому митним органом самостійно визначена митна вартість товарів за резервним методом (а.с. 70-76).

30.12.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача на відзив. У відповіді на відзив позивач наполягав на правомірності своїх вимог (а.с. 143-146).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

ТОВ "Полтавариба" (код ЄДРПОУ 38560987) зареєстровано як юридична особа (а.с. 10).

Основний вид діяльності 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

08.07.2022 між ТОВ "Полтавариба", як покупцем, та Компанією "PESQUERA AZIMUT S.L." (Іспанія), як продавцем, укладено контракт №1, за умовами якого продавець продає, а ТОВ "Полтавариба" купує рибу свіжоморожену і морепродукти відповідно з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у цьому Контракті та в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту (а.с. 11-12).

Згідно пункту 3.2 Контракту загальна вартість поставленого товару складає 5 000 000 євро.

За умовами пункту 4.2 Контракту оплата за товар здійснюється шляхом передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця: до відвантаження товару - згідно проформ-інвойсів, після відвантаження товару і до моменту отримання товару покупцем - згідно інвойсів, які є основним документом, що підтверджує кількість і суму відправленого товару покупцеві. Оплата за товар також може здійснюватися протягом 90 днів після отримання його покупцем, згідно інвойсів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

У силу пункту 6.1 Контракту товар поставляється в експортній упаковці відповідно до типу товару і стандартів країни продавця. Ціна упаковки і маркування включена в ціну товару (пункт 6.2 Контракту).

На підставі Контракту від 08.07.2022 №1, за інвойсами від 02.11.2023 № 23/1021 (а.с. 22), від 31.08.2023р. №23/789 (а.с. 41), від 11.10.2023 №23/936 (а.с. 42) та відповідно до CMR від 15.05.2024 (а.с. 23), 16.05.2024 9а.с. 43), позивач ввіз на митну територію України товар: риба заморожена, хек без голови, розмір 100-200 гр за од., 200-400 гр за од.

Товар поставлявся на умовах CIF - Клайпеда, Литва (Інкотермс 2010), оплачений відповідно до платіжних інструкцій в іноземній валюті від 16.02.2024 №155 на суму 89 115,20 євро (а.с. 47), від 25.01.2024 №147 на суму 125 308,10 євро (а.с. 48), від 26.03.2024 №166 на суму 223 855,92 євро (а.с. 26).

З метою митного оформлення поставки товару в режимі імпорту ТОВ "Полтавариба" подано до митного органу електроні митні декларації типу ІМ 40 ДЕ :

1) від 21.05.2024 №24UA209230045795U7 на товар за кодом УКТЗЕД 0303661200: "Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi) - 4457,60 кг. Дата виробництва: 27.08.2023 02.10.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 336 060,02 грн = 7800,80 євро (а.с. 16).

До ЕМД №24UA209230045795U7 подано документи: Сертифікат якості б/н від 02.11.2023 (а.с. 21), рахунок-фактура (інвойс) №23/1021 від 02.11.2023 (а.с. 22), міжнародна товарно-транспортна накладна б/н від 15.05.2024 (а.с. 23), сертифікат про походження товару № 1540337-СС від 13.11.2023 (а.с. 24), транспортний документ від 14.05.2024р., платіжні інструкції в іноземній валюті № 166 від 26.03.2024р., рахунок на оплату транспортних послуг № 1405/2 від 14.05.2024р., довідка про транспортні витрати № 1405/2 від 10.05.2024 (а.с. 25), страховий документ (поліс) б/н від 02.11.2023 (а.с. 29), контракт № 1 від 08.07.2022 (а.с. 11-12), додаткова угода № 2 до контракту № 1 від 07.08.2023 (а.с. 13), додаткова угода № 3 до контракту № 1 від 30.01.2024 (а.с. 14), додаткова угода № 4 до контракту № 1 від 19.02.2024 (а.с. 15), договірдоручення на надання послуг на брокерсько-митне обслуговування № Т-П/ВС-32 від 18.07.2022 (а.с. 55-56), договір організації перевезення № 14/05-2 від 14.05.2024 (а.с. 57), договір міжнародного перевезення вантажу № 1604-24 від 16.04.2024 (а.с.58-61), калькуляція транспортних витрат № 20/05-1 від 20.05.2024 (а.с. 62), лист відповідь б/н від 21.05.2024 (а.с. 53), копія митної декларації країни відправлення 24LTSR1000014363B8 від 15.05.24 (а.с. 54).

2) від 21.05.2024 №24UA209230045694U0 (а.с. 32) на товари за кодом УКТЗЕД 0303661200:

- "Риба заморожена хек без голови, розмір 100-200 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 100-200 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi)- 5613,80 кг. Дата виробництва: 04.07.2023-12.09.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 383 973,20 грн = 8980,80 євро;

- "Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi)- 7372,00 кг. Дата виробництва: 04.07.2023-12.09.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 535 821,50 грн = 12 532,4 євро.

- "Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi)- 2499,00 кг. Дата виробництва: 01.06.2023-22.08.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 203 004,54 грн = 4 748,10 євро.

До ЕМД №24UA209230045694U0 подано документи: Сертифікат якості б/н від 11.10.2023 (а.с. 40), сертифікат якості б/н від 27.08.2023 (а.с. 39), рахунок-фактура (інвойс) №23/789 від 31.08.2023 9а.с. 41), рахунок-фактура (інвойс) №23/936 від 11.10.2023 (а.с. 42), міжнародна товарно-транспортна накладна б/н від 16.05.2024 (а.с. 43), сертифікат про походження товару № 1539792-СС від 18.10.2023 (а.с. 44), Сертифікат про походження товару № 1539785-СС від 25.09.2023 (а.с. 45), транспортний документ від 14.05.2024 (а.с. 46), платіжна інструкції в іноземній валюті № 155 від 16.02.2024 (а.с. 47), платіжна інструкції в іноземній валюті № 147 від 25.01.2024 (а.с. 48), рахунок на оплату транспортних послуг № 1405/2 від 14.05.2024 (а.с. 49), довідка про транспортні витрати № 1405/2 від 10.05.2024 (а.с. 50), страховий документ (поліс) б/н від 23.09.2023 (а.с. 51), страховий документ (поліс) б/н від 19.10.2023 (а.с. 52), контракт № 1 від 08.07.2022 (а.с. 11-12), додаткова угода №2 до контракту № 1 від 07.08.2023 (а.с. 13), додаткова угода № 3 до контракту № 1 від 30.01.2024 (а.с. 14), додаткова угода № 4 до контракту № 1 від 19.02.2024 (а.с. 15), договірдоручення на надання послуг на брокерсько-митне обслуговування № Т-П/ВС-32 від 18.07.2022 (а.с. 55-56), договір організації перевезення № 14/05-2 від 14.05.2024 (а.с. 57), договір міжнародного перевезення вантажу № 1604-24 від 16.04.2024 (а.с. 58-61), калькуляція транспортних витрат № 20/05-1 від 20.05.2024 (а.с. 62), лист відповідь б/н від 21.05.2024 (а.с. 53), копія митної декларації країни відправлення 24LTLUB00002А0А3В3 від 16.05.2024 (а.с. 54).

За результатами митного оформлення відповідач склав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якими повідомив ТОВ "Полтавариба" про відмову у митному оформленні товарів, а також прийняв рішення від 21.05.2024 №UА209000/2024/100274/2 (а.с. 17), від 21.05.2024 №UА209000/2024/100273/2 (а.с. 34-35), про коригування митної вартості товарів, якими митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001739 (а.с. 18), №UA209230/2024/001733 (а.с. 36).

Не погодившись із зазначеними рішеннями митного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

У ході митного оформлення у спірних відносинах відповідачем вказано, що подані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та містять розбіжності, а саме:

- умови поставки згідно інвойсу CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination).) Вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення) Термін означає, що поставка здійснена продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону а саме рахунку фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.05.2024 № 1405/2 відсутні витрати на розвантажувальні роботи у порту призначення (порт Клайпеда), портові збори, митні формальності у порту призначення. Що відповідним чином не враховано декларантом при розрахунку митної вартості товару;

- рахунки-фактури датовані 11.10.2023 № 23/936 та 31.08.2023 №23/789 - відомості, щодо зберігання даного товару відсутні та не включені в числові значення митної вартості товару;

- відсутній комерційний документ, який супроводжує дану поставку товару (фактура, специфікація та інше);

- розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 972 км, а вартість 41500 грн, що становить 42.7 грн/км, відстань по території України 617 км, а вартість 41500 грн, що становить 67,26 грн/км). Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 14.05.2024 № 1405/2 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу;

- відповідно до вимог пункту 5.5 зовнішньоекономічного контракту від 08.07.2022 № 1 (зі змінами та доповненнями) Продавець надає Покупцю наступні товаросупровідні документи, у тому числі коносамент. Даний документ декларантом не надано до митного оформлення що є порушенням вимог даної угоди;

- відповідно до вимог пункту 5.2 договору міжнародного перевезення від 16.04.2024 № 1604-24 вартість послуг із перевезення вантажу, що надаються Виконавцем за цим договором узгоджуються сторонами у фіксованій ціні та зазначаються у Заявці. Проте даний документ декларантом не надано митному органу.

Оцінюючи повідомлені митним органом обставини, суд враховує, що вони носять форму припущень та не можуть бути покладені в основу обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів.

Так, відповідно до контракту від 08.07.2022 №1 та інвойсів передбачено поставка товарів на умовах CIF Klaipeda (Інкотермс - 2010).

Стосовно доводів митного органу про ненадання позивачем доказів оплати вартості розвантажувально-навантажувальних робіт, митного оформлення у порту Клайпеда, суд враховує, що за умовами поставки CIF продавець зобов`язаний нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки; сплатити ціну фрахту до порту призначення, включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна; нести витрати, пов`язані з придбанням страхування; сплатити будь-які збори за розвантаження в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Тож умовами поставки CIF передбачено, що сплату будь-яких зборів за розвантаження товарів у порту прибуття (у т.ч. експортних митних процедур) несе продавець.

У свою чергу вартість послуг з доставки товару з порту Клайпеда (Литва) до м. Полтави (Україна) наведена у довідці про транспорті витрати від 10.05.2024 № 1405/2 та калькуляції транспортних витрат від 20.05.2024 № 20/05-1, що надані разом з митними деклараціями.

Вартість послуг доставки (транспортного експедирування) товарів враховано під час визначення їх митної вартості, що відповідач не заперечував.

Отже, декларантом подано достатні документи на підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів, натомість митний орган не мав належних підстав для сумніву у вартості транспортних послуг та висновку про розбіжності у документах та відсутність інформації про усі складові митної вартості.

Щодо відсутності комерційного документа, який супроводжує дану поставку товару (фактура, специфікація та інше), слід зазначити наступне.

Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Суд зазначає, що в наданих позивачем рахунках-фактурі (інвойсах) від 02.11.2023 №23/1021, від 11.10.2023№ 23/936, від 31.08.2023 №23/89 підтверджено митну вартість товару (риба заморожена хек без голови, MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake100-200 та 200-400 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi) по ціні відповідно 1,75 євро/кг., 1,70 євро/кг. та 1,90 євро/кг.

Вказані рахунки-фактура (інвойс) від 02.11. 2023 №23/1021, від 11.10.2023№ 23/936, від 31.08.2023 №23/89 підписаний продавцем товару та містить інформацію про продаж товару без нарахування ПДВ.

Таким чином, вказані документ не містять розбіжностей, у них відсутні ознаки підробки та наявні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

При цьому, Контрактом № 1 від 08.07.2022 передбачено, що платежі за товар за умовами цього Контракту здійснюються шляхом передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, зокрема, до відвантаження товару - згідно проформ-інвойсів (пункт 4.2).

У свою чергу вищевказаним Контрактом не передбачено окремо оплату за зберігання товару, та як наслідок виокремлення числових значень.

Стосовно доводів митного органу щодо непропорційності формування транспортних витрат відносно всього кілометражу транспортування товару, всупереч пунктам 49, 51 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, слід зазначити таке.

Правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб`єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів (стаття 5 ГК України). Також, приписами статті 190 ГК України унормовано, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання. Також, відповідно до положень статті 11 ЗУ Про ціни та ціноутворення вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Відповідно до приписів ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Вказане свідчить, що встановлення цін у господарських правовідносинах відбувається на основі вільної самостійності їх учасників, що надає можливість суб`єкту підприємництва самостійно встановлювати та обраховувати вартість товарів або послуг, окрім випадків державного регулювання цін на певні товари/послуги, у встановленому законодавством порядку та випадках.

Відносини із вартості перевезення вантажу автомобільним транспортом як за межами України, так і на території України не є предметом державного цінового регулювання.

Посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносини при встановленні вартості перевезень методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, є необґрунтованим, оскільки вказаний Наказ має лише рекомендаційний, а не обов`язковий характер, та може застосовуватися перевізниками для цілей планування, ведення обліку i калькулювання собівартості перевезень вантажів i пасажирів, робіт i послуг для забезпечення ведення бухгалтерського обліку.

Посилання відповідача на положення пункту 49 (витрати по пальному) та 51 (амортизаційні витрати) вказаних методичних рекомендацій є також безпідставними, оскільки вказані витрати є лише деякими із складових частин витрат, які можуть включатися до собівартості перевезення, а не вартістю (ціною) перевезення, в розумінні вартості наданої послуги за контрактом (договором), яка може бути відмінною від собівартості перевезення, та може включати в себе не тільки собівартість перевезення, а й інші додаткові складники (прибуток, торгівельна націнка, податки тощо), а тому вказані обставини ніяким чином не спростовують правильність формування перевізниками вартості такого перевезення, або необґрунтованості покладення позивачем вказаних витрат в складову частину вартості задекларованого товару.

ТОВ "Полтавариба" надала митному органу Міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) б/н від 15.05.2024 та б/н від 16.05.2024, з яких можливо простежити маршрут поставки товару від постачальника до місця призначення на митній території України.

Посилання митного органу про не підтвердження позивачем митної вартості задекларованого товару за першим методом внаслідок ненадання ним коносаменту також не заслуговує на увагу, позаяк коносамент сам по собі не є документом, що підтверджує складові митної вартості товару, що перевозиться на морському судні, він не містить у собі відомостей про ціну товару та обов`язковість його подання при митному оформленні не передбачена частиною другою статті 53 МК України.

Стосовно доводів відповідача про ненадання позивачем заявки відповідно до вимог пункту 5.2 договору міжнародного перевезення від 16.04.2024 № 1604-24 вартість послуг із перевезення вантажу, що надаються Виконавцем за цим договором узгоджуються сторонами у фіксованій ціні та зазначаються у Заявці.

Договір № 1604-24 від 16.04.2024 міжнародного перевезення вантажу, на який посилається відповідач, укладався між ФО-П Залізнюк Тетяною Володимирівною та ОСОБА_1 , але перевезення вантажу позивача здійснювалося відповідно до договору № 14/05-2 від 14.05.2024р. укладеного між ТОВ "Полтавариба" та ФОП ОСОБА_2 , відповідно до якого не передбачена виключно письмова форма заявки. Заявки на перевезення складались позивачем та передавались експедитору шляхом факсимільного зв`язку.

Крім того, транспортні витрати були підтверджені Довідкою про транспортні витрати виданою ФО-П ОСОБА_2 № 1405/2 від 10.05.2024, що була надана митному органу при оформленні митних декларацій.

Деякі спрощені моменти господарських відносин між сторонами впродовж дії договору не можуть вважатися обставинами недотримання умов договору, оскільки є обставинами спрощеного порядку виконання договору. Так, за статтею 181 ГК допускається укладення договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

За правилами частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За правилами частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем з метою митного оформлення товару згідно з МД №№ 24UA209230045795U7, 24UA209230045694U0, не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, натомість містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціну, що була фактично сплачена за ці товари, тому у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що подані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості.

Відповідач у ході проведення митного оформлення не встановив фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб.

Доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.

За сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 11.11.2021 у справі №808/1411/17, від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отож формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Митним органом під час коригування митної вартості застосовано резервний метод визначення митної вартості на підставі МД від 25.03.24 №UA209230/2024/026571, від 11.03.2024 №UA209230/2024/021804.

Однак, поставка товару за вищевказаними митними деклараціями здійснювалася від різних експортерів та на різних умовах, що не дає достатніх підстав ототожнювати визначені у таких деклараціях митну вартість товарів.

До того ж, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже обов`язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган як на суб`єкта владних повноважень.

Проте відповідач таких доказів суду не надав.

А оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованого товару, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ`єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати, а позов ТОВ "Полтавариба" - задовольнити.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі.

Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

А тому картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.05.2024 №UА209230/2024/001733, від 21.05.2024 №UА209230/2024/001739 так само належить визнати протиправними та скасувати.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Полтавариба" повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавариба" (код ЄДРПОУ 38560987; вул. Зіньківська, 51/2, м. Полтава, Полтавська область, 36000) до Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343; вул. Костюшка, 1, м. Львів, Львівська область, 79000) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці від 21.05.2024 №UА209000/2024/100273/2, від 21.05.2024 №UА209000/2024/100274/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.05.2024 №UА209230/2024/001733, від 21.05.2024 №UА209230/2024/001739.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавариба" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12112,00 грн (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.О. Удовіченко