Рішення

від 20.01.2025 по справі 480/12213/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року Справа № 480/12213/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.,

за участю секретаря судового засідання - І.С. Іуткіної,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Ю.М. Огірко,

представників І відповідача - С.В. Сумцової, М.А. Яловець,

представника ІІ відповідача - А.М. Штунько,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/12213/23 за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Державної служби України з питань праці про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з урахуванням уточнень позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 31.08.2023 № 626/ПНС-К "Про визначення робочого місця та зміну істотних умов праці";

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці № 130-КТ від 17.10.2023 "Про звільнення ОСОБА_2 ";

- поновити ОСОБА_1 з 17.10.2023 на посаді заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з 18.10.2023 на попередньо встановлених умовах праці, а саме із встановленням робочого місця за адресою м. Суми та зі збереженням повноважень, які були покладені на позивача до прийняття начальником Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці "Про визначення робочого місця та зміну істотних умов праці" від 31.08.2023 № 626/ПНС-К;

- стягнути з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 18.10.2023 до фактичного поновлення на посаді. На підставі ст. 371 КАС України просить звернути до негайного виконання судове рішення у частині стягнення суми заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що наказом відповідача - Державної служби України, № 130-КТ від 17.10.2023 його було звільнено з посади заступника начальника управління Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 18.10.2023 у зв`язку з незгодою на проходження державної служби у зв`язку зі зміною її істотних умов.

Позивач пояснює, що після ознайомлення його 31.08.2023 з повідомленням про зміну істотних умов праці та наказом начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці "Про визначення робочого місця та зміну істотних умов праці" від 31.08.2023 № 626/ПНС-К, відповідно до яких йому визначене робоче місце за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Ігоря Сердюка, 43 фактично відбулося зменшення його функціональних обов`язків.

Оскаржувані накази вважає протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки його переведення в іншу місцевість (зміни істотних умов праці) відбулось без наявних для цього підстав, без врахування його досвіду та зі зменшенням обсягу посадових обов`язків та відповідальності - фактичного переведення на нижчу посаду, що суперечить діючому законодавству. Тому вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 12.04.2024 у задоволенні клопотання представника Державної служби України з питань праці про витребування доказів від 01.02.2024 відмовлено; у задоволенні клопотання представників Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про залишення уточненої позовної заяви без розгляду від 27.02.2024 відмовлено; у задоволенні клопотання представника Державної служби України з питань праці про залишення позовної заяви без розгляду від 12.04.2024 відмовлено. Закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач, його представник у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Також просили стягнути з відповідачів за всі дні вимушеного прогулу із розрахунку 2033,84 грн щоденно.

Представники відповідачів: Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Державної служби з питань праці, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, зазначили, що постановою Кабінету Міністрів України № 14 від 12.01.2022 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 1 і утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до додатку 2 Постанови КМУ "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" утворено Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці як територіальний орган Державної служби з питань.

Згідно пункту 3 частини 3 Постанови КМУ "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Сумській області, Управління Держпраці у Полтавській області, Головного управління Держпраці у Харківській області.

Наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 № 173 затверджено Положення про Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі Положення). Відповідно до якого Міжрегіональне управління є територіальним органом Державної служби з питань праці, що їй підпорядковується. Повноваження Міжрегіонального управління поширюються на територію Сумської, Полтавської та Харківської областей. Місцезнаходження визначається за рішенням Голови Держпраці. Міжрегіональне управління очолює начальник, який несе персональну відповідальність за виконання покладених завдань і повноважень та має заступників, які призначаються на посади та звільняються з посад Головою Держпраці. Міжрегіональне управління в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання. Пунктом 12 Положення визначено повноваження начальника Міжрегіонального управління, зокрема, начальник здійснює добір до персоналу, підписує накази, розподіляє обов`язки між своїми заступниками та затверджує їх посадові інструкції, здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Наказом Держпраці від 14.10.2022 № 865-К "Про призначення ОСОБА_2 " позивача ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з 17.10.2022.

Начальником Міжрегіонального управління 20.12.2022 затверджена посадова інструкція заступника начальника Міжрегіонального управління Семенога Ю.Д., категорії Б посад державної служби. Відповідно до цієї інструкції метою посади є організація діяльності Міжрегіонального управління щодо реалізації державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення в межах адміністративно-територіальних одиниць на які поширюється повноваження Міжрегіонального управління. Здійснення загального керівництва та координацію роботи структурних підрозділів Міжрегіонального управління, згідно з розподілом обов`язків між начальником, його першим заступником та заступниками. Пунктом 7 розділу 3 посадової інструкції визначено основні посадові обов`язки до яких віднесено виконання інших завдань та доручень начальника Міжрегіонального управління. Пунктом 3 розділу 6 посадової інструкції визначено умови служби, зокрема: робоче місце визначається наказом начальника Міжрегіонального управління.

Робоче місце позивача у місті Суми, було визначено наказом начальника Міжрегіонального управління від 30.01.2023 № 3/ПНС-АГ.

Отже, на думку представників, спростовується твердження позивача, що лише за умови встановлення вказаним наказом робочого місця у місті Суми він погодився на проходження державної служби, оскільки дата призначення на посаду 17.10.2022, а визначення робочого місця у місті Суми 30.01.2023, що значно є пізнішою ніж дата призначення, а також те, що за наказом № 3/ПНС-АГ його повноваження визначаються за територіальним поділом на території Сумської області з моменту призначення і до звільнення.

Наказом Міжрегіонального управління від 05.05.2023 № 253/ПНС "Про затвердження розподілу обов`язків між начальником, першим заступником начальника та заступниками начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці" затверджено розподіл обов`язків з визначенням, що заступник начальника ОСОБА_1 організовує та забезпечує виконання завдань безпосередньо підпорядкованими йому структурними підрозділами, здійснює загальне керівництво та координацію роботи структурних підрозділів, що входять до складу управління інспекційної діяльності у Сумській області.

У подальшому для удосконалення контролю, підвищення ефективності організації роботи з метою належного виконання завдань і функцій Міжрегіонального управління у регіоні міста Кременчук начальником відділу управління персоналом Наталією Михайловою була подана начальнику Міжрегіонального управління службова записка від 31.08.2023 № СП-ПНС/12/4174-23 про необхідність визначення посадової особи керівного складу для направлення на роботу у місто Кременчук. Згідно з обліково-характеризуючими матеріалами, найбільш фахово підготовленим, професійно досвідченим в галузі Держпраці, що має найбільший досвід роботи як керівник, організатор і державний службовець категорії "Б" визнано заступника начальника Міжрегіонального управління Семенога Ю.Д. Проаналізувавши надану інформацію та з метою підвищення ефективності використання трудових і професійних ресурсів для забезпечення реалізації повноважень і завдань покладених на Міжрегіональне управління наказом начальника від 31.08.2023 № 626/ПНС-К "Про визначення робочого місця та зміну істотних умов праці" встановлено першому заступнику начальника та заступникам начальника робочі місця за відповідними адресами, а саме заступнику начальника Семеногу Ю.Д. робоче місце за адресою Полтавська область, місто Кременчук, вул. Ігоря Сердюка, 43.

У відповідності до вказаного наказу та згідно статті 3 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", статті 43 Закону України "Про державну службу" позивачу вручено 31.08.2023 повідомлення про зміну істотних умов праці згідно з яким заступнику начальника Семеногу Ю.Д. встановлено з 11.09.2023 робоче місце у в межах територіальної юрисдикції Міжрегіонального управління - Полтавська область м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка, 43.

У подальшому начальником Міжрегіонального управління 20.09.2023 затверджена посадова інструкція державного службовця - заступника начальника категорії "Б" посад державної служби, відповідно до якої заступнику начальника ОСОБА_1 визначено основні посадові обов`язки, такі як здійснення загального керівництва діяльністю структурних підрозділів, що входять до складу управління інспекційної діяльності у Полтавській області, координацію роботи сектору взаємодії зі ЗМІ та громадськістю, тощо. У розділі 6 визначено спеціальні умови служби щодо того, що робоче місце визначається наказом Міжрегіонального управління.

З вказаною посадовою інструкцією позивач був ознайомлений 16.10.2023 (після виходу на роботу з лікарняного) та виразив свою незгоду шляхом подання 30.09.2023 заяви на ім`я Голови Держпраці про звільнення з займаної посади.

Звільнення позивача з посади заступника начальника Міжрегіонального управління здійснено у порядку визначеному Законом України "Про державну службу", згідно з Положенням про Міжрегіональне управління та за погодженням Міністерства економіки України наданого листом від 16.10.2023 № 2202-14/55857-03 у зв`язку зі зміною істотних умов державної служби та згідно поданої заяви.

Отже, звільнення заступника начальника Міжрегіонального управління ОСОБА_1 здійснено з чітким дотриманням вимог Закону України "Про державну службу" та за виявленою ним волею. У задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Вислухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом Держпраці від 14.10.2022 № 865-К "Про призначення ОСОБА_2 " призначено ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з 17.10.2022.

Наказом начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 30.01.2023 № 3 ПНС-АГ позивачу встановлено робоче місце за адресою м. Суми, з чим він був відповідним чином ознайомлений та погодився на проходження державної служби на таких умовах.

З копії наказу начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці О. Розумного від 31.08.2023 № 626/ПНС-К "Про визначення робочого місця та зміну істотних умов праці" слідує, що він виданий на підставі ч. 2 ст. 3 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", ст. 43 Закону України "Про державну службу", Положення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 23.09.2022, з метою підвищення ефективності використання трудових та професійних ресурсів для забезпечення реалізації повноважень та завдань, покладених на Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань, пунктом 4 цього наказу встановлено заступнику начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань Семеногу Ю.Д. з 11 вересня 2023 року робоче місце за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Ігоря Сердюка, 43.

31.08.2023 позивача ознайомлено з повідомленням про зміну істотних умов праці та з наказом начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці "Про визначення робочого місця та зміну істотних умов праці" від 31.08.2023 № 626/ПНС-К, відповідно до яких позивачу визначене робоче місце з 11.09.23 за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Ігоря Сердюка, 43.

В судовому засіданні представники відповідача - Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці пояснювали, що підставою для визначення ОСОБА_1 робочого місця 11.09.23 за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Ігоря Сердюка, 43 були службова записка начальника відділу організаційно-аналітичного забезпечення ОСОБА_3 та службова записка начальника управління персоналом ОСОБА_4 від 31 серпня 2023 року.

З копії службова записка начальника відділу організаційно-аналітичного забезпечення ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 58) слідує, що в ході виконання завдань і функцій Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо забезпечення здійснення контрольно-наглядової діяльності, вчасного подання звітності, виконання доручень і листів Держпраці, на підставі інформації, наданої начальниками управлінь інспекційної діяльності у Харківській, Полтавській та Сумській областях щодо навантаження на інспекторів праці, а також враховуючи інформацію начальника відділу управління персоналом Н.Михайлової, здійснено аналіз ефективності розміщення інспекторського та керівного складу Міжрегіонального управління по регіонам і повідомлено, що в Кременчуці Полтавської області існує нестача фахівців відділів з питань праці та безпеки праці.

З урахуванням того, що в Кременчуці зосереджена найбільша кількість промислових підприємств Полтавської області, враховуючи гірничо-збагачувальні комбінати, найбільша заборгованість по зарплаті мається на підприємствах цього району, а також до Міжрегіонального управління надходить найбільша кількість звернень щодо незадекларованої праці, начальник відділу організаційно-аналітичного забезпечення Міжрегіонального управління ОСОБА_5 вбачає необхідність у направленні у даний регіон досвідченого фахівця з числа керівного складу з для організації роботи на місці.

З копії службова записка начальника відділу управління персоналом Н.Михайлової від 31.08.23 (а.с. 57, т. 1) слідує, що розглянувши службову записку начальника відділу організаційно-аналітичного забезпечення ОСОБА_3 та враховуючи необхідність визначення посадової особи керівного складу для направлення на роботу в м. Кременчук Полтавської області для удосконалення контролю, підвищення ефективності організації роботи та виконання посадовими особами управління інспекційної діяльності у Полтавській області, надано інформацію, яка фактично зводиться до визначення стажу державної служби та стажу роботи в системі органів Держпраці відносно першого заступника та заступників начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці і згідно цієї найбільший стаж державної служби та стаж роботи в системі органів Держпраці має ОСОБА_1 , який згідно з копією наказу про розподіл службових обов`язків № 119/ПНС від 21.02.2023 здійснює загальне керівництво та координацію роботи структурних підрозділів, що входять до складу управління інспекційної діяльності у Сумській області.

Згідно цього ж наказу № 119/ПНС від 21.02.2023 начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці О. Розумного, загальне керівництво та координацію роботи структурних підрозділів, що входять до складу управління інспекційної діяльності у Полтавській області здійснює ОСОБА_6 .

Копією посадової інструкції заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, яка затверджена 20.12.202 начальником Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці О. Розумним (т. 1, а.с. 36-38), підтверджується, що заступник начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Ю.Д. Семеног здійснює загальне керівництво та координацію роботи структурних підрозділів, що входять до складу управління інспекційної діяльності у Сумській області.

Згідно з копією Положення про Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (Міжрегіональне управління) (т.1, а.с. 21-34) Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є територіальним органом Держпраці та їй підпорядковується, повноваження Міжрегіонального управління поширюються на територію Харківської, Полтавської та Сумської областей.

Начальник Міжрегіонального управління згідно п. 11 цього Положення має право, зокрема: розподіляти обов`язки між своїми заступниками та затверджує їх посадові інструкції, затверджує положення про структурні підрозділи Міжрегіонального управління та посадові інструкції працівників; здійснює інші повноваження.

Згідно з копією наказу № 16/ПНС від 19.12.22 начальника Міжрегіонального управління О. Розумного "Про затвердження Положень про структурні підрозділи Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці" (т. 2 а.с. 214) слідує висновок, що в Міжрегіональному управлінні структуру складають такі підрозділи щодо яких затверджені Положення:

- управління інспекційної діяльності у Сумській області;

- управління інспекційної діяльності у Полтавській області;

- управління інспекційної діяльності у Харківській області;

- відділ гірничого нагляду;

- відділ юридичного забезпечення;

- відділ розслідування, аналізу, обліку виробничого травматизму та аварій;

- відділ надання адміністративних послуг;

- відділ ринкового нагляду;

- відділ управління персоналом;

- відділ організаційно-аналітичного забезпечення;

- відділ організації документообігу та контролю;

- відділ бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення;

- відділ господарського забезпечення;

- сектор інформаційно-технічного забезпечення та захисту інформації;

- сектор з питань запобігання та виявлення корупції;

- сектор взаємодії зі ЗМІ та громадськістю.

Згідно з копією розподілу обов`язків між начальником, першим заступником начальника та заступниками начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом № 669/ПНС-К від 20.09.2023 начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (а.с. 65-75, т. 1) заступник начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Семеног Ю.Д. здійснює загальне керівництво діяльністю сектору взаємодії зі ЗМІ та громадськістю, відділу господарського забезпечення та сектору інформаційного забезпечення і захисту інформації, а також структурних підрозділів, що входять до складу управління інспекційної діяльності у Полтавській області, а саме: відділ з питань праці південного регіону та відділ з питань безпеки праці південного регіону.

Заступник начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Голуб Євген Валентинович здійснює загальне керівництво діяльністю відділу ринкового нагляду, а також структурних підрозділів, що входять до складу управління інспекційної діяльності у Сумській області: відділ з питань праці південного регіону; відділ з питань праці північного регіону; відділ з питань безпеки праці південного регіону; відділ з питань безпеки праці північного регіону; відділ з питань гігієни та атестації робочих місць за умовами праці; сектор забезпечення діяльності.

Згідно з копією відповіді начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці О. Розумного на заяву ОСОБА_1 щодо письмового підтвердження законності наказу № 626/ПНС-К від 31.08.2023 (т. 1, а.с. 80,81), відповідаючи ОСОБА_1 на його заву № ПНС/195-ЦА-23 від 07.09.23, начальник Міжрегіонального управління не зазначав про наявність службових записок начальника відділу організаційно-аналітичного забезпечення ОСОБА_3 та начальника управління персоналом Н.Михайлової від 31.08.23 про необхідність у направленні у даний регіон досвідченого фахівця з числа керівного складу з для організації роботи в м. Кременчуці Полтавської області, де існує нестача фахівців відділів з питань праці та безпеки праці, як виробничу необхідність зміни істотних умов праці ОСОБА_1 та визначення місця роботи в місті Кременчук Полтавської області.

Копією скарги ОСОБА_1 від 08.09.2023 про скасування наказу № 626/ПНС-К від 31.08.2023 начальника Міжрегіонального управління, адресованої голові Держслужби з питань праці І.А. Дегнері (т.1, а.с. 82-87) та копією відповіді на неї голови Держслужби з питань праці від 13.10.2023 № 1770/1/9.2-ЗВ-23а (т. 1, а.с. 88-90) підтверджується, що ОСОБА_1 вважав оскаржуваний наказ протиправним та не був згоден зі зміною істотних умов праці та визначенням місця роботи в м. Кременчуці Полтавської області. Однак в задоволенні скарги було відмовлено з посиланням на те, що робоче місце працівників Міжрегіонального управління визначається наказом його начальника, який має право змінювати істотні умови праці шляхом зміни місцевості, де розташоване робоче місце, а також коло повноважень працівника.

Згідно з копією заяви ОСОБА_1 від 30.09.2023 (а.с. 76, т. 1) позивач звернувся із заявою про звільнення в зв`язку з тим, що вважав начальника наказ Міжрегіонального управління № 626/ПНС-К від 31.08.2023 про зміну істотних умов праці та визначення робочого місця в місті Кременчук Полтавської області незаконним та відмовлявся його виконувати, а також ту обставину, що з 08.09.23 його заява про незаконність вказаного наказу начальника Міжрегіонального управління головою Держслужби з питань праці не розглянута і цей наказ не скасовано.

Копією наказу № 130-КТ від 17.10.23 голови Державної служби з питань праці України (а.с. 77, т.1) підтверджується, що 17.10.23 ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 18 жовтня 2023 року через незгоду на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов, відповідно до п.6 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про державну службу".

Про звільнення позивача було повідомлено листом начальника Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 19.10.2023 ПНС/1/11889-23.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом даного спору є наказ Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 31.08.2023 № 626/ПНС-К "Про визначення робочого місця та зміну істотних умов праці" та наказ Державної служби України з питань праці № 130-КТ від 17.10.2023 "Про звільнення ОСОБА_2 ".

Позивач зазначав, що наказом начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 31.08.2023 № 626/ПНС-К "Про визначення робочого місця та зміну істотних умов праці" фактично було значно зменшено його осадові обов`язки. Натомість, відповідач зазначав, що в силу наказу від 31.08.2023 № 626/ПНС-К визначено робоче місце позивача в місті Кременчук, оскільки позивач згідно з обліково-характеризуючими матеріалами, є найбільш фахово підготовленим, професійно досвідченим в галузі Держпраці, що має найбільший досвід роботи як керівник, організатор і державний службовець категорії "Б" та проаналізувавши надану інформацію та з метою підвищення ефективності використання трудових і професійних ресурсів для забезпечення реалізації повноважень і завдань покладених на Міжрегіональне управління наказом начальника від 31.08.2023 № 626/ПНС-К "Про визначення робочого місця та зміну істотних умов праці" встановлено першому заступнику начальника та заступникам начальника робочі місця за відповідними адресами, а саме заступнику начальника ОСОБА_1 робоче місце за адресою Полтавська область, місто Кременчук, вул. Ігоря Сердюка, 43.

Закон України "Про державну службу" віж 10 грудня 2015 року № 889-VIII (діла - Закон № 889) є спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Процедура переведення державних службовців врегульована нормами статті 41 Закону України "Про державну службу" і згідно з цією статтею 41 Закону 889 державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу:

1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення;

2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.

Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

Не допускається переведення в іншу місцевість державного службовця - вагітної жінки або особи, яка є єдиним опікуном дитини віком до 14 років, а також державного службовця, який у встановленому законодавством порядку визнаний особою з інвалідністю. Не допускається таке переведення також у разі виникнення у державного службовця особливо важливих особистих або сімейних обставин.

У разі переведення державного службовця на іншу посаду йому виплачується заробітна плата, що відповідає посаді, на яку його переведено.

Суб`єкт призначення з урахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей може прийняти рішення про одночасне переведення не менше двох державних службовців між посадами, які вони займають. Переведення здійснюється лише на рівнозначні посади та за згодою державних службовців.

Переведення не повинно бути прихованим покаранням.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про державну службу" зміною істотних умов державної служби вважається зміна: 1) належності посади державної служби до певної категорії посад; 2) основних посадових обов`язків; 3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; 4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

В силу ч. 4 ст. 43 Закону № 889 про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 30 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 30 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України "Про державну службу", дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

В силу ст. 3 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Крім цього, статтею 32 Кодексу законів про працю України визначено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.

У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 103 Кодексу законів про працю України нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Крім цього, пункт 31 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 року № 9, а також постанови Верховного Суду, зокрема, від 9 жовтня 2019 року у справі № 826/12592/14, від 16 травня 2018 року у справі № 813/315/16 містять роз`яснення й висновки про те, що переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

Не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці. Однак і переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва.

Так, Верховний Суд у постанові від 25 листопада 2021 року у справі № 160/9533/19 зауважував, що такі заходи як переведення на іншу роботу (посаду) та зміна істотних умов служби мають принципові відмінності, а їхнє застосування є наслідком різних за змістом та юридичними наслідками організаційних змін у діяльності установи (пункт 69 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 813/1229/17).

Предметом регулювання статті 41 Закону України "Про державну службу" є умови та підстави переведення державних службовців із займаних ними посад на інші рівнозначні або нижчі вакантні посади у тому ж самому чи іншому державному органі.

Згідно вказаної статті Закону таке переведення державного службовця може здійснюватися як в межах тієї ж самої місцевості, так і в інший населений пункт. Однак передумовою для переведення державного службовця має бути наявність вакантної посади (рівнозначної або нижчої).

Матеріали даної справи не свідчать про те, що відповідач переводив позивача на вакантну посаду у місто Кременчук, натомість свідчать про те, що суб`єкт владних повноважень здійснив зміну (переміщення) робочого місця державного службовця шляхом визначення його місцеперебування в іншому населеному пункті.

Аналізуючи приписи абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України "Про державну службу", Верховний Суд у згаданій вище постанові виснував, що в разі зміни істотних умов служби - переведення державного службовця на іншу посаду не відбувається. Переведення може мати місце у випадку, коли державний службовець не бажає продовжувати службу на відповідній посаді після змін істотних умов і погоджується на пропозицію суб`єкта призначення обійняти іншу посаду. (Аналогічний висновок викладений також у пунктах 74-75 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 813/1229/17).

Загалом місцезнаходження робочого місця працівника є істотною умовою державної служби у випадку його переміщення в інший населений пункт, що імпліцитно (не виражено) закладено у пункті 5 частини 3 статті 43 Закону України "Про державну службу", у якому йде мова про таку істотну умову державної служби як переміщення державного органу до іншого населеного пункту.

У цьому пункті закону по своїй суті особлива увага розташуванню робочих місць державних службовців приділяється з тих причин, що держава дбає про їхні інтереси не лише у разі зміни статусу посади, обов`язків, оплати праці, режиму служби, а й у випадку переміщення робочого місця до іншої місцевості.

Тому роботодавець вправі змінювати розташування робочого місця державного службовця без його згоди лише у межах тієї ж місцевості. У такому випадку зміни істотних умов праці не відбувається.

Водночас переміщення робочого місця до іншого населеного пункту тягне за собою зміну істотних умов державної служби, позаяк ставить перед працівником низку завдань з організації подальшого місця проживання, побуту, добирання до нового місця роботи та загалом тягне за собою додаткове фінансове навантаження з цього приводу.

У такому випадку застосування процедури зміни істотних умов праці здатне забезпечити дотримання необхідного балансу між приватними й публічними інтересами сторін. Адже з одного боку ця процедура є гарантією дотримання професійних і трудових прав державного службовця, що надає йому необхідний час для розв`язання подібних питань і прийняття рішення щодо подальшого проходження державної служби. З іншого боку ця процедура забезпечує роботодавцю належне вирішення кадрових й організаційних питань у законний та прозорий спосіб, не ставлячи їхнє розв`язання у залежність від волі працівника і не здійснюючи посягання на його права й інтереси.

Як свідчать встановлені у цій справі обставини, до прийняття відповідачем наказу від 31.08.2023 № 626/ПНС-К позивач працював заступником начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці і його робоче місце знаходилося в місті Суми, та власне вказаним наказом від 31.08.2023 № 626/ПНС-К визначено робоче місце за адресою Полтавська область, місто Кременчук, вул. Ігоря Сердюка, 43.

Відповідачі також не надали і не заявили про існування жодних доказів того, що заступник начальника Міжрегіонального управління Алієв Е.Ш., який був заступником начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та здійснював загальне керівництво і координацію роботи структурних підрозділів, що входять до складу управління інспекційної діяльності у Полтавській області, з причин недостатнього досвіду чи інших причин не може належним чином організувати роботу в м. Кременчуці Полтавської області, що ОСОБА_6 допустив недоліки в цій частині своєї роботи, які самостійно виправити не може.

Відповідачі не надали суду жодних доказів того чи визначено конкретні місця находження та закріплені приміщення за структурним підрозділами Міжрегіонального управління - відділів та секторів згідно з наказом № 16/ПНС від 19.12.22 начальника Міжрегіонального управління О. Розумного "Про затвердження Положень про структурні підрозділи Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці".

Сектор взаємодії зі ЗМІ та громадськістю, сектор інформаційного забезпечення і захисту інформації та відділ господарського забезпечення Міжрегіонального управління не зазначено, що знаходяться за місцем роботи, що визначено позивачу, як заступнику начальника Міжрегіонального управління - в м. Кременчук Полтавської області.

Також не надано жодних доказів знаходження на офіційно закріплених за Міжрегіональним управлінням приміщеннях відділів з питань праці південного регіону та з питань безпеки праці південного регіону Полтавської області.

Враховуючи викладене, суд визнає, що у цьому випадку місце розташування робочого місця було істотною умовою проходження державної служби за його посадою, а в силу наказу 31.08.2023 № 626/ПНС-К відбулися істотні зміни в роботі позивача, оскільки відповідач визначив місце роботи позивача в іншому населеному пункті.

Окрім того, у справі № 160/9533/19 суд касаційної інстанції зазначав, що згідно із законодавством, чинним на момент виникнення спору, зміну робочого місця державного службовця хоча б і в межах однієї і тієї ж посади конкретного державного органу без зміни спеціальності, кваліфікації, посади, посадових обов`язків, розміру заробітної плати, пільг, переваг, соціально-побутового забезпечення, але з переміщенням цього робочого місця до іншого населеного пункту, необхідно вважати зміною істотних умов державної служби.

Зміна цієї істотної умови праці повинна була здійснюватися з дотримання гарантій і процедури, встановлених Законом України "Про державну службу" й нормами законодавства про працю у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Водночас той факт, що до сфери обслуговування державного органу належить декілька адміністративних територіальних одиниць, на цей висновок не впливає і винятків з нього не робить.

Так, ні профільний закон про державну службу, ні загальні норми трудового законодавства не містять положень або приписів, за якими подібний факт міг би бути передумовою для будь-яких винятків із процедури зміни істотних умов державної служби для окремих категорій службовців.

До цього ж, розрізнення у ставленні до державних службовців на підставі такого факту призвело б до неприпустимої дискримінації частини громадян України. Адже у такому випадку ті громадяни, які працюють у державному органі, сфера обслуговування якого поширюється на декілька адміністративних територіальних одиниць, були б без чітких правових підстав позбавлені гарантій, що встановлені всім іншим державним службовцям без винятків.

Вважаючи позовні вимоги обґрунтованими, суд визнає, що оскільки матеріали справи не містять згоди позивача на переведення його в іншу місцевість, а саме визначення місця роботи не в місті Суми (де він працював до прийняття наказу від 31.08.2023 № 626/ПНС-К), а в іншій місцевості - в місті Кременчук, то таке визначення місця роботи відповідачем дійсно є фактичним переведення особи на роботу в іншу місцевість без згоди працівника, що є порушенням трудового законодавства України.

Заява на ім`я голови Державної служби України з питань праці на звільнення мотивована позивачем саме його незгодою виконувати наказ начальника Міжрегіонального управління О. Розумного про визначення місця роботи в м. Кременчуці Полтавської області та не може розцінюватися як добровільне волевиявлення ОСОБА_1 звільнитися із займаної посади та державної служби.

Саме прийняття відповідачем наказу від 31.08.2023 № 626/ПНС-К "Про визначення робочого місця та зміну істотних умов праці" стало наслідком винесення наказу Державної служби України з питань праці № 130-КТ від 17 жовтня 2023 року "Про звільнення ОСОБА_2 ".

Вказані висновки узгоджуються із висновками, висловленими судом касаційної інстанції у вже згаданій судовій справі № 160/9533/19.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАСУ), і виходячи з даного обов`язку відповідача правомірність оскаржуваних наказів відповідачем не доведена достатніми доказами.

В даному випадку суд застосовує надані йому повноваження згідно ч 2 ст. 9 КАСУ , а саме: суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Загальні правові засади і гарантії здійснення громадянами України свого конституційного права на працю визначає Кодекс законів про працю України.

Згідно із ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи те, що суд вважає спірні накази відповідачів такими, що підлягають скасуванню, суд визнає, що належним способом поновлення порушеного права позивача є поновлення його на посаді заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з дати звільнення.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Судом встановлено, що кількість днів вимушеного прогулу позивача за період з 18 жовтня 2023 року до 20 січня 2025 року становить 330 робочих днів, середньоденна заробітна плата складає 2033,84 грн, тому враховуючи вказані обставини за час вимушеного прогулу позивача заробітна підлягає стягненню в розмірі 671167,20 грн (2033,84 грн. х 330 робочих днів).

Середньомісячна заробітна плата позивача становить 2033,84 грн х 22 робочих дні = 44744,48 гривень.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць.

Позивач в цій справі звільнений від сплати судового збору, вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги не заявлені, тому перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Державної служби України з питань праці про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці № 130-КТ від 17 жовтня 2023 року "Про звільнення ОСОБА_2 ".

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з дати звільнення.

Визнати протиправним та скасувати наказ Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 626/ПНС-К від 31 серпня 2023 року "Про визначення робочого місця та зміну істотних умов праці" в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Стягнути з Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 119, код ЄДРПОУ 44730367) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 жовтня 2023 року по 20 січня 2025 року в загальній сумі 671167,2 гривні.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 44744,48 грн підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.01.2025.

Суддя М.М. Шаповал