Рішення від 30.01.2025 по справі 500/6479/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6479/24

30 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №UA403070/2024/000159/1 від 28.05.2024, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000159/1 від 28.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Просить врахувати, що декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню.

Ухвалою суду від 05.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

До суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову повністю та вказує, що митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені позивачем числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Вважає, що наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин поставки та продажу товару. У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, третій статті 53 Митного кодексу України, а також зважаючи на наявність розбіжностей, митним органом прийнято спірне рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Просить врахувати, за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості, згідно митного оформлення за ЕМД від 02.06.2023 UA500500/2023/018962 на рівні 1,7581 дол. США кг (Товар - Гриби консервовані з доданням оцту чи оцтової кислоти: арт. Гриби асорті цілі мариновані 280 г - 1465 коробок. арт. Гриби опеньки цілі мариновані 280 г - 85 коробок. Торгівельна марка: Своя Лінія.Виробник: ANSHAN N AND M FOODS CO., LTD. Країна виробництва: CN., умови поставки - FOB).

Ухвалою суду від 19.11.2024 відмовлено у задоволення клопотання представника відповідача про розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № PF/DKF001 від 03.03.2023, укладеного між компанією «DALIAN KAIFULONG FOODS CO., LTD» (Китай) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) № KFL2024IE05 від 01.03.2024, позивачем на митну територію України ввезено товари.

27 травня 2024 року уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40АА № 24UA403070004517U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Консервовані гриби мариновані з доданням оцту чи оцтової кислоти в скляних банках: Опеньки мариновані делікатесні відбірні (Nameko) в скляних банках 12x580 мл, об`єм банки 580 мл (500г нетто) по 12банок в упаковці - 2070 упаковок. Чиста вага нетто: 12420 кг Торгівельна марка: DREAM VALLEY. Виробник: DALIAN KAIFULONG FOODS CO., LTD. Країна виробництва: CN.».

Під час здійснення митного контролю за МД №24UA403070004517U1 від 27.05.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено наступне: 1. декларантом надано до митного оформлення рахунки про надання транспортно- експедиційних послуг від 02.05.2024 №№5653357974, 5653357975, 5653357976, в яких вказано термін оплати «Оплата негайно». Проте, до митного оформлення декларантом жодних платіжних документів (квитанцій) щодо сплати за виставленими рахунками не надано. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати; 2. наданий до митного оформлення коносамент від 24.08.2023 №230334588 містить інформацію про те, що перевезення вантажу здійснювало судно MAERSK HANGZHOU 410W. Однак, в рахунках №№5653357974, 5653357975, 5653357976 від 02.05.2024 вказано судно MARCOS V/412W, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості; 3. із залізничної накладної (СМГС) від 12.05.2024 № 31506904 вбачається, що до перевезення вантажу залучено третіх осіб, безпосередніх перевізників даного вантажу, а саме: PKP Cargo Connet Sp.z.o.o. ul. Leszno, 01-192 Warszawa. Проте, декларантом до митного оформлення не надано жодних документів, які б засвідчували договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничним та автомобільним транспортом даним перевізником, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості; 4. митна декларація країни відправлення №090820240000082235 від 06.03.2024 не містить відміток уповноваженого органу; 5. в митній декларації країни відправлення №090820240000082235 від 06.03.2024 зазначено класифікаційний код товару 2003901090, в сертифікаті про походження товару №С217169121870005 від 18.03.2024 зазначено класифікаційний код товару 2003. Однак, в поданій до митного оформлення митній декларації від 27.05.2024 № 24UA403070004517U1 заявлено 2001905000 код УКТЗЕД; 6. наданий до митного оформлення прайс-лист від 05.01.2024 адресовано виключно ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» і містить інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки FOB DALIAN, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару. В зв`язку із цим, даний прайс-лист не є прайс-листом для необмеженого кола покупців.

Таким чином, на думку митного органу, у поданих до митного оформлення разом із митною декларацією документах наявні розбіжності та невідповідності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

В зв`язку із цим, митницею було направлено 27.05.2024 уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Відповідно до п. 2 ст. 264 МКУ прошу Вас представити до митного контролю та митного оформлення оригінали документів. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.».

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта, окрім наданих до ЕМД документів, додатково не було надано жодного документа.

Натомість, листом від 27.05.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що надати додаткові документи, крім наданих, немає можливості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000159/1 від 28.05.2024, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Встановлено, що оцінюваний товар поставляється на підставі зовнішньоекономічного договору від 03.03.2023 № PF/DKF001. Відповідно до поданих рахунків про надання транспортно- експедиційних послуг №№5653357974,5653357975,5653357976 від 02.05.2024 термін оплати вказано «Оплата негайно», проте до митного оформлення жодних платіжних документів (квитанцій) щодо сплати за виставленими рахунками до митного оформлення не надано. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати; коносамент від 24.08.2023 № 230334588 містить інформацію про те, що перевезення вантажу здійснювало судно MAERSK HANGZHOU 410W, а в рахунках №№ 5653357974, 5653357975, 5653357976 від 02.05.2024 вказано судно MARCOS V/412W, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості; згідно залізничної накладної (СМГС) від 12.05.2024 №31506904, до перевезення вантажу залучено третіх осіб, безпосередніх перевізників даного вантажу, проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості; митна декларація країни відправлення №090820240000082235 від 06.03.2024 без відміток уповноваженого органу; в митній декларації країни відправлення №090820240000082235 від 06.03.2024 зазначено класифікаційний код товару 2003901090, в сертифікаті про походження товару №С217169121870005 від 18.03.2024 зазначено класифікаційний код товару 2003, проте в поданій до митного оформлення митній декларації від 27.05.2024 №24UA403070004517U1 заявлено 2001905000 код УКТЗЕД. Також, наданий прайс-лист від 05.01.2024 адресовано виключно ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» і містить інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки FOB, DALIAN що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців. Агентом з митного оформлення надіслано лист від 27.05.2024, яким повідомлено митний орган про те, що додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості надаватися не будуть. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей, які впливають на заявлений рівень митної вартості товару та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості, згідно митного оформлення за ЕМД від 02.06.2023 UA500500/2023/018962 на рівні 1,7581 дол. США кг (Товар - Гриби консервовані з доданням оцту чи оцтової кислоти: арт. Гриби асорті цілі мариновані 280 г - 1465 коробок. арт. Гриби опеньки цілі мариновані 280 г - 85 коробок. Торгівельна марка: Своя Лінія.Виробник: ANSHAN N AND M FOODS CO., LTD. Країна виробництва: CN., умови поставки - FOB). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що до митної декларації МД №24UA403070004517U1 від 27.05.2024, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: - сертифікат якості № KFLEU-2402 від 01.03.2024; - пакувальний лист № KFLEU-2402 від 01.03.2024; - рахунок-фактура (інвойс) № KFL2024IE05 від 01.03.2024; - коносамент № 236792798 від 10.03.2024; - накладна УМВС № 31506904 від 12.05.2024; - сертифікат про походження товару № С217169121870005 від 18.03.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару - № б/н від 03.05.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653357974 від 02.05.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653357975 від 02.05.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653357976 від 02.05.2024; - банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг № б/н від 03.05.2024; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 05.01.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PF/DKF001 від 03.03.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 102/01 від 05.01.2022; - договір (контракт) про перевезення № UA00251386 від 12.08.2022; - договір (контракт) про перевезення № МШ-ПФ001 від 19.04.2024; - заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 01.03.2024; - інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11478238; - інші некласифіковані документи - етикетка від 01.032024; - інші некласифіковані документи - Лист №1026 щодо транспортних витрат від 22.05.2024; - інші некласифіковані документи - Серт. санітар. №224N09030006697 від 29.02.2024; - інші некласифіковані документи - Сертифікат здоров`я №224N09030 від 11.03.2024; - копія митної декларації країни відправлення №090820240000082235 від 06.03.2024.

Суд вважає, що згідно вказаних вище документів чітко визначено: відправника товару, отримувача товару, ціну товару, умови поставки, ідентифікувати сам товар, за якісними та кількісними характеристиками, країну походження останнього, а також транспортування товару до кінцевої точки з врахуванням перевантаження.

Так, згідно інвойсу №KFL2024IE05 від 01.03.2024 року передбачено умови оплати -100% передплату за товар, тобто на день митного оформлення імпортованого товару, останній було оплачено в повному обсязі та надано контролюючому органу підтвердження такої оплати (свіфт від 03.05.2024р. на суму 5589,00 дол. США). Крім цього, у вказаному свіфті визначено контракт №PF/DKF001 від 03.03.2023р., згідно якого позивачем проведений платіж у сумі 5589,00 дол. США.

Також, суд вважає, що поставка товару (консервованих овочів) з Китаю на адресу ТОВ ПЕРЕМОГА ФУД відбулась в повному обсязі. Зокрема, відправником надано усі товарно-супровідні документи, в тому числі Коносамент №236792798 від 10.03.2024.

Також, з метою додаткового підтвердження ціни (вартості) імпортованого товару декларантом до митного оформлення було подано: - прайс-лист від 05.01.2024, що підтверджує ціну саме на даний вид товару і за конкретних умов доставки (FOB Dalian, China); - митна декларація країни відправлення №090820240000082235, в якій теж чітко визначено: Виробника та постачальника товару, Вантажоодержувача, країну відправлення; контракт, згідно якого відправляється товар; країну призначення; коносамент; торгівельну марку; вид товару, ціна за одиницю товару; загальна кількість та вартість останнього.

Крім цього, контролюючому органу було подано Договір №UA00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 12.08.2022, рахунки, що підтверджують вартість перевезення вантажу від 02.05.2024р. №5653357974, №5653357975, №56533579766 накладна СМГС №2151532713 від 12.05.2024 року.

Згідно вищевказаних рахунків чітко зазначено вартість: вартість морського перевезення товару в контейнері MRSU0327556 - 2397,00 дол. США; вартість навантажувальних робіт в порту -291,17 дол. США; вартість залізничного перевезення з порту GDANSK до залізничної станції Тернопіль ЗКТ - 1800,00 дол. США (1300,00 дол. - за межами України; 500,00 дол. США - по території України),. Загальна сума наданих послуг складає 4488,17 дол. США.

Суд зауважує, що всі ці витрати було оплачено позивачем 03.05.2024, що підтверджується копією свіфта від 03.05.2024.

Стосовно залучення до перевезення вантажу третіх осіб та ненадання декларантом документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди зазначаємо, що: - пунктом 3.1. Договору №UA00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 12.08.2022р. передбачено, що Перевізник організовує наземне транспортування контейнерів підрядниками Перевізника до кінцевого пункту призначення.

Пунктом 6.1.1. даного Договору передбачено, що Сторона, яка залучила третю особу до виконання своїх зобов`язань, несе перед іншою Стороною Договору відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань цією третьою особою як за власні дії.

Тому, на думку суду, будь-які господарські взаємовідносини Перевізника із третіми особами, порядок їх взаємодії та розрахунки між ними, в т.ч. документи, які містять відомості про вартість перевезення та рахунки про оплату за надані послуги є їх внутрішніми комерційними документами, і їх ненадання декларантом до митного оформлення жодним чином не впливає на заявлену митну вартість товару. Більше того, усі свої затрати Перевізник включає у вартість наданих ним послуг та перевиставляє рахунки на Замовника.

З приводу посилань відповідача, що назва судна, яким здійснювалось перевезення вантажу у коносаменті від 24.08.2024 №230334588 вказана MAERSK HANGZHOU 410W, а в рахунках від 02.05.2024 №5653357974, №5653357975, №5653357976 вказано судно MARCOS V/412W, суд зазначає, що такі обставини не стосуються та не впливають на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів, яка підтверджується також й іншими поданими документами.

Вирішуючи даний спір по суті, суд також звертає увагу, що згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Суд також вважає, що інформація яка міститься у прайс-листі від 05.01.2024 відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, а саме: інвойс №KFL2024IE05 від 01.03.2024; експортна митна декларація країни відправлення №090820240000082235. Таким чином, на думку суду, ціни, вказані у прайс-листі продавця є актуальними на час здійснення замовлення покупцем щодо поставки партії оцінюваного товару.

Поряд з цим, такий документ як прайс-лист не є обов`язковими для підтвердження митної вартості імпортованого товару, вичерпний перелік яких визначений в частині 2 статті 53 МК України, тому посилання відповідача на нього у спірному рішенні, не можуть бути підставою для відмови декларанту у погодженні митної вартості за ціною договору за відсутності належних і допустимих доказів того, що відомості про митну вартість подані ним згідно вказаної норми Кодексу не відповідають дійсності.

Даний висновок узгоджується із висновком, зазначеним у постанові Верховного Суду від 16.08.2022 у справі № 240/10401/19, в якому вказано, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Доводи відповідача, що подана до митного оформлення експортна декларація країни відправлення №090820240000082235 не містить відміток митного органу країни відправлення, є необґрунтованими, так як експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення.

Відповідно до стандартного правила 3.11 розділу 3 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011 1) зміст декларації на товари визначається митною службою. Письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі ООН.

У відповідності до розділу V Додатку до рекомендації № 1 "Формуляр- зразок Організації Об`єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування" (2001) до сектору офіційного контролю відносяться документи, що необхідні для контролю товарів у межах зовнішньоторгових операцій, який здійснюється різними офіційними органами в країнах експорту, імпорту, транзиту. Здійснення контролю є необхідними у цілях, які можуть бути згруповані наступним чином, зокрема, стягнення мит та податків, забезпечення надходжень (експортна декларація товарів, єдині адміністративні документи, вантажна декларація, та інші). При цьому, суд зауважує, що до переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, експортну митну декларацію продавця законодавцем не включено.

Копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати виключно за наступними умовами: документи, зазначені у ч.2 ст. 53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті зі ці товари; за умови її наявності.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що законодавець вважає митну декларацію країни відправлення виключно додатковим документом, який може бути витребуваний за наявністю розбіжностей ти наданий декларантом виключно лише за її наявності у останнього, за умови її існування взагалі.

Як слідує з матеріалів справи, пред`явлена до митного оформлення експортна декларація країни відправлення №090820240000082235 була оформлена в країні експорту згідно встановленого зразка з усіма обов`язковими реквізитами та пройшла всі перевірки, а також додатково підтверджує правильність заявленої декларантом митної вартості товару, тому вважаємо, що митним органом не обґрунтовано свою позицію.

Це ж саме стосується і твердження відповідача, що в копії експортної декларація країни відправлення №090820240000082235 від 06.03.2024 зазначено кваліфікаційний код 2003901090, в сертифікаті походження товару №С217169121870005 від 18.03.2024 зазначено кваліфікаційний код товару 2003, проте до митного оформлення в МД від 27.05.2024 №24UA403070004517Ul заявлено 2001905000 код УКТЗЕД.

Суд зауважує, що у спірному випадку експортна декларація країни відправлення та сертифікат походження було складено відправником із зазначенням їхнього коду товару. Позивачем же при митному оформленні було вказано правильний кваліфікаційний код відповідно до УКТ ЗЕД.

Так, згідно Української класифікації товарів ЗЕД заявлений декларантом код відноситься до групи 20 Продукти переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин рослин: - 2001 - овочі, плоди та інші їстівні частини рослин, приготовлені або консервовані з доданням оцту чи оцтової кислоти; до якої входить код 2001905000 - гриби (найбільш точне і правильне визначення імпортованого товару).

Згідно заявленого декларантом коду імпортованого товару відповідач оформив даний товар, чим підтвердив його правильність. А тому, митний орган не надав обґрунтованих доказів в підтвердження умислу позивача шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар, що тим чи іншим чином вплинуло б на заявлену вартість товару.

В той же час, такі розбіжності, на думку суду, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначив про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000159/1 від 28.05.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №823 від 11.10.2024.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь позивача понесених витрати пов`язаних з перекладом документів у розмірі 3300,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Так, позивач на понесення витрат на послуги з перекладу надав платіжну інструкцію №818 від 11.10.2024, згідно якої вартість виконаних робіт за переклад документації становить 3300,00 грн, які підлягають стягненню в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Поряд із цим, в стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн слід відмовити, оскільки представником не подано жодних доказів понесення таких витрат, а також, до закінчення розгляду справи не заявлено (у позові чи окремою заявою), що такі докази буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000159/1 від 28.05.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та 3300 (три тисячі триста) грн 00 коп. витрат за послуги перекладача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 30 січня 2025 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (місцезнаходження: вул. Дмитрівська, 44А, пов.6, кім.11, м. Київ,01054 код ЄДРПОУ 44860440);

відповідач - Тернопільська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ:43985576).

Головуюча суддяДерех Н.В.