Рішення

від 29.01.2025 по справі 560/14189/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/14189/24

РІШЕННЯ

іменем України

29 січня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" , Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України", в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, що являється структурним підрозділом юридичної особи - Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", що оформлене довідкою про невизнання інвалідом ОСОБА_1 , та зобов`язати Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" встановити ОСОБА_1 II групу інвалідності із втратою працездатності не менше 35%;

- стягнути з Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" 100000,00 грн моральної шкоди;

- визнати протиправною бездіяльність Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України", яка виразилась у нерозгляді скарги ОСОБА_2 на рішення про відмову у визнанні інвалідом Хмельницької міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, що являється структурним підрозділом юридичної особи - Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", та зобов`язати прийняти рішення про визнання інвалідом позивача, встановивши II групу інвалідності із втратою працездатності не менше 35%.

Позов мотивований тим, що відповідач протиправно прийняв рішення про відмову у визнанні позивача особою з інвалідністю.

У відзиві на позов Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" зазначив, що розглядаючи питання про встановлення позиву групи інвалідності, комісія не порушила порядок розгляду цього питання, тому вважає оскаржуване рішення правомірним.

Державний заклад "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" не скористався правом на подачу відзиву на позов.

Хмельницький окружний адміністративний суд здійснює розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

Позивач у період з 21.12.2015 по 16.01.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

За наявності ознак інвалідності позивачу видане направлення на медико-соціальну експертну комісію від 25.01.2024.

На підставі медичної документації Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" прийняв рішення від 01.08.2024 про відмову у визнанні позивача особою з інвалідністю.

Позивач оскаржив до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" рішення Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи".

Не погоджуючи з рішенням Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" та бездіяльністю Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" щодо розгляду скарги, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875-ХІІ).

Частиною першою статті 2 Закону №875-ХІІ передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Частиною першою статті 3 Закону №875-ХІІ визначено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю (частина друга статті 6 Закону №875-ХІІ).

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні".

За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Медико-соціальна експертиза - це встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності (абзац восьмий частини першої статті 1 Закону №2961-IV).

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності (частина третя статті 7 Закону № 2961-IV).

Положення про медико-соціальну експертизу затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317 у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до пункту 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

За змістом пункту 10 Положення №1317 залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:

1) загального профілю;

2) спеціалізованого профілю.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Пенсійного фонду України, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники органів державної служби зайнятості та у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Порядок участі представників органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.

Згідно з пунктом 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

У пункті 19 Положення №1317 закріплено, що комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення №1317).

Відповідно до пункту 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

При цьому, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Зазначене також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16.

У справі, що розглядається, спір виник у зв`язку із незгодою позивача із висновком МСЕК про відсутність підстав для інвалідності. У позовній заяві позивач не наводить обґрунтування порушення відповідачем процедури прийняття спірного висновку.

Оскільки під час розгляду справи суд не встановив порушення відповідачем процедури прийняття оскарженого висновку МСЕК, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, що являється структурним підрозділом юридичної особи - Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", оформленого довідкою про невизнання інвалідом ОСОБА_1 , зобов`язання Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" встановити ОСОБА_1 II групу інвалідності із втратою працездатності не менше 35%, стягнення з Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" 100000,00 грн моральної шкоди.

Разом з тим, чинним законодавством передбачена можливість проведення переогляду особи медико-соціальною комісією вищого рівня та прийняття нею остаточного рішення.

Так, пунктом 24 Положення №1317 було передбачено, що рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

Пунктом 25 цього Положення передбачено, що рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався правом на оскарження рішення Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України".

На момент розгляду справи остаточне рішення за результатами розгляду скарги позивача Державним закладом "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" не прийняте.

При цьому, чинним законодавством не передбачені строки проведення повторного медичного огляду особи комісією вищого рівня.

Таким чином, суд вважає, що Державний заклад "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" не вчинив протиправну бездіяльність щодо розгляду скарги позивача на рішення Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи".

Тому позовні вимоги до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" задоволенню не підлягають як передчасні.

В свою чергу, суд зазначає, що остаточне рішення за результатом розгляду скарги позивача може бути предметом окремого судового оскарження в майбутньому.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову необхідно відмовити.

За таких обставин, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" (вул. Пілотська, 1,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 23562203) Державний заклад "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" (вул. Коцюбинського, 9,м. Київ,02088 , код ЄДРПОУ - 38260065)

Головуючий суддя О.Л. Польовий