Ухвала

від 30.01.2025 по справі 560/1396/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1396/25

УХВАЛА

іменем України

30 січня 2025 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Блонський В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ізяславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції , Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Ізяславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Ізяславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо внесення змін 29.04.21р до актового запису №2 від 7.06.05 про народження ОСОБА_2 , в частині внесення змін до графи «Відомості про батька» де прізвище батька з « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_4 ».

2. Визнати незаконними та скасувати зміни від 29.04.21 р до актового запису №2 від 7.06.05 р про народження ОСОБА_2 , в частині внесення змін до графи «Відомості про батька» де прізвище батька з « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_4 ».

3. Визнати протиправними дії Ізяславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо внесення 29.04.21 р змін до актового №6 від 27.06.03 р про народження ОСОБА_5 , в частині внесення змін до графи «Відомості про батька» де прізвище батька з « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_4 ».

4. Визнати незаконними та скасувати зміни від 29.04.21 р до актового запису №6 від 27.06.03 р про народження ОСОБА_5 , в частині внесення змін до графи «Відомості про батька» де прізвище батька з « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_4 ».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Крім того, ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб`єкта владних повноважень.

Отже, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Так, предметом спору у цій справі позивач зазначає протиправність дій Ізяславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо внесення змін до актових записів про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , в частині внесення змін до графи «Відомості про батька», де прізвище батька з « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_4 ». Також позивач просить визнати незаконними та скасувати зміни від 29.04.21 р до актових записів про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , в частині внесення змін до графи «Відомості про батька», де прізвище батька з « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_4 ».

Так, ч. ч. 1-3 ст. 49 Цивільного кодексу України визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI (Закон № 2398-VI).

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Так, порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (Правила №96/5).

Згідно п. 1.1 розділу І Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та в яких зазначено про можливість оскарження його у судовому порядку.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах позивач не звертався до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису.

Однак, у прохальній частині позовної заяви позивач, зокрема, просить скасувати зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

При цьому, вказуючи на неправомірність дій відповідача, позивач фактично намагається захистити своє право як спадкоємця загиблого брата, ОСОБА_4 .

З вищевикладеного випливає, що об`єктом розгляду у цій справі є не питання щодо дотримання суб`єктом владних повноважень процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису чи оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а зобов`язання відповідача внести зміни до цього запису (скасувати зміни), що свідчить про приватноправовий характер спору між сторонами.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 14.04.2021р. у справі №760/24695/19 у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення.

Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

З метою з`ясування того, чи були у відповідача законні підстави для внесення змін до актів запису про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , необхідно встановити юридичні факти, пов`язані з можливістю внесення таких змін.

Разом з тим, як уже зазначалося, фактичною метою звернення позивача до суду є захист його особистого немайнового права, яке, на думку позивача, не може бути реалізоване повною мірою без внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, ЦК України та іншим законом, не є вичерпним (ч.3ст.270 ЦК України).

Так, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, а також з огляду на те, що позивач, звернувшись з позовом до суду мав намір вирішити питання про внесення змін в актовий запис, суд дійшов висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку, визначеному ЦПК України.

Спір повинен розглядатися «судом, встановленим законом», тобто судом, який вправі перевіряти юридичні факти, зокрема щодо наявності достатніх підстав для внесення відповідних змін до актового запису цивільного стану про народження.

Однак, адміністративний суд в силу закону не наділений повним спектром таких повноважень, а отже вказаний спір юрисдикційно належить до цивільного судочинства.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених ст.19 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Отже, з наведених вище мотивів у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізяславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції , Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддяВ.К. Блонський